Ухвала суду № 140497152, 09.10.2026, Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/964/23

2-п/706/5/26

У Х В А Л А

09 жовтня 2026 року м. Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Школьної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Самсоненко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Христинівка Черкаської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 706/964/23 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 06.11.2023 у цивільній справі № 706/964/23 задоволено позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» та стягнуто із ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 19.03.2019 у розмірі 71 821,47 грн та 2 684 грн судових витрат.

18.09.2026 представник відповідача ОСОБА_1 Демиденко А.Ю. звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 06.11.2023 та призначити справу до розгляду, надати відповідачу можливість подати відзив, заперечення та докази на підтвердження своєї правової позиції. Окрім того, представник відповідача просить стягнути з позивача АТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені у зв`язку із поданням та розглядом даної заяви про перегляд заочного рішення, які складаються із 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу та 532,48 грн судового збору.

Заява представника відповідача обґрунтована тим, що заочне рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 06 листопада 2023 року у справі №706/964/23 постановлено за відсутності у судовому засіданні відповідача, при неповному з`ясуванні усіх фактичних обставин справи, не дослідженні та ненаданні належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, що стало наслідком ухвалення рішення, яке є необґрунтованим та незаконним.

Представник заявника стверджує, що справа судом розглянута за відсутності доказів належного сповіщення ОСОБА_1 про дату та час судового засідання. Відповідач не отримав копію позовної заяви з додатками та документи, що надсилалися судом, що стало перешкодою для подання заявником відзиву на позовну заяву. Повернення поштової кореспонденції із відміткою «за закінченням терміну зберігання» є неналежним повідомленням про судове засідання, а тому, на переконання відповідача, суд не мав права проводити заочний розгляд справи та ухвалювати оскаржуване рішення.

Представник відповідача заперечує проти визначеного позивачем розміру заборгованості та зауважує, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки розрахунку заборгованості, зокрема в частині визначення суми 71 821,47 грн як «загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту)». Первісний розмір встановленого кредитного ліміту становив 40 000 грн, тоді як заявлена сума до стягнення склала 71 821,47 грн і її позивач визначав як заборгованість за тілом кредиту. При цьому, судом не встановлено та належним чином не перевірено, за яких саме операцій, отриманих кредитних коштів та інших нарахувань сформувалась сума основної заборгованості, що на 31 821,47 грн перевищує первісно встановлений кредитний ліміт, а також чи не включено до складу тіла кредиту проценти, комісії, неустойку чи інші платежі. Судом не було належним чином перевірено періоди нарахування процентів, застосовану процентну ставку, порядок нарахування процентів після зміни розміру неповернутої суми кредиту, а також правильність врахування здійснених відповідачем платежів. З огляду на ці обставини відповідач заперечує проти правильності заявленої до стягнення суми заборгованості за договором про надання банківських послуг.

Крім іншого, представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 21.08.2024 вступив до лав Збройних Сил України, у зв`язку із чим проходив військову службу та виконував обов`язки військовослужбовця. Відтак, відповідач, як військовослужбовець звільняється від сплати відсотків за користування кредитом, а їх нарахування зі сторони банківської установи є протиправним.

Представник відповідача зауважує, що із оскаржуваним рішенням ОСОБА_1 ознайомився в Єдиному державному реєстрі судових рішень, після відкриття виконавчого провадження № 76401593 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступом Дмитром Миколайовичем та вчинення виконавчих дій щодо примусового виконання рішення суду. Необізнаність ОСОБА_1 із ухваленим судом щодо нього рішенням є поважною причиною пропуску строку звернення до суду із даною заявою.

21.09.2026 представник позивача Мєшнік К.І. через систему «Електронний суд» подав заперечення на заяву про скасування заочного рішення, в яких констатує, що відповідач не надав доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду із заявою, оскільки поважними можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно із істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Представник позивача зауважує, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, договір укладений у належній формі, відповідач використовував кредитні кошти, що підтверджується матеріалами справи. Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку за кредитним договором, боржником не надано.

З огляду на ці обставини представник АТ «Універсал Банк» просить відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 06.11.2023.

У судове засідання 09.10.2026 відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з`явилися. 08.10.2026 на адресу суду від представника відповідача надійшла заява, в якій вона просить розгляд заяви про перегляд заочного рішення здійснювати у відсутність сторони відповідача та ухвалити судове рішення з урахуванням всіх доводів, які відповідачем були надані.

Представник позивача АТ «Універсал Банк» у судове засідання не з`явився, належним чином сповіщений про місце, дату та час його проведення, будь яких клопотань до суду від представника банку не надходило.

Неявка учасників справи не перешкоджає судовому розгляду справи, а тому судом прийнято рішення про розгляд заяви за відсутності сторін, на підставі поданих ними доказів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Заочним розглядом справи є специфічна процедура розгляду цивільної справи та її вирішення за відсутності відповідача.

Умовами проведення заочного розгляду справи є: 1) належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання; 2) нез`явлення відповідача у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та 4) відсутність заперечень позивача проти такого вирішення справи. Лише в разі одночасного існування всіх перелічених умов суд може ухвалити заочне рішення в справі (частина перша статті 280 ЦПК України).

Водночас суть та мета заочного розгляду справи, які полягають у своєчасному та ефективному вирішенні спору, не відрізняються від тих же складових загального позовного провадження. Наведене пояснюється тим, що питання проведення заочного розгляду справи виникає вже на стадії судового розгляду під час судового засідання у справах позовного провадження. Тобто за наявності передбачених законом умов фактично відбувається перехід із загального позовного провадження до заочного розгляду справи.

У доктрині цивільного процесуального права вважається, що, з одного боку, заочне провадження є додатковою гарантією для позивача від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу та дотримання судами строків розгляду справи.

З іншого боку, відповідачу частиною першою статті 284 ЦПК України гарантується право на перегляд заочного рішення за його письмовою заявою за «спрощеною процедурою», тобто тим самим судом.

Законодавець передбачив, що заочне рішення підлягає скасуванню судом першої інстанції, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 288 ЦПК України).

Отже, ЦПК України встановлює можливість перегляду ухваленого судом першої інстанції заочного рішення цим же судом без необхідності звернення до апеляційного суду за умови, що причини, які зумовили неприйняття відповідачем участі у розгляді справи, визнані судом поважними, а докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Щодо поважності причин неявки відповідача у судове засідання та (або) неповідомлення про причини неявки, а також поважності причин неподання відзиву на позовну заяву.

Згідно відповіді № 189008 від 18.08.2023 із Єдиного державного демографічного реєстру, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є адреса: АДРЕСА_1 (а.с. 45).

Це місце проживання відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» відповідач зареєстрував самостійно 14.05.2015.

Судові повістки про виклик від 21.08.2023 та 18.09.2023 надіслані відповідачу на самостійно зареєстровану ним адресу (а.с. 47, 49).

Однак, надіслані на зареєстроване місце проживання відповідача судові повістки про виклик до суду для розгляду справи повернуті з відміткою про відсутність адресата за зазначеною адресою (а.с. 48, 51).

Пункт третій частини 8 ст. 128 ЦПК України унормовує, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За наведеного, доводи відповідача про неявку до суду у зв`язку з тим, що він не був повідомлений про час та місце розгляду справи, нормам діючого процесуального законодавства не відповідають.

Суд акцентує увагу на тому, що це право відповідача з`являтись до суду в судові засідання чи ні, але безпосередньо суд своє зобов`язання щодо повідомлення відповідача по справі виконав в повному обсязі, докази чого, знаходять своє підтвердження в матеріалах справи.

Крім іншого, норми ч. 1 ст. 288 ЦПК України визначають, що до заяви про перегляд заочного рішення мають бути додані докази на підтвердження того, що відповідач не міг з`явитись до суду саме з поважних причин.

Визначення поняттю «поважні причини» законодавець не надає, однак судова практика поважними причинами пропуску строку визнає лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне прибуття до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Відповідачем доказів поважності причин неявки до суду 15.09.2023 та 06.11.2023 не надано.

Дослідженням заяви відповідача про перегляд заочного рішення та матеріалів справи, які слугували підставою для ухвалення рішення, суд приходить до висновку про відсутність посилань на будь-які докази, які мають істотне значення для справи і які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення.

Зокрема, рішення про задоволення заявлених вимог суд дійшов на підставі того, що сукупність досліджених доказів підтвердили наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором.

Факт отримання кредиту відповідач не оспорює.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо недоведеності розміру заявленої до стягнення заборгованості, суд зазначає, що наведені ним обставини фактично зводяться до незгоди з розрахунком, наданим позивачем під час розгляду справи, та необхідності його повторної перевірки. Водночас заявником не наведено конкретних даних, які б свідчили про допущення позивачем арифметичних помилок, неврахування здійснених платежів або застосування умов кредитування, що не відповідають змісту укладеного договору.

Посилання на те, що заявлена сума заборгованості за тілом кредиту перевищує первісно встановлений кредитний ліміт, саме по собі не спростовує правильності визначеного розміру боргу, оскільки для встановлення його фактичного розміру необхідно враховувати всі операції за рахунком та умови кредитного договору. При цьому твердження про можливе включення до тіла кредиту процентів, комісій чи інших платежів має характер припущення, оскільки заявником не наведено конкретних доказів, які б підтверджували таке включення та свідчили про неправильність розрахунку.

Крім того, заявник не зазначив, яким саме чином наведені ним заперечення впливають на правильність вирішення спору, не визначив обґрунтованого розміру заборгованості, який, на його думку, підлягав стягненню, та не надав доказів, які б спростовували встановлені судом обставини щодо виникнення кредитних правовідносин і невиконання відповідачем зобов`язань за договором.

Таким чином, наведені доводи фактично спрямовані на повторну оцінку обставин справи та доказів, досліджених під час її первісного розгляду, однак не містять конкретних відомостей про обставини, які не були враховані судом і які за умови їх підтвердження могли б істотно вплинути на вирішення спору.

Щодо доводів заявника про звільнення від сплати процентів за користування кредитом у зв`язку з проходженням військової служби суд зазначає таке. Як убачається з матеріалів заяви, відповідач вступив до лав Збройних Сил України 26.07.2024, тоді як заборгованість за кредитним договором визначена позивачем станом на 17.05.2023.

Отже, на дату, станом на яку визначено заборгованість, відповідач військову службу ще не проходив, а тому наведена ним обставина не свідчить про наявність підстав для звільнення від сплати процентів за користування кредитом за зазначений період. Відтак посилання заявника на положення пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не спростовує правильності визначення заборгованості станом на 17.05.2023, оскільки обставини, з якими заявник пов`язує право на відповідні пільги, виникли після зазначеної дати.

З огляду на викладене, доводи заявника щодо звільнення від сплати процентів у зв`язку з проходженням військової служби не можуть бути підставою для скасування заочного рішення в частині стягнення заборгованості, визначеної станом на 17.05.2023.

Ухвалюючи 06.11.2023 рішення у даній справі, суд врахував усі обставини, перевірив їх наданими доказами, які існували на час вирішення спірних правовідносин.

Поряд з цим, жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення спору, окрім власної незгоди із розрахунком та розміром заборгованості відповідач у заяві про перегляд заочного рішення не навів.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Підстав для скасування ухваленого 06.11.2023 заочного рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором судом не встановлено.

У зв`язку із залишенням заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, понесені заявником витрати на сплату судового збору та професійну правничу допомогу суд залишає за ним та не розподіляє.

Керуючись ст. 258 - 261, 284 - 285, 287 - 288, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 06.11.2023 у цивільній справі №706/964/23 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя Альона ШКОЛЬНА