Рішення № 14049104, 28.02.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.11                                                                                 Справа № 4/42/2011

Розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного малого підприємства “МІФ”, м. Луганськ

до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра”, м. Київ в особі філії ВАТ КБ “Надра” Луганського регіонального управління, м. Луганськ

про стягнення 24792,60 дол. США

Суддя: Старкова Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Макаренка В.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Ковтун І.П., керівник, протокол загальних зборів б/н від 14.11.2006;

від відповідача - Волчанська І.В., довіреність № 1-11-3290 від 09.02.11;

У судовому засіданні 17.02.2011 відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 28.02.2011. Рішення господарського суду Луганської області виноситься 28.02.2011.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 24792,60 доларів США.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позову підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача відзивом на позовну заяву № 2/3-733 від 15.02.2011 посилається на те, що позивачем при розрахунку пені використаний невірний період з 11.02.2010 по 24.01.2011, вірним періодом слід вважати: з 11.02.2010 по 11.08.2010; позивач нарахував відповідачу пеню у доларах США, однак пеня нараховується у гривневому еквіваленті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд –

в с т а н о в и в:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між сторонами у справі укладено договір про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку від 29.05.08. №13МБ-1790/840/ДЛ, на підставі якого банк (відповідач) відкрив вкладний рахунок для розміщення та обліку грошових коштів вкладника (позивача), внесених на умовах, визначених в окремому договорі, на строк до 29.05.2011., на умовах якого банк зобов’язався протягом одного робочого дня з дня оформлення даного договору та надання позивачем документів, відкриває вкладнику депозитний рахунок. На виконання умов даного договору банк відкрив депозитний рахунок позивачеві.

Також, між сторонами у справі укладеного договір строкового банківського вкладу (депозиту) від 30.05.08. №92-МБ-1790/840, на підставі якого позивач переказав на відкритий вкладний рахунок 265857,19 доларів США на 12 місяців –з 02.06.2008. по 02.06.2009.- під 13% річних, а відповідач прийняв гроші на депозитний вклад. На

виконання умов цього договору позивач здійснив вклад на депозитний рахунок в розмірі 265857,19 доларів США. За цим договором банк зобов’язався повернути вкладнику (позивачу) його вклад з депозитного рахунку після закінчення строку вкладу, тобто 02.06.2009., шляхом зарахування вкладу на поточний рахунок позивача, вказаний в п.8 договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на рішення господарського суду Луганської області від 12.10.2009 у справі № 16/231, яким позовні вимоги задоволено частково, зобов’язано Відкрите акціонерне товариство комерційного банку "Надра" м. Київ в особі філії "Луганське регіональне управління", м. Луганськ повернути Приватному малому підприємству "Міф", м.Луганськ суму депозитного вкладу у розмірі 265788,75 доларів США. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «НАДРА»в особі філії "Луганське регіональне управління»витрати по держмиту у сумі 20420,52грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 99,81грн. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

На виконання вказаного рішення був виданий наказ господарського суду Луганської області № 16/231 від 02.12.2009.

Позивач зазначив, що станом на 24.01.2011 відповідачем сума депозитного вкладу та нараховані проценты позивачу не повернуті.

Так, відповідно п. 1.2 договору про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку від 29.05.08. №13МБ-1790/840/ДЛ, строк вкладу складає -12 місяців. Дата розміщення вкладу -02 червня 2008 року. Дата повернення вкладу - 02 червня 2009 року.

Відповідно до п.2.2. договору після закінчення строку вкладу визначеному в п.1.2.цого Договору Банк (відповідач) повертає Вкладнику (позивачу) суму вкладу на його поточний рахунок зазначений в п.8 цього Договору.

Відповідно до п 3.3 договору про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку від 29.05.08. №13МБ-1790/840/ДЛ при несвоєчасному поверненні суми вкладу та нарахованих процентів Банк сплачує Вкладнику пеню за кожний день прострочення від не перерахованої суми в розмірі облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в цей період.

На підставі викладених обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь пеню в сумі 24792,60 доларів США, посилаючись на п.3.3 Договору та п.6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідач розмір позовних вимог відхилив частково.

Оцінивши за матеріалами справи, доводи представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Луганської області від 12.10.2009 у справі № 16/231, яким позовні вимоги задоволено частково, зобов’язано Відкрите акціонерне товариство комерційного банку "Надра" в особі філії "Луганське регіональне управління" повернути Приватному малому підприємству "Міф" суму депозитного вкладу у розмірі 265788,75 доларів США. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "НАДРА" в особі філії "Луганське регіональне управління" на користь Приватного малого підприємства "Міф" витрати по держмиту у сумі 20420,52 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 99,81 грн. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

На виконання вказаного рішення був виданий наказ господарського суду Луганської області № 16/231 від 02.12.2009. На даний час рішення господарського суду не виконано.

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача пені у сумі 24792,60 дол. США. за договором №13МБ-1790/8А0/ДЛ від 29.05.2008 про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку та за договором №92МБ-1790/840 строкового банківського вкладу (депозиту).

Відповідно до ст.45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

На момент подання цього позову грошове зобов’язання відповідачем не виконано в порушення ст. 129 Конституції України, ст. 4 Закону України “Про господарські суди” та ст.115 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду Луганської області від 12.10.2009 у справі № 16/231 не виконано, заборгованість не сплачена, що не спростовано відповідачем.

Як вбачається, 29.05.2008 між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" ( далі –Банк, відповідач ) та Приватним малим підприємством "МІФ" ( далі- Вкладник, позивач) був укладений Договір №13МБ-1790/8А0/ДЛ від 29.05.2008 про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку( далі –Договір - 1).

Відповідно до п.1.1. вищевказаного договору Банк відкриває вкладний рахунок для розміщення та обліку грошових коштів Вкладника внесених на умовах (сума, строк, процентна ставка, період нарахування та сплати процентів, умови дострокового розірвання), що визначаються при внесенні вкладу на вкладний рахунок, про що укладається окремий договір.

Так, 30.05.2008 між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" та Приватним малим підприємством "МІФ" був укладений Договір №92МБ-1790/840 строкового банківського вкладу (депозиту) (далі-Договір -2).

За умовами Договору -1, відповідач прийняв на депозитний рахунок від позивача грошові кошти у сумі 265 788, 75 доларів США.

Відповідно до п.1.2. Договору -1, строк вкладу —12 місяців. Дата розміщення вкладу —02 червня 2008 року. Дата повернення вкладу —02 червня 2009 року.

Відповідно до п. 1.3 Договору -2 процентна ставка по вкладу встановлюється в розмірі 13%процентів річних

Відповідно до п.1.4 Договору - 2 Вкладник розміщує грошові кошти, а банк зобов’язується виплатити вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим договором.

Згідно з п.4.4. Договору –2 сплата нарахованих процентів за користування вкладом в день закінчення дії Договору здійснюється шляхом перерахування на поточний рахунок вкладника зазначений у п.8 цього Договору

Виконуючи свої зобов'язання за Договором, відповідач щомісячно, в останній день місяця, та в день закінчення дії договору нараховував проценти у встановленому розмірі -13% річних і станом на 02 червня 2009 року сума складала 34 403,04 долари США.

Як вбачається, по закінченню терміну вкладу, а саме -02 червня 2009 року, відповідач не повернув позивачу суму нарахованих процентів шляхом перерахування їх на поточний рахунок позивача.

Рішенням Господарського суду Луганської області 12.10.2009 року у справі №16/231 ВАТ КБ "Надра" було зобов'язане повернути ПМП "Міф" суму депозитного вкладу у розмірі 265788,75 доларів США та судові витрати.

Крім того, рішенням Господарського суду Луганської області від 24.12.2009 року по справі №1/202 з ВАТ КБ "Надра" на користь ПМП "Міф було стягнуто відсотки сумі 34403,04 доларів США та судові витрати.

Матеріали справи свідчать про те, що вищевказані судові рішення до цього часу невиконані, оскільки для стабілізації роботи банку, захисту інтересів вкладників, кредиторів та забезпечення рівня ліквідності з 10 лютого 2009 року в Надра Банку працює Тимчасова адміністрація, яку призначено Національним банком України.

Згідно з ч. 3 ст. 80 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 №2121-111, з подальшими змінами та доповненнями, з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку або, при необхідності, підготувати банк до продажу чи реорганізації з метою забезпечення інтересів вкладників та інших кредиторів.

Відповідно до розробленого і узгодженого з Національним банком України Планом фінансового оздоровлення НАДРА БАНКУ і з урахуванням поточного стану справ Банку прийнято рішення про те, що в 2010 році Банк буде виконувати зобов'язання перед клієнтами в рамках спеціальних програм. В межах наданих повноважень та враховуючи рівень ліквідності банківської установи, тимчасовим адміністратором було затверджено декілька програм щодо виконання рішень судів і можливості використання клієнтами своїх грошових коштів, що знаходяться в банку.

Однією із зазначених програм встановлений порядок організації роботи з клієнтами малого та середнього бізнесу, по яких відкриті виконавчі провадження. Цим порядком передбачено підписання з клієнтами додаткових договорів до Договору строкового банківського вкладу (депозиту) з графіком виконання зобов'язань на 4 міс, 9 міс. та 12 міс. (включаючи витрати клієнта на оплату ІТЗ та судового збору), при умові відмови клієнта від стягнення з банку інших видів нарахувань, передбачених рішенням суду (оплата послуг адвоката, штрафні санкції, індекс інфляції, 3% річних за користування коштами, моральна шкода, збитки та інше). Але, позивач не погодився із жодним із запропонованих йому варіантів.

Пунктом 3.3. Договору -1 передбачено, що при несвоєчасному поверненні суми вкладу та нарахованих процентів банк сплачує вкладнику пеню за кожний день прострочення від не перерахованої суми в розмірі облікової ставки Національного банку України, яка діяла в цей період.

Однак, при нарахуванні відповідачу пені, позивач не врахував, що відповідно до Положення про процентну політику Національного банку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.08.2004 N 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2004 за N 1092/9691 (далі-Положення), облікова ставка Національного банку - один з монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк установлює для суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів на відповідний період і є основною процентною ставкою, яка залежить від процесів, що відбуваються в макроекономічній, бюджетній сферах та на грошово-кредитному ринку (п.п.1.1. Положення). Під час визначення рівня та характеру змін облікової ставки, Національний банк враховує фактичний та прогнозний рівень інфляції у відповідному періоді, фактичний та прогнозний рівень зміни індексу цін виробників промислової продукції, рентабельність основних галузей економіки, фактичний та прогнозний рівень реального валового внутрішнього продукту, розмір дефіциту державного бюджету та джерел його покриття. Національний банк під час визначення облікової ставки враховує й інші фактори, які можуть вплинути на вартість коштів у національній валюті (п.п.3.2. Положення).

Таким чином, при визначені облікової ставки Національного банку України бере до уваги тенденції змін, які відбуваються із гривнею.

Тобто, для розрахунку позивачем пені у розмірі облікової ставки НБУ, основне зобов'язання повинно бути визначено у гривні.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивачем при розрахунку пені використаний невірний період з 11.02.2010 по 24.01.2011, оскільки належним періодом слід вважати період з 11.02.2010 по 11.08.2010.

                    Правильний розрахунок пені повинен бути таким: 2404535,92 грн. х 10,25%: 365дн. х 117дн. = 79003,82 грн.; 2404535,92 грн. х 09,5% : 365дн. х 30дн. = 18775,14 грн.; 2404535,92 грн. х 08,5% : 365дн. х 33дн. = 18478,69 грн.; 2404535.92 грн. х 07.75% : 365дн. х 2дн. = 1021,10 грн. Всього розмір пені за даним позовом складає - 117278,75 грн., де:

-          2404535,92 грн. - гривневий еквівалент суми боргу за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2010;

-          10.25% - облікова ставка НБУ у період з 11.02.2010 по 07.06.2010;

-          09,5% - облікова ставка НБУ у період з 08.06.2010 по 07.07.2010;

-          08,5% - облікова ставка НБУ у період з 08.07.2010 по 09.08.2010;

-          07,75% - облікова ставка НБУ у період з 10.08.2010 по 11.08.2010.

За таких обставин, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача пені у сумі 117278 грн. 75 коп., що підтверджені матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.

В решті позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

          1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "НАДРА", м. Київ, вул. ім. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456 в особі філії "Луганське регіональне управління", м. Луганськ, вул.ім. Карла Маркса, 26 “а”, код ЄДРПОУ 20165528 на користь Приватного малого підприємства "Міф", м. Луганськ, квартал ім. Комарова, 6 “а”, код ЄДРПОУ 13381660, пені у сумі 117278 грн. 75 коп., витрати по держмиту у сумі 1172 грн. 79 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 140 грн. 66 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

          3. В решті позовних вимог щодо стягнення пені відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено: 09.03.2011

Суддя                                                             Г.М.Старкова

Пом. судді Ю.А.Зайцева