Ухвала суду № 140477338, 06.10.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/14194/26

н/п 1-кп/953/1098/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщені зали судових засідань Київського районного суду м. Харкова кримінальне провадження №12026221130000778 від 08.06.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харків, громадянки України, із середньою освітою, не працює, одружена, на утримані малолітніх дітей та осіб похилого віку не має, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судима,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова знаходяться матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02.10.2026 по вказаному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання судом на обговорення учасників судового провадження винесено питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити обвинувальний акт до судового розгляду і викликати в судове засідання учасників процесу, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає, розгляд справи повинен здійснюватися у відкритому судовому засіданні.

Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_4 погодилися із думкою прокурора щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у даному кримінальному провадженні.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд приходить до таких висновків.

Кримінальне провадження підсудне Київському районному суду м. Харкова.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.

З дотриманням вимог ст. 293 КПК України копія обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування вручені обвинуваченому.

Під час проведення підготовчого судового засідання також встановлено, що угода про визнання винуватості, у порядку ст. 468, 469, 470, 472-475 КПК України, до суду не надходила.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 4-8, 10 ч.1, ч. 2 ст.284 КПК України, або повернення обвинувального акту прокурору судом не встановлено.

Підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні не встановлено.

Крім цього, разом з обвинувальним актом надійшло клопотання про продовження строку дії застосованого до обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор підтримав це клопотання та просив його задовольнити, обґрунтовуючи тим, що ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.

Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_4 погодилися із думкою прокурора щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у даному кримінальному провадженні.

У судовому засіданні Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_4 проти клопотання заперечували, та просили застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а також встановити мінімальний розмір застави.

Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13.08.2026 стосовно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.10.2026.

Дія запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_5 закінчується 08.10.2026, що стало підставою звернення сторони обвинувачення до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п. 1 ч. 3 ст.199 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам; 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.

Згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Ризик переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК).

На переконання суду ризик переховування обумовлюється можливістю притягнення її до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для обвинуваченої наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, належить до категорії тяжкого злочину, за який законом, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Обвинувачена ОСОБА_5 усвідомлює незворотність настання покарання, може намагатись уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, покинути місце мешкання та почати переховуватись від органу досудового розслідування чи суду, у зв`язку з чим наявний ризик його ухилення від слідства та суду.

Суд враховує, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Суд вважає встановленим, продовження існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачена ОСОБА_5 може переховуватися від

Ризик незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК).

Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо продовження існування ризику незаконного впливу.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин, ризик впливу на свідків, експерта існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від останніх та дослідження їх судом.

Кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, допитано лише обвинуваченого. Згідно встановленого порядку дослідження доказів, долучено письмові докази, але не дослідженні. Свідки ще не допитані, що не виключає можливості здійснення ОСОБА_5 впливу на свідків з метою схиляння їх до зміни показів та відмови від показів задля уникнення покарання за вчинений злочин.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК).

Також достатньо обґрунтованим є ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - передбаченого ч.2 ст.307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичного засобу, вчинено повторно.

Суд зазначає, що дані про особу, не зменшують існування вищезазначених ризиків, а відтак не здатні на даному етапі кримінального провадження перешкоджати вчинити їй дії, передбачені пунктами 1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться стороною захисту, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу держави, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченої і виконання нею процесуальних рішень у справі.

Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою для запобігання ризикам

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Обвинуваченій інкримінується тяжке кримінальне правопорушення-злочин, за яке передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, а тому усвідомлюючи тяжкість, реальність та невідворотність покарання суд вважає, що в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, ОСОБА_5 може виїхати за межі території України та переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі, застава, домашній арешт, особиста порука та особисте зобов`язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Таку аргументацію, з огляду на обґрунтованість обвинувачення, доведеність наявного ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає достатньою для висновку про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.

Ризики зазначені у клопотанні прокурора (пункти 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) є дійсними та тривають, які виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченої ОСОБА_5 на більш м`який. Суд вважає, що на цей час існують підстави для продовження застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченої ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Щодо визначення розміру застави суд зазначає таке.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пункт 2 ч.5 ст.182 КПК України визначає, що розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину може бути визначений у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На переконання суду, обвинуваченій ОСОБА_5 слід визначити заставу у межах розміру, визначеному п.2 ч.5 ст.182 КПК України, а саме 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240,00 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок, 00) грн.

Зазначений розмір не є явно непомірним для обвинуваченої, в той же час він є значним та, на думку суду, цілком здатним забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку обвинуваченої.

Таким чином, беручи до уваги, що у підготовчому судовому засіданні жодних обставин, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не встановлено, суд під час підготовки до судового розгляду, з`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні для підготовки судового розгляду дії, вважає за необхідне закінчити підготовче провадження та призначити судовий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 188, 199, 201, 314-317, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню № 12026221130000778 від 08.06.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України на 12.10.2026 о 13:45 год в приміщенні Київського районного суду м. Харкова.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 04.12.2026, включно.

Визначити суму застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240,00 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок, 00) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; Р/р: UA 208201720355299002000006674) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з постійного місця проживання, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити обвинуваченій, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченої та її явки за викликом до суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченої; забезпечувати явку, належно повідомленої обвинуваченої до суду; повідомляти суд про причини неявки обвинуваченої.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків щодо повідомлення суду про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язку не відлучатися з м. Харкова без дозволу суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та саму обвинувачену обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Встановити строк дії ухвали в частині продовження запобіжного заходу до 04.12.2026, включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 08.10.2026.

Суддя ОСОБА_1