Постанова № 14050299, 28.02.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.02.2011 р. справа №16/263/10

Донецький апеляційний господарський суду у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Величко Н.Л.

Суддів Алєєвої І.В., М'ясищева А.М.

При секретарі Натаріній О.О.

За участю представників сторін:

від позивачів: ОСОБА_2 особисто, ОСОБА_3 за дов. від 29.04.2010р.

від відповідача 1: ОСОБА_4 за дов. від 25.10.2010р., ОСОБА_5 за дов. від 08.11.2010р.

від відповідача 2: не зявились

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6, с.Петрівка Приморського району Запорізької області

на рішення господарського суду Запорізької області від 20.12.2010р. (підписане 24.12.2010р.) № 16/263/10 (суддя Ніколаєнко Р.А.)

за позовом: 1) ОСОБА_2, с.Петрівка Приморського району Запорізької області; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівське", с.Петрівка Приморського району Запорізької області

до відповідача 1: ОСОБА_6, с.Петрівка Приморського району Запорізької області

до відповідача-2: ОСОБА_7, с.Петрівка Приморського району Запорізької області

про стягнення з відповідача 1 на користь ТОВ "Петрівське" суми відсотків в розмірі 1092,33 грн., стягнення з відповідача 2 на користь ТОВ "Петрівське" суми відсотків в розмірі 766,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.12.2010р. (підписане 24.12.2010р.) № 16/263/10 (суддя Ніколаєнко Р.А.) позовні вимоги ТОВ "Петрівське" задоволенні частково та стягнуто з ОСОБА_6 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівське" 901 грн. 00 коп. відсотків та 169 грн. 00 коп. судових витрат; стягнуто з ОСОБА_7 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівське" 300 грн. 48 коп. відсотків та 169 грн. 00 коп. судових витрат.

В решті позовних вимог ТОВ "Петрівське" відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_8 залишені без задоволення.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення

Відповідач, ОСОБА_6, з прийнятим рішенням суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ТОВ "Петрівське" 901 грн. 00 коп. відсотків та 169 грн. 00 коп. судових витрат та припинити провадження по справі.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки не відповідають обставинам справи та порушенні і неправильно застосовані норми матеріального права.

Скаржник посилається на те, що згідно ст.611 ЦК України правові наслідки за невиконання зобовязання мають наступити у разі порушення самого зобовязання, тобто стягнення 10% річних за несплату ОСОБА_6 грошових коштів до статутного капіталу ТОВ "Петрівське" можливе лише за умови наявності заборгованості учасника перед Товариством, тобто за невиконання зобов'язання перед ТОВ "Петрівське".

Заявник апеляційної скарги вважає, що, оскільки статутний капітал ТОВ "Петрівське" був сформований в повному обсязі, то заборгованість учасників - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перед ТОВ "Петрівське" відсутня, то й жодних правових підстав для стягнення 10% річних з них не має.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги та не спростував доводів ОСОБА_6 про те, що статутний капітал ТОВ "Петрівське" був сплачений об'єднаним коштом учасників Товариства, а не особисто ОСОБА_2 за себе.

Крім того, Позивач не надав жодних пояснень того, яким чином за умов невнесення учасниками товариства вкладів до статутного капіталу могла відбутися державна реєстрація ТОВ "Петрівське".

Згідно постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.10.2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» при вирішенні корпоративного спору суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

В зв'язку з цим, вважаю, що оскаржуване рішення є безпідставним та незаконним, оскільки будь-які права за інтереси ТОВ "Петрівське" не порушено, доказів вчинення будь-якої шкоди Товариству його учасниками не надано.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції безпідставно та незаконно були порушені норми ст.ст.256,257 Цивільного кодексу України про застосування строків позовної давності.

Відповідно до статті 71 Цивільного кодексу Української РСР (у редакції 1963р.), яка діяла на момент реєстрації ТОВ "Петрівське" та поповнення статутного фонду загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлено у три роки. Позовна давність - це встановлений законом строк, протягом якого особа, право якої порушено, може вимагати примусового здійснення або захисту свого права шляхом подачі позовної заяви в суд.

Не зважаючи на те, що строк позовної давності щодо вимог Позивача сплив ще у 2001 році, суд визнав причини пропуску строку поважними та відновив його на підставі заяви ОСОБА_7

Посилається на те, що ТОВ "Петрівське" було зареєстровано 03.04.2000 р., тому ствердження позивачів про те, що вони дізналися про порушення відповідачами порядку формування статутного фонду лише в 2009 році є безпідставними, оскільки ОСОБА_2 виконував обов'язки директора.

3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу

Відповідач надав відзив, в якому заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну без задоволення, оскільки рішення суду винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.

Відповідач 2 відзив на апеляційну скаргу не надав, своїх представників у судове засідання не направив.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача 2 за наявними у матеріалах справи доказами, оскільки його явка при порушенні апеляційного провадження у справі та при відкладенні розгляду справи була визнана необов'язковою, про день та час судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

4. Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення сторін, судова колегія дійшла висновку, про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Задовольняючи позовні вимоги частково суд виходив з того, що матеріалами справи доведено порушення прав та законних інтересів юридичної особи ТОВ "Петрівське" не внесенням учасниками ОСОБА_6 та ОСОБА_10 внесків до статутного фонду, що є підставою для стягнення санкцій передбачених засновницьким договором у вигляді 10 відсотків річних від невнесеної суми за кожен місяць прострочення.

Суд відновив термін позовної давності на стягнення санкцій, але стягнув нараховану суму частково в межах 3 річного строку позовної давності.

З такими висновками судова колегія апеляційної інстанції не погоджується і вважає, що ці висновки не відповідають обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що 28.03.2000р. громадянами ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вирішено створити ТОВ "Петрівське", затверджено статут та установчий договір ТОВ, ОСОБА_10 обрана головою загальних зборів та на неї покладено обовязок по оформленню необхідної документації, відкриття тимчасового рахунку в установі банку для внесення вкладів засновників в статутний фонд товариства, та інших рахунків з правом підпису необхідних банківських документів, директором ТОВ "Петрівське" обраний ОСОБА_2

Це рішення оформлено протоколом загальних зборів засновників ТОВ "Петрівське" № 1 від 28.03.2000р. (т.1,а.с.8).

03.04.2000р. Приморською районною державною адміністрацією зареєстровано установчий договір та статут ТОВ "Петрівське" (реєстраційний № 02126372 ю 0010052).

Згідно з розділом 3 установчого договору ТОВ "Петрівське" для забезпечення фінансово-господарської діяльності, а також для гарантії майнових зобов'язань товариства, за рахунок грошових внесків, майнових та земельних паїв учасників формується статутний фонд, який не може бути менший за 100 розмірів мінімальних заробітних плат на час реєстрації статуту (п.3.1). Статутний фонд товариства в грошовому виразі складає 8000,00 грн. (п.3.2).

На час державної реєстрації товариства учасники зобов'язані внести не менше 30 відсотків свого внеску в статутний фонд товариства (п.3.3).

Кожен з учасників зобов'язаний не пізніше одного року з часу державної реєстрації повністю сплатити свій внесок до статутного фонду (п.3.4). В разі невиконання вимог п.3.4 установчого договору, учасник сплачує 10 відсотків річних від недовнесеної суми за кожен місяць прострочення.(п.3.5 установчого договору)

З п.3.10 установчого договору ТОВ "Петрівське" доля ОСОБА_2 у статутному фонді товариства складає 4000,00 грн. (50 відсотків, 4 голоси), доля ОСОБА_6 - 3000,00 грн. (37,5 відсотків, 3 голоси), доля ОСОБА_7 - 1000,00 грн. (12,5 відсотків, 1 голос).

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 5 від 05.05.2000р. ТОВ "Петрівське" прийняло внесок до статутного фонду від ОСОБА_2 у сумі 8000грн. (а.с.33). Довідкою Приморського відділення Запорізького регіонального управління ЗАТ "КБ ПриватБанк" від 27.02.2009 № 26 та випискою по рахунку 26004303501001 ТОВ "Петрівське" підтверджено, що клієнтом були здані готівкові кошти в сумі 8000,00 грн. та зараховані на зазначений рахунок.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що станом на 05.05.2000р. статутний фонд ТОВ "Петрівське" було сформовано повністю за рахунок готівкових коштів внесених учасником та директором ТОВ "Петрівське" ОСОБА_2 до каси підприємства.

Відповідно до ст.ст.161,162 ЦК УРСР в редакції, яка діяла на момент виникнення зобовязань, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно установчого договору у ОСОБА_2, як учасника товариства, виникло зобовязання внести внесок у сумі 4000 грн., ОСОБА_6 - нести внесок 3000,00 грн., ОСОБА_7 - 1000,00 грн. до 3.04.2001р. включно.

ОСОБА_2 як учасник не мав правових підстав, змінювати в односторонньому порядку умови установчого договору, та вносити внески до статутного фонду ТОВ за всіх учасників за рахунок власних коштів без їх на це згоди.

З дій товариства у особі його керівних органів, а саме прийняття платежу, підписання директором реєстраційних документів та надання інформації про сформування статутного фонду у повному обсязі до державного реєстру за рахунок внесків всіх учасників, змісту п.3.10 установчого договору, яким стверджується, що учасники внесли в статутний фонд паї у грошовому виразі, протоколів загальних зборів учасників ТОВ "Петрівське" від 24.11.2004р., від 8.08.2001р. вбачається, що рішення загальних зборів товариства, як вищого органу, приймались всіма учасниками пропорційно їх внескам до 24.11.2004р., коли загальними зборами за участю всіх учасників було виключено більшістю голосів (ОСОБА_2-50%, ОСОБА_7-12,5% голосів) зі складу учасників ОСОБА_6 Жодна зі сторін не надала доказів, що загальними зборами розглядалось питання невиконання учасниками своїх зобовязань, які випливають з установчих документів, тому судова колегія вважає, що у господарського суду першої інстанції були відсутні підстави вважати права та законні інтереси позивача 2 порушеними.

Як вбачається, з позовом до господарського суду позивачі звернулись 20 жовтня 2010 року.

У заяві про відновлення пропущеного строку позовної давності від 20.12.2010р. позивачі посилались на те, що початок перебігу строку встановити не можливо, оскільки згідно п.12.4 Установчого Договору він набирає чинності з моменту підписання всіма учасниками Товариства, тобто з 30.03.2000р., а договір затверджено протоколом №1 від 28.03.2000р. загальними зборами товариства, та засвідчений нотаріально 03.04.2000р. Строк закінчення дії Установчого договору ТОВ "Петрівське" не визначений. Однак ці посилання спростовуються п.3.4 Установчого договору за яким обовязок щодо сплати внесків учасниками встановлено протягом року з моменту державної реєстрації товариства, тобто обовязок щодо повного формування статутного фонду повинно бути виконано до 3.04.2001р. включно і саме з цього моменту у разі не виконання обовязку учасниками у позивача 2 виникало право вимагати його виконання.

Статтею 71 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963р., в редакції, яка була чинна на день виникнення правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлено в три роки.

Статтею 76 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963р. визначено, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу.

Згідно ст.80 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963р. закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Тобто термін, позовної давності щодо предмету позову сплив 3.04.2004р.

Відповідачем було заявлено суду про застосування позовної давності та відмовити у позові з цих підстав.

Як вбачається суд першої інстанції задовольнив клопотання позивача про відновлення строку позовної давності, спрямовуючи це на захист прав та інтересів ТОВ "Петрівське", посилаючись на суперечливі обставини, що склалися в нього, та те, що ТОВ тривалий час здійснює статутну діяльність, забезпечує працевлаштування тощо.

Судова колегія вважає, що у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для відновлення строку позовної давності, оскільки наведені позивачем 2 причини не можуть вважатися поважними, тим більш, що матеріалами справи підтверджено та судом першої інстанції встановлено, що станом на 5.05.2000р. статутний фонд товариства було сформовано повністю і про це було відомо всім учасникам та виконавчому органу юридичної особи у особі її директора ОСОБА_8 який власне як учасник здійснив оплату статутного фонду у повному обсязі і не міг не знати про невиконання особисто свого обовязку щодо здійснення внеску іншими учасниками.

Суд першої інстанції приймаючи рішення у справі у порушення ст. 43 ГПК України не дослідив всіх наявних у справі доказів та не зясував усі обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, невірно застосував норми матеріального права, що є підставою для його часткового скасування з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_6 901,00 грн. та з ОСОБА_7 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівське" 300,48 грн. річних за невиконання обов'язку щодо сплати внеску до статутного фонду товариства.

Щодо позовних вимог позивача 1 до відповідачів, то суд першої інстанції правомірно відмовив у позові ОСОБА_2, оскільки установчим договором не передбачено нарахування відсотків учасником товариства, а таке право є лише у юридичної особи.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, ст. 99, ст.101, п.2 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, с.Петрівка Приморського району Запорізької області, задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 20.12.2010р. (підписане 24.12.2010р.) у справі № 16/263/10 скасувати частково.

Відмовити у позові Товариству з обмеженою відповідальністю "Петрівське" про стягнення з ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівське" 901 грн. 00 коп. відсотків та з ОСОБА_7 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівське" 300 грн. 48 коп. відсотків.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівське" на користь ОСОБА_6 витрати по сплаті державного мита у сумі 51грн., сплаченого при поданні апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Запорізької області видати наказ.

Судові витрати покласти на позивача.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 20.12.2010р. (підписане 24.12.2010р.) у справі № 16/263/10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

Головуючий суддя-доповідач Н.Л. Величко

Судді І.В. Алєєва

А.М. М'ясищев

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03.03.2011р.

Надруковано 7 примірників:

4 сторонам по справі

1 - у справу, 1 господ. суду 1-апеляц. господ. суду