Рішення № 140475943, 06.10.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/18791/25

Категорія 38

2/295/292/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючої судді Стрілецької О.В.

за участі секретаря судового засідання Простибоженко Ю.М.

розглянувши y відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

Позивач з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача в порядку спадкування заборгованість за кредитним договором № SAMAB00000001491803 від 28.10.2013, який був укладений з ОСОБА_2 , у розмірі 30765,76 грн, з яких 29380,20 грн - тіло кредиту, 1385,56 грн відсотки.

Позов обґрунтований тим, що 14.11.2012 ОСОБА_2 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. Відповідно до підписаної Анкети-заяви ОСОБА_3 погодилась з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами користування, основними умовами обслуговування і кредитування становлять договір про надання банківських послуг.

У подальшому 09.06.2015 позивачем ініційовано встановлення кредитного ліміту у розмірі 13000,00 грн на її банківський рахунок. ОСОБА_2 наданий кредит за умовами та тарифами по картці "Зелена" у вигляді встановленого кредитного ліміту зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 27,6% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. надалі кредитний ліміт по карті неодноразово змінювався за ініціативою банку.

АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши ОСОБА_2 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. У порушення умов договору ОСОБА_2 зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, спадкоємцем щодо її майна є ОСОБА_1 , який прийняв спадщину, позивач своєчасно звернувся з вимогою до спадкоємця шляхом направлення її до нотаріуса за місцем відкриття спадшини, а відтак на підставі ст. 1281, 1282 ЦК України заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню з відповідача, як спадкоємця.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Згідно з ухвалою від 19.01.2026 у справі відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання; задоволено клопотання АТ «Акцент-Банк», витребувано з Житомирської державної нотаріальної контори витяг зі Спадкового реєстру з інформацією, чи заводилася спадкова справа щодо майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , якщо так, то надати суду завірену належним чином копію спадкової справи.

23.02.2026 на виконання вимог ухвали суду від 19.01.2026 з Житомирської державної нотаріальної контори надійшли належним чином засвідчені матеріали спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 (том №1 а. с.130-250, том №2 а. с. 1-34).

01.04.2026 у справі закрито підготовче судове засідання, розгляд справи призначений по суті (том №2 а. с. 51).

Представник позивача в судове засіданні не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, у позовній заяві представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення (том №2 а. с. 75).

Відповідач у судові засідання 23.02.2026, 01.04.2026, 11.06.2026, 01.10.2026 жодного разу не з`явився, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі направлялась за зареєстрованим місцем його проживання, а також за місцем знаходження успадкованої ним квартири, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими з відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою", а відтак на підставі п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України відповідач вважається таким, що копію процесуального рішення отримав (том №1 а. с. 123-124, том №2 а. с. 40-45, 55-58, 69-74).

Крім того, відповідач повідомлявся про час і місце проведення судового засідання в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті "Судова влади України" (том №1 а. с.122, том №2 а. с. 37, 66).

З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Таким чином, суд вжив всі можливі заходи для забезпечення повідомлення відповідача про судове провадження.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ст. 244 ЦПК України в судовому засіданні 01.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, складення повного тексту якого відкладено до 06.10.2026.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

В частинах 1, 2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

ІV. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду

Судом встановлено, що 14.11.2012 ОСОБА_2 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. Відповідно до підписаної Анкети-заяви ОСОБА_3 погодилась з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами користування, основними умовами обслуговування і кредитування становлять договір про надання банківських послуг (том №1 а. с. 12-13).

Зазначена анкета містить особисті дані відповідачки та підтвердження про ознайомлення з умовами надання, проте в ній відсутні конкретні умови кредитування, зокрема, відомості про обумовлену суму кредиту, відсотки за користування кредитними коштами.

Зі змісту довідки за картами вбачається, що ОСОБА_2 відкритий рахунок № НОМЕР_1 , за яким видані картки: № НОМЕР_2 строком дії до липня 2026; №4323347338716316 строком дії до грудня 2031; № НОМЕР_3 зі строком до липня 2014; № НОМЕР_4 зі строком до жовтня 2019; № НОМЕР_5 зі строком дії до грудня 2031 (том №1 а. с. 15).

Згідно з довідкою за лімітами за кредитним договором № SAMAB00000001491803 від 28.10.2013 на карту ОСОБА_2 09.06.2015 був встановлений кредитний ліміт у розмірі 13000,00 грн, який у подальшому неодноразово збільшувся, 26.01.2023 максимально до 31000,00 грн, 29.01.2025 зменшений до 29380,20 грн, а 21.02.2025 до 0 грн (том №1 а. с. 14).

З виписки по карті за кредитним договором № SAMAB00000001491803 вбачається, що ОСОБА_2 розпочала користуватися картою з 28.10.2013 по 29.12.2023 (том №1 а. с. 55-87), тобто з дати укладення кредитного договору, на яку посилається позивач.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 28.10.2013, станом на 02.12.2025 ОСОБА_2 має заборгованість перед позивачем у сумі 30765,76 грн, з яких 29380,20 грн тіло кредиту, 1385,56 грн - відсотки за користування кредитними коштами (том №1 а. с. 30-54).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується змістом свідоцтва про смерть НОМЕР_6 (том №1 а.с. 88).

Зі матеріалів спадкової справи, заведеної щодо майна ОСОБА_2 , яка надійшла з Житомирської державної нотаріальної контори, судом встановлено, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті сестри ОСОБА_2 , який прийняв спадщину (том №1 а. с.130-250, том №2 а. с.1-34).

31.05.2024 до Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області надійшла претензія-вимога від АТ «АкцентБанк» до спадкоємця, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , з приводу наявності заборгованості останньої за кредитним договором № SAMAB00000001491803 від 28.10.2013 у розмірі 30765,76 грн (том №1 а. с.186-187).

29.07.2024 ОСОБА_1 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видані зазначені свідоцтво, складається з: квартири АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, загальною площею 2,8466 га, яка знаходиться за адресою Житомирська область, Житомирський район, Потіївська сільська рада; земельної ділянки, загальною площею 0,4093 га, яка знаходиться за адресою Житомирська область, Житомирський район, Потіївська сільська рада (том №2 а. с. 15, 19, 23).

У приписах ст. 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За правилами ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

У частині 1 статті 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Отже, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2019 року №640/6274/16-ц зазначено, що при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою 1281 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої ст. 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредиторам строків визначених статтею 1281 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Отже, спадкоємці померлого позичальника, який не виконав умови договору позики, прийнявши спадщину, в силу статей 1281, 1282 ЦК України зобов`язані у межах вартості спадщини задовольнити вимоги кредитора.

Судом встановлено, що відповідач прийняв спадщину після смерті сестри, є її єдиним спадкоємцем, на підставі ст. 1216, 1217, 1218, 1219, 1281, 1282 ЦК України успадкував обов`язки щодо сплати заборгованості за кредитним договором, яка утворилась за життя спадкодавця.

Разом з тим, дослідивши надані позивачем докази, суд доходить висновку, що позивачем не доведено правомірність заявленої вимоги про стягнення боргу, оскільки позивач не надав суду кредитний договір № SAMAB00000001491803 від 28.10.2013, на якій він посилається, на підставі якого утворилась заборгованість, стягнення якої є предметом позову.

Ключовою засадою цивільного процесу є принцип змагальності, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (статей 12,81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19 викладено, що:

"Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18)".

У позовній заяві позивач просив стягнути заборгованість, яка утворилась на підставі № SAMAB00000001491803 від 28.10.2013.

У довідці за лімітами, у розрахунку заборгованості, виписці по рахунку міститься посилання, що ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № SAMAB00000001491803 від 28.10.2013, заборгованість утворилась саме за невиконання його умов.

Водночас, до позовної заяви представник позивача долучив лише підписану ОСОБА_2 14.11.2012 копію Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, проте зі змісту позовної заяви і долучених до неї документів не вбачається, що на її підставі між АТ "А-Банк" і ОСОБА_2 виникли відносини з кредитування, які є предметом заявлених вимог.

У зазначеній анкеті-заяві взагалі відсутні будь-які умови кредитування, в тому числі щодо визначення тіла кредиту та розміру відсотків за користування ним, вона міститьлише підтвердження про ознайомлення з правилами надання банкіських послуг в АТ "Акцент-банк".

Отже, суд контатує, що позивачем до позову не долучений кредитний договір, який був укладений 28.10.2013, за невиконання умов якого до відповідача, який є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , заявлені вимоги про стягнення заборгованості, а відтак суд позбавлений можливості дослідити умови укладеного між сторонами договору, надати їм правову оцінку, перевірити правильність розміру заборгованості.

Справа перебувала у провадженні суду протягом тривалого часу, представник позивача у судові засідання не з`являвся, правом на подання додаткових доказів або про їх витребування у разі неможливості надати їх самостійно не скористався, а відтак відповідно до ч. 4 ст 12 ЦПК України самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням процесуальних дій.

Не можуть бути доказом наявності кредитних правовідносин, які підтверджують заявлені вимоги, Витяг з умов та правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк", тарифи по картці "Зелена", Інформація про істотні характеристики послуги з надання споживчого кредиту (без застави) кредитна картка "Зелена", які долучені до позовної заяви (том № 1 а. с. 16-29), оскільки вони не містять дати і підпису ОСОБА_2 , тобто не підтверджено, що вона погоджувалась саме на такі умови кредитування і саме ці документи становлять укладений між сторонами договір.

При цьому суд звертає увагу, що на підставі долучених доказів, зокрема і з Анкети-заяви від 14.11.2012, яка надана представником позивача, не вбачається, що ОСОБА_2 погоджувалась на умови кредитування по карті "Зелена", на що позивач посилається у позовній заяві.

Отже, з огляду на те, що позивач не долучив до позовної заяви копію договору № SAMAB00000001491803 від 28.10.2013, за невиконання умов якого просить стягнути з відповідача заборгованість у порядку спадкування, суд робить висновок, що позивачем не доведена правомірність заявленої вимоги, що є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

V. Розподіл судових витрат

З огляду на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відносяться за його рахунок.

Керуючись ст. 12, 18, 81, 141, 280, 282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ: 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_7 .

Суддя О.В. Стрілецька