Постанова № 140471268, 09.10.2026, Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 572/3045/26

2-а/572/76/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року м. Сарни

Сарненський районний суд Рівненської області в складі -

головуючий суддя Березень Ю. В., за участю секретаря судових засідань Тарасюк О. М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

11 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову серії ЕНА №7298717 від 2 червня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху за ч. 1 ст. 122 КУпАП, якою на позивача накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн., а провадження у справі закрити. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він не допускав порушень правил дорожнього руху за обставин, зазначених у постанові, оскільки жодних перешкод чи небезпеки для пішохода, який перебував на протилежному боці чотирисмугової дороги, не створював, а сам пішохід раптово вийшов на проїжджу частину в момент завершення проїзду автомобіля позивача через перехід.

Ухвалою суду від 30 червня 2026 року після усунення недоліків прийнято позовну заяву до розгляду, відкрите спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.

Від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем були порушені вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху України, оскільки він, керуючи автомобілем «Вольксваген Пассат», державний номер НОМЕР_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкості руху та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу, який перебував на переході, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Судом встановлено, що відносно позивача відповідачем в межах повноважень винесена постанова серії ЕНА №7298717 від 2 червня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.

Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 2 червня 2026 року о 07 годині 50 хвилин у м. Сарни по вул. Європейська, керуючи автомобілем марки «Вольксваген Пассат», державний номер НОМЕР_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкості та не зупинився, чим створив перешкоду для пішохода і порушив п. 18.1 Правил дорожнього руху України.

Оскаржувана постанова суб`єкта владних повноважень перевірялась судом чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

У відповідності до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 122 КУпАП встановлена відповідальність, зокрема, за порушення правил проїзду пішохідних переходів.

Відповідно до п. 18.1 Правил дорожнього руху України водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

За змістом пункту 1.10 Правил дорожнього руху України вимога «дати дорогу» означає не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів, якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, раптово змінити напрямок руху або швидкість.

Законодавець встановив обов`язок водія зменшити швидкість або зупинитися перед пішохідним переходом не безумовно, а лише у разі потреби «дати дорогу пішоходу», тобто коли проїзд транспортного засобу може створити перешкоду чи небезпеку для цього пішохода і примусити його раптово змінити напрямок або швидкість руху.

Згідно доводів позивача проїжджа частина дороги у місці події має чотири смуги руху (по дві в кожному напрямку). Автомобіль під керуванням позивача рухався у першій правій смузі руху. У момент, коли автомобіль позивача знаходився у безпосередній близькості до пішохідного переходу (близько 3 метрів), пішохід, який перебував на протилежному боці дороги біля автобусної зупинки, раптово розпочав рух та ступив на пішохідний перехід з лівого боку (відносно напрямку руху автомобіля). Тобто пішохід перебував на значній відстані від траєкторії руху автомобіля позивача на першій лівій смузі зустрічного напрямку руху. Автомобіль позивача завершив проїзд пішохідного переходу без створення будь-яких перешкод чи небезпеки для пішохода, що виключає в діях водія порушення вимоги ПДР «дати дорогу».

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підтвердження правомірності своєї постанови відповідачем до відзиву не додано матеріалів відеофіксації події правопорушення.

Крім того, матеріали справи не містять відомостей про опитування самого пішохода з метою підтвердження факту створення йому перешкоди.

Постанова про адміністративне правопорушення не може слугувати беззаперечним доказом вини особи, якщо викладені в ній обставини не підтверджуються належними засобами доказування.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, яка притягується до відповідальності, трактуються на її користь.

Дослідивши докази на предмет визначення їх належності і допустимості, повноти та достатності в обґрунтування правомірності винесеної постанови, суд встановив, що викладені у оскаржуваній постанові фактичні дані про вчинення позивачем адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження, а доводи позивача відповідачем не спростовані.

За вказаних обставин постанова про адміністративне правопорушення у зв`язку з недотриманням суб`єктом владних повноважень при її винесенні принципів прийняття рішень та вчинення дій підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях особи події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову в сумі 1331,20 грн. слід стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.

На підставі наведеного, ст. ст. 9, 247, 251, 280 КУпАП, керуючись ст. ст. 77, 139, 246, 286 КАС України, -

В И Р І Ш І В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, (03048, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108646) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №7298717 від 2 червня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, провадження в справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Повне судове рішення складене 9 жовтня 2026 року.

Суддя: Березень Ю. В.