Постанова № 14050505, 01.03.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2011                                                                                           № 16/140-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           Чорна Л.В.

          Рєпіна Л.О.

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Сіянко О.Ф., Бобровник Н.М.;

від відповідача – Карпінська Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнє підприємство "Ютем-Інжиніринг" ВАТ "Південтеплоенергомонтаж"

на рішення Господарського суду Київської області від 07.12.2010

у справі № 16/140-10 (Христенко О. О. .....)

за позовом                               Акціонерне товариство Науково - технічне підприємство "Укрпроменерго"

до                                                   Дочірнє підприємство "Ютем-Інжиніринг" ВАТ "Південтеплоенергомонтаж"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 121150грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 07.12.2010 року первісноий позов Акціонерного товариства Науково-технічне підприємство “Укрпроменерго” до Дочірнього підприємства «ЮТЕМ-Інжиніринг» Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж» про стягнення 121150,00 грн. задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства “ЮТЕМ-Інжиніринг” Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж» (08292, Київська область, м.Буча, вул. Чкалова, 21, код ЄДРПОУ 30568931, р/р 2600258591001 в АБ «Київська Русь»в м. Київ, МФО 319092) на користь Акціонерного товариства Науково-технічне підприємство “Укрпроменерго” (61050, м.Харків, вул. Воєнна, 37, код ЄДРПОУ 30358542, р/р 26005035980100 в Харківській філії АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005) 40000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості, 3769 (три тисячі сімсот шістдесят дев’ять) грн. 32 коп. пені, а також 437 (чотириста тридцять сім) грн. 69 коп. державного мита та 85 (вісімдесят п‘ять) грн. 26 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті первісного позову відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову Дочірнього підприємства «ЮТЕМ-Інжиніринг» Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж» до Акціонерного товариства Науково-технічне підприємство “Укрпроменерго” про стягнення 123762,33 грн. відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Київської області від 07.12.2010 року Дочірнє підприємство «ЮТЕМ-Інжиніринг» Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати частково та прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов повністю. Покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.01.2011 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 16/140-10.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

В судове засідання 15.02.2011 року представник позивача не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 01.03.2011 року.

Представником позивача за первісним позовом подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 січня 2009 року між Акціонерним товариством Науково-технічне підприємство “Укрпроменерго” («Постачальник») та Дочірнім підприємством «ЮТЕМ-Інжиніринг» Відкритого акціонерного товариства “Південтеплоенергомонтаж” («Замовник») було укладено Контракт № 70П-1 (далі–Контракт).

У відповідності до умов Контракту позивач (постачальник) зобов’язувався в порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, виготовити і поставити відповідачу (замовнику) сертифіковане в Україні обладнання (три котли-утилізатори) та надати послуги у кількості і номенклатурі відповідно до Технічних вимог (Додаток № 1 до Контракту) та розробленого проекту (п. 1.1 Контракту).

Відповідно до п. 2.1 Контракту, ціна одиниці обладнання та загальна вартість (ціна контракту) встановлюється Протоколом узгодження договірної ціни (Додаток № 2 до Контракту). Загальна ціна Контракту на момент його укладення згідно Протоколу узгодження договірної ціни (Додаток № 2 до Контракту) складає 1830000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 305000,00 грн. (п. 2.3 Контракту).

Згідно п. 9.1 Контракту, позивач зобов‘язується виконати постачання на умовах DDU (Інкотермс 2000) за адресою: 51 км Санкт-Петербургського шосе, смт. Велика Димерка, Броварського району, Київської області, 07442, Україна, завод безалкогольних напоїв «Кока-Кола»у терміни і черговості, встановлені Графіком здійснення поставок (Додаток № 3 до Контракту).

Відповідно до п. 11.1 Контракту, оплата за поставку обладнання здійснюється згідно Графіка фінансування (Додаток № 4 до Контратку), в межах коштів отриманих від ТОВ «КОНТУРГЛОБАЛ СОЛУШНС Україна» в рамках договору будівельного підряду № 70 від 01.08.2008 року, але не пізніше двох місяців після проведення комплексного випробування котла.

Згідно п. 17.1 Контракту, цей Контракт вступає в силу після його підписання обома сторонами. З цієї дати Контракт залишається в силі доти, поки сторони належним чином на виконають усі зобов‘язання.

Додатком № 1 до Контракту є Технічні умови на розробку проекту та поставки котла-утилізатора, які затверджені відповідачем, погоджені позивачем та підписані обома сторонами.

Додатком № 2 до Контракту, підписаним сторонами, є Протокол узгодження договірної ціни на поставку обладнання, відповідно до якої вартість розробки проектно-конструкторської документації по котлу-утилізатору становить 300000,00 грн.

Додатком № 3 до Контракту, підписаним сторонами, є Графік здійснення поставок, відповідно до якого розробка проектної документації повинна бути здійснена з 02.02.2009 р. до 29.05.2009 р., поставка котлів з 02.03.2009 р. до 30.06.2009 р.

Додатком № 4 до Контракту, підписаним сторонами, є Графік фінансування, відповідно до якого вартість першого етапу –проектування становить 300000,00 грн. Відповідно до зазначеного Графіку фінансування, авансовий платіж за проектування - 50% від суми 1 етапу у розмірі 150000,00 грн. сплачується протягом 15 днів з моменту підписання контракту, дата –01.02.2009 р. Платіж 30% від суми 1 етапу у розмірі 90000,00 грн. після підписання Акту виконаних робіт на виконання проектних робіт виплачується протягом 15 днів після підписання Акту, дата –01.05.2009 року.

Згідно Акту № 1 від 21.08.2009 р. позивач розробив проектно-конструкторську документацію по котлу-утилізатору КУ-1,9-1,3 та передав її відповідачу, сума виконаних робіт складає 300000,00 грн., сума сплаченого авансу на роботу складає 150000,00 грн. (так зазначено у акті).

Згідно матеріалів справи, 5 березня 2009 року відповідач перерахував позивачу аванс у повному обсязі в сумі 150000,00 грн., як передбачено Графіком фінансування, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача.

На виконання Графіку фінансування 90000,00 грн. за виконання проектних робіт відповідач повинен був перерахувати позивачу протягом 15 днів після підписання акту виконання проектних робіт (акт підписаний 21.08.2009 р.).

16 вересня 2009 року відповідач перерахував позивачу лише 50000,00 грн. з призначенням платежу у платіжному дорученні № 1795 «за виконані роботи згідно договору № 70-П від 20.01.2009 р.». Зазначене також підтверджується випискою з банківського рахунку позивача.

Графіком фінансування передбачено, що 14% від суми 1 етапу в розмірі 42000,00 грн. відповідач сплачує після підписання Акту про приймання обладнання в промислову експлуатацію, протягом 20 днів з моменту підписання Акту комплексного випробування, дата 01.08.2009 р., 6% від суми 1 етапу в розмірі 18000,00 грн. відповідач сплачує після надання банківської гарантії виконання гарантійних зобов‘язань, протягом 20 днів з дати пред‘явлення оригінала банківської гарантії виконання гарантійних зобов‘язань в об‘ємі від суми Контракту (не раніше п. 9).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні за змістом приписи містяться в ст. 193 ГК України.

Зі змісту Контракту № 70П-1 від 20.01.2009 р. щодо виконання робіт по розробці проектно-конструкторської документації та виготовленню котла-утилізатора вбачається, що в цій частині даний Контракт є договором підряду, тому при вирішенні даного спору потрібно застосовувати положення глави 61 Цивільного кодексу України “Підряд”.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 888 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Як вбачається з матеріалів даної справи Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 100000,00 грн. заборгованості за розроблену проекту документацію, тобто рахує заборгованість від загальної вартості 1 етапу робіт, а саме від 300000,00 грн.

Однак, Графіком фінансування передбачено, що 14% та 6% від загальної суми 1 етапу у розмірі 42000,00 грн. та 18000,00 грн. відповідно сплачуються після підписання Акту про приймання обладнання в промислову експлуатацію та після надання банківської гарантії виконання гарантійних зобов‘язань. Обладнання в промислову експлуатацію не здавалось, гарантії від банку не отримувались, про що зазначено обома сторонами. Договір на сьогодні діє та не розірваний сторонами у встановленому законодавством порядку. Тому, строк сплати 14% та 6% від загальної вартості 1 етапу в розмірі 42000,00 грн. та 18000,00 грн. відповідно не настав.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач визнав заборгованість в сумі 40000,00 грн. (після підписання акту виконаних робіт по розробці проекту повинна бути сплачена відповідно Графіку фінансування сума 90000,00 грн. –50000, грн. сплачених відповідачем 16.09.2009 року).

Відповідно до п. 13.6 Контракту, за необґрунтовану затримку оплати відповідач оплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення, але не вище 5% від вартості Контракту.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

З врахуванням вищевикладеного та того, що суд першої інстанції дійшов првомірного висновку, що до стягнення підлягає заборгованість в сумі 40000,00 грн., колегією суддів перевірено зроблений судом першої інстанції перерахунок пені за шість місяців в сумі 3769,32 грн., вважає останній вірним, і відповідно первісний позов підлягає задоволенню частково: 40000,00 грн. основної заборгованості та 3769,32 грн. пені.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Щодо зустрічних позовних вимог, слід зазначити наступне.

Відповідно до Графіку здійснення поставок (додаток № 3 до Контракту) другим етапом є поставка обладнання: з 02.03.2009 р. по 15.04.2009 р. закупівля матеріалів для виготовлення котлів; з 10.04.2009 по 10.06.2009 р. виготовлення котлів; з 15.04.2009 р. по 29.05.2009 р. закупка обладнання АСУ та КВП; з 15.06.2009р. по 30.06.2009 р. поставка котлів; з 15.06.2009 р. по 30.06.2009 р. поставка АСУ та КВП.

Відповідно до п. 13.1 Контракту, у випадку, якщо будуть мати місце запізнення в поставці відносно строків вказаних в Графіку здійснення поставок (Додаток № 3 до Контракту), позивач (відповідач за зустрічним позовом) повинен сплатити відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно поставленої продукції за кожний день затримки поставки.

На підставі зазначеного пункту Контракту відповідачем (позивачем за зустрічними позовом) нарахована пеня до стягнення з позивача (відповідача за зустрічними позовом) в сумі 47262,33 грн. за 08.11.2009 р. по 01.01.2010 р.

Згідно п. 13.2 Контракту, пеня буде утримуватися з рахунків позивача (відповідача за зустрічними позовом) при оплаті їх відповідачем (позивачем за зустрічними позовом). У випадку, якщо відповідач (позивач за зустрічним позовом) за будь-якою причиною не утримає пеню при оплаті рахунка позивача (відповідача за зустрічними позовом), останній зобов‘язаний оплатити суму пені за першою вимогою відповідача (позивача за зустрічними позовом). Проте, доказів того, що відповідач (позивач за зустрічними позовом) звертався до позивача (відповідача за зустрічними позовом) з вимогою оплатити суму пені, як передбачено п. 13.2 Контракту, до суду не надано.

Відповідно до п. 13.3 Контракту, у випадку, якщо затримка в повній поставці перевищить 21 день, що призвело до зриву строку пуску установки, відповідач (позивач за зустрічним позовом) має право застосувати до позивача (відповідача за зустрічними позовом) штрафні санкції в розмірі 5% від вартості обладнання, а також вимагати відшкодування шкоди завданої такою неналежною поставкою, включаючи пряму шкоду, упущену вигоду, та іншу шкоду, яка виникне в зв‘язку з неналежною поставкою.

На підставі зазначеного пункту контракту відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) нараховано позивачу (відповідачу за зустрічними позовом) штрафну санкцію в розмірі 1530000,00 грн. х 5% = 76500,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов‘язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Тобто, відповідач (позивач за зустрічним позовом) просить застосувати до позивача (відповідача за зустрічними позовом) відповідальність у вигляді штрафу та пені .

Згідно Графіка фінансування, який є додатком № 4 до Контракту, до початку виготовлення та поставки котлів-утилізаторів відповідач (позивач за зустрічними позовом) повинен був сплатити авансовий платіж 30% від суми 2 етапу в розмірі 459000,00 грн. протягом 15 днів з моменту надання рахунку-фактури на закупівлю матеріалів та виготовлення котлів, дата 01.03.2009 р. Позивачем (відповідачем за зустрічними позовом) не було виставлено рахунок-фактуру, а відповідачем (позивачем за зустрічними позовом) не було сплачено авансовий платіж.

Відповідно до Графіку відповідач (позивач за зустрічним позовом) повинен був здійснити платіж на закупне обладнання та матеріали для котла 40% від суми 2 етапу в розмірі 612000,00 грн., дата 01.05.2009 р. Зазначеного платежу відповідачем (позивачем за зустрічними позовом) здійснено не було. Тобто, відповідач (позивач за зустрічним позовом) порушив вимоги Контракту в частині фінансування виготовлення та поставки котлів.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) звертався до відповідача (позивача за зустрічним позовом) з листом вих. № 123/05 від 14.05.2009 р., в якому повідомляв про готовність проектної документації та про необхідність перерахування грошових коштів для виготовлення деталей котлів, із листом вих. № 144/06 від 15.06.2009 р. про необхідність підписання акту виконаних робіт по першому етапу.

З матеріалів справи вбачається, що 22 лютого 2010 року позивач (відповідач за зустрічними позовом) звернувся до відповідача (позивача за зустрічними позовом) з листом вих. № 25/02 про те, що у зв‘язку із зривом фінансування з боку відповідача запропонував переглянути встановлені ціни. Відповідач (позивач за зустрічним позовом) звернувся до позивача (відповідача за зустрічними позовом) з листом вих. № 66.030 від 01.03.2010 р., яким фактично змінив раніше затверджені технічні умови на розробку проекту котла-утилізатора. На зазначений лист відповідача (позивача за зустрічними позовом) позивач (відповідач за зустрічними позовом) надав відповідь вих. № 39/03 від 17.03.2010 р., в якій зазначив, що зміна технічних умов, зазначених відповідачем (позивачем за зустрічними позовом), призведе до збільшення вартості одного комплекту котла.

Згідно ст. 712 України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 538 ЦК України, у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов‘язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ч. 3 ст. 220 ГК України, боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов цілком законного та обґрунтованого висновку про те, що в зустрічному позові Дочірнього підприємства “ЮТЕМ-Інжиніринг” ВАТ «Південтеплоенергомонтпж» до Акціонерного товариства Науково-технічне підприємство «Укрпроменерго» про стягнення 47262,33 грн. пені та 76500,00 грн. штрафних санкцій слід відмовити.

Доводи наведені відповідачем (за первісним позовом) в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Київської області від 07.12.2010 року у справі № 16/140-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          2. Справу № 16/140-10 повернути до господарського суду Київської області.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя                                                                      Баранець О.М.

Судді                                                                                          Чорна Л.В.

                                                                                          Рєпіна Л.О.

04.03.11 (відправлено)