Рішення № 140486508, 30.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026м. ДніпроСправа № 904/2953/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., за участю секретаря судового засідання Манастирного В.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Майстер", 49024, м.Дніпро, вул.Янтарна, 42/232, код ЄДРПОУ 38901819

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстранз", 246050, Республіка Білорусь, м.Гомель, вул.Жарковського, буд. 26, кімната 3-1, ОКПО 303695183000

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу

Представники сторін:

від позивача: Сироткін Сергій Станіславович, адвокат

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спец-Майстер" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстранз", в якій просить суд стягнути грошову суму у розмірі 6 234 366, 94 рос. рублів та судовий збір.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2026 справу № 904/2953/26 передано на розгляд судді Перовій О.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Майстер" залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку терміном 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: надати обґрунтований розрахунок позову у розмірі 1 870 310,08 грн; уточнити прохальну частину позовної заяви з урахуванням визначеної ціни позову у розмірі 1 870 310,08 грн; уточнити найменування відповідача та його код ЄДРПОУ; надати докази сплати судового збору у розмірі 19 115,72 грн.

29.05.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, яким уточнено прохальну частину позовної заяви, надано обґрунтований розрахунок позову у розмірі 1 870 310,08 грн, уточнено найменування відповідача та його код, надано докази сплати судового збору у розмірі 19 115,72 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.06.2026 о 10:30год.

У підготовче засідання з`явився представник позивача. Відповідач у підготовче засідання не з`явився, про місце, день та час підготовчого засідання був належним чином повідомлений шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/2050270/).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2026 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 02.09.2026 о 15:00, що занесено до протоколу судового засідання.

27.07.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суду" від представника позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 30.06.2026, заява про зміну предмету позову, в якій просить суд стягнути заборгованість у розмірі 6 234 366,94 російських рублів, що еквівалентно 1 870 310,08 грн. Заява про зміну предмета позову була прийнята судом до розгляду.

02.09.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі позивача та його представника.

У підготовче засідання представник позивача та відповідача не з`явилися. Відповідач про місце, день та час підготовчого засідання був належним чином повідомлений шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/2081277/, представник позивача причини неявки суду повідомив.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 30.09.2026 о 15:00год.

22.09.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів відправки відповідачу копії ухвали суду від 02.09.2026 з нотаріально засвідченим перекладом на російську мову, а також електронною поштою.

У судове засідання з`явився представник позивача. Відповідач у судове засідання не з`явився, явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/2103669/, причини неявки суду не повідомив.

Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом.

Відповідно до частини першої статті 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно, - можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Таким чином, Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема в якості відповідача.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Республіки Білорусь регулюється Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши постанову Верховної Ради України "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності".

Водночас, у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24.02.2022 року, Україна розірвала дипломатичні відносини з РФ, що унеможливлює із цієї дати направлення різних запитів і листів до посольства РФ в Україні, з огляду на припинення його роботи на території України.

Законом України "Про вихід з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності" від 12 січня 2023 року № 2855-IX постановлено вийти з Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої в м. Києві 20 березня 1992 року та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII.

Відповідно до частини першої статті 122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" суди, органи та установи системи правосуддя в умовах воєнного стану діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та Законами України.

За зверненням Міністерства юстиції України, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресію Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Враховуючи зазначене, повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі судом здійснено шляхом розміщення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідних оголошень-повідомлень. Жодних заяв чи клопотань від нього на адресу суду не надходило.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Крім того, позивачем були направлені нотаріально засвідчені переклади на російську мову ухвал суду на електронну пошту відповідача, а також до посольства Республіки Білорусь в Республіці Молдова.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 30.09.2026 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

01.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спец-Майстер" (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Макстранз" (далі - постачальник, відповідач) укладений контракт № 6 (далі - контракт).

Відповідно до пункту 1 контракту постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукцію (надалі за текстом - товар) в асортименті, комплектації та кількості відповідно до специфікацій до цього контракту, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту його поставки (пункт 1.2. контракту).

Постачальник поставляє товар на умовах: FCA - Республіка Білорусь, м.Гомель, відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс-2000 (пункт 3.1. контракту).

Термін поставки товару визначається у відповідних специфікаціях до цього контракту (пункт 3.2. контракту).

Товар призначається для поставки в Україну (пункт 3.3. контракту).

Вартість окремих одиниць товару та окремих партій визначається у відповідних специфікаціях до цього контракту (пункт 4.1. контракту).

Вартість усього товару, що поставляється за цим контрактом, становить 200 000 000 (двісті мільйонів) російських рублів (пункт 4.2. контракту).

Оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (пункт 5.1. контракту).

Валюта контракту: російські рублі (пункт 5.2. контракту).

Валюта платежу: російські рублі (пункт 5.3. контракту).

Порядок оплати: 100% передоплата згідно зі специфікаціями, які є невід`ємною частиною цього Контракту (пункт 5.4. контракту).

Комісійна винагорода банкам-посередникам сплачується за рахунок платника (пункт 5.5. контракту).

Приймання-передача товару здійснюється в момент його поставки: за кількістю - відповідно до товаросупровідних документів; за якістю - відповідно до вимог технічної документації (пункт 6.1. контракту).

Факт приймання-передачі товару покупцем сторони фіксують шляхом складання відповідних актів приймання-передачі (пункт 6.2. контракту).

Акти приймання-передачі товару підписують уповноважені представники сторін (пункт 6.3. контракту).

Одночасно з поставкою товару постачальник зобов`язаний передати покупцю такі документи інвойс (рахунок-фактуру); підписаний постачальником акт приймання-передачі товару; сертифікат походження товару; інші документи на вимогу замовника (пункт 6.4. контракту).

Усі взаємовідносини сторін, що виникають із цього контракту, регулюються матеріальним правом України (пункт 10.1. контракту).

Усі спори за цим контрактом підлягають передачі на розгляд до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, м.Київ, відповідно до Регламенту останнього (пункт 10.2. контракту).

Цей контракт набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань (пункт 11.1. контракту).

Усі специфікації, доповнення, зміни та додатки до цього контракту є його невід`ємною частиною (пункт 11.2. контракту).

Покупець має право відмовитися в односторонньому порядку від цього контракту, письмово повідомивши про це постачальника, у випадку якщо прострочення поставки товару становить більше ніж 15 (п`ятнадцять) календарних днів. У разі припинення дії контракту в порядку, передбаченому цим пунктом, постачальник зобов`язаний повернути покупцю протягом 10 (десяти) календарних днів із моменту отримання вищезазначеного письмового повідомлення всі грошові кошти, отримані від покупця за товар, який залишається непоставленим (пункт 11.3. контракту).

Додатковою угодою від 12.12.2018 № 1 до контракту від 01.11.2018 № 6 сторони виклали пункт 10.2 контракту в новій наступній редакції: "Усі спори за цим контрактом підлягають передачі на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області (України), який розглядає справу одноособово суддею відповідно до Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка буде діяти на момент розгляду справи", а також додали в розділ "Реквізити та підписи сторін" контактну адресу електронної пошти постачальника makstranz_lt@mail.ru.

Контракт та додаткова угода підписані сторонами та скріплені печатками без зауважень та заперечень до них.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний контракт визнавався недійсним у судовому порядку.

На виконання умов контракту сторонами підписано 17.01.2022 специфікації № 197 у розмірі 2 500 000,00 російських рублів, № 198 у розмірі 2 500 000,00 російських рублів та № 199 у розмірі 1 500 000,00 російських рублів.

У специфікаціях сторони визначились, що умови оплати - 100 % передоплати, строк поставки - протягом 60 календарних днів з дати виставлення специфікації.

У період з 02.02.2022 по 23.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Спец-Майстер" здійснило оплату за товар на загальну суму 8 800 000,00 російських рублів, а саме: 02.02.2022 у розмірі 3 200 000,00 російських рублів, 17.02.2022 у розмірі 1 000 000,00 російських рублів, 18.02.2022 у розмірі 500 000,00 російських рублів, 18.02.2022 у розмірі 800 000,00 російських рублів, 21.02.2022 у розмірі 1 800 000,00 російських рублів, 23.02.2022 у розмірі 1 500 000,00 російських рублів, про що свідчать SWIFT-повідомлення.

Відповідач частково поставив ТОВ "Спец-Майстер" товар на суму 2 565 633,06 російських рублів.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків за період з листопада 2018 по березень 2023 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстранз" станом на 31.03.2023 перед позивачем складає 6 234 366,94 російських рублів. Згаданий акт підписаний сторонами без зауважень та заперечень до нього.

Листом від 10.04.2026 № 38 ТОВ "Спец-Майстер", відповідно до умов пункту 11.3. контракту, повідомило відповідача про відмову від контракту від 01.11.2018 № 6 та просив повернути грошові кошти (передоплату) у розмірі 6 234 366,94 російських рублів (а.с.21-24).

У відповідь на згаданий лист відповідач повідомив позивача про неможливість повернення передоплати, у зв`язку із забороною відправлення коштів з Республіки Білорусь в Україну. Також повідомив, що товар також не може бути відвантажений, оскільки всі пункти пропуску України згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України на кордоні з Білоруссю призупинили своє функціонування на невизначений термін 24.02.2022 (лист від 28.04.2023 № 3, а.с.25).

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості у розмірі 6 234 366,94 російських рублів, що еквівалентно 1 870 310,08 грн.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення контракту від 01.11.2018 № 6, строк дії контракту, умови виконання контракту, факт виконання/невиконання контракту, наявність прострочення заборгованості, правомірність заявленої до стягнення заборгованості.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Нормами частини першої статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно із частиною першою статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до норм частини першої статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України)

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті (частина друга статті 524 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (частина друга статті 533 ЦК України).

Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема договору купівлі-продажу, не суперечить чинному законодавству.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому належним виконанням зобов`язання з боку покупця є сплата на користь продавця коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які укладаються та виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово висновувала, що у цивільному законодавстві відсутня заборона на укладення правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги.

Такий підхід до розуміння правової природи іноземної валюти як валюти зобов`язання є усталеним і послідовним у практиці Великої Палати Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16, від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16, від 09 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17).

Висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постановах Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 909/1347/19, від 23.03.2019 у справі № 521/21255/13-ц.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.09.2024 у справі № 500/5194/16-ц виснувала, що при стягненні судом заборгованості в еквіваленті іноземної валюти за курсом Національного банку України на день виконання рішення в судовому рішенні зазначається лише одна сума боргу (в іноземній валюті), а сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається державним / приватним виконавцем на момент здійснення боржником платежу в ході виконання судового рішення (пункт 64); якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення (пункт 60).

Суд з`ясував, що сторонами 17.01.2022 були укладені специфікації про поставку товару на загальну суму 6 500 000,00 російських рублів. За умовами специфікацій строк поставки встановлений протягом 60 календарних днів з дати виставлення специфікації, тобто до 17.03.2022 включно.

Позивач здійснив оплату за товар на загальну суму 8 800 000,00 російських рублів.

Відповідач частково поставив ТОВ "Спец-Майстер" товар на суму 2 565 633,06 російських рублів.

Згідно підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків за період з листопада 2018 по березень 2023 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстранз" станом на 31.03.2023 перед позивачем складає 6 234 366,94 російських рублів.

Залишок заборгованості становить 6 234 366,94 російських рублів, що в еквіваленті становить 1 870 310,08 грн, яка підтверджується матеріалами справи, тому підлягає до стягнення.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 ГПК України).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за контрактом від 01.11.2018 № 6 у розмірі 6 234 366,94 російських рублів, що в еквіваленті становить 1 870 310,08 грн.

Щодо судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області заявлено вимогу майнового характеру (1 870 310,08 грн), позивачем сплачено судовий збір у розмірі 22 443,72 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 22 443,72 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Майстер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстранз" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Макстранз", 246050, Республіка Білорусь, м.Гомель, вул.Жарковського, буд. 26, кімната 3-1, ОКПО 303695183000 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Майстер", 49024, м.Дніпро, вул.Янтарна, 42/232, код ЄДРПОУ 38901819 заборгованість у розмірі 6 234 366,94 російських рублів (шість мільйонів двісті тридцять чотири тисячі триста шістдесят шість російських рублів 94 копійки), що еквівалентно 1 870 310,08 грн (один мільйон вісімсот сімдесят тисяч триста десять гривень 08 копійок) та судовий збір у розмірі 22 443,72 грн (двадцять дві тисячі чотириста сорок три гривні 72 копійки).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 08.10.2026

Суддя О.В. Перова