Рішення № 140502593, 12.10.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/5360/26

Справа №334/8609/25

РІШЕННЯ

Іменем України

12.10.2026 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді судді Застрожнікової К.С.,

при секретарі судового засідання Кронік В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Працевитий Геннадій Олександрович, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС"

про захист прав споживачів, визнання дій неправомірними та зобов`язання перерахувати розмір заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

14.10.2025 Позивачка ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" про захист прав споживачів. У поданому позові, позивачка просить суд визнати неправомірними дії щодо нарахування та стягнення комісії за розрахунково-касове обслуговування на підставі Оферти на укладення угоди про надання кредиту № 501086790, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 20.11.2018; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" перерахувати розмір заборгованості, яка виникла на підставі Оферти на укладення угоди про надання кредиту № 501086790 від 20.11.2018, шляхом виключення суми нарахованої комісії та зарахування сплачених коштів у погашення заборгованості за кредитним договором; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.11.2018 між Позивачкою та АТ "Альфа-Банк", правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» було укладено кредитний договір шляхом підписання Оферти на укладення угоди про надання кредиту № 501086790, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Відповідно до умов вказаної оферти Позивачці було надано кредит готівкою у розмірі 51 050,00 грн. строком на 36 місяців зі сплатою 18,99 % річних. Разом з тим, підпунктом "б" пункту 1 зазначеної Оферти було передбачено щомісячну сплату комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування кредиту у розмірі 2,25 % від суми кредиту без ПДВ, що за графіком платежів складає 1 148,63 грн. щомісячно, а загальна сума такої комісії за весь строк кредитування визначена у розмірі 34 458,90 грн. Позивачка зазначає, що у жовтні 2025 року їй стало відомо про розрахунок заборгованості, наданий новим кредитором ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС", з якого вбачається нарахування зазначеної комісії за розрахунково-касове обслуговування у загальному розмірі 36 756,16 грн., з яких фактично сплачені позичальницею кошти у сумі 18 826,71 грн. були списані банком на погашення вказаної комісії, а сума 17 929,45 грн. включена до складу заборгованості за кредитом, загальний розмір якої визначено відповідачем у сумі 47 652,47 грн. Позивачка стверджує, що умова кредитного договору щодо встановлення щомісячної плати (комісії) за обслуговування кредиту є нікчемною відповідно до положень частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", статей 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів" та правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19. Кредитодавець не зазначив переліку додаткових або супровідних платних послуг, які б надавалися споживачу за зазначену плату, а надання інформації про стан кредитної заборгованості один раз на місяць за законом є безоплатним. Наведене свідчить про неправомірність нарахування та стягнення зазначених платежів і необхідність здійснення перерахунку заборгованості шляхом виключення комісії та зарахування сплачених сум на погашення основного боргу та процентів.

17.10.2025 ухвалою Дніпровського районного суду міста Запоріжжя справу передано за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Застрожніковій К.С.

08.12.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення, виклику сторін у судове засідання.

Учасники справи повідомлені про відкриття спрощеного позовного провадження у встановленому процесуальним законом порядку.

02.02.2026 Відповідач ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС" подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Відзив мотивовано тим, що умовами спірного кредитного договору визначено встановлення комісії саме за розрахунково-касове обслуговування, а не за обслуговування кредитної заборгованості. Відповідач посилається на частину другу статті 8 Закону України "Про споживче кредитування", згідно з якою до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії за розрахунково-касове обслуговування. Також Відповідач зазначає, що сторони погодили фіксований розмір цієї комісії під час укладення правочину на засадах свободи договору, а висновки Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 та ухвала від 11.01.2023 у справі № 199/7014/20 підтверджують право банку на встановлення таких платежів.

На підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, суд доходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 20.11.2018 між Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк", правонаступником якого є Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС", та Позивачкою ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту шляхом підписання Оферти на укладення угоди про надання кредиту № 501086790, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Відповідно до умов пункту 1 зазначеної Оферти сторони погодили надання споживчого кредиту за програмою "Кредит готівкою" у розмірі 51 050,00 грн. зі сплатою процентної ставки у розмірі 18,99 % річних строком на 36 місяців із кінцевою датою повернення коштів 20.05.2021.

Згідно з підпунктом "б" пункту 1 Оферти сторони передбачили обов`язок позичальниці сплачувати комісійну винагороду за обслуговування кредиту 2,25 % від суми кредиту без ПДВ.

Відповідно до Графіка платежів за договором розмір щомісячного платежу за розрахунково-касове обслуговування кредиту визначено у розмірі 1 148,63 грн., а сукупний розмір цієї комісії за 36 місяців кредитування визначено у розмірі 34 458,90 грн.

Права грошової вимоги за вказаним кредитним договором від первісного кредитора АТ "Альфа-Банк" перейшли до нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" на підставі договору факторингу.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за договором № 501086790 за весь період дії договору нараховано щомісячну комісію за розрахунково-касове обслуговування на загальну суму 36 756,16 грн., з яких Позивачкою фактично сплачено 18 826,71 грн., а заборгованість за комісією обліковується у розмірі 17 929,45 грн. та включена Відповідачем до загальної суми заборгованості позичальниці, яка пред`явлена до сплати.

Спірні правовідносини стосуються правомірності встановлення та списання комісії за розрахунково-касове обслуговування за кредитним договором, укладеним після набрання чинності Законом України "Про споживче кредитування", а також похідних вимог щодо перерахунку заборгованості.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Суд виходить із наступного.

Спірний кредитний договір укладено 20.11.2018, тобто після набрання чинності Законом України "Про споживче кредитування" від 15.11.2016 № 1734-VIII (набрав чинності 10.06.2017).

З гідно з пунктом 11 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) констатувала, що норми частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" прямо визначають включення до загальних витрат комісій за обслуговування кредиту, проте застосування таких умов обмежено загальними засадами цивільного законодавства та нормами спеціального закону, які захищають права споживачів.

Сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов`язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням (пункт 31.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність"), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі (а) за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи (б) за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи (в) за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19).

У кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за розрахунково-касове обслуговування. До таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування". Банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваних кредитних договорів. Тому положення кредитного договору, яким передбачено сплату щомісяця комісії за обслуговування кредиту, є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" (постанова Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі № 204/8492/21, постанова Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23).

З матеріалів справи вбачається, що в Оферті № 501086790 від 20.11.2018 сторонами не визначено переліку будь-яких конкретних додаткових, допоміжних або супровідних платних послуг, що замовлялися Позивачкою і фактично надавалися кредитодавцем за встановлену щомісячну комісію.

Відповідач під час розгляду справи не надав доказів погодження зі споживачем окремого переліку платних дій або фактичного надання клієнтці додаткових банківських послуг, відмінних від стандартного внутрішнього обліку кредитного рахунку.

За таких обставин умова підпункту "б" пункту 1 Оферти № 501086790 від 20.11.2018 щодо щомісячної сплати комісії у розмірі 2,25 % є нікчемною в силу імперативних приписів закону (частини перша та друга статті 11, частина п`ята статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").

Нікчемний правочин або його окрема умова є недійсними безпосередньо за вказівкою закону, і визнання його недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до частини першої статті 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора всі заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання повідомлення про письмове відступлення права грошової вимоги.

ТОВ "ФК "ЕЛІТ ФІНАНС", набувши право вимоги за кредитним договором, включило до складу заборгованості Позивачки суму комісії за розрахунково-касове обслуговування, а також зарахувало сплачені позичальницею кошти у погашення цієї комісії.

Зазначені дії Відповідача щодо нарахування та пред`явлення до стягнення комісії за нікчемною умовою кредитного договору, а також щодо списання внесених коштів на погашення цієї комісії порушують права споживача та суперечать нормам матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про споживче кредитування" у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Усі сплачені Позивачкою за договором кошти, які були списані в рахунок погашення комісії за розрахунково-касове обслуговування кредиту у розмірі 18 826,71 грн., підлягають зарахуванню на погашення заборгованості за тілом кредиту та процентами, а неправомірно нарахована сума комісії у розмірі 36 756,16 грн. підлягає виключенню зі структури заборгованості за договором.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами статей 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи та досліджені докази у їх сукупності, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, Суд керується статтею 141 ЦПК України.

Позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позов містить дві немайнові вимоги (визнання дій неправомірними та зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості), за кожну з яких ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 211,20 грн. за одну вимогу, а всього за дві вимоги - 2 422,40 грн. (1 211,20 грн. х 2), які підлягають стягненню з Відповідача в дохід держави.

Щодо витрат Позивачки на професійну правничу допомогу, представник Позивачки в позовній заяві на виконання вимог частини восьмої статті 141 ЦПК України зробив заяву про надання доказів щодо розміру фактично понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, у зв`язку з чим розподіл зазначених витрат підлягає вирішенню після подання відповідних документів у порядку статті 246, статті 270 ЦПК України.

Керуючись статтями 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 279, 354-355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Працевитий Геннадій Олександрович, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" про захист прав споживачів, визнання дій неправомірними та зобов`язання перерахувати розмір заборгованості, - задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" щодо нарахування та стягнення з ОСОБА_1 комісії за розрахунково-касове обслуговування на підставі Оферти на укладення угоди про надання кредиту № 501086790 від 20.11.2018.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" (місцезнаходження: 03035, м. Київ, площа Солом`янська, буд. 2, код ЄДРПОУ 40340222) здійснити перерахунок розміру заборгованості ОСОБА_1 за Офертою на укладення угоди про надання кредиту № 501086790 від 20.11.2018, шляхом виключення з розрахунку заборгованості нарахованої комісії за розрахунково-касове обслуговування кредиту у загальному розмірі 36 756,16 грн. (тридцять шість тисяч сімсот п`ятдесят шість гривень 16 копійок) та зарахування фактично сплачених коштів у сумі 18 826,71 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот двадцять шість гривень 71 копійка) на погашення заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) та процентами за користування кредитом.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛІТ ФІНАНС" (місцезнаходження: 03035, м. Київ, площа Солом`янська, буд. 2, код ЄДРПОУ 40340222) в дохід держави судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено 12.10.2026

Суддя К.С. Застрожнікова