Рішення № 140472901, 08.10.2026, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08.10.2026

Справа № 497/2454/26

Провадження № 2/497/2011/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря - Мунтянової В.Р.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Болград, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області про визнання договору дійсним та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» позивач звернувся до суду через свого представника адвоката Цоєву Вікторію Вікторівну з вищезазначеним позовом та просить суд постановити рішення, яким визнати:

- дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 06 червня 2001 року на Бесарабській товарній біржі між позивачем та ОСОБА_2 ;

- за ним, позивачем право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу укладеного на Бесарабській товарній біржі 06 червня 2001 року між позивачем, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову стверджує, що він, позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 6 червня 2001 року між ним та ОСОБА_2 (інтереси якої представляла ОСОБА_3 ).

Цей договір укладений між позивачем та ОСОБА_2 , позивач в подальшому зареєстрував у Болградському БТІ, де було змінено прізвище власника будинку на прізвище ОСОБА_4 .

На даний момент позивач має намір приватизувати земельну ділянку на якій знаходиться його житловий будинок.

Таким чином, договір купівлі-продажу належного позивачу будинку є дійсним і йому необхідно визнати право власності на даний будинок.

Вважає, що укладення договору на Бесарабській товарній біржі є беззаперечним доказом дійсного укладення договору купівлі-продажу між позивачем і ОСОБА_2 . ОСОБА_2 продала позивачу житловий будинок за вищевказаною адресою у 2001 році. На той час нотаріуса у м.Болград не було і це було причиною, чому вони звернулись на Бесарабську товарну біржу.

На тепер позивачу відомо що ОСОБА_2 померла, вона була похилого віку вже на момент укладання договору між ними. Але доказів, підтверджуючих її смерть у позивача немає.

Після укладення договору він передав суму грошей у розмірі 14 728 грн. продавцю, ця сума також складала інвентаризаційну вартість будинку. ОСОБА_2 в свою чергу надала позивачу будинок у повне розпорядження.

Зазначене стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 07.09.2026 року відкрито провадження по справі та призначено до підготовчого засідання на 10:30 годину 08.10.2026 року (а.с.41), про що повідомлено сторін по справі (а.с.42-43)

В підготовче засідання 08.10.2026 року:

- позивач - не з?явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність з підтриманням в повному обсязі заявлених позовних вимог (а.с.48);

- представник позивача до суду не прибула, подала заяву про проведення розгляду справи у її відсутність, наполягала на задоволенні позовних вимог (а.с.49);

- представник відповідача в судове засідання не прибув, повідомлений належним чином (а.с.41). Надіслав через систему «Електронний суд» заяву про розгляд справи у його відсутність, та визнання позовних вимог (а.с.44-46).

Згідно ст.200 ч.3 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Беручи до уваги, що відповідач визнає позовні вимоги і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Судом встановлено, що 06 червня 2001 року на Бесарабській товарній біржі в м. Ізмаїл між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (інтереси якої представляла ОСОБА_3 ), був укладений договір купівлі - продажу нерухомості за реєстраційним № 81-01 житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5-зворотна сторона, 7, оригінал - а.с.47).

При укладанні вищезазначеного договору були дотримані всі вимоги, пред`явлені до договору купівлі - продажу житлового будинку, сторони не оспорювали будь-які пункти цього договору, сторонами також була обумовлена продажна вартість житлового будинку. По всім пунктам договору сторонами була досягнута згода.

На виконання умов договору позивачем була сплачена відповідачу обумовлена вартість житлового будинку з господарськими будівлями та дворовими спорудами. Таким чином, при укладанні вищезазначеного договору купівлі - продажу житлового будинку були дотримані всі вимоги пред`явлені до цього договору.

Договір купівлі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , був зареєстрований в КП «Болградське бюро технічної інвентаризації» 09.06.2001 року в реєстраційній книзі за №11 по реєстровому № 279 (а.с.10).

30.03.1999 року Комунальним підприємством «Болградське бюро технічної інвентаризації» перейменовано технічний паспорт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на ім?я ОСОБА_1 (а.с.8-10).

Відповідно до звіту про незалежну оцінку об`єкта нерухомості визначена ринкова вартість житлового будинку загальною площею 100.7 кв.м житловою 52.7 за адресою: АДРЕСА_1 , складає 131 870.00 гривень (а.с.35-40).

Рішенням Державного реєстратора права власності речових прав на нерухоме майно позивачу було відмовлено в реєстрації з підстав відсутності правовстановлюючих документів на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у визначеному законом порядку (а.с.31).

Мешкаючи у вищезазначеному житловому будинку позивач не має можливості у повній мірі здійснювати свої повноваження по володінню, користуванню і розпорядженню житловим будинком, оскільки договір купівлі - продажу будинку укладений на Бесарабській товарній біржі не є правовстановлюючим документом, який має юридичне значення, з приводу чого він змушений звернутись до суду про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку під АДРЕСА_1 , дійсним та про визнання за ним, позивачем права власності на вищезазначений житловий будинок.

Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі - продажу житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» договори, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Згідно ст.19 Закону України від 01.07.2004 р. №1952 -1У «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є крім інших договір купівлі - продажу нерухомого майна, договір купівлі-продажу, зареєстрований на біржі в установленому порядку.

Відповідно до ч.3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (інтереси якої представляла ОСОБА_3 ) був укладений і зареєстрований на Бесарабській товарній біржі в установленому порядку, який пройшов державну реєстрацію в КП «Болградське бюро технічної інвентаризації» (а.с.24-26, 47). Але згідно чинного законодавства такий договір повинен бути нотаріально посвідченим.

Згідно рішення 6 сесії VІІ скликання Болградської міської ради Одеської області змінено назву вулиці з пр-т Леніна в м. Болград Одеської області на проспект Соборний, м. Болград, Одеська область (а.с.33).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо його право оскаржується або не визнається іншою особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. В цьому випадку подальше нотаріальне посвідчення договору не потрібне.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, як спосіб захисту цивільних прав є звернення до суду за захистом свого майнового права та інтересу шляхом визнання права.

В ході розгляду справи неправомірності володіння майном не встановлено.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що випливають з правових наслідків недотримання вимог закону про нотаріальне посвідчення договору.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що права позивача порушено, іншим шляхом поновити його неможливо.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Виходячи з цих обставин, суд приходить до висновку, що укладений 06 червня 2001 року договір купівлі-продажу житлового будинку зареєстрований Бесарабською товарною біржею слід визнати дійсним, оскільки перешкод для визнання права власності на нерухоме майно у вигляді житлового будинку під АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , у зв`язку з чим позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 95,133, 141, 200, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області про визнання дійсним договору купівлі продажу та визнання права власності - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу від 06 червня 2001 року реєстраційний № 81-01, житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (інтереси якої представляла ОСОБА_3 ), зареєстрований Бесарабською товарною біржею - дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2

Представник позивача ОСОБА_5 : АДРЕСА_2 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_3

Відповідач Болградська міська рада Одеської області: Одеська область, Болградський район, м. Болград, вул. Шпитальна, 45, ел.пошта: miskarada@bolgrad.odessa.gov.ua, тел. 380484641259

Суддя: С.В.Кодінцева