Рішення № 14050241, 03.03.2011, Господарський суд Чернігівської області

03.03.11 УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів тел. 77-38-36

проспект Миру , 20 тел. 698-166

Іменем України

РІШЕННЯ

02 березня 2011 року Справа № 8/28

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне мале підприємство "ВОЛСТАС", вул. Індустріальна, 5-В, м. Чернігів, 14011

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "ТЕСКО", вул. Інструментальна, 13, м. Чернігів, 14037

про стягнення 2083грн.58коп.

Суддя Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Томилко М.М. представник, довіреність №142-юр від 06.09.2010р., Мекшун С.І. директор

Від відповідача: Стволовий О.В. представник, довіреність №06 від 21.02.2011р., Пігенко І.В. представник, довіреність №05 від 21.02.2011р.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 2003грн.01коп. боргу за товар, отриманий по видатковим накладним за період з 21.05.2009р. по 26.10.2009р., 59грн.17коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з 17.09.2010р. по 31.12.2010р. та 21грн.40коп. процентів річних, нарахованих за період з 17.09.2010р. по 25.01.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем господарського зобовязання.

В судовому засіданні позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення суми боргу на 2грн.30коп., інфляційних нарахувань на 8коп., процентів річних на 2коп. Таким чином, з урахуванням поданої заяви позивач просить стягнути з відповідача 2000грн.71коп. суми основного боргу, 59грн.09коп. інфляційних нарахувань та 21грн.38коп. процентів річних. Враховуючи, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, така заява позивача не суперечить діючому законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, а тому судом приймається до розгляду заява позивача про зменшення розміру позовних вимог і спір вирішується з її урахуванням.

Відповідач в письмовому відзиві на позов позовні вимоги визнав частково лише в частині стягнення суми основного боргу, а в частині стягнення та нарахування процентів річних та інфляційних нарахувань заперечив, оскільки, на думку відповідача, прострочка виконання грошового зобовязання не мала місце, так як строк погашення заборгованості сторонами не був обумовлений, у звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення процентів річних та інфляційних нарахувань не підлягають задоволенню.

Подані сторонами письмові клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволені.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представників сторін, зясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

Договір, як єдиний письмовий документ, між сторонами не укладався.

Як вбачається із матеріалів справи за період з 21.05.2009р. по 26.10.2009р. по видаткових накладних за №ВС-0000641 від 21.05.09р., №ВС-0000681 від 27.05.09р., №ВС-0000746 від 04.06.09р., №ВС-0000953 від 06.07.09р., №ВС-0000900 від 30.06.09р., №ВС-0001108 від 28.07.09р., №ВС-0001124 від 29.07.09р., №ВС-0001182 від 06.08.09р., №ВС-0001227 від 12.08.09р., №ВС-0001278 від 18.08.09р., №ВС-0001283 від 19.08.09р., №ВС-0001369 від 01.09.09р., №ВС-0001327 від 26.08.09р, №ВС-0001370 від 01.09.09р., №ВС-0001470 від 10.09.09р., №ВС-0001617 від 30.09.09р., №ВС-0001616 від 24.09.09р., №ВС-0001523 від 17.09.09р., №ВС-0001522 від 17.09.09р., №ВС-0001527 від 17.09.09р., №ВС-0001932 від 26.10.09р., №ВС-0001903 від 22.10.09р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне мале підприємство "ВОЛСТАС" (позивач у справі) поставило Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "ТЕСКО" (відповідач у справі) товар будівельні матеріали на загальну суму 25264грн.56коп.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписами на вищезазначених видаткових накладних осіб, повноваження яких підтверджуються виданими довіреностями №833022 від 21.05.09р. на імя Дубініна В.С., №833029 від 27.05.09р., №833037 від 04.06.09р., №833063 від 30.06.09р., №833095 від 28.07.09р. на імя Парамонова О.А., №833114 від 12.08.09р. на імя Дубініна В.С., №833127 від 26.08.09р., №833142 від 03.09.09р., №833167 від 16.09.09р., №833190 від 01.10.09р. на імя Парамонова О.А.

При цьому, присутні в судовому засіданні представники відповідача не заперечують факт отримання уповноваженою особою відповідача товару по видатковим накладним за №ВС-0001527 від 17.09.09р., №ВС-0001523 від 17.09.09р., №ВС-0001522 від 17.09.09р.

Аналіз правовідносин, які виникли між сторонами з приводу поставки вказаного товару свідчить, що між сторонами фактично був укладений договір купівлі-продажу.

Оскільки, приписами Господарського кодексу України правовідносини щодо купівлі-продажу не врегульовані, а тому до правовідносин, які виникли між сторонами, застосовуються норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки позивач передав, а відповідач прийняв товар, що останнім не заперечується, тому у відповідача після прийняття товару виникло зобовязання оплатити його вартість.

Аналіз вищезазначених накладних свідчить, що в них відсутні будь-які вказівки щодо строків оплати отриманого товару.

Як свідчать матеріали справи, відповідач здійснив частково оплату за товар, перерахувавши позивачеві протягом періоду з 21.05.09р. по 15.12.09р. грошові кошти в сумі 23264грн.05коп., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії банківських виписок позивача з відмітками банківської установи про проведення платежу (а.с.70-84). Вказані платежі зараховані позивачем в оплату товару, переданого по видаткових накладних, покладених в основу позову. За таких обставин, матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем зобовязань по оплаті вартості поставленого товару в сумі 23264грн.05коп.

Таким чином, залишок вартості неоплаченого товару становить 2000грн.51коп., а не 2000грн.71коп., як стверджує позивач.

Враховуючи, що у видаткових накладних сторонами не встановлений строк виконання зобовязання по оплаті поставленого товару, а тому в силу ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача направлялась письмова вимога №143-юр від 07.06.2010р., в якій містилася вимога про сплату відповідачем суми боргу за поставлений товар в розмірі 2003грн.01коп. Факт отримання відповідачем вказаної вимоги підтверджується підписом головного бухгалтера Гаркавої В.В., відміткою про вхідний номер реєстрації - №104 від 10.09.10р., а також не заперечується присутніми в судовому засіданні представниками відповідача.

Крім того, в ході огляду в судовому засіданні журналу реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції відповідача, встановлено, що дійсно в журналі 10.09.10р. за вх.№104 була зареєстрована вимога позивача.

Таким чином, відповідач з моменту предявлення позивачем вимоги про оплату вартості отриманого товару повинен був виконати таке зобовязання у встановлений чинним законодавством строк, а саме до 17.09.2010р. Відповідач у цей строк зобовязання по оплаті отриманого товару не виконав, залишок вартості товару не сплатив.

В силу ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань.

Матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобовязань по оплаті отриманого товару в сумі 2000грн.51коп., що на 20коп. менше, ніж заявлено позивачем. Наявність заборгованості визнається відповідачем, а тому в силу ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України в цій частині позов підлягає задоволенню, оскільки дії відповідача по визнанню позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи, що на момент прийняття рішення матеріалами справи відповідач доказів погашення заборгованості за поставлений товар не представив, а тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення боргу за товар є правомірними, але задовольняються судом в сумі 2000грн.51коп.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із поданого позивачем розрахунку вбачається, що останнім нараховано та предявлено до стягнення з відповідача 21грн.38коп. процентів річних за період з 17.09.2010р. по 25.01.2011р. та 59грн.09коп. інфляційних нарахувань за період з 17.09.2010р. по 31.12.2010р.

Заперечення відповідача щодо безпідставності позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань та процентів річних судом не приймаються, оскільки, як зазначено судом вище, відповідач в силу приписів ст.530 Цивільного кодексу України повинен був виконати зобовязання у семиденний строк після отримання вимоги позивача. Враховуючи, що відповідач у строк до 17.09.10р. зобовязання не виконав, тобто ним допущено прострочення виконання грошового зобовязання, позивач правомірно застосовує передбачену цивільним законодавством відповідальність за порушення грошового зобовязання.

Оскільки, факт прострочення відповідачем грошового зобовязання підтверджується матеріалами справи, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та процентів річних є правомірними, проте задовольняються судом частково з огляду на те, що фактично існуюча заборгованість становить 2000грн.51коп., а не 2000грн.71коп., на яку нараховувалися інфляційні нарахування та проценти річних.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеної обставини з відповідача має бути стягнуто 59грн.07коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з 17.09.2010р. по 31.12.2010р. та 21грн.33коп. процентів річних, нарахованих за період з 17.09.2010р. по 25.01.2011р.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, і з відповідача має бути стягнуто 2000грн.51коп. боргу, 59грн.07коп. інфляційних нарахувань та 21грн.33коп. процентів річних.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526,530,625,655,692 Цивільного кодексу України, ст.ст.22,49,78,82,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "ТЕСКО", вул.Інструментальна, 13, м.Чернігів (ідентифікаційний код 14246489, п/р2600801762668 в ЧФ ПАТ «Укрексімбанк», МФО 353649) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне мале підприємство "ВОЛСТАС", вул.Індустріальна, 5-В, м. Чернігів (ідентифікаційний код 14252662, р/р 2600530343300 в Київ ФАКБ ”Укрсоцбанк”, МФО 322012) 2000грн.51коп. боргу, 59грн.07коп. інфляційних нарахувань, 21грн.33коп. процентів річних, 102грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя Т.Г.Оленич

Повний текст рішення складений та підписаний 03 березня 2011 року.

Суддя Т.Г.Оленич