Рішення № 140471031, 09.10.2026, Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 755/8713/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2026 року Корецький районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.

секретар судового засідання Литвинчук Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корець, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Представник ТОВ «ФК «Ейс» звернувся до суду з позовом, вказуючи, що 23.08.2020 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 в електронному вигляді було укладено кредитний договір № 874885499. Сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі, щодо розміру та строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. В подальшому, відповідач збільшив суму кредиту до 16750,00 грн. Кредитор свої зобов`язання виконав у повному обсязі. Натомість ОСОБА_1 не виконав свого обов`язку та не повернув наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором, у зв`язку з чим перед кредитором виникла заборгованість.

28.11.2018 року між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, Додаткові угоди до нього (у тому числі щодо продовження терміну його дії) та підписали Реєстр прав вимоги, за яким ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором. 05.08.2020 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, за яким останнє набуло право грошової вимоги до в тому числі до відповідача за Кредитним договором № 874885499 від 23.08.2020 року. 11.07.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем було укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 874885499 на загальну суму 23 033,80 грн. (9353,42 грн. - по тілу кредиту та 13680,38 грн. - по відсотках).

З огляду на те, що станом на дату подання позовної заяви до суду від відповідача на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення існуючої заборгованості, вимушені звернутись до суду з метою відновлення порушених прав позивача та просять стягнути заборгованість у вказаному розмірі та понесені судові витрати по справі.

31 липня 2026 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву. У відзиві, вказує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження проведеної оплати за договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року. Також, позивач не надав суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту реального перерахування грошових коштів на рахунок чи картку відповідача (платіжних інструкцій, виписок по рахунку, ордерів тощо). Також представник відповідача наводить Постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, у якій сформовано висновок: Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу представник відповідача вважає, що вони є необгрунтованими, неспівмірними та є явно завищеними з огляду на складність справи, виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

03.08.2026 року від представника позивача надійшла до суду відповідь на вищевказаний відзив. Свої доводи останній обгрунтовує тим, що з урахуванням визначених строків дії договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28 листопада 2018 року по 31 грудня 2024 року. Зазначає, що відповідач не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. Позивач належним чином підтвердив факт переходу права вимоги, оскільки виконав умови договору факторингу та надав відповідні документи. Щодо оплати за договором факторингу, зазначає, що сторони можуть самостійно встановлювати строки для проведення оплати й даний факт не взаємопов`язаний з предметом договору та переходом права вимоги. Щодо нарахування відсотків зазначає, що всі нарахування відсотків відбувались в межах погоджених умов кредитного договору. Позивач належним чином виконав взяті на себе зобов`язання та надав відповідачу кредитні кошти, у зв`язку з чим має законні права на отримання гарантій належного виконання зобов`язання. Щодо витрат на правничу допомогу, то вважав їх обґрунтованими до стягнення у заявленому розмірі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. У разі неявки представника позивача у судове засідання, просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання двічі не з`явився, про дату, час і місце судових засідань був повідомлений своєчасно та належним чином.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до частквого задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 23.08.2020 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та Відповідачем було укладено кредитний договір № 874885499. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора XGV65N96.

Відповідно до п.1.1. вказаного Договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 1500 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно з п. 1.3., п. 1.4. або п. 1.5. цього Договору.

У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 23.08.2020 ОСОБА_1 , вказує номер належної йому банківської картки № НОМЕР_1 .

Факт перерахування первісним кредитором грошових коштів у розмірі 16750,00 грн на картку НОМЕР_2 підтверджується наданою позивачем копією довідки АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 23.07.2026.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано платіжні доручення: № ccebdd04-8dde-4340-b79e-3af6fa39bf48 від 23.08.2020, № e5ff0fae-0cf5-4ece-95b7-8cb0c1999215 від 25.08.2020 з відміткою Товариства, № 3bee389e-0c5e-4f54-bc10-db193c57157b від 26.08.2020, № a914c886-9370-4076-a56a-aae6f79a038a від 29.08.2020, № 11799dc1-0918-4246-8ac4-deb71b4aeaaf від 30.08.2020, № 2c9c34db-2c3e-4dc5-a8a5-991927a81b62 від 30.08.2020, № 7478cece-ef06-4af2-9e68-3151241eb252 від 30.08.2020, № b94a9b1b-8e22-441c-b0f4-17ad7273b365 від 30.08.2020, № 1f50ada8-1f9f-4db3-b0d3-67d3891e33a9 від 30.08.2020, № 1a5a0ff2-f940-4e64-beb9-74fffcba0225 від 30.08.2020, № 83045373-7dd7-450d-916e-0796fc27706e від 30.08.2020 на загальну суму 16750 грн.

Згідно з інформацією, що була надана АТ КБ "ПриватБанк" від 16 липня 2026 року, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . Номер телефону на який відправлялась інформація про підтвердження операцій за вказаною платіжною карткою у період 23 серпня 2020 року по 04 вересня 2020 року - 0994688836, який був і є фінансовим та знаходиться в анкетних даних. Зазначається, що з 23.08.2020 по 04.09.2020 по вказаному рахунку мало місце зарахування грошових коштів в сумі 16750,00 грн. Долучено також Виписку по рахунку за період з 23 серпня 2020 року по 04 вересня 2020 року.

Згідно із п.1.2. Кредитного договору Кредит надається (Договір укладається) строком на 8 (вісім) днів від дати отримання Кредиту Позичальником.

Пунктами 1.3.-1.4. Кредитного договору передбачено, що на період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,96 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом.

У випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення).

Як вбачається із положень п.4.2-п.4.3. Кредитного договору строк дії цього Договору, вказаний в п. 1.2. Договору, продовжується на весь період, протягом якого Сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за цим Договором, та визначається як період від дати отримання Позичальником Кредиту до фактичної дати повернення Кредиту, процентів за Дисконтною та/або Базовою процентними ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов Договору (пені) та інших нарахувань передбачених Договором. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання Кредиту, визначеного в п. 1.2. цього Договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.4.5. Кредитного договору усі істотні умови Договору, в тому числі розмір Базової та Дисконтної процентної ставок та порядок їх застосування, погоджені Сторонами під час укладення цього Договору.

Згідно із п. 4.6. Кредитного договору збільшення розміру Дисконтної та Базової процентних ставок без згоди Позичальника поза умов цього Договору не допускається.

26.08.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" було укладено Додаткову угоду до Договору 874885499 від 23.08.2020, у п.1 якої сторонами було узгоджено у зв`язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору та на підставі звернення Позичальника продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 874885499 від 23.08.2020 на наступну кількість днів: тридцять.

Також пунктами 2, 3 вказаної Додаткової угоди передбачено, що на дату укладання цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом.

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ ФК «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.

28.11.2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.

31.12.2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 року та № 28/1118-01.

31.12.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31.12.2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.

31.12.2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.

З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.

05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021 року. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 року та №3 від 30.12.2022 року, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 року включено, всі інші умови залишилися без змін.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.082023 року до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 23033,80 грн.

11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 1107/25/Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 1107/25/Е від 11.07.2025 року ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 25371,00 грн. Відповідач належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС» в сумі 23033,80 грн., з яких: 9353,42 грн. - заборгованість по кредиту, 13680,38 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом

Таким чином, право вимоги за кредитним договором № 874885499 від 23.08.2020 перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначені порядок укладення електронного договору.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно з ч. 13 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України, що регулюють договір позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З огляду на зазначене, факт укладення між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем кредитного договору № 909735427 від 07.03.2020 р., а також подальший перехід права вимоги за цим договором від ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" є доведеним.

Водночас, щодо стягнення щодо нарахування відсотків за користування кредитом суд наголошує на наступному.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 наголошено, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України. Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Аналогічна правова позиція підтверджується правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04 липня 2018 року по справі 310/11534/13-ц, від 04 червня 2013 року по справі 916/190/18, від 08 листопада 2019 року по справі 127/15672/16-ц, від 23 червня 2020 року по справі 536/1841/15-ц, від 26 січня 2021 року по справі 522/1528/15-ц.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Відповідно до п.4.3. Кредитного договору проценти, нараховані після закінчення строку надання Кредиту, визначеного в п. 1.2. цього Договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Строк кредитування за договором № 909735427 від 07.03.2020 р. з урахуванням усіх його пролонгацій закінчився 30.09.2020. Станом на дату закінчення строку кредитування заборгованість відповідача складала 13343,48 грн.(9353,42 грн. заборгованість по тілу кредиту та 3990,06 грн. - заборгованість по відсотках)

У розрахунках заборгованості ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" відображено нарахування відсотків після закінчення цього строку. Таке нарахування тривало з 03.10.2020 по 04.11.2020 з боку ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та з 04.11.2020 по 18.12.2020 з боку ТОВ "Таліон Плюс".

Попри положення п.4.3. Кредитного договору, із позовної заяви не вбачається нарахування відповідачу неустойки за договором або інфляційних втрат та процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України. Представник позивача у позовній заяві вказує наступне (цитата): "…загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №874885499 від 23.08.2020, становить 23 033,80 грн, яка складається з наступного: 9353,42 грн - заборгованість по кредиту; 13680,38 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом".

З наданих представником позивача доказів (зокрема, розрахунків заборгованості ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс") вбачається, що за Кредитним договором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" продовжували нараховувати саме відсотки за користування кредитом.

Будь-яких відомостей про те, що зазначені відсотки нараховуються відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, у розрахунку заборгованості не зазначено.

Наведене дає підстави для обґрунтованого сумніву щодо однозначності тлумачення положень Кредитного договору сторонами, як це вказано у п.4.3. Кредитного договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 13343,48 грн, що складаються з 9353,42 грн непогашеного тіла кредиту та 3990,06 грн несплачених відсотків за користування кредитом, що були нараховані в межах строку кредитування станом на 30.09.2020.

Щодо вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.

Позивачем заявлено вимогу про компенсацію понесених ним витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 та ч.ч. 1-3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

20.08.2025 між ТОВ «ФК «ЕЙС» та адвокатським бюро «Соломко та партнери» було укладено договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01.

Відповідно до додаткової угоди №25770895800 до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01, укладеної 01.09.2025, адвокатське бюро прийняло на себе зобов`язання надати юридичну допомогу по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором від 20.08.2020 №874885499 відносно ОСОБА_1 .

Загальна сума наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01, згідно Акту прийому-передачі послуг, склала 7000,00 грн.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Представником відповідача вказується на те, що судові витрати позивача є необґрунтованими, неспівмірними та явно завищеними з огляду на складність справи, виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи наявність клопотання відповідача про відмову у стягненні судових витрат позивача з відповідача, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, зі значення справи для сторони, з відповідача на користь позивача слід стягнути 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, у стягненні інших витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по справі по сплаті судового збору в розмірі 1542,33 грн (13343.48 * 2662,40 / 23033,80).

Керуючись ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», заборгованість за Кредитним договором № 874885499 від 23 серпня 2020 року у розмірі 13343 (тринадцять тисяч триста сорок три) грн. 48 коп., 1542 (одну тисячу п`ятсот сорок дві) грн. 33 коп. судового збору та 4 000 (чотири тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Сторони по справі:

позивач: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ЄДРПО: 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: