Постанова № 14048048, 24.02.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/242/2011

24 лютого 2011 року 16год. 35хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Патрикей Ю.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Матвійчук Н.М.,Суржко Т.В.,

відповідача: представник Мартинович Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватне підприємство "Лоція-91"

доДержавна податкова інспекція у Рівненському районі

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне підприємство “Лоція-91” звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі № 0000021650/0 від 13.01.2011 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, пояснили суду, що в жовтні місяці ПП «Лоція-91» проведено розмитнення обладнання згідно робочого проекту (Пояснювальна записка розд.2 Основні технологічні рішення), яке надійшло з Китаю від виробника Товариство з обмеженою відповідальністю JUBAO ТЕСНNІСАL MACHINE та Товариство з обмеженою відповідальністю Zhejiang Haisen Knitting Machine Technical. Крім того, позивачем понесені витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей, послуг, робіт, спрямованих на будівництво (реконструкцію) виробничих приміщень.

В акті перевірки № 3/2/16/13983719 від 10.01.2011 р податковий орган робить свої висновки про зменшення суми, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку на підставі ст. 8 п. 8.2. п.п. 8.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Дана стаття 8 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є підставою після акту введення в експлуатацію основних фондів нараховувати амортизацію та поступово відносити витрати на їх придбання, виготовлення та поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. ПП «Лоція-91» в повному обсязі надала документи, що підтверджують придбання та оплату обладнання,ТМЦ та послуг для реконструкції власних основних фондів. Податковим органом під час перевірки, результати якої оспорюються, не було встановлено жодних порушень, щодо відображення позивачем в деклараціях сум податкового кредиту, натомість підтверджено наявність і відповідність первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит. Виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, у тому числі податковими накладними. ВМД , на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, встановлено достовірність підтвердження фактичності здійснення позивачем господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його . А отже і правомірність віднесення сум податку до податкового кредиту.

Закон України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997 року не ставить право на заявлений до бюджетного відшкодування податок на додану вартість в залежність від обов'язкового введення в експлуатацію основних фондів, та не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо надання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, представники позивача посилаються на норми Податкового кодексу України, зокрема на п. 198.3 ст. 198, п.200.5 ст. 200, які регламентують порядок здійснення бюджетного відшкодування.

Так, на підставі Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України, представники позивача просять суд позов задоволити.

Державна податкова інспекція у Рівненському районі проти задоволення позову заперечує. Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що проведеною відповідачем перевіркою встановлено, що позивач всупереч абз. «а» пп..7.7.11 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» задекларував в декларації за червень 2010 року обсяги оподаткованих операцій за останні 12 календарних місяців в сумі 314 грн., що є меншим ніж заявлена сума бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за листопад 2010 року, яка становить 69896 грн.

Крім того, представник відповідача посилається на розяснення ДПА України від 27.01.2010 року № 1366/7/07-1417, де зазначено, що право на отримання бюджетного відшкодування, яке виникло під час спорудження або придбання основних фондів, виникає лише тоді, коли такі основні фонди відображаються на рахунку 10 «Основні засоби». Тому, представник ДПІ у Рівненському районі вважає податкове повідомлення-рішення від 13.01.2011 року № 0000021650/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПП «Лоція-91» в розмірі 69869 грн., правомірним та прийнятим відповідно до вимог законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що 10 січня 2011 року Державною податковою інспекцією у Рівненському районі проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість, поданої Приватним підприємством «Лоція-91», за листопад 2010 року. За результатами перевірки складений акт № 3/2/16/13983719 (а.с.10).

В акті перевірки зазначено про імпорт ПП «Лоція-91» основних засобів (обладнання для виготовлення робочих рукавиць), які не введенні в експлуатацію, про що свідчить відсутність акту введення в експлуатацію технологічної лінії та які не віднесені на рахунок 10 балансу підприємства «Основні засоби». Таким чином, як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, обсяг оподаткованих операцій за останні 12 календарних місяців позивача є меншим ніж заявлена сума бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за листопад 2010 року, а тому відповідно до абз. «а» пп.7.7.11 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПП «Лоція-91» не має права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

13 січня 2011 року відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій та згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Державна податкова інспекція у Рівненському районі прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000021650/0, яким у звязку з встановленим порушенням абз. «а» пп.7.7.11 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПП «Лоція-91» в розмірі 69869 грн. (а.с.9).

Однак, прийняте податкове повідомлення-рішення суперечить нормам законодавства, чинним на момент його прийняття, та фактичним обставинам справи.

Законом України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) визначено порядок сплати податку на додану вартість до бюджету та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому не має права на отримання бюджетного відшкодування відповідно до підпункту "а" підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону:

а) особа, яка:

була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України);

мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Як зазначив представник ДПІ у Рівненському районі в судовому засіданні, саме відповідно до абзацу третього підпункту "а" підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7Закону № 168/97-ВР у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Норма, на яку зсилається орган державної податкової служби, містить умову відсутності права платника податків на бюджетне відшкодування суми ПДВ, а саме перевищення суми бюджетного відшкодування обсягів оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців. Однак, така умова, передбачена вказаною нормою, не поширюється у випадку нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Згідно з пунктом 1.17 статті 1 Закону терміни «основні фонди» та «нематеріальні активи» розуміються у значенні, визначеномуЗаконом України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), а саме, відповідно допідпункту 8.2.1 пункту п. 8.2 статті 8 зазначеного Закону під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Як встановлено судом, 16.12.2010 року позивачем до органу державної податкової служби подана податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2010 року разом заявою про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 69869 грн. (а.с.68-73).

Сума бюджетного відшкодування сформована із сум відємного значення, що не брали участь у розрахунках бюджетного відшкодування та виникли в грудні 2008 року в сумі 192 грн. та в жовтні 2010 року в сумі 69677 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що ПП «Лоція-91» в жовтні 2010 року відповідно до укладених договорів з ТОВ JUBAO ТЕСНNІСАL MACHINE та ТОВ Zhejiang Haisen Knitting Machine Technica отримало обладнання на загальну суму 336961,74 грн., в т.ч. ПДВ 56160,29 грн. (а.с.98-111).

Крім того, позивач згідно проектної документації здійснює спорудження (будівництво) основних фондів, зокрема реконструкцію виробничих приміщень, що перебувають у власності позивача (дозвіл на виконання будівельних робіт № 619 від 25.12.2005 року та №499 від 30.07.2008 року) (а.с.85-88). Відповідно до укладених договорів генеральним підрядником по виконанню реконструкції господарських та адміністративних будівель з добудовою нових цехів для виробництва вязаних виробів (спец рукавиць) з покриттям їх латексом виступає ВАТ «Рембуд», субпідрядником Будівельна компанія «Інтеграл» (а.с.80-83).

Понесені позивачем у вказаних періодах витрати на придбання будівельних матеріалів, робіт, послуг, обладнання, по яких податок на додану вартість включений в податковий кредит, в повному розмірі підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, зокрема податковими накладними, вантажно-митними деклараціями, виписками банку, квитанціями (а.с.23-54). Даний факт не заперечується ДПІ у Рівненському районі.

Тобто, протягом спірного періоду ПП «Лоція-91» здійснило придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг по будівництву (реконструкції) основних фондів, внаслідок чого і відбулося декларування відємного значення податку на додану вартість. А тому, позивач на підставі абзацу третього підпункту "а" підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР не позбавляється права на отримання бюджетного відшкодування в сумі 69869 грн.

Крім того, податкове повідомлення-рішення № 0000021650/0 прийняте Державною податковою інспекцією у Рівненському районі 13 січня 2011 року на підставі підпункту «б» підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Однак, відповідно до Прикінцевих положень Податкового кодексу України визнано таким, що втратив чинність з 1 січня 2011 року, Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Крім того, згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 985, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року № 1440/18735, чинність втратив Наказ Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за № 567/5758. Тобто, дане податкове повідомлення-рішення прийняте органом державної податкової служби на підставі нечинних нормативно-правових актів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З приписів статей 71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За змістом ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Всупереч цьому, відповідачем не були доведені ті обставини, на яких ґрунтувались його заперечення. Посилання представника відповідача на те, що право на отримання бюджетного відшкодування, яке виникло під час спорудження або придбання основних фондів, виникає лише тоді, коли такі основні фонди відображаються на рахунку 10 «Основні засоби», не обґрунтоване нормами законодавства.

Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 року № 291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.99 року за № 893/4186, передбачено, що для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 «Капітальні інвестиції».

Облік витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг по будівництву (реконструкції) основних фондів був здійснений позивачем по рахунку 15 «Капітальні інвестиції», про що свідчать наявні в матеріалах справи журнали проводок ПП «Лоція-91» по вказаному рахунку бухгалтерського обліку (а.с.128-137). В даному випадку, зарахування на баланс основних засобів може бути відображеним за дебетом рахунку 10 "Основні засоби" та кредитом рахунку 15 «Капітальні інвестиції» у разі введення основних фондів в експлуатацію. Однак, право на бюджетне відшкодування відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» не залежить від обліку основних фондів на 10 рахунку бухгалтерського обліку та від моменту введення в експлуатацію основних фондів.

За наведених обставин, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі № 0000021650/0 від 13.01.2011 року про зменшення бюджетного відшкодування Приватному підприємству «Лоція-91» в сумі 69869 грн. підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Обґрунтування позивачем адміністративного позову нормами Податкового кодексу України, зокрема п. 198.3 ст. 198, п. 200.5 ст. 200, які регламентують порядок здійснення бюджетного відшкодування, на увагу суду не заслуговує, оскільки Податковий кодекс України, прийнятий 2 грудня 2010 року за № 2755-VІ, набрав чинності 1 січня 2011 року, а право на бюджетне відшкодування в сумі 69869 грн. у позивача виникло в грудні 2010 року, тобто до моменту набрання Податковим кодексом України чинності.

Судові витрати стягуються на користь позивача з Державного бюджету згідно статті 94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі№ 0000021650/0 від 13.01.2011 року.

Присудити на користь позивача Приватне підприємство "Лоція-91" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шарапа В.М.