Рішення № 140488081, 01.10.2026, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________________ Справа № 299/1987/26

Номер провадження 2/299/967/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

01.10.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Дочинця С.І., при секретарі Роман К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Виноградівського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», в особі представника Балюх Євгена Олександровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 24.07.2025-100001233 від 24 липня 2025 року в розмірі 19 880 грн та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 липня 2025 року між сторонами укладено кредитний договір, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 2 000 грн, а 25 липня 2025 року укладено додатковий договір, відповідно до якого суму кредиту збільшено до 6 000 грн шляхом надання додаткового траншу в розмірі 4 000 грн. Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти, однак останній належним чином не виконав зобов`язань щодо їх повернення та сплати передбачених договором платежів.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань станом на дату подання позову утворилася заборгованість у загальному розмірі 19 880 грн, з яких: 6 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 9 260 грн заборгованість за процентами, 540 грн комісія за надання кредиту, 1 080 грн комісія за обслуговування кредитної заборгованості та 3 000 грн неустойка.

Посилаючись на умови кредитного договору та додаткового договору, положення Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування» і Закону України «Про електронну комерцію», позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 19 880 грн, а також покласти на нього судові витрати.

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр», в особі представника Балюх Є.О. про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлений належним чином шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет, у судове засідання не з`явився. Натомість, в позовній заяві зазначає про розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, місце та час розгляду справи повідомлений як шляхом надсилання електронного повідомлення про виклик на номер телефону, вказаний у матеріалах справи, так і шляхом отримання судової повістки, яка була надіслана на адресу його проживання. У судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи чи про свою обов`язкову участь також не подав.

Від відповідача не надходило клопотань про розгляд справи у поряду загального позовного провадження.

Суд, відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, а враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач в судове засідання повторно не з`явився, суд, виходячи з положень ст.281 ЦПК України щодо можливості заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення, як за правилами загального, так і спрощеного позовного провадження, вважає доцільним ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст.280 ЦПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 24.07.2025 року електронним цифровим підписом підписав Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, а отже підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 2000 гривень, строком на 168 днів.

Судом встановлено, що 24 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 24.07.2025-100001233 у формі електронного документа шляхом прийняття позичальником пропозиції (оферти) кредитодавця, підписаної електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти на умовах строковості, платності та поворотності, а позичальник повернути отримані кошти, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші передбачені договором платежі у встановлені строки.

Згідно із заявкою на отримання кредиту від 24 липня 2025 року первісна сума кредиту становила 2 000 грн, строк кредитування 217 днів із дати надання кредиту, а дата повернення кредиту 25 лютого 2026 року. Надання кредитних коштів передбачалося шляхом їх безготівкового перерахування на рахунок споживача із використанням реквізитів його електронного платіжного засобу.

Умовами договору передбачено два види процентних ставок за користування кредитом. Зокрема, фіксована процентна ставка «Стандарт» становить 1 % за кожен день користування кредитом та застосовується протягом перших трьох чергових періодів, визначених графіком платежів. Після завершення зазначених періодів застосовується фіксована процентна ставка «Економ» у розмірі 0,5 % за кожен день користування кредитом. Договором передбачено, що розмір зазначених процентних ставок не може бути збільшений кредитодавцем в односторонньому порядку.

Крім того, договором встановлено комісію, пов`язану з наданням кредиту, у розмірі 9 % від суми кредиту, що на момент укладення договору становила 180 грн. Вказана комісія нараховується та обліковується кредитодавцем у день видачі кредиту і підлягає сплаті відповідно до графіка платежів.

Також умовами договору передбачено комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 180 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Зазначена комісія нараховується та обліковується в перший день відповідного чергового періоду і сплачується згідно з графіком платежів. За умовами договору така комісія встановлюється за організацію та забезпечення інформаційної підтримки позичальника, інформування про дати платежів, надання консультацій та інших послуг, пов`язаних з обслуговуванням кредитної заборгованості.

Договором також визначено денну процентну ставку в розмірі 0,84 %, розраховану виходячи із загальних витрат за споживчим кредитом у сумі 3 640 грн, загального розміру кредиту 2 000 грн та строку кредитування 217 днів. При цьому розрахунок загальних витрат за кредитом здійснювався з припущення, що сторони належним чином виконуватимуть свої зобов`язання протягом погодженого строку кредитування відповідно до графіка платежів.

Між сторонами укладено додатковий договір 25 липня 2025 року до кредитного договору № 24.07.2025-100001233, за умовами якого за взаємною згодою сторін та ініціативою позичальника збільшено загальну суму кредиту до 6 000 грн. Зазначена сума складається з первісного траншу в розмірі 2 000 грн та другого траншу в розмірі 4 000 грн, який кредитодавець зобов`язався надати позичальнику 25 липня 2025 року. Строк кредитування другого траншу визначено тривалістю 216 днів із дати його надання.

Додатковим договором передбачено комісію за надання другого траншу в розмірі 9 % від його суми, що становить 360 грн. Така комісія підлягає нарахуванню та обліку в день видачі другого траншу і сплаті відповідно до графіка платежів. Крім того, з дати укладення додаткового договору комісію за обслуговування кредитної заборгованості встановлено в розмірі 540 грн, яка підлягає сплаті у другому та третьому чергових періодах. Додатково передбачено нарахування 360 грн різниці між розмірами комісії за обслуговування, встановленими до та після укладення додаткового договору, у першому черговому періоді.

Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити нараховані проценти та комісії у строки й розмірах, визначених заявкою та графіком платежів. У разі несвоєчасного виконання зобов`язань договором передбачено можливість нарахування неустойки в розмірі 30 грн за кожен день невиконання або неналежного виконання кожного окремого зобов`язання. Також умовами договору визначено розмір процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України 547,5 % річних від простроченої суми, з урахуванням установлених законом обмежень.

Згідно з умовами договору днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту та сплати платежу день надходження коштів до каси кредитодавця або їх зарахування на його поточний рахунок. У разі несвоєчасного повернення кредиту, сплати процентів або комісій відповідні суми вважаються простроченими з наступного дня після останнього встановленого для їх сплати дня.

Як вбачається з листа ІPay.ua № 1-0104 від 01.04.2026 на карту НОМЕР_1 успішно перераховано кошти 24.07.2025 року на суму 2000 грн, призначення платежу: видача за договором кредиту № 24.07.2025-100001233.

Як вбачається з листа ІPay.ua № 1-0104 від 01.04.2026 на карту НОМЕР_1 успішно перераховано кошти 25.07.2025 року на суму 4000 грн, призначення платежу: видача за договором кредиту № 24.07.2025-100001233.

Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 24.07.2025-100001233 від 24.07.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 31.03.2026 року складає 19 880 грн, з яких 6 000 грн тіло кредиту, 9 260 грн проценти за користування кредитом, 540 грн комісія за надання кредиту, 1 080 грн комісія за обслуговування кредитної заборгованості та 3000 грн неустойка.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з положеннями ст.1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Оцінюючи встановлені обставини справи та надані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Як установлено судом, на виконання умов кредитного договору № 24.07.2025-100001233 від 24 липня 2025 року позивач перерахував на платіжну картку відповідача 2 000 грн, що підтверджується листом ІPay.ua № 1-0104 від 1 квітня 2026 року. Крім того, на виконання додаткового договору від 25 липня 2025 року позивач перерахував відповідачу ще 4 000 грн, що підтверджується відповідним листом ІPay.ua.

Таким чином, факт надання відповідачу кредитних коштів у загальному розмірі 6 000 грн знайшов своє підтвердження під час судового розгляду.

Водночас доказів повернення відповідачем отриманих кредитних коштів у повному обсязі або частково матеріали справи не містять. Відповідач розрахунку заборгованості не спростував, доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором суду не надав.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 000 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Умовами кредитного договору передбачено процентну ставку «Стандарт» у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом протягом перших трьох чергових періодів та ставку «Економ» у розмірі 0,5 % за кожен день користування кредитом у наступних періодах.

Згідно з довідкою-розрахунком та деталізованим розрахунком заборгованості станом на 31 березня 2026 року заборгованість відповідача становить 6 000 грн за тілом кредиту та 9 260 грн за процентами за користування кредитом. Перевіривши наданий розрахунок у сукупності з умовами кредитного договору, додаткового договору та доказами надання коштів, суд визначає обґрунтованість нарахованих процентів з урахуванням погоджених процентних ставок і періодів користування кожним траншем.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» 6 000 грн заборгованості за тілом кредиту та 9 260 грн заборгованості за процентами за користування кредитом.

Щодо вимоги про стягнення комісії, пов`язаної з наданням кредиту, у розмірі 540 грн та комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1 080 грн суд зазначає таке.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача безоплатно надає інформацію про поточний розмір заборгованості, зокрема про суму кредиту, проценти та інші платежі, які підлягають сплаті. При цьому кредитодавцю забороняється встановлювати плату за дії, які не є послугою у значенні цього Закону.

З умов кредитного договору вбачається, що комісія за надання кредиту встановлена у розмірі 9 % від суми кредиту, а комісія за обслуговування кредитної заборгованості передбачена за організацію та забезпечення інформаційної підтримки позичальника, інформування про дати платежів, надання консультацій та інших послуг, пов`язаних з обслуговуванням заборгованості.

Разом із тим позивачем не надано належних і допустимих доказів того, що зазначені платежі є оплатою за конкретні додаткові послуги, фактично надані відповідачу, які мають самостійне споживче значення та не охоплюються діями кредитодавця, необхідними для виконання кредитного договору. Саме по собі включення умов про сплату комісій до тексту договору не є достатньою підставою для стягнення відповідних сум без перевірки їх відповідності вимогам законодавства.

Крім того, плата за дії кредитодавця, які не є послугою у розумінні Закону України «Про споживче кредитування», не може бути покладена на споживача лише на підставі договірної умови.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не доведено правомірності стягнення з відповідача комісії, пов`язаної з наданням кредиту, у розмірі 540 грн та додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1 080 грн, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

Щодо позовних вимог у частині стягнення з відповідача неустойки в розмірі 3000 грн суд зазначає наступне.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі №320/8618/15-ц (провадження №61-4393сво18)).

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який було в подальшому неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України та який діє на теперішній час.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Дана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №183/7850/22.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 3000 грн нарахованої у період дії воєнного стану, то підлягають застосуванню положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а відтак вимоги позивача у цій частині до задоволення не підлягають.

Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності відповідно до вимог статей 7681 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 15260 грн, з яких 6000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 9260 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 540 грн комісії з надання кредиту,1080 грн додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості та 3000,00 грн неустойки, слід відмовити.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За подання позовної заяви майнового характеру позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 гривень, що є судовими витратами позивача, які суд вирішує стягнути на його користь із відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог: 15260*2662,40/19880 = 2043,67 грн.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, відповідно до яких у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або, якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, ст.526, 530, 536, 610, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.12, 13, 76, 77, 141, 247, 258 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», в особі представника Балюх Євгена Олександровича до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором від 24.07.2025 року за № 24.07.2025-100001233 у розмірі 15260 (п`ятнадцять тисяч двісті шістдесят) гривень, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень, по процентам в розмірі 9260 (дев`ять тисяч двісті шістдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2043 (дві тисячі сорок три) гривень 67 копійок.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833.

Представник позивача, Лисенко Олена Сергіївна.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Виноградівським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий Дочинець С. І.