Ухвала суду № 140477366, 08.10.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/13641/26

н/п 1-кс/953/5840/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за №42026222010000052 від 29.05.2026 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України про арешт майна,-

в с т а н о в и в :

07.10.2026 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло вказане клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час обшуку 30.09.2026, за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення обшуку, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Місцем зберігання вилученого майна просить визначити камеру схову речових доказів Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області ( 61002, м. Харків, вул. Алчевських, 49).

У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, вчинив кримінальне правопорушення, що полягало в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди, за таких обставин.

Наприкінці травня 2026 року, більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, у ОСОБА_5 виникла необхідність отримати право на керування транспортними засобами категорії «С», у зв`язку з чим він звернувся до ОСОБА_4 за консультацією щодо порядку відкриття відповідної категорії, проходження необхідної підготовки, складання практичного іспиту в ТСЦ МВС та подальшого отримання посвідчення водія.

У ході зазначеного спілкування ОСОБА_4 роз`яснив ОСОБА_5 порядок отримання права на керування транспортними засобами категорії «С», у тому числі необхідність проходження відповідної практичної підготовки та подальшого складання практичного іспиту в ТСЦ МВС.

Водночас у ОСОБА_4 , який усвідомлював зацікавленість ОСОБА_5 в отриманні права на керування транспортними засобами категорії «С», виник злочинний умисел, спрямований на одержання від останнього грошових коштів.

Реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_5 про можливість за грошові кошти організувати оформлення проходження ним практичної підготовки без фактичного відвідування відповідних занять, а також за грошову винагороду вирішити питання щодо позитивного складання практичного іспиту шляхом здійснення впливу на уповноважених працівників ТСЦ МВС.

При цьому ОСОБА_4 неодноразово наголошував на складності самостійного складання практичного іспиту, переконував ОСОБА_5 у тому, що без його участі позитивно вирішити питання щодо отримання категорії «С» не вдасться, та повідомляв про наявну у нього можливість впливати на прийняття відповідного рішення уповноваженими працівниками ТСЦ МВС.

На запитання ОСОБА_5 щодо можливості самостійного проходження встановленої законом процедури отримання категорії «С» ОСОБА_4 продовжив переконувати останнього у неможливості позитивного вирішення цього питання без його участі та обумовив забезпечення позитивного результату практичного іспиту необхідністю передачі йому грошових коштів.

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи обізнаним про необхідність ОСОБА_5 отримати категорію «С» для подальшого працевлаштування, переконував останнього у неможливості самостійного позитивного вирішення зазначеного питання у встановленому законом порядку та фактично поставив передачу грошових коштів умовою позитивного складання практичного іспиту, створюючи для ОСОБА_5 умови, за яких той сприймав надання неправомірної вигоди як необхідну умову реалізації свого законного інтересу щодо отримання права на керування транспортними засобами категорії «С».

Надалі ОСОБА_5 , усвідомивши протиправний характер висловлених ОСОБА_4 вимог щодо передачі грошових коштів за вирішення зазначених питань, 28 травня 2026 року звернувся із відповідною заявою до Національної поліції України, після чого в межах проведення передбачених кримінальним процесуальним законодавством заходів діяв під контролем працівників правоохоронного органу з метою документування та припинення протиправної діяльності ОСОБА_4

09 липня 2026 року під час зустрічі з ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, отримав від останнього копії документів та фотографію, необхідні для оформлення проходження практичної підготовки на категорію «С», та повідомив, що за організацію оформлення такої підготовки без фактичного відвідування занять ОСОБА_5 необхідно передати йому грошові кошти у сумі 6 000 гривень. Одночасно ОСОБА_4 підтвердив раніше висловлену ним вимогу щодо передачі грошових коштів за вирішення питання про позитивне складання ОСОБА_5 практичного іспиту шляхом впливу на уповноважених працівників ТСЦ МВС.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 13 липня 2026 року близько 15 год. 40 хв., перебуваючи неподалік супермаркету «Класс», розташованого за адресою: м. Харків, просп. Байрона, 136/8, ОСОБА_4 , діючи умисно та з корисливих мотивів, особисто одержав від ОСОБА_5 , який діяв під контролем правоохоронного органу, заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 6 000 гривень за організацію оформлення проходження останнім практичної підготовки без її фактичного проходження.

У подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 08 вересня 2026 року під час зустрічі за адресою: м. Харків, Садовий проїзд, буд. 16, ОСОБА_4 передав ОСОБА_5 свідоцтво про закінчення практичної підготовки серії РРТ № 01741810-26 та медичну довідку на його ім`я, при тому що практичну підготовку, за результатами якої було оформлено зазначене свідоцтво, ОСОБА_5 фактично не проходив, та повідомив, що за вирішення питання щодо позитивного складання практичного іспиту шляхом здійснення впливу на уповноважених працівників ТСЦ МВС необхідно передати йому грошові кошти у сумі 9000 гривень.

Наступного дня, 09 вересня 2026 року, продовжуючи реалізацію зазначеного злочинного умислу, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_5 про необхідність перед складанням практичного іспиту здійснити пробний проїзд за відповідним маршрутом та організував його спілкування з інструктором для проведення такого проїзду. 15.09.2026 ОСОБА_5 за попередньою домовленістю здійснив з указаним інструктором пробний проїзд за маршрутом № 5.

Надалі, 16.09.2026, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію зазначеного злочинного умислу, повторно висловив ОСОБА_5 вимогу про передачу раніше визначених грошових коштів у сумі 9 000 гривень за вирішення питання щодо позитивного складання практичного іспиту в ТСЦ МВС.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 17 вересня 2026 року близько 13 год. 10 хв., перебуваючи біля станції метро «Київська» у м. Харкові, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, особисто одержав від ОСОБА_5 , який діяв під контролем працівників правоохоронного органу, заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 9 000 гривень як неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення уповноваженими працівниками ТСЦ МВС щодо позитивного складання 22 вересня 2026 року ОСОБА_5 практичного іспиту та подальшого отримання ним посвідчення водія категорії «С».

Таким чином, у період з кінця травня 2026 року до 17 вересня 2026 року ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у межах послідовних дій, пов`язаних з отриманням ОСОБА_5 права на керування транспортними засобами категорії «С», одержав від останнього грошові кошти у загальній сумі 15 000 гривень, з яких 6000 гривень за організацію оформлення проходження практичної підготовки без її фактичного проходження, а 9000 гривень як неправомірну вигоду для себе, яку вимагав та одержав за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме уповноваженими працівниками ТСЦ МВС, щодо позитивного складання ОСОБА_5 практичного іспиту та подальшого отримання ним посвідчення водія, що підтверджує право на керування транспортними засобами категорії «С».

22 вересня 2026 року близько 13 год. 15 хв. ОСОБА_5 , виконуючи раніше надані ОСОБА_4 вказівки щодо подальшого порядку складання практичного іспиту, прибув до Територіального сервісного центру МВС № 6342, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 62, який на момент зазначених подій тимчасово здійснював діяльність у приміщенні станції Харківського метрополітену «Київська», для складання практичного іспиту на право керування транспортними засобами категорії «С». Там ОСОБА_5 подав, серед іншого, раніше отримані від ОСОБА_4 медичну довідку та свідоцтво про закінчення практичної підготовки серії РРТ № 01741810-26, після чого успішно склав практичний іспит.

23 вересня 2026 року ОСОБА_5 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_1 , у якому зазначено право керування транспортними засобами категорії «С» строком з 23.09.2026 до 23.09.2031.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди.

В ході проведення 30.09.2026 р., на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова обшуку, за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено та вилучено:

-мобільний телефон Redmi Model 23053RN02Y(IMEI867534068306646/91)із SIM-карткою з абонентським номером НОМЕР_2 ;

-свідоцтво про закінчення практичної підготовки на ім`я ОСОБА_6 в кількості 2 шт.;

-фотокартки в кількості 7 шт.;

-медична довідка на ім`я ОСОБА_6 .

Вказані речі були вилучені у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою слідчого від 30.09.2026 вилучені речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні відповідно ст. 98 КПК України.

Вилучене майно необхідне стороні обвинувачення для проведення подальших процесуальних та слідчих (розшукових) дій, зокрема дослідження інформації, що міститься у мобільному телефоні, проведення відповідної судової експертизи та з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, використання, передачі та відчуження майна відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Слідчий до судового засідання не з`явився, повідомлявся у встановленому законом порядку, до матеріалів клопотання долучено заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Власник майна ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_7 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.

Захисник подала письмові заперечення проти клопотання слідчого про накладення арешту на майно та просила розглянути його без участі ОСОБА_4 та без її участі.

З клопотанням слідчого сторона захисту не погоджується з таких підстав.

Під час обшуку вилучено мобільний телефон «Кесіті», модель 23053КМ12У, IMEI НОМЕР_3 , із SIM-карткою з абонентським номером НОМЕР_2 , два свідоцтва про закінчення практичної підготовки на ім`я ОСОБА_6 , сім фотокарток та медичну довідку на ім`я ОСОБА_6 .

На думку сторони захисту, вилучене майно не відповідає критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, а тому відсутні передбачені ст. 170 цього Кодексу підстави для накладення на нього арешту з метою забезпечення його збереження.

Захисник зазначила, що постановою слідчого від 30.09.2026 вилучені предмети визнано речовими доказами, однак саме по собі прийняття такого процесуального рішення не підтверджує їх доказового значення.

За змістом заперечень, сторона обвинувачення не навела фактичних даних, які б свідчили про зв`язок кожного з вилучених предметів із обставинами кримінального правопорушення та необхідність їх збереження у межах цього кримінального провадження.

При цьому захисник звернула увагу, що вилучені предмети не оглядалися та не досліджувалися на предмет наявності відомостей, які можуть мати доказове значення. Наведене, на її думку, свідчить про відсутність належного обґрунтування необхідності проведення з ними подальших процесуальних дій, зазначених слідчим у клопотанні.

Окремо сторона захисту вказала на відсутність зв`язку з кримінальним провадженням документів та фотокарток на ім`я ОСОБА_6 .

За твердженням захисника, зазначені предмети не стосуються суті підозри, пред`явленої ОСОБА_4 , їх вилучення не передбачалося ухвалою слідчого судді, а в клопотанні не наведено обставин, які б обґрунтовували необхідність накладення на них арешту.

З огляду на викладене захисник просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на вилучене майно.

Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вказаного клопотання слідчого, з наступних підстав.

Слідчим відділом Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42026222010000052 від 29.05.2026, за ознаками складу кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є доказом злочину.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а саме було знаряддям злочину та зберегло на собі його сліди.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Постановою слідчого СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області від 30.09.2026 вилучені речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженню №№42026222010000052 від 29.05.2026 р.

Матеріали кримінального провадження свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.

Характер кримінального правопорушення, значення вилучених речей і документів для встановлення обставин його вчинення та необхідність проведення з ними подальших процесуальних дій свідчать про те, що потреби досудового розслідування виправдовують відповідний ступінь втручання у право власності, а застосування арешту забезпечить виконання завдання, для якого слідчий звертається з цим клопотанням.

Слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вказане в клопотанні майно, оскільки слідчий довів наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно є речовим доказом та зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення-злочину, що не позбавляє в подальшому власника майна звернутись у порядку встановленому КПК України з клопотанням про скасування арешту на майно.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Доводи сторони захисту щодо відсутності достатніх підстав для накладення арешту на вилучене майно, невідповідності такого майна критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, а також відсутності його зв`язку з обставинами кримінального провадження підлягають оцінці слідчим суддею з урахуванням вимог ст. 170 КПК України та сукупності наданих матеріалів.

Посилання захисника на те, що саме по собі винесення слідчим постанови про визнання майна речовими доказами не підтверджує його доказового значення, не огляд та не дослідження вилучених предметів, а також на відсутність зв`язку документів на ім`я ОСОБА_6 із кримінальним провадженням, підлягають оцінці під час вирішення питання про наявність передбачених законом підстав для накладення арешту на кожен із вилучених предметів.

Водночас зазначені доводи не стосуються питання доведеності винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а стосуються виключно правових підстав та мети застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Накласти арешт на тимчасово вилучене 30.09.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме:

- мобільний телефон Redmi, модель 23053RN02Y(IMEI НОМЕР_3 ) із SIM карткою з абонентським номером НОМЕР_2 ;

- свідоцтво про закінчення практичної підготовки на ім`я ОСОБА_6 в кількості 2 шт.;

- фотокартки в кількості 7 шт.;

- медичну довідку на ім`я ОСОБА_6 до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Зобов`язати слідчого СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 за участю спеціаліста, протягом 2 місяців з дня постановлення ухвали слідчого судді, зняти інформацію з мобільного телефону Redmi, модель 23053RN02Y(IMEI НОМЕР_3 ) із SIM карткою з абонентським номером НОМЕР_2 , після чого повернути на відповідальне зберігання власнику майна ОСОБА_4 та попередити його про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Визначити місцем зберігання арештованого майна: камеру схову речових доказів ХРУП №1 ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків вул. Алчевських,49.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні ухвали в той же строк з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1