Рішення № 140500439, 01.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/1480/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.

за участі секретаря судового засідання Ніконової Д.І.,

дослідивши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рені Лайн" (68803, Одеська обл., Ізмаїльський район, м. Рені, вул. Дунайська, буд. 188 В)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Лайн Рені" (68800, Ізмаїльський район, м. Рені, вул. Дунайська, буд. 188)

про стягнення 1 288 838, 22 грн

у відкритому судовому засіданні

представники сторін:

від позивача: Садаков К.І. (брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);

від відповідача: не з`явився.

Судове засідання 01.10.2026 проведено в порядку ст. 197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

28.04.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Рені Лайн" (далі ТОВ "Рені Лайн", позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом (вх. № 1730/26 від 05.05.2026), в якому просить: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Лайн Рені" (далі ТОВ "Біо Лайн Рені", відповідач) 1 288 838, 52 грн, з яких: 929 024, 38 грн заборгованість за договором № 290422 від 29.04.2022; 86 464, 97 грн 3% річних за період з 08.06.2022 по дату подання позовної заяви на суму простроченого боргу; 273 349, 17 грн інфляційні витрати за період з 08.06.2022 по дату подання позовної заяви на суму простроченого боргу; визначити в рішенні суду, що нарахування 3% річних на суму заборгованості має здійснюватися до моменту виконання рішення суду та розраховуватися за наступною формулою: (сума заборгованості) х 3% х (кількість днів прострочення) : (кількість днів у році); визначити в рішенні суду, що нарахування інфляційних витрат на суму заборгованості має здійснюватися до моменту виконання рішення суду та розраховуватися за наступною формулою: (сума заборгованості) х (сукупний індекс інфляції за період прострочення) (сума заборгованості); стягнути з ТОВ "Біо Лайн Рені" понесені судові витрати.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.04.2026 заяву від 17.04.2026 (вх. № 4-27/26 від 21.04.2026) ТОВ "Рені Лайн" про забезпечення позову до подання позову задоволено; вжито заходи забезпечення позову в межах ціни позову в розмірі 1 287 922, 22 грн шляхом: накладення арешту на нерухоме майно, а саме на нежитлову будівлю за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський р-н., м. Рені, вул. 28 Червня, буд. 301, яке належить ТОВ "Біо Лайн Рені"; накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ "Біо Лайн Рені" як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на всіх відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, крім рахунків із спеціальним режимом використання та рахунків (зокрема, кореспондентських), звернення стягнення на які заборонено законом.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 закрито підготовче провадження у справі № 916/1480/26 за позовом ТОВ "Рені Лайн" до відповідача ТОВ "Біо Лайн Рені" про стягнення 1 288 838, 22 грн; призначено справу до судового розгляду по суті на 06.07. 2026 о 15:15.

Однак, судове засідання 06.07.2026 було перервано у зв`язку з тим, що системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області було оголошено повітряну тривогу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.07.2026 призначено судове засідання на 01.09.2026 о 14:00.

Протокольною ухвалою суду від 01.09.2026 відкладено судове засідання на 22.09.2026 о 12:20.

У судовому засіданні 22.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення в порядку ст. 219 ГПК України, у зв`язку з чим відклав його проголошення на 01.10.2026 о 13:45.

01.10.2026 судом оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

3. Позиція учасників справи.

Доводи позивача ТОВ "Рені Лайн".

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань, передбачених договором № 290422 від 29.04.2022, щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг, ув`язку з чим сума основної заборгованості становить 929 024, 38 грн.

Ураховуючи порушення відповідачем строків оплати, зазначених у договорі № 290422 від 29.04.2022, позивачем нараховано 3 % річних в сумі 86 464, 97 грн та інфляційні втрати в сумі 273 349, 17 грн.

Вказує, що вимагає сплати простроченої заборгованості із урахуванням індексу інфляції та 3 % річних від розміру простроченої суми до моменту виконання рішення суду та понесених судових витрат.

Правову позицію обґрунтовує приписами ст. ст. 11, 257, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 901, 903 ЦК України.

Відповідач - ТОВ "Біо Лайн Рені" в жодне судове засідання не з`явився; відзиву на позовну заяву не надав.

Ухвали суду від 11.05.2026, 19.05.2026, 10.06.2026, 22.06.2026, 09.07.2026, 03.09.2026 були доставлені відповідачу до його електронного кабінету, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного документу, сформовані за допомогою Комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 7 ст. 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Електронний кабінет це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Частиною 1 ст. 232 ГПК України передбачено, що судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Порядок направлення та вручення судових рішень визначений у ст. 242 ГПК України.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (ч. 6 ст. 242 ГПК України).

Згідно з ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення: (1) в електронній формі через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІКС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІКС та (2) шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення. (Близький за змістом правовий висновок, викладено у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 906/1093/22, від 03.04.2024 у справі № 910/9569/23).

Отже, судом було вчинено всі необхідні дії для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, про можливість вчинення відповідних процесуальних дій, зокрема надано можливість викласти свої заперечення проти задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про належне повідомлення учасника судового процесу (відповідача) про розгляд справи № 916/1480/26.

Оскільки відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, суд у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Між ТОВ "Біо Лайн Рені", як замовником, та ТОВ "Рені Лайн", як виконавцем, 29.04.2022 було укладено договір № 290422 (далі договір), п. 1.1. якого передбачено, що цей договір регулює взаємовідносини сторін: виконавець приймає на себе обов`язок виконати роботи по організації відвантаження вантажу замовника на водний (морський/річковий) транспорт на заявленому причалі, а замовник зобов`язується прийняти та сплатити їх вартість в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

У відповідності до п. 2.1. договору остаточна загальна ціна цього договору визначається за фактом надання послуг згідно додатка № 1, на підставі підписаних уповноваженими представниками та скріпленими печатками обох сторін актів наданих послуг.

Згідно з п. 3.1. оплата вартості послуг здійснюється замовником прямим банківським переказом коштів на рахунок виконавця за фактом надання послуг, протягом п`яти робочих днів з моменту підписання акту наданих послуг, на підставі отриманого рахунку виконавця, згідно підписаного сторонами договору.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що усі платіжні документи за даним договором оформлюються з дотриманням вимог чинного законодавства України. До рахунку додається акт наданих послуг.

Надання послуг виконавцем та прийняття їх замовником оформлюється актом наданих послуг, який готується виконавцем та підписується повноважними представниками сторін протягом 3 (трьох) робочих днів після фактичного надання послуг (п. 4.1. договору).

За положеннями п. 4.2. договору замовник протягом 5-х робочих днів із дня фактичного надання послуг, зобов`язаний направити виконавцю підписаний акт наданих послуг чи письмову мотивовану відмову від приймання наданих послуг.

У відповідності до пп. 5.1.3., 5.1.4 п. 5.1. замовник зобов`язаний приймати надані послуги та підписувати наданий виконавцем акт наданих послуг, якщо надані послуги відповідають умовам договору. Своєчасно та в повному обсязі сплачувати рахунки за надані послуги.

Згідно з пп. 5.4.1. п. 5.4. договору виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором винна сторона несе відповідальність перед іншою стороною на умовах, передбачених чиним законодавством України та цим договором.

За порушення замовником строків оплати, зазначених у договорі, замовник несе відповідальність відповідно до діючого законодавства України (п. 6.3. договору).

За положеннями п. 9.1. договору цей договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення печатками уповноваженими особами сторін і діє до 30.04.2023.

У відповідності до п. 9.2. договору договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Договір підписаний позивачем та відповідачем, скріплений їх печатками.

Між ТОВ "Біо Лайн Рені" та ТОВ "Рені Лайн" 29.04.2022 був укладений та підписаний додаток № 1 до договору № 290422 від 29.04.2022, п. п. 3, 4 якого передбачено, що вартість послуг виконавця згідно договору № 290422 від 29.04.2022, встановлена в національній валюті України та визначається шляхом перерахунку вартості в доларах США за офіційним курсом НБУ на дату надання послуг, що підтверджуються актом виконаних робіт. Цей додаток є невід`ємною частиною договору № 290422 від 29.04.2022.

Між ТОВ "Біо Лайн Рені" та ТОВ "Рені Лайн" 12.09.2022 був укладений та підписаний додаток № 2 до договору № 290422 від 29.04.2022, п. п. 3, 4 якого передбачено, що вартість послуг виконавця згідно договору № 290422 від 29.04.2022, встановлена в національній валюті України та визначається шляхом перерахунку вартості в доларах США за офіційним курсом НБУ на дату надання послуг, що підтверджуються актом виконаних робіт. Цей додаток є невід`ємною частиною договору № 290422 від 29.04.2022.

Відповідно до умов договору № 290422 від 29.04.2022 позивач виконав роботи по організації відвантаження вантажу та надав додаткові послуги, а відповідач прийняв їх, про що свідчать акти надання послуг № 59 від 31.05.2022 на суму 116 506, 67 грн з ПДВ, № 74 від 30.06.2022 на суму 768 527, 17 грн з ПДВ, № 88 від 31.07.2022 на суму 153 244, 63 грн з ПДВ, № 117 від 30.08.2022 на суму 26 820, 89 грн, № 141 від 31.10.2022 на суму 35 535, 97 грн, № 163 від 30.11.2022 на суму 444994, 01 грн, № 175 від 30.12.2022 на суму 194 033, 65 грн, № 23 від 17.03.2023 на суму 336 826, 29 грн, № 24 від 17.03.2023 на суму 41 529, 46 грн, № 25 від 17.03.2023 на суму 88 725, 52 грн, № 40 від 15.05.2023 на суму 44 119, 57 грн, № 53 від 31.07.2023 на суму 315 605, 10 грн, № 65 від 31.08.2023 на суму 301 268, 32 грн з ПДВ, № 80 від 30.09.2023 на суму 134 496, 13 грн з ПДВ, № 88 від 05.10.2023 на суму 113 998, 24 грн з ПДВ, що загалом 3 116 231, 62 грн.

Акти надання послуг підписані сторонами без заперечень та зауважень; претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) замовник не має.

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату № 59 від 31.05.2022 на суму 116 506, 67 грн, № 74 від 30.06.2022 на суму 768 527, 17 грн, № 88 від 31.07.2022 на суму 153 244, 63 грн, № 117 від 30.08.2022 на суму 26 820, 89 грн, № 141 від 31.10.2022 на суму 35 535, 97 грн, № 163 від 30.11.2022 на суму 444 994, 01 грн, № 175 від 30.12.2022 на суму 194 033, 65 грн, № 23 від 17.03.2023 на суму 336 826, 29 грн, № 24 від 17.03.2023 на суму 41 529, 46 грн, № 25 від 17.03.2023 на суму 88 725, 52 грн, № 40 від 15.05.2023 на суму 44 119, 57 грн, № 53 від 31.07.2023 на суму 315 605, 10 грн, № 65 від 31.08.2023 на суму 301 268, 32 грн, № 80 від 30.09.2023 на суму 134 496, 13 грн, № 88 від 05.10.2023 на суму 113 998, 24 грн.

Відповідачем оплачено вартість виконаних робіт та наданих послуг позивачем на загальну суму 2 187 207, 24 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 42 від 28.06.2022 на суму 37 542, 43 грн, № 83 від 26.07.2022 на суму 50 000 грн, № 84 від 27.07.2022 на суму 4177, 31 грн, № 102 від 09.08.2022 на суму 60 113, 10 грн, № 150 від 15.09.2022 на суму 393 786, 82 грн, № 101 від 08.08.2022 на суму 17 762, 76 грн, № 151 від 15.09.2022 на суму 95 634, 36 грн, № 152 від 15.09.2022 на суму 26 820, 89 грн, № 234 від 16.11.2022 на суму 35 535, 97 грн, № 283 від 20.12.2022 на суму 77 235, 30 грн, № 1 від 29.12.20222 на суму 67 758, 71 грн, № 308 від 29.12.2022 на суму 300 000 грн, № 323 від 16.01.2023 на суму 33 677, 41 грн, № 359 від 31.01.2023 на суму 160 356, 24 грн, № 23 від 28.03.2023 на суму 467 081, 27 грн, № 145 від 27.06.2023 на суму 44 119, 57 грн, № 238 від 21.08.2023 на суму 315 605, 10 грн.

Позивач засобами поштового зв`язку направив відповідачу претензію № 13 від 10.03.2025, в якій вимагав від ТОВ "Біо Лайн Рені" виконати свої зобов`язання за договором № 290422 від 29.04.2022 належним чином та добровільно перерахувати на рахунок суму заборгованості в розмірі 1 181 942, 38 грн з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми.

Додатками до претензії № 13 від 10.03.2025 зазначено: додаток № 1 розрахунок суми простроченого боргу; додаток № 2 розрахунок заборгованості з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми.

Факт направлення на адресу відповідача претензії № 13 від 10.03.2025 підтверджується наявними у матеріалах справи копіями опису відповідного опису вкладення у цінний лист з відбитками календарного штемпеля відділення поштового зв`язку від 11.03.2025 та фіскальним чеком АТ "Укрпошта".

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав претензію 18.03.2025.

Позивач засобами поштового зв`язку направив відповідачу лист вих. № 10 від 20.02.2025, в якому зазначив, що в рамках проведення інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованості, надсилає звірку розрахунків № 4 між підприємствами станом на 31.12.2024; у разі не повернення звірки № 4 на адресу позивача протягом 14 календарних днів, така звірка буде вважатися узгодженою.

Згідно акту звірки № 4 взаємних розрахунків від 20.02.2025 за період: січень 2022 грудень 2024 між ТОВ "Рені Лайн" та ТОВ "Біо Лайн Рені" за договором № 290422 від 29.04.2022 заборгованість останнього становить 929 024, 38 грн.

Факт направлення на адресу відповідача звірки розрахунків № 4 від 20.02.2025 підтверджується наявними у матеріалах справи копіями опису відповідного опису вкладення у цінний лист з відбитками календарного штемпеля відділення поштового зв`язку від 24.02.2025 та фіскальним чеком АТ "Укрпошта".

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав звірку розрахунків № 4 від 20.02.2025 07.03.2025.

5. Позиція суду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду (ст. 251 ЦК України).

В силу ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

Статтею 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Належність доказів це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 925/2301/14, від 19.06.2019 у справі № 910/4055/18).

Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.12.2021 у справі №905/902/20, постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №904/3242/18, від 07.06.2022 у справі №922/605/15, від 05.07.2022 у справі №904/3866/21 тощо).

Згідно зі ст. ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 908/1879/17.

Як зазначено судом вище та підтверджується матеріалами справи, між позивачем та відповідачем 29.04.2022 укладено договір № 290422, умовами якого передбачено, що виконавець приймає на себе обов`язок виконати роботи по організації відвантаження вантажу замовника на водний (морський/річковий) транспорт на заявленому причалі, а замовник зобов`язується прийняти та сплатити їх вартість в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Виконання робіт по організації відвантаження вантажу та надання додаткових послуг позивачем підтверджується підписаними між сторонами актами надання послуг № 59 від 31.05.2022 на суму 116 506, 67 грн з ПДВ, № 74 від 30.06.2022 на суму 768 527, 17 грн з ПДВ, № 88 від 31.07.2022 на суму 153 244, 63 грн з ПДВ, № 117 від 30.08.2022 на суму 26 820, 89 грн, № 141 від 31.10.2022 на суму 35 535, 97 грн, № 163 від 30.11.2022 на суму 444994, 01 грн, № 175 від 30.12.2022 на суму 194 033, 65 грн, № 23 від 17.03.2023 на суму 336 826, 29 грн, № 24 від 17.03.2023 на суму 41 529, 46 грн, № 25 від 17.03.2023 на суму 88 725, 52 грн, № 40 від 15.05.2023 на суму 44 119, 57 грн, № 53 від 31.07.2023 на суму 315 605, 10 грн, № 65 від 31.08.2023 на суму 301 268, 32 грн з ПДВ, № 80 від 30.09.2023 на суму 134 496, 13 грн з ПДВ, № 88 від 05.10.2023 на суму 113 998, 24 грн з ПДВ, на загальну вартість 3 116 231, 62 грн.

Суд акцентує увагу на тому, що акти надання послуг підписані сторонами без заперечень та зауважень.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивачем були виконані роботи по організації відвантаження вантажу та надані додаткові послуги відповідачу на загальну суму 3 116 231, 62 грн.

Відповідач частково виконав свій обов`язок з оплати вартості виконаних робіт та наданих послуг, сплативши позивачу 2 187 207, 24 грн, у зв`язку з чим заборгованість перед позивачем становить 929 024, 38 грн.

Матеріали справи не містять, а відповідачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст. ст. 76, 77, 78, 79, 91 ГПК на підтвердження виконання ним умов договору в частині повної оплати вартості виконаних робіт та наданих послуг; не спростовано факт підписання актів надання послуг.

Отже, оскільки сторони добровільно, на власний розсуд погодили умови договору, які передбачають порядок розрахунків, то з урахуванням приписів ст. ст. 525, 526 і 629 ЦК України щодо обов`язковості договору та недопустимості односторонньої відмови від зобов`язання, суд зазначає, що у відповідача згідно з п. 3.1. договору № 290422 від 29.04.2022 виник обов`язок у повному обсязі здійснити оплату отриманих на підставі договору послуг загальною вартістю 929 024, 38 грн (з урахуванням часткової оплати в сумі 2 187 207, 24 грн).

Разом з тим, станом на дату розгляду справи, у матеріалах справи відсутні докази перерахування відповідачем вартості виконаних робіт та послуг в розмірі 929 024, 38 грн.

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 86 464, 97 грн та індекс інфляції у розмірі 273 349, 17 грн.

Ураховуючи приписи пункту 3.1. договору № 290422 від 29.04.2022, відповідач повинен був оплатити вартість послуг протягом п`яти робочих днів з моменту підписання акту надання послуг на підставі отриманого рахунку позивача, однак свого обов`язку щодо повної та своєчасної оплати не виконав.

Тобто, зважаючи на погоджені сторонами умови договору щодо порядку та строків проведення розрахунків, мало місце прострочення виконання зобов`язання та строк оплати є таким, що настав.

Перевіривши наданий позивачем розрахунки заборгованості індексу інфляції в сумі 273 349, 17 грн, суд встановив, що такий розрахунок є вірним.

Відповідач контррозрахунок не надав.

Перевіривши наданий позивачем розрахунки заборгованості 3 % річних в сумі 86 464, 67 грн, суд встановив, що такий розрахунок є помилковим лише в частині нарахування періоду з 21.09.2023 по 28.04.2026, а саме дати його початку, у зв`язку з чим зробив власний за період з 08.10.2023 по 28.04.2026:

з 08/10/2023 до 31/12/2023; 134 496,13 x 3 % x 85 : 365 : 100 = 939, 63 грн, де 134 496,13 сума заборгованості, 85 - кількість днів прострочення;

з 01/01/2024 до 31/12/2024; 134 496,13 x 3 % x 366 : 366 : 100 = 4034, 88 грн, де 134 496,13 сума заборгованості, 366 - кількість днів прострочення;

з 01/01/2025 до 28/04/2026; 134 496,13 x 3 % x 483 : 365 : 100 = 5339,31 грн, де 134 496,13 сума заборгованості, 483 - кількість днів прострочення, що загалом за вказаний період 10 313,83 грн.

Таким чином, загальна сума 3 % річних 86 277, 04 грн.

Також, суд звертає увагу на те, що позивачем у розрахунку заборгованості зазначено дату акту № 80 13.09.2023, тоді як згідно матеріалів справи такою датою є 30.09.2023.

Відповідач контррозрахунок не надав.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Позивач просив визначити в рішенні суду, що нарахування 3% річних на суму заборгованості має здійснюватися до моменту виконання рішення суду та розраховуватися за наступною формулою: (сума заборгованості) х 3% х (кількість днів прострочення) : (кількість днів у році); визначити в рішенні суду, що нарахування інфляційних витрат на суму заборгованості має здійснюватися до моменту виконання рішення суду та розраховуватися за наступною формулою: (сума заборгованості) х (сукупний індекс інфляції за період прострочення) (сума заборгованості).

Згідно з ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Так, частині десятій статті 238 ГПК України кореспондують норми частин одинадцятої, дванадцятої статті 26 Закону "Про виконавче провадження", якими конкретизується порядок виконавчих дій виконавця щодо нарахування пені, відсотків до моменту виконання рішення суду за механізмом (формулою) визначеним у цьому рішенні суду.

Зокрема, визначено, що якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі; до закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що вони закріплюють механізм, який позбавляє кредитора необхідності звернення до суду з позовом щодо нарахування та стягнення, зокрема, відсотків за наступні періоди невиконання зобов`язання після того, як був розглянутий по суті і задоволений його позов про стягнення боргу, відсотків за невиконання того самого зобов`язання між тими ж сторонами.

Тобто можливість нарахування відсотків та/або пені до моменту виконання рішення суду нерозривно пов`язана із безпосереднім їх застосуванням у рішенні суду (розглядом та задоволенням таких вимог у рішенні суду).

Передбачені частиною другою статті 625 ЦК України 3 % річних (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) охоплюються положеннями частини десятої статті 238 ГПК України.

Подібні за змістом висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 (провадження № 12-4гс24).

За таких обставин, враховуючи обґрунтованість та задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційний втрат та 3% річних, суд висновує та ухвалює органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання цього рішення, в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України нараховувати, відповідно: 3% річних на суму заборгованості до моменту виконання рішення суду та розраховуватися за наступною формулою: (сума заборгованості) х 3% х (кількість днів прострочення) : (кількість днів у році); інфляційні втрати на суму заборгованості до моменту виконання рішення суду та розраховуватися за наступною формулою: (сума заборгованості) х (сукупний індекс інфляції за період прострочення) (сума заборгованості).

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати на оплату позову судовим збором у розмірі 19 332, 58 грн, понесені позивачем, підлягають частковому відшкодуванню йому за рахунок відповідача у розмірі 19 329, 76 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог (1 288 650, 59 х 19 332, 58 : 1 288 838, 22).

Суд звертає увагу, що в силу приписів ч. 7 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

За наслідками розгляду справи позов задоволено.

Отже, заходи забезпечення позову вжиті у відповідності до ухвали Господарського суду Одеської області від 23.04.2026, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Біо Лайн Рені (68800, Ізмаїльський район, м. Рені, вул. Дунайська, буд. 188; ідентифікаційний код юридичної особи: 40667260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рені Лайн (68803, Одеська обл., Ізмаїльський район, м. Рені, вул. Дунайська, буд. 188 В; ідентифікаційний код юридичної особи: 22478794) 1 288 650, 59 грн (один мільйон двісті вісімдесят вісім тисяч шістсот п`ятдесят гривень п`ятдесят дев`ять копійок), з яких: 929 024, 38 грн (дев`ятсот двадцять дев`ять тисяч двадцять чотири гривні тридцять вісім копійок) заборгованість за договором № 290422 від 29.04.2022; 86 277, 04 грн (вісімдесят шість тисяч двісті сімдесят сім гривень чотири копійки) 3% річних за період з 08.06.2022 по дату подання позовної заяви на суму простроченого боргу; 273 349, 17 грн (двісті сімдесят три тисячі триста сорок дев`ять гривень сімнадцять копійок) інфляційні витрати за період з 08.06.2022 по дату подання позовної заяви на суму простроченого боргу, а також судовий збір у розмірі 19 329, 76 грн (дев`ятнадцять тисяч триста двадцять дев`ять гривень сімдесят шість копійок), витрати за подання заяви про забезпечення позову до його подання у розмірі 1664 грн (одна тисяча шістсот шістдесят чотири гривні).

3. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України нараховувати відповідно:

- 3% річних на суму заборгованості до моменту виконання рішення суду та розраховуватися за наступною формулою: (сума заборгованості) х 3% х (кількість днів прострочення) : (кількість днів у році);

- інфляційні втрати на суму заборгованості до моменту виконання рішення суду та розраховуватися за наступною формулою: (сума заборгованості) х (сукупний індекс інфляції за період прострочення) (сума заборгованості).

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Заходи забезпечення позову, вжиті у відповідності до ухвали Господарського суду Одеської області від 23.04.2026, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 12 жовтня 2026 року.

Суддя О.О. Мусієнко