Ухвала суду № 140500341, 12.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"12" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/4098/26

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

розглянувши матеріали за вх. № 4199/26 від 02.10.2026

за позовом Одеського національного медичного університету (65001, Одеська обл., м. Одеса, провулок Валіховський, буд. 2; код ЄДРПОУ 02010801)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "ЗЕВС" (74303, Херсонська обл., Бериславський р-н, м. Берислав, вул. Скіфська, буд. 94; код ЄДРПОУ 40770370)

про визнання недійсними пункту додаткової угоди з додатком та стягнення 421 609,92 грн,

ВСТАНОВИВ:

Одеський національний медичний університет звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "ЗЕВС", в якому просить суд:

1) визнати недійсним п. 2 додаткової угоди № 3 від 01.02.2022 до договору № 30 від 22.03.2021 в частині збільшення ціни на суму 421 609,92 грн та додаток № 5 додаткової угоди № 3 від 01.02.2022 до договору № 30 від 22.03.2021 (специфікація по наданню послуг з щоденної охорони приміщень ОНМедУ) в частині збільшення вартості роботи 1 люд./год без ПДВ за послуги з фізичної охорони з 28,60 грн до 47,82 грн;

2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "ЗЕВС" на користь Одеського національного медичного університету виявлені ревізією Південного офісу Держаудитслужби втрати у вигляді зайвої сплати коштів на загальну суму 421 609,92 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що її подано з недодержанням вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (ч. 1 ст. 61 Господарського процесуального кодексу України).

Підписання та подання до суду позовної заяви є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.

Згідно з частиною третьою статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Разом із тим, за змістом частини першої статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з частиною четвертою статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Отже, процесуальне законодавство розмежовує такі юридичні категорії, як "представництво" і "самопредставництво".

Самопредставництво юридичної особи - це право керівника, члена виконавчого органу, іншої особи безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).

Отже, підписувати від імені позивача позовну заяву можуть: представники-адвокати, повноваження яких мають підтверджуватись документами, визначеними в частині четвертій статті 60 ГПК України, або в порядку самопредставництва - керівник чи інша уповноважена особа, відповідно до документів, визначених в частині третій статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

Як встановлено судом, позовну заяву від імені Одеського національного медичного університету подано через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» та підписано Каплун Ілоною Олександрівною.

На підтвердження повноважень зазначеної особи до позовної заяви додано лише Довіреність в порядку передоручення, сформовану у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» 22.04.2026, відповідно до якої "Шнайдер Станіслав Аркадійович (РНОКПП НОМЕР_1 ), на підставі Довіреності Витягу з ЄДР від 22.04.26 р., виданої щодо ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (ЄДРПОУ 02010801), уповноважую, в порядку передоручення, КАПЛУН ІЛОНА ОЛЕКСАНДРІВНА (РНОКПП НОМЕР_2 ) представляти інтереси ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред`являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців)".

Разом з тим, довіреність не є належним доказом того, що Каплун Ілона Олександрівна уповноважена діяти від імені Одеського національного медичного університету в порядку самопредставництва, оскільки, як уже було зазначено, згідно з частиною третьою статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Водночас, серед матеріалів позовної заяви відсутні докази того, що Каплун Ілона Олександрівна має статус адвоката.

Таким чином, на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі суду не надано належних доказів на підтвердження повноважень Каплун Ілони Олександрівни на подання та підписання позовної заяви від імені Одеського національного медичного університету.

Згідно з ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд встановив, що на підтвердження сплати судового збору за подання позовної заяви позивач надав платіжну інструкцію № 3271 від 18.08.2026 на суму 7 721,72 грн.

Між тим, згідно з довідкою начальника статистичного відділу Господарського суду Одеської області від 02.10.2026 судовий збір у розмірі 7 721,72 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією № 3271 від 18.08.2026 був зарахований на рахунок № UA938999980313141206083015758, відкритий в Головному управлінні державної казначейської служби України в Одеській області, однак вказана платіжна інструкція обліковується в матеріалах справи № 916/3594/26.

Так, судом з`ясовано, що судовий збір за вказаною платіжною інструкцією сплачено за подання Одеським національним медичним університетом позову в іншій справі № 916/3594/26.

Водночас, ухвалою від 25.09.2026 у справі № 916/3594/26 позовну заяву Одеського національного медичного університету (вх. № 3686/26 від 01.09.2026) та додані до неї документи повернуто позивачу.

Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови залишення/повернення без розгляду попередньо поданої позовної заяви вже розглядалося Верховним Судом.

За приписами ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 13.02.2019 у справі № 1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час ухвалення оскаржуваних у цій справі судових рішень стаття 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Тому позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду.

Таким чином, у цьому випадку позивач також має право повернути судовий збір у справі № 916/3594/26, сплачений відповідно до платіжної інструкції № 3271 від 18.08.2026. Однак, ця платіжна інструкція не може бути врахована як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у даній справі (№ 916/4098/26), так як судовий збір за нею сплачено та зараховано при поданні іншого позову.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 160/554/23.

Суд зазначає, що за приписами ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із ст. 4 Закон України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3 328,00 грн.

За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання до суду позовної заяви із заявленими позивачем вимогами, становить 7 721,72 грн.

Відтак, в порядку усунення недоліків позивач має сплатити 7 721,72 грн судового збору та надати до суду докази сплати.

Реквізити для сплати судового збору містяться за посиланням: https://od.arbitr.gov.ua/sud5017/gromadyanam/court_fee/

Відповідно до частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених, зокрема, у статтях 164 та 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, з урахуванням наявності виявлених судом недоліків, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для їх усунення.

Керуючись ст. 91, 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву (вх. № 4199/26 від 02.10.2026) Одеського національного медичного університету - залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання суду:

- доказів уповноваження Каплун Ілони Олександрівни діяти від імені Одеського національного медичного університету в порядку самопредставництва, або ж доказів того, що вказана особа має статус адвоката;

- доказів сплати судового збору у розмірі 7 721,72 грн.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили 12.10.2026 та оскарженню не підлягає.

Ухвалу складено та підписано 12.10.2026 у зв`язку з перебуванням судді Волкова Р.В. на навчанні (підвищенні кваліфікації) з 05.10.2026 по 09.10.2026, що унеможливило виконання процесуальних дій у зазначений період.

Суддя Р.В. Волков