Постанова № 14048948, 20.01.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2011 року Справа № 2а-1235/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., при секретарі судового засідання Ісаєвій Н.С.

за участю представників позивача: Рибас Н.В., Демченко І.В.

представників відповідача: Мастерова О.В., Панькової С.І,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовський ливарно

механічний завод»

до: Бердянської обєднаної державної податкової інспекції у

Запорізькій області

про: скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовський ливарно механічний завод» до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення рішення № 0002023310/0 від 03.12.2009.

Ухвалою суду від 03.03.2010 адміністративний позов залишено без руху для усунення недоліків до 22.03.2010.

Ухвалою суду від 23.03.2010 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-1235/10/0870 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 13.04.2010. Розгляд справи відкладався до 13.05.2010, у звязку із неявкою відповідача. Ухвалою суду від 13.05.2010 провадження по справі зупинено до 10.06.2010. Провадження по справі ухвалою суду від 10.06.2010 було поновлено. Ухвалою суду від 10.06.2010 провадження по справі було зупинено для надання додаткових доказів. Ухвалою суду від 24.06.2010 провадження по справі було поновлено. Ухвалою суду від 24.06.2010 провадження по справі було зупинено за клопотанням сторін до 13.07.2010. Ухвалою суду від 13.07.2010 провадження по справі було поновлено зі стадії судового розгляду.

Ухвалою від 13.07.2010 провадження по справі було зупинено у звязку із призначенням судово-економічної експертизи та направленням матеріалів адміністративної справи № 2а-1235/10/0870 експерту Науково дослідного експертно криміналістичногоу центру при ГУМВС України в Запорізькій області. На вирішення експерту поставленні наступні запитання: «Чи є розрахунок ТОВ «Азовський ливарно механічний завод» суми матеріальних витрат у залишках готової продукції на 30.06.2009 для визначення приросту (убутку) балансової вартості товарно матеріальних цінностей, правильним?», «Чи повинно ТОВ «Азовський ливарно механічний завод» враховувати матеріальну складову у залишках готової продукції станом на 01.01.2009, як матеріальні витрати, при розрахунку суми матеріальних витрат для визначення частки матеріальних витрат при розрахунку матеріальної складової станом на 30.06.2009 для визначення приросту (убутку) балансової вартості товарно матеріальних цінностей?».

29.10.2010 до суду надійшов висновок експерта № 99 від 30.09.2010 та матеріали адміністративної справи № 2а-1235/10/0870.

Ухвалою суду від 20.12.2010 провадження по справі було поновлено зі стадії судового розгляду.

В судовому засіданні 20.12.2010 за клопотанням представника відповідача провадження по справі було зупинено. 20.01.2011 провадження по справі було поновлено зі стадії судового розгляду.

Відповідно до позовної заяви ТОВ «АЛМЗ» не згодне із зазначеними в акті перевірки № 206/23-108/32551364 від 20.11.2099 порушеннями в звязку із невірним застосуванням норм податкового законодавства та невірним проведенням податку на прибуток, а податкове повідомлення рішення №0002023310/0 від 03.12.2009 є таким що не відповідає вимогам законодавства.

Зазначено, що висновки податкового органу щодо порушення підприємством п.п 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334, а саме безоплатне отримання частки в статутному капіталі ТОВ «АЛМЗ» є безпідставними, а донарахування податку за цією операцією в сумі 29897 грн. незаконними, оскільки частка яка належала ОСОБА_5, була відступлена останнім товариству за договором купівлі - продажу тобто за грошову компенсацію. За даними обліку підприємства, існує заборгованість ТОВ «АЛМЗ» перед ОСОБА_5

Податковим інспектором невірно проведено розрахунок відсотку матеріальної складової у складі готової продукції при розрахунку убутку балансової вартості запасів, та неправомірно визначено податкове зобовязання з податку на прибуток на суму 13907 грн.

Також зазначено, що у звязку із невірним висновком податкового органу щодо визначення суми валових витрат в декларації про податок на прибуток, призвело до невірного визначення обєкта оподаткування.

Просять адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили щодо позовних вимог з підстав визначених в заперечних на адміністративний позов.

Відповідно заперечень, перевіркою встановлено, що в порушення пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було занижено скоригований валовий дохід на суму 119589 грн. 40 коп., який отриманий як доход з інших джерел у вигляді отриманої частки статутного капіталу ОСОБА_5 у сумі 119589 грн. 40 коп., яка склалася з урахуванням зменшення загальної суми частки статутного капіталу 123974 грн. 40 коп. на суму заборгованості ОСОБА_5 перед ТОВ «АЛМЗ» у розмірі 4385 грн., яка виникла в результаті отримання ним у 2006 році частки статутного капіталу шляхом викупу у ТОВ «АЛМЗ».

Так, у квітні 2009 році на підставі протоколу зборів учасників ТОВ «АЛМЗ» від 14.04.2009 було прийнято рішення на вихід зі складу учасників ТОВ «АЛМЗ» ОСОБА_5 та перерозподілити його частку, яка складає 50 % статутного капіталу (123974,4 грн.), ТОВ «АЛМЗ». Відповідні зміни до статуту було внесено та зареєстровано нову редакцію статуту ТОВ «АЛМЗ» за № 10991050012000025 від 24.04.2009.

За даними бухгалтерського обліку при виході ОСОБА_5 зі складу засновників з ним не було проведено ні грошових, ні майнових розрахунків по отриманню своєї частини статутного капіталу ТОВ «АЛМЗ».

На лист Бердянської ОДПІ № 13193/10/23-112 від 27.10.2009, щодо підтвердження вказаних обставин було отримано відповідь ТОВ «АЛМЗ» № 155 від 28.10.2009. Згідно вказаної відповіді повідомлено, що «… ОСОБА_5 вийшов зі складу засновників ТОВ «АЛМЗ» та його частка у Статутному капіталі була перерозподілена на ТОВ «АЛМЗ». Розрахунки між ТОВ «АЛМЗ» та ОСОБА_5 не проводилися».

Податковим органом під час перевірки ТОВ «АЛМЗ» встановлено порушення п. 5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме невірно визначено відсоток матеріальної складової у складі готової продукції.

Вартість товарно-матеріальних цінностей, списаних на виробництво за квітень-червень 2009 року, складає 48863 грн., що підтверджують проведені бухгалтерські проводки Дт 23 «Виробництво» Кт 20, 26, 29. Виготовлено за цей період готової продукції на суму 213 036,83 грн., що підтверджують дані головної книги за 2009 рік:

Дт 23.8 «Фактичні витрати» Кт 23

Дт 26 «Готова продукція» Кт 23.8

Станом на 01.01.2009 залишки матеріальної складової готової продукції складають 369975 грн. при фактичній наявності готової продукції в загальній сумі 573865 грн. 77 коп., тобто відсоток матеріальної складової готової продукції у 2 кварталі 2009 року. буде складатиме 53 % (369975+ 48863/573865,74+213036,83) та при розрахунку убутку балансової вартості запасів буде враховуватися залишок запасів на 30.06.2009 в сумі 292449 грн.(551790,85 *53/100).

Так, ТОВ «АЛМЗ» при складанні додатку К1/1 до Декларації з прибутку підприємства за 1 півріччя 2009 року було визначено залишок балансової вартості запасів станом на 30.06.2009 в сумі 236821 грн., що складає 42,9 % від загального обсягу готової продукції, яка значилася по бухгалтерському рахунку 26 «Готова продукція», тобто підприємством було завищено валові витрати за рахунок невірного визначення відсотка матеріальної складової готової продукції на суму 55628 грн. (292449-236821).

Перевіркою також встановлено, що в порушення п.п. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» позивачем було завищено загальну суму амортизації на 24031 грн., у тому числі за 4 квартал 2008 року в сумі 8867 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 7981 грн., за 2 квартал 2009 року в сумі 7183 грн., за рахунок включення до складу балансової (первісної) вартості легкового автомобіля марки «Тойота», придбаного у вересні 2008 року вартістю 532068 грн. (у т.ч. ПДВ 88678,00 грн.), податку на додану вартість в сумі 88678 грн.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок, ставки, пільги та механізм справляння податку на прибуток. Вказаний закон не передбачено жодної статті, яка б дозволяла підприємству відносити до складу валових витрат суми ПДВ при придбанні легкового автомобілю, які не були віднесені до податкового кредиту.

Щодо доводів позивача що за 1 півріччя 2009 року про врахованння в валових витратах суму 455876 грн. зазначено, що за даними декларації про прибуток в рядку 08 було відображено значення прибутку на рівні нуля, а фактично були отримані збитки. Якщо звернутись до даних декларації з податку на прибуток підприємства зокрема за 1 півріччя 2009 року можна встановити, що воно не вказує на наявність будь-яких збитків чи витрат в сумі 455876 грн. та їх не декларує.

Підписуючи акт перевірки директор позивача зазначила: «Підтверджуємо, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність субєкта господарювання(спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевіряється, відсутні».

Просять в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні, в якості спеціаліста був допитаний експерт ОСОБА_6, яка проводив судово-економічну експертизу. Згідно її пояснень податковим органом неправомірно розрахований показник приросту (убутку) балансової вартості.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

На підставі направлень від 02.10.2009 № 220816, від 30.10.2009 № 220816 та відповідно до плану графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання Бердянською ОДПІ Запорізької області проведена планова виїзна перевірка ТОВ «АЛМЗ» (ідентифікаційний код 32551364) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2009.

Вказаною перевіркою податковим органом, зокрема, встановлено, порушення ТОВ «АЛМЗ» вимог пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п. 5.3.3 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, п.п. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 50024 грн., в т.ч. за 2007 рік на суму 137 грн., за 2008 рік на суму 2292 грн., за 1 квартал 2009 року на суму 1995 грн., за 2 квартал 2009 року на суму 47595 грн., про що було складено акт перевірки від 206/23-108/32551364 від 20.11.2009.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення № 0002023310/0 від 03.12.2009, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 60782 грн. 60 коп., в тому числі штрафні (фінансові) санкції у сумі 10758 грн. 60 коп.

Згідно акту перевірки ТОВ «АЛМЗ» пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» було занижено скоригований валовий дохід на суму 119589 грн. 40 коп., в результаті чого підприємству донараховано податку на прибуток в сумі 29897 грн.

У квітні 2009 року на підставі протоколу зборів учасників ТОВ «АЛМЗ» від 14.04.2009 було прийнято рішення на вихід зі складу учасників підприємства ОСОБА_5 та перерозподіли його частку, яка складає 50% статутного капіталу (123974 грн. 40 коп.) ТОВ «АЛМЗ». Відповідні зміни до статуту було внесено та зареєстровано нову реакцію статуту ТОВ «АЛМЗ» за № 0991050012000025 від 24.04.2009.

Між ТОВ «АЛМЗ» та ОСОБА_5 був укладений договір від 15.04.2009 купівлі продажу. Відповідно до вказаного договору ОСОБА_5 продає частку статутного капіталу ТОВ «АЛМЗ» у розмірі 123974 грн. 40 коп., що складає 50% статутного фонду а позивач зобовязується прийняти та оплатити вказану частку.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Судом також встановлено, що між ОСОБА_5 (Кредитором) та ОСОБА_7 ( Поручителем) був укладений договір поруки від 15.05.2009. Відповідно вказаного договору Поручитель зобовязується в повному обсязі відповідати перед Кредитором за виконання зобовязань ТОВ «АЛМЗ» по договору купівлі продажу частку статутного капіталу ТОВ «АЛМЗ» у розмірі 123974 грн. 40 коп., що складає 50% статутного фонду, укладенням у між Кредитором та ТОВ «АЛМЗ».

Пункт 4.1 вказаного договору передбачає, що ОСОБА_7 (поручитель) виконує за ТОВ «АЛМЗ» зобовязання перед ОСОБА_5 (Кредитором) на умовах, порядку та у строк визначених договором купівлі - продажу.

Згідно розписки щодо отримання грошових коштів від 17.11.2009 ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 123974 грн. 40 коп., у якості оплати за договором купівлі продажу частки статутного капіталу ТОВ «АЛМЗ».

Підпункт 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» передбачає, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.п. 4.1.3 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» валовий доход включає доходи від операцій, передбачених ст. 7 цього Закону.

Розмір та склад доходів, визначаються в порядку встановленому п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства».

Відповідно до пп. 7.6.3 та пп. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати - це сума коштів, сплачена (нарахована) платником податку продавцю цінних паперів як компенсація їх вартості, а під терміном «доходи» розуміється сума коштів отримана (нарахована) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Враховуючи зазначене, суд не може погодитьсь з висновками податкового органу щодо порушення позивачем п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст.. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та безоплатного отримання частки статутного капіталу ТОВ «АЛМЗ» від ОСОБА_5

Перевіркою також встановлено, що ТОВ «АЛМЗ» в порушення п.п. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5, п.п. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» було завищено загальну суму амортизації на 24031,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2008 року в сумі 8867,00 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 7981,00 грн., за 2 квартал 2009 року в сумі 7183,00 грн., за рахунок включення до складу балансової (первісної) вартості легкового автомобіля марки «Тойота», придбаного у вересні 2008 року вартістю 532068 грн. (у т.ч. ПДВ 88678,00 грн.), податку на додану вартість в сумі 88678 грн.

Згідно акту перевірки позивачем у вересні 2008 року було придбано легковий автомобіль марки «Тойтоа» вартістю 532068 грн. (у т.ч. ПДВ 88678 грн.) та вчиненно відповідний запис у головній книзі за вересень 2009 року Дт 10.05 Кт 15:2 на загальну суму придбаного автомобіля в розмірі 532068 грн. З 4 квартала 2008 року ТОВ «АЛМЗ» починає амортизувати даний автомобіль та розраховує амортизацію з розрахунку балансової вартості станом на 01.10.2008 в сумі 532068 грн.

Згідно п.п 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 грн. іпоступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, відповідно до Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509, основні засоби матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Таким чином, згідно п.п. 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку на додану вартість має право на включення до складу податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у цьому звітному періоді при придбанні платником легкового автомобіля, який є основним фондом та підлягає амортизації, який підприємством заплановано використовувати для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності.

Абзацом другим п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Підпунктом 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не включаються до складу валових витрат витрати на сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, а також податків, встановлених п. 7.8, 10.2 і ст. 13 цього Закону; сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплат таких доходів згідно із законом України про оподаткування доходів фізичних осіб.

При цьому, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (робіт, послуг), які відносяться до складу валових витрат, та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до валових витрат, або балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму, що не включена до складу податкового кредиту такого платника податку згідно з цим Законом у разі, якщо платник податку на прибуток, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування або не є обєктом оподаткування таким податком.

Тобто, згідно абз. 2 п.п. 7.4.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми податку на додану вартість, нараховані (сплачені) при придбанні легкового автомобіля, повинні бути віднесені до складу валових витрат згідно із Закону України «Про податок на додану вартість», але цього не можна робити згідно із вимогами підпункту 5.3.3 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки, придбаний легковий автомобіль використовується в оподатковуваних операціях, а не таких, що звільнені від оподаткування або не є обєктом оподаткування.

Відповідно до п.п. 4.4.1. ст.. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181 у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Одним із принципів побудови системи оподаткування відповідно до ст. 3 Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1252 є недопустимість буд яких проявив дискримінації.

Згідно матеріалів перевірки, вартість товарно-матеріальних цінностей, списаних на виробництво за квітень-червень 2009 року, складає 48863 грн., що підтверджують проведені бухгалтерські проводки Дт 23 «Виробництво» Кт 20, 26, 29. Виготовлено за цей період готової продукції на суму 213 036,83 грн., що підтверджують дані головної книги за 2009 рік:

Дт 23.8 «Фактичні витрати» Кт 23

Дт 26 «Готова продукція» Кт 23.8

Станом на 01.01.2009 залишки матеріальної складової готової продукції складають 369975 грн. при фактичній наявності готової продукції в загальній сумі 573865,77 грн., тобто відсоток матеріальної складової готової продукції у 2 кварталі 2009 буде складатиме 53 % (369975+ 48863/573865,74+213036,83) та при розрахунку убутку балансової вартості запасів буде враховуватися залишок запасів на 30.06.2009р. в сумі 292449 грн.(551790,85 *53/100).

Так, ТОВ «АЛМЗ» при складанні додатку К1/1 до Декларації з прибутку підприємства за 1 півріччя 2009 року було визначено залишок балансової вартості запасів станом на 30.06.2009 в сумі 236821 грн., що складає 42,9 % від загального обсягу готової продукції, яка значилася по бухгалтерському рахунку 26 «Готова продукція», тобто підприємством було завищено валові витрати за рахунок невірного визначення відсотка матеріальної складової готової продукції на суму 55628 грн. (292449-236821).

На підставі цього Бердянською ОДПІ Запорізької області вважає,що в порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334 позивачем у 2 кварталі 2009 року було невірно визначено відсоток матеріальної складової у складі готової продукції при розрахунку убутку балансової вартості запасів, що призвело до завищення валових витрат на суму 55628 грн., у звязку з чим донараховано податок на прибуток -13907 грн.

Відповідно до норм п. 5.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

У звязку з тим, що на даний час методика розрахунку матеріальної складової податковим законодавством не розроблена, ТОВ «АЛМЗ» при розрахунку визначення відсотка матеріальних витрат за перевіряємий період півріччя 2009 року виходив з даних відображених в бухгалтерському обліку підприємства за 2 квартал 2009 року. Вказаний розрахунок був зроблений на підставі положень Порядку веденні обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (у тому числі малоцінних на складах), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.06.1998 № 124.

У зв'язку з прийняттям Закону України від 24.12.2002 №349"Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вказаний Порядок, визнати таким, що втратив чинність.

Відповідно до п. 11.1 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Податковий період починається с першого календарного дня податкового періоду та закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Судом також встановлено, що податковим інспектором при проведенні перевірки невірно проведено розрахунок суми валових витрат, а саме: в акті перевірки зазначено, що за строками декларації 04.3,04.4,04.13 помилок в визначенні суми витрат не встановлено, але насправді підприємством занижений показник валових витрат в декларації. Податковий облік валових витрат на підприємстві проводиться на підставі даних бухгалтерського обліку і податковому інспектору при перевірці були надані всі розрахунки валових витрат, які були підставою для визначення оподаткованого прибутку. В порушення ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 24.12.1993 № 3813 фахівцем БМДПІ в акті перевірки не достовірно зроблено висновок щодо визначення суми валових витрат в декларації про податок на прибуток, не виконано обов'язок державного службовця щодо перевірки-правомірності розрахунку податкових зобов'язань.

За період тільки 1 півріччя 2009 року ТОВ «АЛМЗ» не було враховано в валових витратах 455876грн. За даними декларації про прибуток в рядку 08 було - відображено значення прибутку на рівні нуля, фактично підприємством отримані збитки в сумі -455876 грн. В той час як податковим інспектором визначено заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі - 47595грн., фактично при перевірці було пред'явлено документи, які свідчать про відсутність прибутку, але податковий інспектор не звернув уваги на фактичні дані підприємства.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Неврахування частини валових витрат автоматично призводить до невірного визначення об'єкта оподаткування, а* отже, до невірного визначення суми податку на прибуток. Податкове повідомлення-рішення, яким визначена невірна сума податку, є завідомо незаконним.

Відповідно до пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Отже, при визначенні суми податкового зобов'язанні платника податку податковий орган має враховувати не тільки ті суми, які призвели до заниження податку, але й ті, які призвели до його завищення.

Також, суд приймає висновки експерта щодо допущення податковим органом помилки в розрахунку приросту балансової вартості, а саме податковим органом не було включено в розрахунок показники 1 кварталу 2009 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В супереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002023310/0 від 03.12.2009, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачається, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовський ливарно механічний завод» до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкового повідомлення рішення задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Бердянської обєднаної державної податкової інспекції у Запорізькій області № 0002023310/0 від 03.12.2009.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі складена 28 лютого 2011 року.

Суддя/підпис/О. О. Артоуз