Ухвала суду № 140500349, 12.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

"12" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/3982/26

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

розглянувши матеріали за вх. № 4081/26 від 28.09.2026

за позовом заступника керівника Пересипської окружної прокуратури міста Одеси (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. 89)

в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. одеса, пл. Біржова, буд. 1; код ЄДРПОУ 26597691)

до відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; паспорт серія/номер НОМЕР_1 , виданий 29.09.1997 Саратським РВ УМВС України в Одеській області)

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Пересипської окружної прокуратури міста Одеси (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд усунути перешкоди у здійсненні Одеською міською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - господарчу будівлю, загальною площею 44,2 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , із закриттям розділу об`єкту нерухомого майна № 1704622051101 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що державна реєстрація права власності на вказаний об`єкт за ОСОБА_2 , а в подальшому за ОСОБА_1 , проведена з порушенням вимог законодавства, оскільки документи, необхідні для державної реєстрації права власності, відсутні, а зареєстрований об`єкт, на думку прокурора, фактично є тимчасовими некапітальними спорудами.

Також прокурор зазначає, що земельна ділянка, на якій розташований спірний об`єкт, перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Одеси, не була передана ОСОБА_1 у власність чи користування, а існування зареєстрованого права приватної власності на зазначений об`єкт створює перешкоди Одеській міській раді у здійсненні права розпорядження земельною ділянкою.

Обґрунтовуючи належність спору до юрисдикції господарських судів, прокурор посилається, зокрема на те, що Кірева Є.Г. зареєстрована як фізична особа-підприємець та використовує спірний об`єкт для здійснення підприємницької діяльності, а також зазначає, що спір виник у правовідносинах щодо захисту інтересів територіальної громади міста Одеси на земельну ділянку комунальної власності від порушень, допущених при державній реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, що використовується для здійснення підприємницької діяльності.

Дослідивши матеріали позовної заяви та вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що поданий позов не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Частиною другою цієї статті визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

За змістом пункту 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках.

При цьому відповідно до усталеної практики Верховного Суду критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад сторін, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому має розглядатися відповідна категорія справ.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 916/1261/18 вказала, що вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб`єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.

Аналогічні висновки були застосовані Верховним Судом у постанові від 20.11.2024 у справі № 916/4989/23. У цій постанові Верховний Суд наголосив, що фізична особа, яка набула статусу фізичної особи-підприємця, не втрачає та не змінює статусу фізичної особи, а набуває до нього додаткової ознаки - підприємця. Наявність статусу фізичної особи-підприємця сама по собі не свідчить про те, що така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах або що всі правовідносини за її участю мають ознаки господарських.

Також Верховний Суд виходив із того, що фізична особа, яка є власником нерухомого майна, має право використовувати таке майно для здійснення підприємницької діяльності, однак саме по собі використання майна у підприємницькій діяльності не змінює характеру правовідносин щодо права власності на таке майно.

В цій же постанові йдеться про те, що використання підприємцем нерухомого майна у господарській діяльності не спростовує факту набуття ним права власності на таке майно як фізичною особою.

У якості відповідача прокурор визначив Кіреву Єфросинію Георгіївну як фізичну особу. Предметом спору є її право власності на об`єкт нерухомого майна та законність державної реєстрації такого права.

При цьому з матеріалів позовної заяви не вбачається, що спірне право власності ОСОБА_1 виникло у зв`язку зі здійсненням нею господарської діяльності або що між Одеською міською радою та Кіревою Є.Г. існують господарські правовідносини, з яких виник спір.

Навпаки, як убачається зі змісту позовної заяви, право власності на спірний об`єкт було первісно зареєстровано за Мамалигою О.К. як за фізичною особою, після чого на підставі договорів дарування відповідні частки об`єкта були передані ОСОБА_1 . Також прокурор обґрунтовує позов тим, що державна реєстрація права власності була проведена без належних правовстановлюючих документів, а сам об`єкт, на думку прокурора, не має ознак нерухомого майна.

Отже, спір у цій справі виник з приводу речового права на нерухоме майно та права територіальної громади на земельну ділянку, а не у зв`язку із здійсненням Кіревою Є.Г. господарської діяльності.

Посилання прокурора на те, що Кірева Є.Г. має статус фізичної особи-підприємця та використовує спірний об`єкт для здійснення підприємницької діяльності, не змінює правової природи спірних правовідносин.

Саме по собі використання фізичною особою належного їй майна у підприємницькій діяльності не означає, що спір щодо права власності на таке майно виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Таким чином, у даному випадку статус Кіревої Є.Г. як фізичної особи-підприємця не є визначальним для встановлення юрисдикції спору, оскільки вона бере участь у спірних правовідносинах не як суб`єкт господарювання, а як фізична особа - власник спірного майна.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, спір, предметом якого є право власності фізичної особи на нерухоме майно, законність державної реєстрації такого права та усунення перешкод у здійсненні територіальною громадою права власності на земельну ділянку, за відсутності господарських правовідносин між сторонами, підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.11.2024 у справі № 916/4989/23, у якій Верховний Суд зазначив, що наявність у фізичної особи статусу підприємця сама по собі не означає, що така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах, а юрисдикція спору визначається з урахуванням характеру конкретних спірних правовідносин.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що заявлений прокурором спір не є спором, що виник у зв`язку зі здійсненням Кіревою Є.Г. господарської діяльності, а тому не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

За змістом частини шостої статті 175 Господарського процесуального кодексу України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у цій справі за правилами господарського судочинства та про необхідність відмови у відкритті провадження.

Отже, з огляду на суб`єктний склад та характер спірних правовідносин суд дійшов висновку, що заявлений спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а його вирішення віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 20, 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі № 916/3982/26 за позовною заявою заступника керівника Пересипської окружної прокуратури міста Одеси (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. 89) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65026, Одеська обл., м. одеса, пл. Біржова, буд. 1; код ЄДРПОУ 26597691) до відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; паспорт серія/номер НОМЕР_1 , виданий 29.09.1997 Саратським РВ УМВС України в Одеській області) про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.

2. Роз`яснити прокурору, що спір у цій справі підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства судом загальної юрисдикції.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги у строк, установлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано 12.10.2026 у зв`язку з перебуванням судді Волкова Р.В. на навчанні (підвищенні кваліфікації) з 05.10.2026 по 09.10.2026, що унеможливило виконання процесуальних дій у зазначений період.

Суддя Р.В. Волков