Рішення № 140502535, 09.10.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/27387/25

2/760/2737/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Гуцало М.В.

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У вересні 2025 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги мотивувало тим, що 23 травня 2021 року відповідачем в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан» подано заявку на отримання кредиту № 103633114 та укладено з ТОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит № 103633114, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «Мілоан» перерахувало відповідачу на картковий рахунок кредитні кошти в сумі 10000 гривень.

Відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконав.

14 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 08Т, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги за кредитним договором № 103633114 від 23 травня 2021 року.

Відповідно до договору факторингу № 08Т сума заборгованості відповідача становить 46075 гривень, що складається з:

- 10000 гривень - заборгованість за тілом кредиту;

- 35075 гривень - заборгованість за процентами;

- 1000 гривень - заборгованість за комісією.

Позивач направив відповідачу вимогу про погашення кредитної заборгованості від 25 липня 2025 року, однак заборгованість відповідачем не погашена.

Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 103633114 від 23 травня 2021 року в розмірі 46075 гривень.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 06 травня 2026 року вирішено питання про витребування доказів у справі.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 23 травня 2021 року відповідачем на веб-сайті ТОВ «Мілоан» (tengo.ua) заповнено анкету-заяву на кредит № 103633114, у якій зазначено суму кредиту - 10000 гривень, строк кредиту - 30 днів, дату повернення кредиту - 22 червня 2021 року, суму до повернення - 16250 гривень, у тому числі комісію за надання кредиту - 1000 гривень та проценти за користування кредитом - 5250 гривень.

23 травня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 103633114 (індивідуальна частина), який з боку позичальника підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до пунктів 1.2-1.4 кредитного договору сума кредиту становить 10000 гривень, кредит надається строком на 30 днів з 23 травня 2021 року, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 22 червня 2021 року.

Пунктом 1.5 кредитного договору визначено, що загальні витрати позичальника за кредитом складають 6250 гривень, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника - 16250 гривень. Згідно з пунктами 1.5.1, 1.5.2 кредитного договору комісія за надання кредиту становить 1000 гривень (10 відсотків від суми кредиту одноразово), проценти за користування кредитом - 5250 гривень, які нараховуються за ставкою 1,75 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Аналогічні умови містяться у графіку платежів (додаток № 1 до кредитного договору) та паспорті споживчого кредиту (додаток № 2 до кредитного договору), згідно з якими загальна сума до сплати на 22 червня 2021 року становить 16250 гривень, з яких 10000 гривень - сума кредиту, 5250 гривень - проценти, 1000 гривень - комісія за надання кредиту.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 10000 гривень підтверджується платіжним дорученням № 27945332 від 24 травня 2021 року з призначенням платежу «Кошти згідно договору 103633114», а також відповідями АТ «Універсал Банк» від 13 травня 2026 року № БТ/Е-19528 та від 21 травня 2026 року № БТ/Е-21273, з яких вбачається, що платіжна картка № НОМЕР_1 емітована банком на ім`я ОСОБА_1 , і 24 травня 2021 року о 09:16:32 на картковий рахунок відповідача зараховано 10000 гривень.

Доказів повернення кредиту, сплати комісії та процентів відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з пунктом 6.2 кредитного договору акцепт надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника.

Таким чином, суд дійшов висновку, що між ТОВ «Мілоан» та відповідачем у встановленому законом порядку укладено кредитний договір в електронній формі, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а з його умовами відповідач ознайомився та погодився.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

14 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 08Т, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило, а ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги, зокрема, за кредитним договором № 103633114 від 23 травня 2021 року, укладеним з ОСОБА_1 , що підтверджується договором факторингу № 08Т від 14 вересня 2021 року, актом приймання-передачі реєстру прав вимог від 14 вересня 2021 року, витягом з додатку до договору факторингу № 08Т та платіжними інструкціями про оплату за договором факторингу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором в обсязі і на умовах, що існували у ТОВ «Мілоан».

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 46075 гривень, що складається з 10000 гривень заборгованості за тілом кредиту, 35075 гривень заборгованості за процентами та 1000 гривень заборгованості за комісією.

Враховуючи, що відповідач отримав кредитні кошти в сумі 10000 гривень та не повернув їх, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10000 гривень заборгованості за тілом кредиту.

Умова про сплату комісії за надання кредиту в розмірі 1000 гривень чітко визначена у пункті 1.5.1 кредитного договору, включена до загальних витрат позичальника за кредитом, графіку платежів та паспорту споживчого кредиту, з якими відповідач погодився. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1000 гривень заборгованості за комісією.

Позивач просить стягнути з відповідача 35075 гривень заборгованості за процентами.

З відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 103633114 вбачається, що заборгованість за процентами в сумі 35075 гривень складається з:

- 5075 гривень процентів, нарахованих з 25 травня 2021 року по 22 червня 2021 року за ставкою 1,75 відсотка на день (175 гривень на день) згідно з пунктом 1.5.2 кредитного договору, тобто в межах визначеного пунктом 1.3 кредитного договору строку кредитування;

- 30000 гривень процентів, нарахованих з 23 червня 2021 року по 21 серпня 2021 року за стандартною (базовою) ставкою 5 відсотків на день (500 гривень на день) згідно з пунктом 1.6 кредитного договору, тобто після спливу строку кредитування.

Пунктом 1.6 кредитного договору визначено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до підпункту 2.3.1.2 кредитного договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування; таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів; проценти протягом такого періоду нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в пункті 1.6 кредитного договору.

Водночас згідно з пунктом 2.4.2 кредитного договору якщо заборгованість не буде погашена після завершення строку кредитування, виконання зобов`язань зі сплати платежів вважається простроченим позичальником та передбачає настання наслідків, обумовлених розділом 4 кредитного договору. У розділі 5 паспорта споживчого кредиту (додаток № 2 до кредитного договору) зазначено, що процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту відповідно до ст. 625 ЦК України, в період прострочення становить 5 відсотків за кожен день користування кредитом.

Крім того, у пункті 1.5 кредитного договору, у графіку платежів та в паспорті споживчого кредиту загальна сума процентів за кредитом визначена в розмірі 5250 гривень, а орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника - 16250 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) сформулював висновок про те, що суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень, оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору. Натомість оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може.

У зазначеній справі Верховний Суд, встановивши, що умови кредитного договору щодо розміру процентів передбачають кілька варіантів тлумачення, застосував правило ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та дійшов висновку, що стягненню підлягають проценти за користування кредитом у розмірі, погодженому сторонами в заяві-анкеті на отримання кредиту.

Тлумачення умов кредитного договору в їх сукупності, у тому числі з урахуванням анкети-заяви, графіку платежів і паспорта споживчого кредиту, в яких сторони погодили загальну суму процентів за кредитом у розмірі 5250 гривень та загальну вартість кредиту у розмірі 16250 гривень, а також пункту 2.4.2 кредитного договору та розділу 5 паспорта споживчого кредиту, які кваліфікують неповернення кредиту після спливу строку кредитування саме як прострочення виконання зобов`язання, свідчить про те, що проценти за користування кредитом як плата за кредит були погоджені сторонами в межах 30-денного строку кредитування.

Неповернення позичальником кредиту у строк, визначений договором, за своєю правовою природою є порушенням зобов`язання (ст. 610 ЦК України), а не волевиявленням позичальника на продовження строку кредитування.

Суд дійшов висновку, що підстави для стягнення з відповідача 30000 гривень процентів, нарахованих за стандартною (базовою) ставкою за період з 23 червня 2021 року по 21 серпня 2021 року як проценти за користування кредитом, відсутні.

Суд також враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Водночас проценти в сумі 5075 гривень нараховані в межах строку кредитування за ставкою, визначеною пунктом 1.5.2 кредитного договору, та не перевищують погодженої сторонами суми процентів, а тому підлягають стягненню з відповідача.

З огляду на наведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 16075 гривень, з яких 10000 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 5075 гривень - заборгованість за процентами, 1000 гривень - заборгованість за комісією. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

З урахуванням часткового задоволення позову та відповідно до статті 141 ЦПК України стягненню з відповідача також підлягає сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано суду договір про надання правової допомоги № 42649746 від 05 травня 2025 року, укладений між ТОВ «Діджи Фінанс» та фізичною особою - підприємцем Міньковською А.В. , додаткову угоду № 103633114 від 29 липня 2025 року, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 29 липня 2025 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, від 29 липня 2025 року, та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Позовну заяву у цій справі сформовано в системі «Електронний суд» та підписано директором ТОВ «Діджи Фінанс» Романенком М.Е. Документів, що підтверджують повноваження адвоката Міньковської А.В. як представника позивача у цій справі, а також процесуальних документів, поданих адвокатом у справі, матеріали справи не містять.

Вбачається, що стороною позивача не надано суду доказів надання правничих послуг саме адвокатом у цій справі, як це передбачено статтею 137 ЦПК України.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень.

Керуючись ст. 207, 213, 512, 514, 526, 530, 610, 629, 637, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-82, 89, 137, 141, 178, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) 10000 гривень заборгованості за тілом кредиту, 5075 гривень заборгованості за процентами, 1000 гривень заборгованості за комісією та 2422 гривні 40 копійок судового збору.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: