Ухвала суду № 140482294, 05.10.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/9708/26

Провадження № 1-кп/204/1025/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22025040000001977, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 жовтня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 408 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_11 , захисників: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , обвинувачених: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 ,

В С Т А Н О В И В:

На адресу Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшло клопотання захисника ОСОБА_14 про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_14 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити. В обґрунтування свого клопотання пояснив, що ОСОБА_6 добровільно звернувся із клопотанням до суду про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби. Також, на адресу суду надійшла письмова згода командира (начальника) військової частини НОМЕР_1 (установи) на продовження проходження ОСОБА_6 військової служби. Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності за ст. 407 та ст. 408 КК України не притягувався. Кримінальне правопорушення вчинив вперше, добровільно звернувся із клопотанням до суду про намір повернутися до військової частини для проходження військової служби. Просив звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 408 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України. Закрити кримінальне провадження № 220250400000001977, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 408 КК України відносно ОСОБА_6 . Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 після набрання ухвали законної сили невідкладно поновити ОСОБА_6 на військову службу. Зобов`язати ОСОБА_6 не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав подане його захисником клопотання та просив його задовольнити, звільнити його від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження, звільнивши його із-під варти. Пояснив, що він на момент вчинення кримінального правопорушення та обрання запобіжного заходу працював фітнес тренером. Він військову частину не залишав. На момент вчинення ним кримінального правопорушення він не був військовослужбовцем.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_11 заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту. Пояснив, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше не був військовослужбовцем. Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України передбачає звільнення особи, яка раніше проходила військову службу. Враховуючи вказане, обвинувачений ОСОБА_6 не може бути поновленим на військовій службі, оскільки він раніше її й не проходив. Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_6 у вину ставиться не дезертирство, а саме пособництво у вчиненні дезертирства. Просив відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту.

Інші учасники процесу залишили розгляд клопотання захисника на розсуд суду.

Заслухавши клопотання сторони захисту, вислухавши думку прокурора, інших удачників процесу, дослідивши надані суду документи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 401 КК України військовими кримінальними правопорушеннями визнаються передбачені цим розділом кримінальні правопорушення проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів.

Частиною 2 ст. 401 КК України передбачено, що за відповідними статтями цього розділу несуть відповідальність військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також інші особи, визначені законом.

Частина 3 ст. 401 КК України передбачає, що особи, не зазначені у цій статті, за співучасть у військових кримінальних правопорушеннях підлягають відповідальності за відповідними статтями цього розділу.

Частина 4 ст. 401 ККУкраїни встановлює, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями цього розділу, крім поліцейських поліції особливого призначення Національної поліції України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності згідно із статтею 44 цього Кодексу із застосуванням до неї заходів, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Частина 4 ст. 401 КК України визначає загальні правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності

Спеціальний порядок звільнення (за спеціальним суб`єктом) від кримінальної відповідальності визначається ч. 5 ст. 401 КК України.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися (!) до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження (!) проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

При цьому, виходячи зі змісту ч.ч. 1, 5 ст. 401 КК України, звільненим може бути від кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 408 КК України виключно військовослужбовець суб`єкт даного кримінального правопорушення, який безпосередньо вчинив дезертирство, а в подальшому звернувся з клопотанням про повернення до військової частини до відповідного органу, оскільки повернутися у військову частину, яку залишив військовослужбовець або до іншої військової частини можливо за умови її залишення (дезертирство, самовільне залишення військової частини) та таке повернення пов`язане з продовженням військової служби.

У свою чергу, повернення можливе виключно до попередньої точки у просторі, або об`єкту, установи, військової частини у даному випадку.

Продовжити можливо виключно те, що було суб`єктом розпочато раніше, у даному випадку проходження військової служби, на якій особа перебувала до її залишення.

Тобто обов`язковою умовою застосування ч. 5 ст. 401 КК України є повернення до військової частини для продовження військової служби особою яка на момент дезертирства мала статус військовослужбовця та вчинила кримінальне правопорушення, у даному випадку, передбачений ст. 408 КК України.

Згідно ст. 408 КК України дезертирством визнається самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а також нез`явлення з тією самою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу.

Суб`єктом даного кримінального правопорушення є військовослужбовець.

Обов`язковою ознакою дезертирства є мета: військовослужбовець має намір ухилитися від військової служби.

Однією з кваліфікуючих ознак даного кримінального правопорушення є дезертирство за попередньою змовою групою осіб.

Згідно ч. 5 ст. 27 КК України пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби вчинення кримінального правопорушення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті кримінально протиправним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення.

При цьому, пособником може бути будь-яка фізична особа, яка досягла віку кримінальної відповідальності, в незалежності від набуття нею статусу військовослужбовця.

У відповідності до ч. 2 ст. 27 КК України організатор, підбурювач та пособник підлягають кримінальній відповідальності за відповідною частиною статті 27 і тією статтею (частиною статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає кримінальне правопорушення, вчинене виконавцем.

Згідно ч. 3 ст. 401 КК України особи, не зазначені у цій статті, за співучасть у військових кримінальних правопорушеннях підлягають відповідальності за відповідними статтями цього розділу.

Таким чином, особа, яка є пособником у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 408 КК України, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України та своїми діями сприяли вчиненню самовільного залишення місця несення служби (дезертирства) військовослужбовцю не підлягає звільненню від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України.

Але така особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності на загальних підставах, передбачених Розділом IX КК України, або в інших випадках, передбачених Законом, окрім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 401 КК України.

Окремо суд вважає за нібхідне звернути увагу на наступне.

Норма ч. 5 ст. 401 КК України була запроваджена Законом України № 3902-IX від 20 серпня 2024 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану».

В обґрунтування необхідності прийняття даного Закону у пояснювальній записці законодавець зазначив, що у чинному кримінальному законодавстві відсутні правові підстави для можливості звільнення під час дії воєнного стану військовослужбовців Збройних Сил України від кримінальної відповідальності за вперше вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 407, 408 Кримінального кодексу України та за умови їх щирого каяття та бажання повернутися до проходження військової служби. Отже відсутність таких підстав, при наявності відповідних умов, не дозволяє військовослужбовцям Збройних Сил України продовжити захист суверенітету і територіальної цілісності України від збройної агресії російської федерації. Реалізація положень цього проекту Закону дозволить забезпечити правові механізми звільнення під час дії воєнного стану військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань від кримінальної відповідальності за вперше вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 407, 408 Кримінального кодексу України, за умови дотримання встановлених законодавством вимог та процедур. Прийняття цього Закону також дозволить забезпечити юридичні підстави для повернення та продовження військової служби військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань, які самовільно залишили військову частину або місце служби, та були звільненні від кримінальної відповідальності.

В цілому ж проект Закону буде сприяти підвищенню обороноздатності України, захисту Вітчизни, її незалежності та територіальної цілісності України.

Таким чином, законодавець окреслив виключне коло осіб, до яких може бути застосована ч. 5 ст. 401 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 на момент вчинення даного кримінального правопорушення не перебував у статусі військовослужбовця (був цивільною особою), військову частину не залишав, і, як наслідок, не може повернутися до будь-якої військової частини, тобто не є спеціальним суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України та на н ього не розповсюджується пільга, передбачена ч. 5 ст. 401 КК України.

Ураховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання, а тому у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_14 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_6 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження № 22025040000001977, слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 176-178, 183, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_14 про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_6 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження № 22025040000001977, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 жовтня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.27 ч. 4 ст. 408 КК України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра протягом семи днів з дня оголошення ухвали.

Суддя ОСОБА_1