Постанова № 14048801, 23.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2011                                                                                           № 31/292

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Алданової С.О.

суддів:           Алданова С.О.

          Тищенко О.В.

при секретарі:           Карнафель О.В.

За участю представників:

від позивача - Іорданова Н.М. (довіреність №ЦХП-18/2369 від 31.12.2010 р.)

від відповідача – Шевчук О.А. (довіреність б/н від 19.01.2011 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Електромашина"

на рішення Господарського суду м.Києва від 17.11.2010

у справі № 31/292 (Качан Н.І. .....)

за позовом                               Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"

до                                                   ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Електромашина"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення штрафних санкцій - 618615,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Електромашина» про стягнення штрафних санкцій за невиконання умов договору поставки №ЦХП-03-04909-01 та договору про неустойку №ЦХП03-04909-НУ в розмірі 618615,57 грн..

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2010 р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача штрафні санкції у розмірі 309307,79 грн., 6186,16 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що відповідачем не надано суду першої інстанції належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача. Крім того, приймаючи до уваги загальновідомий економічний стан господарюючих суб’єктів, суд першої інстанції визнав за можливе зменшити розмір нарахованих позивачем санкцій (пені) на 50%.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції не досліджено всебічно, повно і об’єктивно всіх обставин справи в їх сукупності. Тому вважає, що вказане рішення прийнято з порушеннями процесу, які вплинули на розгляд справи.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

26.11.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір на постачання продукції №ЦХП-03-04909-01, відповідно до п. 1.1. якого відповідач, як постачальник, взяв на себе зобов'язання поставити та передати у власність, а позивач, як замовник, прийняти та оплатити продукцію, в асортименті та кількості відповідно до Специфікації до даного Договору, що є невід'ємною його частиною.

Відповідно до п. 3. Додаткової угоди №1 від 31.12.2009 р. термін дії договору було пролонговано до 31.03.2010 р., в частині поставок продукції, а в частині оплати - до її повного виконання.

Згідно із Специфікацією № 1 до Договору, сторони погодили поставку запасних частин до колійних машин (колісна пара).

Пунктом 5 Договору, сторони врегулювали умови та терміни постачання продукції. Так, Постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ - пункт призначення матеріальний склад ДП «Укрзалізничпостач». Відвантаження продукції проводиться партіями протягом 30 календарних днів з дати письмової рознарядки покупця, яка є підтвердженням готовності останнього до прийому продукції.

На виконання умов Договору, рознарядкою від 11.03.2010 р. №ЦХП-20/1662 позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити відвантаження продукції згідно з переліком (колісна пара) на загальну суму 1145242, 20 грн. без ПДВ (1374290,64 грн. з ПДВ).

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції було встановлено, що рознарядки па поставку продукції надані позивачем, були належним чином та своєчасно отримані відповідачем.

Проте, вказаний факт не відповідає обставинам справи.

Відповідно до п. 5.2 Договору, поставка продукції проводиться партіями протягом 2009 року, тільки після письмової рознарядки замовника (ДП «Укрзалізничпостач»). Кожна партія продукції постачається протягом 30 календарних днів з дати письмової рознарядки.

Копії листів (рознарядок), доданих до позовної заяви, на які посилається позивач, не були отримані керівництвом відповідача, а отже були відсутні підстави для здійснення поставки продукції.

Судом першої інстанції було встановлено, що рознарядка покупця була отримана наручно представником відповідача Христевич О.В., проте вказаний представник не мав повноважень на отримання такого роду документів.

Довіреність (копія в матеріалах справи), яка була видана представнику відповідача, надавала йому права лише представляти інтереси при проведенні тендерних торгів: надавати тендерні пропозиції, бути присутнім при розкритті тендерних пропозицій, звертатися за роз'ясненнями, подавати заявки та скарги.

Термін дії Договору у редакції додаткової угоди №1 встановлено до 31.03.2010 р..

Як вбачається з матеріалів справи, рознарядка №ЦХП-20/1662 від 11.03.2010 р. була відправлена відповідачу за 20 календарних днів (без врахування поштового обігу) до закінчення дії Договору.

У той же час, Договором було передбачено, що зобов'язання поставки продукції повинно виконуватись протягом 30 календарних днів.

Приймаючи до уваги те, що виробником продукції є нерезидент України - ВАТ «Калугапутьмаш» (Росія), то необхідно мати час для транспортування та розмитнення. Виробник продукції листом від 19.03.2010 р. попередив про завантаження виробництва та попросив надати йому графік поставок.

Таким чином, за вказаних умов відповідач був позбавлений можливості провести поставку у строк дії Договору.

Відповідно до ст. 631 ЦК України, строком договору є час протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, вказана норма також кореспондується з приписами ст. 180 ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 221 ГК України, кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають зі змісту зобов’язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов’язання перед кредитором.

Позивач допустив прострочення кредитора у розумінні ч. 1 ст.221 Господарського Кодексу, тобто належним чином не виконав дії (п. 5.2 Договору), до здійснення яких відповідач не зміг виконати своїх зобов'язань.

Відповідно до ч. 3 ст. 220 ГК України, боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, доки воно не може бути виконаним внаслідок прострочення кредитора.

Крім того, слід зазначити, що сторони за Договором при продовженні строку його дії до 31.03.2010 р. ніяким чином не змінили п. 5.2, в якому зазначено, що постачання продукції здійснюється протягом 2009 року.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач обґрунтував апеляційну скаргу належним чином, у зв’язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2010 р. у справі №31/292 не відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому повинно бути скасоване з прийняттям нового рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Електромашина» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2010 р. у справі №31/292 задовольнити повністю.

Рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2010 р. у справі №31/292 скасувати.

У позові відмовити.

Стягнути з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (03049, м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 11/15, р/р 26001006398980 в АКБ «ТК Кредит» м. Києва, МФО 322830, ЄДРПОУ 19014832), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Електромашина» (юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41, поштова адреса: 04074, м. Київ, а/с 10, р/р 26005301362814 в філії «Залізничне відділення ПАТ «Промінвестбанк» в м. Києві, МФО 322153, код ЄДРПОУ 34796717) 3093 (три тисячі дев’яносто три) грн. 08 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      Алданова С.О.

Судді                                                                                          Алданова С.О.

                                                                                          Тищенко О.В.