Рішення № 14049215, 03.03.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.11 Справа № 23/115

За позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ

до Луганського учбово-виробничого об’єднання "УТОС", м. Луганськ

про стягнення 511916 грн. 38 коп.

Суддя Воронько В.Д.

представники:

від позивача - Гонцул І.О., довіреність № 4-д від 11.01.2011; Калашникова Г.Л., довіреність № 82-д від 27.12.2010;

від відповідача –не прибув.

в с т а н о в и в:

Між Луганським міським комунальним підприємством «Теплокомуненерго»та Луганським учбово-виробничим об’єднанням «УТОС»був укладений договір № 1291 від 18.10.2005 про поставку теплової енергії. Відповідно до умов договору постачальник, Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго», узяв на себе зобов’язання надавати споживачеві, Луганському учбово-виробничому об’єднанню «УТОС», теплову енергію, а споживач, в свою чергу, повинен, відповідно до п. 6.4 договору сплачувати рахунки за отриману теплову енергію не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим.

22.12.2010 Луганське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго»звернулось до суду з даним позовом з вимогами про стягнення з Луганського учбово-виробничого об’єднання «УТОС»474482 грн. 96 коп. заборгованості за теплову енергію, 6180 грн. 25 коп. інфляційних нарахувань на суму боргу, 21098 грн. 02 коп. 3% річних, 10155 грн. 15 коп. пені.

В обґрунтування позову позивач вказує, що позивач свої договірні зобов’язання виконав своєчасно і у повному обсязі, здійснивши постачання теплової енергії за договором. Відповідачем не були здійснені оплати нарахованих сум за теплопостачання, згідно із отриманими рахунками, чим порушено зобов’язання, покладені на відповідача договором, а також вимоги ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України. Таким чином, сума заборгованості відповідача станом на 01.12.2010 складає 474482 грн. 96 коп.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем не оплачені послуги за лютий 2008 року на суму 14074 грн. 10 коп., за березень 2008 року –14939 грн. 36 коп., за вересень 2008 року –12015 грн. 26 коп., за жовтень 2008 року –15847 грн. 43 коп., за лютий 2009 року –35400 грн. 39 коп., за березень 2009 року –55818 грн. 46 коп., за квітень 2009 року –15983 грн. 15 коп., за лютий 2010 року 22289 грн. 15 коп.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що він отримав від позивача рахунки на оплату за лютий, березень, квітень, вересень, жовтень 2008 року, лютий, березень, квітень 2009 року та лютий 2010 року. Решту рахунків не отримав, тому не має зобов’язань їх сплачувати. Також, зазначив про неналежний розрахунок штрафних санкцій та річний строк позовної давності для їх стягнення. Власного розрахунку заборгованості відповідач не надав.

Враховуючи обставини справи, надані позивачем документи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем відповідачу послуг з опалення у вказаний в позовній заяві період згідно умов договору № 1291 від 18.10.2005.

В розділі 6 договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на підставі виставлених постачальником рахунків, які надсилаються поштою або вручаються під розпис.

Реєстри відправки рахунків на оплату за травень, червень, липень, листопад 2009 року, січень 2010 року не мають відміток пошти про відправку, решта рахунків вручена під розпис або надіслана поштою, про що свідчать штампи поштових відділень на списках рахунків на оплату.

Проте, суд вважає, що відсутність беззаперечних доказів надсилання рахунків на оплату не може бути підставою для несплати за отримані послуги, оскільки ряд інших умов договору дають сторонам змогу своєчасно виконувати свої зобов’язання.

Так, в розділі 6 договору є умови про здійснення 50% передплати за теплову енергію до 25 числа звітного місяця та здійснення остаточної оплати не пізніше 10 числа наступного місяця за розрахунковим.

Відповідач в опалюваному приміщенні не має приборів обліку теплової енергії, розмір оплати визначається виходячи з площі приміщень, яка зазначена в додатку № 1 до договору.

Згідно із ст. 20 Закону України «Про теплопостачання»№ 2633 від 02.06.2005 тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб’єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими, а отже не можуть встановлюватись за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 3 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004 № 1875, органи місцевого самоврядування затверджують тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Тарифи на опалення встановлюються рішеннями виконавчого комітету Луганської міської ради, які публікуються в газеті «Жизнь Луганска»і ці відомості є загальнодоступними.

24.02.2009 року виконавчим комітетом Луганської міської ради прийнято рішення № 51 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Луганської міської ради № 188 від 24.06.2008 «Про встановлення (затвердження) та погодження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води та пари», яке було опубліковано у газеті «Жизнь Луганска»та набрало чинності з 01.01.2009.

Також, пунктом 3.2.11 договору визначено, що споживач щомісяця до 10 числа зобов’язаний здійснювати з позивачем звірку взаємних розрахунків за минулий період.

Виконання перерахованих умов договору дає змогу відповідачу своєчасно оплачувати отримані послуги навіть при відсутності рахунка на оплату.

Додаткові нарахування на суму боргу позивачем здійснені окремо на кожну щомісячну суму заборгованості починаючи з 10-го числа місяця.

Судом здійснений перерахунок 3% річних та пені, оскільки за умовами договору оплата здійснюється не пізніше 10-го числа місяця, тому про строчка починається з 11-го числа, а пеня на борг за листопад 2009 року може бути нарахована починаючи з 22.12.2009 враховуючи річний строк позовної давності та положення ст. 267 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позов слід визнати обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині вимог про стягнення 474482 грн. 96 коп. боргу, 6180 грн. 25 коп. інфляційних нарахувань на суму боргу, 21059 грн. 88 коп. 3% річних, 9918 грн. 03 коп. пені, в решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача стягуються витрати по сплаті державного мита в сумі 5116 грн. 41 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235 грн. 87 коп.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 49, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Луганського учбово-виробничого об’єднання "УТОС", м. Луганськ, вул. Щорса, 26, ідентифікаційний код 05513508 на користь Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ, вул. Куракіна, 23а, ідентифікаційний код 24047779, 474482 грн. 96 коп. боргу, 6180 грн. 25 коп. інфляційних нарахувань на суму боргу, 21059 грн. 88 коп. 3% річних, 9918 грн. 03 коп. пені, витрати по сплаті державного мита в сумі 5116 грн. 41 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235 грн. 87 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позову відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Повне рішення складено і підписано - 09.03.2011.

Суддя В.Д.Воронько