Постанова № 14050440, 14.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2011 № 42/285

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Поляк О.І.

суддів: Кропивна Л.В.

Рудченко С.Г.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Ковтанюк Ю.А.

від відповідача - Булія Т.В., Софієнко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Енергосоюз"

на рішення Господарського суду м.Києва від 12.10.2010

у справі № 42/285 (Паламар П.І. .....)

за позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"

до ТОВ "Енергосоюз"

про зобов"язання замінити товар, стягнення неустойки, ціна позову 39417,30 грн.

Суть рішення і апеляційної скарги:

У серпні 2010 року Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпоста» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Енергосоюз» про зобовязання відповідача замінити вали карданні МАБ-2 у кількості 52 штук та нагрівачі високовольтні типу ВВЕН-2/0,5 у кількості 120 штук на якісні згідно договору поставки № ЦХП-03-02609-01 від 21 травня 2009 року та стягнення з ТОВ «Енергосоюз» 39417,30 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.10.2010 року (дата підписання 18.10.2010 року) у справі № 42/285 (суддя Паламар П.І.) позовні вимоги задоволено повністю. Зобовязано ТОВ “Енергосоюз” у десятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили замінити Державному підприємству матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” 52 шт. валів карданних МАБ-2 та 120 шт. нагрівачів високовольтних типу ВВЕН-2/0,5 загальною вартістю 197086,52 грн. без ПДВ на якісні згідно договору поставки № ЦХП-03-02609-01 від 21 травня 2009 р.

Стягнуто з ТОВ “Енергосоюз” на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” 39 417,30 грн. штрафу, 479,17 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Енергосоюз» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва і прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції. Так, апелянт зазначає, що приймання поставленої продукції за якістю відбулося з порушенням приписів Інструкції від 25.04.1966 року № П-7, зокрема, щодо повідомлення представника постачальника для участі у складанні двостороннього акта.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2010 року відновлено пропущений строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 31.01.2011 року.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду «Про зміну складу колегії суддів» від 27.01.2011 року № 01-23/1/2 були внесені зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги в даній справі колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляк О.І., судді Кропивна Л.В., Рудченко С.Г.

У судове засідання 31.01.2011 року зявилися представники сторін.

Представником позивача у судовому засіданні 31.01.2011 року було надано відзив на апеляційну скаргу, у якому він просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 31.01.2011 року була оголошена перерва до 14.02.2011 року.

У судове засідання 14.02.2011 року зявилися представники сторін.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 21.05.2009 р. між ДП матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (замовник) та ТОВ «Енергосоюз» (постачальник) було укладено договір поставки № ЦХП-03-02609-01 (далі договір), згідно з п.1.1 якого постачальник зобовязався поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказана в специфікації, яка є невідємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування продукції: запасні частини до пасажирських вагонів.

У п. 2.1 договору визначено, що якість продукції повинна відповідати вимогам держаних стандартів, які діють в Україні та технічній документації відповідно до специфікації до договору.

Постачальник здійснює поставку продукції автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ пункт призначення матеріальний склад ДП «Укрзалізничпостач» м. Фастів, вул. Шевченка, 48 (п. 5.1 договору).

Датою поставки продукції вважається дата приймання продукції замовником на матеріальному складі ДП «Укрзалізничпостач» у м. Фастові, що підтверджується належно оформленою видатковою накладною, довіреністю або актом прийому-передачі (п. 5.3 договору).

У п. 2.6 договору сторони погодили, що вхідний контроль продукції проводиться кінцевим одержувачем структурним підрозділом залізниці згідно із вимогами ГОСТ 24297-87. Замовник має право проводити перевірку технології виробництва вітчизняної продукції та приймання її по якості у постачальника (виробника) з використанням виробничого обладнання.

При виявленні дефектів продукції, невідповідності кількості або якості, вказаних у товаросупровідних документах, виклик представників постачальника для участі в прийманні по кількості, якості та складання двостороннього акта, відповідно до умов приймання продукції згідно п. 7.2 договору, обовязковий (п. 2.8 договору).

Згідно п. 7.3 договору у разі виявленні невідповідності асортименту, кількості або якості продукції при прийманні постачальник в погоджений термін, але не пізніше 20 днів робить за свій рахунок постачання недопоставленої або заміну невідповідної асортименту, неякісної продукції, або усуває виявлені дефекти.

Відповідно до п. 9.4 договору у разі поставки продукції, що не відповідає по якості вимогам даного договору, постачальник зобовязаний за свій рахунок замінити її на продукцію належної якості, а також сплатити замовнику штраф у розмірі 20 % від вартості продукції неналежної якості.

На виконання умов договору відповідач поставив позивачу 52 шт. валів карданних МАБ-2 та 120 шт. нагрівачів високовольтних типу ВВЕН-2/0,5 загальною вартістю 197 086,52 грн. (без ПДВ), що підтверджується залізничним накладними № 33503000 від 2 листопада 2009 р. і № 33503281 від 14 грудня 2009 р. та не заперечується позивачем.

Однак, всупереч умовам договору, якість товару, поставленого відповідачем, не відповідала вимогам державних стандартів, які діють в Україні, технічній документації відповідно до специфікації до договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання продукції по якості (а. с. - 33 86).

Доказів заміни відповідачем неякісного товару за спірним договором в матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані.

Встановивши вказані обставини справи, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Колегія суддів частково не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

За приписами ст. 193 вказаного Кодексу суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір № ЦХП-03-02609-01 за своєю правовою природою є договором поставки.

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України передбачає за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

За приписами ст. 678 вказаного Кодексу покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Як уже зазначалось, п. 2.1 договору передбачено, що якість продукції повинна відповідати вимогам держаних стандартів, які діють в Україні та технічній документації відповідно до специфікації до договору.

Відповідно до п. 16 Інструкції «О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству» від 25.04.1966 р. № П-7 (далі Інструкція № П-7) при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування отриманої продукції, тари чи упаковки вимогам стандартів, технічних умов, креслень, зразкам (еталонам), договору чи даним, вказаним в маркуванні і відповідних документах, що посвідчують якість продукції (п. 14 даної Інструкції № П-7), одержувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, у якому зазначає кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобовязаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості чи некомплектної продукції в таких умовах, які запобігають погіршенню її якості і змішування з іншою однорідною продукцією.

Одержувач також зобовязаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника виробника (відправника), якщо це передбачено в основних чи особливих умовах поставки, інших обовязкових правилах чи договорі.

У договорах можуть бути передбачені випадки, коли явка представника виробника (відправника) для участі в прийманні продукції за якістю і комплектністю і складанні акта є обовязковою.

Так, відповідно до п. 2.8 договору при виявленні дефектів продукції, невідповідності кількості або якості, вказаних у товаросупровідних документах, виклик представників постачальника для участі в прийманні по кількості, якості та складання двостороннього акта, відповідно до умов приймання продукції згідно п. 7.2 договору, обовязковий.

Згідно п. 18 Інструкції № П-7 повідомлення про виклик представника виробника (відправника) повинно бути направлено (передано) йому по телеграфу (телефону) не пізніше 24 год., якщо інший строк не встановлений основними і особливими умовами поставки, іншими обовязковими для сторін правилами чи договором.

Виробник (відправник) зобовязаний не пізніше ніж наступного дня після отримання виклику одержувача повідомити телеграмою чи телефонограмою, чи буде направлений представник для участі в перевірці якості продукції. Неотримання відповіді на виклик у вказаний строк дає право одержувачу здійснити приймання продукції до закінчення встановленого строку явки представника виробника (відправника).

Представник виробника (відправника) зобовязаний зявитися не пізніше ніж в триденний строк після отримання виклику, без урахування часу, необхідного для проїзду, якщо інший строк не встановлений в основних чи особливих умовах поставки, інших обовязкових правилах чи договорі.

Представник виробника (відправника) повинен мати посвідчення на право участі у визначенні якості і комплектності отриманої одержувачем продукції.

Виробник (відправник) може уповноважити на участь у прийманні одержувачем продукції підприємство, що знаходиться за місцем отримання продукції (п. 19 Інструкції № П-7).

У разі незявлення представника виробника (відправника) за викликом одержувача (покупця) у встановлений строк і у випадках, коли виклик такого представника не є обовязковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів експертом бюро товарних експертиз чи представником відповідної інспекції по якості.

За відсутності відповідної інспекції по якості чи бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх направити представника чи незявленні його за викликом одержувача (покупця) перевірка проводиться, зокрема, за участі компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником підприємства з осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського чи місцевого комітету профспілки цього підприємства (пп. б) п. 20 Інструкції № П-7).

Як вбачається з двосторонніх актів приймання продукції за якістю № 12 від 16.11.2009р., № 7 від 30.11.2009р., № 6 від 29.12.2009р., № 14 від 18.01.2010р., № 2 від 17.02.2010р., № 1 від 25.02.2010р., № 42 від 25.02.2010р., № 1 від 26.02.2010р., № 3 від 03.03.2010р., № 4 від 04.03.2010р., № 5 від 04.03.2010р., № 1 від 11.03.2010р., № 4 від 11.03.2010р., відправник був повідомлений у встановленому порядку одержувачем про необхідність направлення повноважного представника для участі у прийманні продукції за якістю, про що свідчить зазначення номеру та дати телефонограми/телеграми в графі «телефонограми або телеграми на виклик представника відправника (виробника)».

За таких обставин посилання апелянта на те, що акти № 3 від 03.03.2010 року та № 4 від 11.03.2010 року складені в односторонньому порядку колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки останні складені у присутності представника громадськості ОСОБА_1 (посвідчення № НОМЕР_1 від 03.03.2010р., № 03/03-10 від 11.03.2010р.) та підписані останнім без зауважень, у відповідності до п. 20 Інструкції № П-7.

Відповідно до п. 29 Інструкції № П-7 в акті повинно бути вказано, зокрема, прізвища, ініціали осіб, які брали участь у прийманні продукції по якості і в складанні акта, місце їх роботи, займана посада, дата і номер документа про повноваження представника на участь в перевірці продукції за якістю і комплектністю, а також вказівка на те, що представники ознайомлені з правилами приймання продукції за якістю; дата та номер телефонограми чи телеграми про виклик представника виробника (відправника) чи відмітка про те, що виклик виробника (відправника) основними і особливими умовами поставки, іншими обовязковими правилами чи договором не передбачений.

Акт повинен бути підписаний всіма особами, які брали участь в перевірці якості і комплектності продукції. Особа, яка не згодна зі змістом акта, зобовязана його підписати, зазначивши про свою незгоду і виклавши свою думку (п. 30 Інструкції № П-7).

В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з цим, як вбачається з актів № 1 від 12.02.2010р. та № 17 від 22.02.2010р., в останніх не вказані прізвища, ініціали представників виробника (відправника) чи громадськості, які брали участь у прийманні продукції по якості і в складанні акта, місце їх роботи, займана посада, дата і номер документа про повноваження на участь в перевірці продукції за якістю і комплектністю, а також відсутні відомості про дату та номер телефонограми чи телеграми про виклик представника виробника (відправника), крім того, вони не підписані представниками виробника (відправника) чи громадськості.

Щодо акта № 13 від 12.01.2010р., колегія суддів зазначає, що останній хоч і підписаний громадянином ОСОБА_2, проте у ньому не зазначено чиїм представником він є, займана ним посада, дата і номер документа про повноваження на участь в перевірці продукції за якістю і комплектністю, відомості про дату та номер телефонограми чи телеграми про виклик представника виробника (відправника).

В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не приймає вищезазначені акти у якості належних доказів поставки позивачу карданних валів МАБ-2 неналежної якості у кількості 8, 1 та 10 шт. відповідно, загальною кількістю 19 шт.

Як уже зазначалось, у п. 7.3 договору сторонами погоджено, що у разі виявленні невідповідності асортименту, кількості або якості продукції при прийманні постачальник в погоджений термін, але не пізніше 20 днів робить за свій рахунок постачання недопоставленої або заміну невідповідної асортименту, неякісної продукції, або усуває виявлені дефекти.

Однак, докази заміни відповідачем 33 карданних валів та 120 нагрівачів високовольтних неналежної якості в матеріалах справи відсутні та останнім не надані.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог про зобовязання відповідача замінити неякісні карданні вали МАБ-2 у кількості 33 шт. та неякісні нагрівачі високовольтні типу ВВЕН-2/0,5 у кількості 120 шт., поставлені на виконання умов договору № ЦХП-03-02609-01 від 21.05.2009 року.

Крім того, господарським судом першої інстанції стягнуто з відповідача на користь позивача 39417,30 грн. штрафу.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ст. 232 вказаного Кодексу).

Як уже зазначалось, згідно п. 9.4 договору у разі поставки продукції, що не відповідає по якості вимогам даного договору, постачальник зобовязаний за свій рахунок замінити її на продукцію належної якості, а також сплатити замовнику штраф у розмірі 20 % від вартості продукції неналежної якості.

Здійснивши власний розрахунок розміру штрафу, колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 30686,77 грн. штрафу.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Енергосоюз» підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 12.10.2010 року у справі № 42/285 в частині задоволених позовних вимог про зобовязання ТОВ «Енергосоюз» замінити кардані вали МАБ-2 у кількості 19 шт. та стягнення з останнього 8730,53 грн. штрафу скасуванню.

В силу ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосоюз» задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 12.10.2010 року у справі № 42/285 в частині зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосоюз» замінити Державному підприємству матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” 19 шт. валів карданних МАБ-2 на якісні згідно умов договору поставки № ЦХП-03-02609-01 від 21 травня 2009 р. та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосоюз» 8730 (вісім тисяч сімсот тридцять) грн. 53 коп. штрафу скасувати.

У цій частині в позові відмовити.

3.В іншій частині рішення суду залишити без змін.

4.Здійснити новий розподіл судових витрат.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергосоюз” (04119, м. Київ, вул. С. Хохлових, 8, код 31172103) на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 11/15, код 19014832) 382 (триста вісімдесят дві) грн. 48 коп. витрат по оплаті державного мита, 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 38 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,

6.Стягнути з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 11/15, код 19014832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергосоюз” (04119, м. Київ, вул. С. Хохлових, 8, код 31172103) 48 (сорок вісім) грн. 34 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

7. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

8.Матеріали справи №42/285 скерувати до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Головуючий суддяПоляк О.І.

СуддіКропивна Л.В.

Рудченко С.Г.