Ухвала суду № 140501399, 12.10.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

"12" жовтня 2026 р.Справа № 924/1091/26м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб - С" про забезпечення позову до подання позовної заяви

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області 09.10.2026 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб - С" про забезпечення позову до подання позовної заяви, згідно з якою товариство просить вжити заходів забезпечення позову до його подачі шляхом зупинення продажу арештованого майна, а саме: майнового комплексу виробничих будівель та споруд, загальною площею 6078,2 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1363111118211, яке виставлене на електронні торги ДП "Сетам", лот 606077, дата проведення торгів 12 жовтня 2026 року у виконавчому провадженні № 81756762 від 17.08.2026, до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у цій справі. В обґрунтування заяви вказує, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Швець Д.С. перебуває виконавче провадження № 81756762 від 17.08.2026 з примусового виконання наказу № 924/478/26 від 28.07.2026, в межах якого належне заявнику майно було виставлено на електронний аукціон ДП "Сетам", дата проведення торгів: 12 жовтня 2026 року. В обґрунтування правових підстав для звернення до суду із заявою про забезпечення позову та із відповідним позовом, заявник вказує, що було порушено процедуру опису й арешту майна, боржник не отримав від приватного виконавця вказану постанову в рамках виконавчого провадження, а тому йому нічого не відомо, про проведення зазначених дій. Також заявника не було належним чином повідомлено про заплановані виконавчі дії за місцем знаходження нерухомого майна, яке виставлене на процедуру примусової реалізації. Тобто постанову про проведення запланованих виконавчих дій не було отримано боржником за виконавчим провадженням, чим порушено ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження". Боржника не було повідомлено про проведення торгів, приватний виконавець проігнорував повідомлення боржника про підготовку до процедури проведення торгів, а тому боржник вбачає в таких діях приватного виконавця умисел, який спрямований на приховування інформації, чим порушено майнові права боржника. Боржнику за виконавчим провадженням не відомо чи проводилася оцінка нерухомого майна та яким чином було проведено процедуру оцінювання об`єкта нерухомості. Боржнику не відомо, коли проведено оцінку майна, оскільки зі звітом про оцінку майна його не ознайомлено. Приватний виконавець не повідомила боржнику також чи оцінювач виїжджав на об`єкт, чи враховував комунікації та інші обладнання, які знаходяться на території описаного нерухомого майна. Боржник дізнався про оцінку майна лише тоді, коли побачив майно на сайті ДП "Сетам" 07.10.2026. Це позбавило товариство права на захист порушених прав шляхом рецензування звіту. Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення продажу майна до вирішення спору по суті призведе до того, що майно буде продано третім особам. У разі реалізації майна, навіть за умови задоволення позовних вимог скаржника, виконання рішення суду та відновлення становища, яке існувало до порушення стане неможливим. Це змусить позивача ініціювати нові судові процеси про визнання результатів торгів недійсними та витребування свого майна з чужого володіння. Вжиття заходу забезпечення позову у вигляді зупинення продажу арештованого майна є тимчасовим і повністю співмірним із майбутніми заявленими вимогами і жодним чином не порушує права третіх осіб, оскільки майно залишається все ж під арештом, в жодному випадку не буде відчуженим до остаточного рішення суду.

Суд зазначає, що порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Так, згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2)повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, що не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику (ч.2 ст.139 ГПК України).

У п. 1 ч. 1 ст. 138 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Згідно з ч. 3 ст. 138 ГПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд зазначає, що передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 грудня 2021 року у справі № 910/10598/21.

Однак заявник, обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення майбутнього позову, взагалі не зазначив, з яким позовом він має намір звернутися до суду.

Із змісту заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб - С" про забезпечення позову від 09.10.2026 вбачається, що заявник обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову обставинами, які, на його думку, свідчать про порушення держаним виконавцем вимог законодавства під час здійснення виконавчих дій з виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 28.07.2026 у справі № 924/478/26, зокрема щодо проведення опису і арешту майна, його оцінки, організації електронних торгів.

Водночас, наведені заявником доводи фактично стосуються правомірності дій приватного виконавця під час здійснення виконавчого провадження та підлягають оцінці судом у межах розгляду відповідної скарги на дії приватного виконавця.

При цьому, заявник не навів належного обґрунтування того, яким чином невжиття вказаних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення його порушених чи оспорюваних прав та інтересів у межах майбутнього заявленого позову.

Таким чином, подана ТОВ "Хлібороб-С" заява про забезпечення позову всупереч приписам п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 139 ГПК України не містить відомостей щодо предмету позову, який заявник має намір подати до суду, а також належного обґрунтування необхідності забезпечення такого позову шляхом вжиття визначеного у заяві заходу забезпечення.

Відповідно до ч. 7 ст. 140 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява ТОВ "Хлібороб-С" про забезпечення позову від 09.10.2026 підлягає поверненню заявнику.

Зважаючи на подання заяви про забезпечення позову через підсистему "Електронний суд", суд не здійснює повернення роздрукованого Господарським судом Хмельницької області паперового примірника даної заяви.

Керуючись ст.ст. 136, 139, 140, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб - С" про забезпечення позову до подання позовної заяви від 09.10.2026 повернути заявнику.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://km.arbitr.gov.ua.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 12.10.2026 та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст.254-259 ГПК України.

Суддя Л.О. Субботіна

Ухвала надсилається учасникам до електронних кабінетів.