Рішення № 14050212, 02.03.2011, Господарський суд Чернігівської області

02.03.11

Україна

Господарський суд Чернігівської області

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

02 березня 2011 рокусправа № 13/34

Позивач: Обєднання підприємств "Українська ліга музичних прав",

вул. Шовковична, 10/28, м. Київ, 01021

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю

"Торгово-виробниче підприємство "Нектар",

пр. Перемоги 83, м. Чернігів,14000

Предмет спору: про стягнення 14318,78 грн.

Суддя Фетисова І.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3. довіреність № б/н від 05.01.2011 (після перерви не зявився)

від відповідача: Ромашко О.С. довіреність № б/н від 10.02.2011

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні 24.02.2011 р. перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача суму основного боргу 12500 грн. по договору № 4С/01/01/08 від 01.02.2008 р., 206,15 грн. пені, 1237 грн. індексу інфляції, 375,63 грн. 3 % річних, 2000 грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про невизнання позовних вимог, просить припинити провадження в звязку з відсутністю предмету спору. Зазначив що з 01.12.2008 р. ТОВ ВТП «Нектар»припинило публічне виконання фонограм в звязку з тим, що передало в оренду кафе ФОП ОСОБА_1

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача та відповідача, зясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

01.02.2008 р. між сторонами укладено договір № ЧС/01/02/08.

Відповідно до умов договору ліга (позивач) видає компанії (відповідач) дозвіл на публічне виконання фонограм, а також зафіксованих в них творів та їх виконань в закладах зазначених в додатку № 1 до договору, компанія зобовязується сплачувати лізі погоджену в додатку № 1 до договору винагороду за публічне виконання фонограм.

Відповідно до п. 2.2.1 договору компанія зобовязується не пізніше 5 днів після закінчення звітного місяця виплачувати лізі винагороду, погоджену сторонами у відповідних додатках до договору.

Згідно додатку № 1 до договору сторонами погоджено щомісячну винагороду за публічне виконання фонограм в кафе «Гетьманs club»м. Чернігів, пр. Перемоги, 83 в сумі 500 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 2.2.4 договору компанія зобовязується сповіщати лігу, в письмовому вигляді у десятиденний строк у випадку припинення компанією використання фонограм, способами зазначеними в п. 1.1 договору з моменту виникнення таких обставин.

Однак, зі змісту договору, не вбачається наявності п.1.1. за цифровим позначенням.

Згідно п. 3.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2008 р., при цьому п.2.2.1, 2.2.5 договору залишаються в силі до повного виконання компанією своїх зобовязань, що виникли під час дії договору. У випадку, якщо жодна із сторін не повідомить у письмовій формі іншу сторону про розірвання договору протягом місяця до настання вищевказаної дати закінчення дії договору, він вважається пролонгованим ще на один рік і так далі.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті винагороди за публічне виконання фонограм за період з 01.12.2008 р. по 31.12.2010 р. в сумі 12500 грн.

Відповідачем надано договір оренди нежитлового приміщення від 20.11.2008 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ТВП «Нектар»та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1

Згідно даного договору орендодавець (відповідач) зобовязується передати орендареві в строкове платне користування нежитлове приміщення в якому розміщене кафе «Гетьманs club»за адресою м. Чернігів, пр-т Перемоги, 83 площею 150 кв. м, а орендар зобовязується прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату.

Строк дії даного договору з 01.12.2008 р. і діє протягом одного року, тобто до 01.12.2009 р.

Між відповідачем та ФОП ОСОБА_1 підписано акт передачі приймання власності від 01.12.2008 р. в оренду згідно умов договору.

15.11.2010 р. між відповідачем та ФОП ОСОБА_1 підписано акт передачі приймання власності з оренди.

01.12.2010 р. між відповідачем та ФОП ОСОБА_2 укладено договір оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до умов договору орендодавець (відповідач) зобовязується передати орендареві в строкове платне користування нежитлове приміщення в якому розміщене кафе «Гетьманs club»за адресою м. Чернігів, пр-т Перемоги, 83 площею 150 кв. м, а орендар зобовязується прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату.

Строк дії даного договору з 01.12.2010 р. по 01.12.2011 р.

01.12.2010 р. між відповідачем та ФОП ОСОБА_2 підписано акт передачі приймання власності в оренду згідно умов договору.

Відповідачем надано лист № 17 від 20.11.2008 р. зі змісту якого вбачається повідомлення позивача про припинення з 01.12.2008 р. публічного використання фонограм відповідно до п. 2.2.4 договору ЧС/01/02/08 в звязку з передачею приміщення кафе «Гетьманs club»за адресою м. Чернігів, пр-т Перемоги, 83в оренду ФОП ОСОБА_1

Наявністю цих обставин, відповідач заперечує заявлений позов, а саме вважає, що він належним чином виконав свої зобовязання по договору, в звязку з чим вони припинились.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, а саме листа Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в чернігівські області №154-Р/32-131 від 23.02.2011 року та листа ДПІ у м. Чернігів №3151/10/19-025 від 25.02.2011 року, відповідач отримував ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за адресою м. Чернігів пр.Перемоги,83 кафе «Гетьманs club»зі строками дії до 31.11.2009 року, 31.11.2010 року та 31.11.2011 року та сплачував збір за діяльність в кафе .

Наведені докази підтверджують факт здійснення відповідачем в кафе «Гетьманs club»підприємницької діяльності саме в період з 1.12.2008 року по 31.12.2010 року.

Надані в обґрунтування заперечень договори оренди відповідача з іншими субєктами господарювання на 150 м.кв., не свідчать про повну відсутність вчинення відповідачем господарської діяльності в приміщенні кафе «Гетьманs club»та не спростовують факт наявності правовідносин у сторін по справі по договору № ЧС/01/02/08.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що направлення 20.11.2008 року відповідачем простою кореспонденцією листа №17 на адресу позивача, яким сповіщено про припинення 01.12.2008 року публічного використання фонограм, не свідчить про припинення дії договору №ЧС/01/02/08, оскільки зі змісту п..3.1. договору для його припинення необхідно вчинити наступні дії - повідомити у письмовій формі іншу сторону про розірвання договору протягом місяця до настання дати закінчення дії договору, якщо таких дій не відбулось то договір вважається продовженим на один рік і так далі.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази доведення позиції відповідача позивачу про припинення дії договору, в звязку з чим не можна вважати припиненими правовідносин сторін по договору №ЧС/01/02/08.

З урахуванням відсутності таких доказів суд приходить до висновку, що договір був продовжений сторонами відповідно до 31.12.2009 та 31.12.2010 років.

Відповідно до ст.13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, при здійсненні своїх прав особа зобовязана утримуватись від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Матеріали справи не містять доказів про те, що відповідач пересвідчився про отримання позивачем його повідомлення про невиконання фонограм, не вчинив дій направлених на розірвання або припинення договору, сплатив за грудень 2008 року суму 500 грн. згідно платіжного доручення №511 від 01.12.2008 року з призначенням платежу: за публічне виконання музичних творів за грудень 2008 року згідно договору №ЧС/01/02/08 від 01.02.2008 року.

Оплату відповідачем винагороди в грудні 2008 року суд розцінює як вчинення фактичних дій направлених на виконання правовідносин по договору №ЧС/01/02/08 .

Відповідно до приписів цивільного законодавства (ст.599 ЦК України), зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням всього вищеописаного, суд приходить до висновку, що договір був пролонгований на період 2009-2010 роки, зобовязання у сторін за умовами договору були наявні протягом 2009-2010 років, а відповідач належним чином зобовязань по оплаті винагороди за публічне виконання фонограм своєчасно та в повному обсязі в період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року не виконав.

В звязку з цим сума заборгованості відповідачем перед позивачем по оплаті винагороди становить 12000 грн. за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року, оскільки як зазначено вище відповідачем сплачена сума 500 грн. за грудень 2008 року й право позивач не порушено.

Згідно п. 3.2 договору у випадку відсутності оплати винагороді компанією протягом трьох місяців компанія зобовязується крім погашення заборгованості виплатити лізі пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ за кожен день затримки платежів.

Таким чином, сторони, умовами договору, встановили залежність нарахування пені після трьох місяців невиконання грошових зобовязань відповідачем.

Позивачем відповідно до п. 3.2 договору нараховано пеню в сумі 206,15 грн. за період з 06.01.2009 р. по 05.07.2009 р. Згідно наданого позивачем розрахунку загальна сума пені при складанні сум складає 214,44 грн.

Однак, з урахуванням встановленого тримісячного строку на отримання винагороди за п.3.2 договору, правомірним початком нарахування пені за порушення грошових зобовязань, з урахуванням оплати винагороди за грудень, суд вважає за січень 2009 року з 6 травня 2009 року, за лютий 2009 року з 6 червня 2009 року, за березень 2009 року з 6 липня 2009 року, й так далі.

З урахуванням такого висновку, вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 28,27 грн. за період з 06.05.09 року з суми 500 грн. та з 06.06.09 року з суми 1000 грн., з урахуванням дати початку та закінчення проведеного розрахунку позивачем по справі, в решті вимог на суму 177,88 грн. є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути 3 % річних в сумі 375,63 грн. за період з 06.01.2009 р. по 05.01.2011 р. та індекс інфляції в сумі 1237 грн. за період з січня 2009 р. по грудень 2010 р., які є обґрунтованими та підлягають задоволенню . При цьому суд зауважує на тому, що умовами договору нарахування 3% річних та інфляційних не поставлено в залежність від тримісячного строку, який в свою чергу сторони п.3.2. договору встановили тільки для нарахування пені.

Відповідно до ст.44 ГК України до складу судових витрат віднесено оплату послуг адвоката.

Позивачем заявлено до стягнення суму 2000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Так, між позивачем та ОСОБА_3., що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_1 від 13.05.2010 р. укладено договір ЧН-04/11 про надання правової допомоги від 05.01.2011 р. на представлення та захист інтересів позивача в господарському суді Чернігівської області.

Відповідно до умов договору розмір гонорару за надані правові послуги складає 2000 грн.

Позивачем надано як доказ оплати послуги квитанцію до прибуткового касового ордеру № 7 від 06.01.2011 р. на суму 2000 грн., виданого адвокатом ОСОБА_3.

Однак, належним та допустимим доказом здійснення оплати суми 2000 грн. адвокату є видатковий касовий ордер каси (касиру) позивача, відповідно до п.3.4. Положення про ведення касовий операцій в національній валюті в Україні , затвердженими Постановою правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 року зареєстрованою в МЮ України 13.01.2005 року за №40/10320.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено понесені судові витрати в сумі 2000 грн. оплачених послуг адвокату в звязку з чим, покладення на відповідача відшкодування цієї суми є неправомірним, а тому у стягненні цієї суми на користь позивача слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач не довід позиції заперечуючи позовні вимоги та належних та допустимих доказів на підтвердження своїх обґрунтувань.

Відповідно до вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, зобовязання повинні виконуватись належним чином в установлений строк.

Оскільки відповідач, в порушення ст. 525,526 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобовязання по оплаті винагороди не виконав, з урахуванням описаного вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення винагороди в сумі 12000 грн. пені 28,27 грн. інфляційних в сумі 1237 грн. та 3% річних в сумі 375,63 грн., в решті вимог вимоги визнаються необґрунтованими й задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 13, 525, 526, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22,33,49,77,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробниче підприємство «Нектар»(14000, м. Чернігів, проспект Перемоги б.83, код ЄДРПОУ 14231648, п/р 260061789 в ЧОД «Райффайзен банк Аваль»МФО 353348) на користь Обєднання підприємств «Українська ліга музичних прав»(01021, м.Київ, вул. Шовковична б.10 кв.28, код ЄДРПОУ 32309633, п/р 2600710748 в ВАТ «СЕБ Банк»МФО 300175) 12000 грн. винагороди, пені 28, 27 грн.., інфляційні 1237 грн. та 3% річних 375,63 грн., 136,41 грн. державного мита та 236 грн. витрат з інформаційно технічного забезпечення розгляду у судах.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В частині вимог про стягнення 500 грн. винагороди, 177,88 грн. пені, 2000 грн. послуг адвоката відмовити.

Суддя І.А.Фетисова