Ухвала суду № 14050204, 02.03.2011, Господарський суд Чернігівської області

02.03.11

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів проспект Миру,20 телефон канцелярії 77-99-18

У Х В А Л А

“02 ” березня 2011 року справа № 2/41

За позовом: публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний

промислово-інвестиційний банк»

м. Київ, пров. Шевченка,12

до: закритого акціонерного товариства «Маслозавод «Прилуки»

м. Прилуки, вул. Дружби народів, 36

про: стягнення коштів

Суддя Михайлюк С.І.

представники сторін:

від позивача: заступник директора департаменту Коваленко О.Д., головний юрисконсульт Радзівіл А.В.

від відповідача: представник Паламарчук О.А.

Заявлений позов про застосування двохсторонньої реституції, як наслідку недійсності кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 31 від 15.04.2008р., шляхом заліку зустрічних грошових зобов’язань щодо відсотків за користування кредитом за період, що передує дню винесення судом рішення у справі про визнання кредитного договору недійсним та стягнення грошових коштів в розмірі 45 038 964,30грн.

Позивач подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно (автотранспортні, засоби, обладнання), що належить відповідачеві на праві власності згідно з переліком, до якого входить 37 одиниць автотранспорту, 2 одиниці обладнання, 695 одиниць обладнання, інструментів, приладів, інвентарю. Всього на суму 18562737грн. по заставній вартості. Також позивач просить накласти арешт на інше належне відповідачеві рухоме майно в межах суми різниці між заявленими позовними вимогами та заставною вартістю майна, що становить 26476227,3грн.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив можливість накладення арешту на конкретне індивідуально невизначене майно з огляду на неможливість реального виконання.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, має право вжити передбачених ст.67 цього кодексу заходів забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст.67 ГПК України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Заходи до забезпечення позову застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду (п. 1 Роз’яснення Вищого господарського суду України від23.08.1994р. № 02-5/611). Тобто повинен бути в наявності зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, такий захід має бути спроможним забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

15.04.2008р. між сторонами укладений кредитний договір № 31, за умовами якого банк зобов’язався надати позичальнику (відповідач) кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 46500000грн., а позичальник зобов’язався повернути кредит, сплатити проценти та комісії, встановлені договором.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 05.08.2010р. у справі № 11/43-д зазначений договір та правочини щодо його забезпечення визнані недійсними. Житомирський апеляційний господарський суд постановою від 30.09.2010р. в частині визнання недійсним договору рішення господарського суду Житомирської області залишив без змін.

Згідно з ч. 2 ст 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язанаповернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Предметом позову є застосування двосторонньої реституції та стягнення грошових коштів.

З довідки позивача від 01.03.2011р. № 30-3/759 вбачається, що у відповідача відсутні залишки коштів на відкритих рахунках в гривні, євро, доларах США.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що на сьогодні підприємство працює не регулярно, на мінімумі потужності, простоює у зв’язку з відсутністю сировини та обігових коштів, обігових коштів на рахунках в сумі ціни позову немає.

Отже, враховуючи викладене та значну суму ціни позову, в наявності обставини, які дають підстави для висновку, що невжиття заходів до забезпечення позову саме шляхом накладення арешту на майно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази наявності на час розгляду справи конкретного майна, зазначеного позивачем у заяві. Тому суд дійшов висновку про можливість забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме майно, що належить відповідачеві на праві власності на буде виявлене державним виконавцем при вчиненні виконавчих дій, в межах ціни позову –45038964,3грн.

Враховуючи викладене, а також керуючись ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме майно, що належить на праві власності закритому акціонерному товариству «Маслозавод «Прилуки»(Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Дружби народів, 36 (код 30713561) та яке буде виявлене державним виконавцем при вчиненні виконавчих дій, в межах ціни позову –45038964,3грн.

Ухвала набирає чинності з моменту прийняття, є виконавчим документом та може бути пред’явлена до виконання впродовж трьох років.

Суддя С.І. Михайлюк