Ухвала суду № 140502472, 05.06.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_________________

Провадження 2-к/760/7/26

В справі 760/36410/25

У Х В А Л А

І. Вступна частина

05 червня 2026 року в місті Києві

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Семененко А.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за клопотанням представника ОСОБА_1 адвоката Левченко Марії Миколаївни, боржник: ОСОБА_2 , про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.

ІІ. Описова частина

Адвокат Левченко М.М. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із клопотанням про визнання в Україні рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню, а саме рішення Суду першої інстанції № 9 м. Бургос (Королівство Іспанія) № 00065/2023 від 24 квітня 2023 року, та про надання дозволу на його примусове виконання на території України.

В обґрунтування клопотання зазначено таке. 14 лютого 2012 року громадянка України ОСОБА_1 та громадянин Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 уклали в Україні шлюб. Шлюб зареєстрував Центральний відділ державної реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім`ї, актовий запис № 168, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

У шлюбі у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є громадянкою України. Це підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 26 листопада 2019 року Солом`янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 5180.

ОСОБА_2 має посвідку на постійне проживання в Україні НОМЕР_3 , видану 05 вересня 2014 року. За твердженням стягувача, адреса проживання боржника в Україні - АДРЕСА_1 . Ця квартира належить стягувачу та боржнику на праві власності в рівних частинах. Водночас з відповіді Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації на адвокатський запит вбачається, що боржник за цією адресою не зареєстрований. Інші адреси реєстрації місця проживання боржника стягувачу невідомі.

Рішенням Суду першої інстанції № 9 м. Бургос (Королівство Іспанія) № 00065/2023 від 24 квітня 2023 року у справі № 675/2022 задоволено позов, поданий судовим представником ОСОБА_6 від імені та за дорученням ОСОБА_1, про розірвання шлюбу з ОСОБА_4 при запереченні проти нього з боку відповідача. Шлюб між сторонами розірвано.

Щодо спільної доньки сторін суд визначив виключне здійснення батьківських прав матір`ю, передав опіку над малолітньою дитиною матері та призупинив режим побачень дитини з батьком. Також суд встановив обов`язок батька сплачувати аліменти в розмірі 250 євро на місяць на визначений матір`ю номер рахунку, зі щорічним оновленням їх розміру відповідно до індексу споживчих цін за даними Національного інституту статистики Іспанії або органу, який його замінює. Крім того, суд поклав на кожного з батьків обов`язок оплачувати 50% надзвичайних витрат на малолітню дитину. Аліменти на користь дружини не встановлено.

Рішення набрало законної сили 30 червня 2023 року. Згідно з довідкою Суду першої інстанції № 9 м. Бургос від 17 листопада 2025 року рішення на території Королівства Іспанія не виконувалося.

На думку заявника, між Україною та Королівством Іспанія не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних справах, тому рішення іноземного суду підлягає визнанню в Україні за принципом взаємності. Строк пред`явлення рішення до примусового виконання, встановлений ст. 463 ЦПК України, не пропущено. Справа підсудна Солом`янському районному суду міста Києва, оскільки там знаходиться адреса проживання боржника та належна йому 1/2 частка квартири.

З наведених підстав, посилаючись на ст.ст. 1, 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» та ст.ст. 462-467 ЦПК України, заявник просить визнати в Україні рішення Суду першої інстанції № 9 м. Бургос (Королівство Іспанія) № 00065/2023 від 24 квітня 2023 року та надати дозвіл на його примусове виконання на території України в частині встановлення зобов`язання батька сплачувати аліменти в розмірі 250 євро на місяць на визначений матір`ю номер рахунку, зі щорічним оновленням розміру відповідно до індексу споживчих цін за даними Національного інституту статистики Іспанії або органу, який його замінює.

20 січня 2026 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В.

16 березня 2026 року відповідно до ч. 1 ст. 467 ЦПК України суд сформував повідомлення боржнику про надходження клопотання і запропонував йому у місячний строк подати можливі заперечення. 24 березня 2026 року повідомлення направлено боржнику. Заперечення проти клопотання від боржника не надійшли.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 13 травня 2026 року клопотання призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник стягувача адвокат Левченко М.М. у судове засідання не з`явилася. 14 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» вона подала заяву, в якій повідомила, що вимоги стягувача підтримуються в повному обсязі, і просила розглянути клопотання без участі стягувача та її представника.

Боржник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, заперечень проти клопотання не подав, питання про перенесення розгляду справи не порушував. Про дату, час і місце судового розгляду боржника повідомлено судовою повісткою-повідомленням від 13 травня 2026 року. 25 травня 2026 року повістку направлено рекомендованим поштовим відправленням за адресою, зазначеною стягувачем у клопотанні: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення повернулося до суду без вручення адресату.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 14 лютого 2012 року уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є їхньою донькою, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Рішенням Суду першої інстанції № 9 м. Бургос (Королівство Іспанія) № 00065/2023 від 24 квітня 2023 року у справі № 675/2022 шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розірвано. Щодо спільної доньки, зокрема, встановлено обов`язок батька сплачувати аліменти в розмірі 250 євро на місяць на визначений матір`ю номер рахунку, зі щорічним оновленням розміру відповідно до індексу споживчих цін за даними Національного інституту статистики Іспанії або органу, який його замінює.

Ухвалою юриста Управління юстиції Суду першої інстанції № 9 м. Бургос від 30 червня 2023 року рішення від 24 квітня 2023 року оголошено таким, що набрало законної сили, оскільки воно не було оскаржене. Ці ж відомості містить довідка Судової служби в м. Бургос від 17 листопада 2025 року. У довідці також зазначено, що в базі даних відсутні відомості про виконання рішення.

До клопотання додано засвідчену 17 листопада 2025 року директоркою Єдиної процедурної служби Судової служби в м. Бургос Кристиною Рубіо Домінго копію рішення від 24 квітня 2023 року та ухвали від 30 червня 2023 року про набрання ним законної сили, з апостилем від 20 листопада 2025 року. Також додано довідку від 17 листопада 2025 року з апостилем від 20 листопада 2025 року. Переклад цих документів українською мовою виконала перекладач Терехова Т.С., справжність її підпису 09 грудня 2025 року засвідчив приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чижиков О.О. Повноваження представника посвідчено ордером на надання правничої допомоги серії ВІ № 1345934.

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. За ч. 2 цієї статті, у разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.

Україна та Королівство Іспанія є учасницями Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання від 23 листопада 2007 року (далі - Конвенція). Конвенцію ратифіковано Законом України № 26-VII від 11 січня 2013 року, і вона набрала чинності для України з 01 листопада 2013 року. Для Королівства Іспанія вона набрала чинності з 01 серпня 2014 року. Відповідно до ст. 37 Конвенції вона не виключає можливості безпосереднього звернення особи до компетентного органу держави в порядку, передбаченому її національним законодавством.

Стягувач звернулася до суду безпосередньо, в порядку, встановленому ст.ст. 462-467 ЦПК України. Доказів того, що в Королівстві Іспанія не визнаються та не виконуються рішення судів України, суду не надано. Отже, за принципом взаємності відповідно до ч. 2 ст. 462 ЦПК України рішення іноземного суду може бути визнане та виконане в Україні.

Відповідно до ч. 1 ст. 463 ЦПК України рішення іноземного суду може бути пред`явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред`явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.

Рішення іноземного суду набрало законної сили 30 червня 2023 року і стосується стягнення періодичних платежів, тож строк його пред`явлення до примусового виконання не пропущено.

Згідно з ч. 1 ст. 464 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника. Якщо місце проживання (перебування) боржника невідоме, питання розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника (ч. 2 ст. 464 ЦПК України).

Відомості про зареєстроване місце проживання боржника в Україні відсутні. Це підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 2268984 від 23 січня 2026 року та витягом з Реєстру територіальної громади міста Києва № 144356827 від 26 січня 2026 року. Водночас боржнику належить 1/2 частка квартири АДРЕСА_2 . Право на неї виникло на підставі договору купівлі-продажу від 12 березня 2013 року, за яким квартиру придбано покупцями у власність в рівних частинах. Ця квартира розташована в межах Солом`янського району міста Києва, тому клопотання підсудне Солом`янському районному суду міста Києва.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 466 ЦПК України до клопотання додається документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи.

Засвідчена копія рішення іноземного суду від 24 квітня 2023 року є офіційним документом. У ній зазначено, що ухвалою від 16 січня 2023 року позов прийнято до провадження, про що повідомлено відповідача, та його викликано для надання відповіді у двадцятиденний строк. Ухвалою від 31 березня 2023 року відповідача оголошено таким, що не з`явився до суду, у порядку, передбаченому ст. 496 Закону про цивільний процес Іспанії. Після цього сторін викликано в основне судове засідання, призначене на 21 квітня 2023 року. Довідкою від 17 листопада 2025 року підтверджено, що повідомлення про ухвалене рішення опубліковано в Офіційному віснику держави (BOE) від 05 травня 2023 року. Рішення боржник не оскаржив.

Отже, засвідчені компетентним органом іноземної держави відомості підтверджують, що боржника повідомлено про розгляд справи. Підстави вважати, що його позбавлено можливості взяти участь у судовому процесі через неналежне чи несвоєчасне повідомлення, відсутні.

Клопотання за формою та змістом відповідає вимогам ч. 1 ст. 466 ЦПК України. До нього додано документи, передбачені ч. 3 ст. 466 ЦПК України: засвідчену в установленому порядку копію рішення іноземного суду, офіційний документ про набрання ним законної сили, документ, що посвідчує повноваження представника, та засвідчений переклад цих документів українською мовою.

Згідно з ч. 5 ст. 467 ЦПК України неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою із сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.

Представник стягувача просила розглянути справу без участі стягувача та її представника. Відомості про зареєстроване місце проживання боржника в Україні відсутні. Суд двічі направляв боржнику процесуальні документи за єдиною відомою адресою, пов`язаною з ним, - адресою місцезнаходження належного йому нерухомого майна, зазначеною у клопотанні. З часу надходження клопотання до суду боржник заперечень не подав і питання про перенесення розгляду не порушував.

Відповідно до ч. 6 ст. 467 ЦПК України, розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.

Підстави для відмови у задоволенні клопотання визначено ст. 468 ЦПК України. Перевіривши матеріали справи, суд не встановив таких підстав. Рішення іноземного суду набрало законної сили. Справа про стягнення аліментів на утримання дитини не належить до виключної компетенції судів України. Відомостей про наявність рішення суду України або справи в провадженні суду України у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах матеріали справи не містять. Строк пред`явлення рішення до виконання не пропущено, предмет спору за законами України підлягає судовому розгляду, а виконання рішення не загрожує інтересам України.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 грудня 1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни. Аналогічне правило закріплено у ст. 28 Конвенції.

Згідно з ч. 7 ст. 467 ЦПК України, якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню. Відомості про виконання рішення іноземного суду відсутні, що підтверджується довідкою від 17 листопада 2025 року. Тому підстав визначати частину чи час, з якого рішення підлягає виконанню, немає.

Відповідно до ч. 8 ст. 467 ЦПК України, якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали. Офіційний курс Національного банку України на 05 червня 2026 року становить 51,6686 грн за 1 євро. Отже, сума аліментів у розмірі 250 євро на місяць на день постановлення ухвали становить 12.917,15 грн на місяць.

Водночас рішення іноземного суду, крім стягнення аліментів, містить вирішення питань про розірвання шлюбу, здійснення батьківських прав, опіку над дитиною та режим побачень. Ця частина рішення не потребує примусового виконання (п. 17 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України). Порядок визнання таких рішень встановлено окремою главою ЦПК України - ст.ст. 471-473, з участю заінтересованої особи та за окремим клопотанням. Тому вимога про визнання рішення в цій частині не може бути вирішена в межах розгляду клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду. Це не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідним клопотанням у порядку, встановленому ст. 472 ЦПК України.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню. Рішення іноземного суду слід визнати та надати дозвіл на його примусове виконання на території України в частині стягнення аліментів на утримання дитини.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 260, 261, 462-469 ЦПК України, ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право», суд ухвалив:

1.Клопотання ОСОБА_1 адвоката Левченко Марії Миколаївни, боржник: ОСОБА_2 , про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду - задовольнити частково.

Визнати та надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення Суду першої інстанції № 9 м. Бургос (Королівство Іспанія) № 00065/2023 від 24 квітня 2023 року у справі №675/2022, яке набрало законної сили 30 червня 2023 року, в частині стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина Китайської Народної Республіки (посвідка на постійне проживання в Україні НОМЕР_3 , видана 05 вересня 2014 року, РНОКПП НОМЕР_4 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 250 (двісті п`ятдесят) євро на місяць зі щорічним оновленням розміру відповідно до індексу споживчих цін за даними Національного інституту статистики Іспанії або органу, який його замінює. За офіційним курсом Національного банку України станом на 05 червня 2026 року (51,6686 грн за 1 євро) ця сума становить 12.917,15 грн на місяць.

2.Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складання.

Суддя: