Ухвала суду № 140469513, 08.10.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4676/21

Провадження № 1-в/461/81/26

УХВАЛА

08.10.2026 року м. Львів

Суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про вирішення питання виконання ухвали слідчого судді,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Галицького районного суду м.Львова з даним клопотанням у якому просить, в порядку ч. 5 ст.534 КПК України:

- прийняти ухвалу щодо не виконання посадовими особами прокуратури Львівської області ухвали Галицького районного суду м. Львова від 04.06.2021 року по справі №461/4676/21 та направити її у правоохоронні органи для притягнення винних осіб до відповідальності згідно норм чинного законодавства;

-вирішити питання щодо виконання посадовими особами прокуратури Львівської області ухвали Галицького районного суду м. Львова від 04.06.2021 року по справі №461/4676/21.

Клопотання мотивує тим, що 04.06.2021 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 по справі №461/4676/21 ухвалив:

«Скаргу задовольнити частково. Зобов`язати уповноважених на розгляд заяв про вчинення кримінального правопорушення (злочину) посадових осіб Львівської обласної прокуратури розглянути заяву ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 12 травня 2021 року та повідомити заявника про результати її розгляду у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом порядку. У решті вимог скарги відмовити».

По даний час з Львівської обласної прокуратури на виконання ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 04.06.2021 року по справі №461/4676/21 він не отримав процесуального рішення про результат розгляду заяви про вчинення кримінального правопорушення від 12.05.2021 року.

До скарги долучає копію листа Львівської обласної прокуратури за вих. №31/1-899ВИХ-23 15/4/1 3839-20 від 13.11.2023 року.

Згідно клопотання, ОСОБА_3 просить, у зв`язку із введенням воєнного стану на території України, проводити розгляд справи за його відсутності.

Прокурор (уповноважений представник прокуратури) в судове не з`явився. До суду надійшли письмові заперечення прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 , згідно яких він просить проводити розгляд справи у його відсутності. Також, у запереченнях наведено, що ухвала слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 04.06.2021 року у справі №461/4676/21 надійшла до прокуратури 03.09.2021. Натомість, заява ОСОБА_3 від 12 травня 2021 року до Львівської обласної прокуратури не надходила. З огляду на наведене, виконання ухвали слідчого судді забезпечити було об`єктивно неможливо. Про відсутність у прокуратурі відповідної заяви ОСОБА_3 повідомлено письмово листом від 24.09.2021. У подальшому, 19.08.2022 зазначена заява фактично надійшла до Львівської обласної прокуратури з Офісу Генерального прокурора. За результатами її розгляду, 22.08.2022 ця заява, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 216 КПК України, скерована за належністю до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, про що повідомлено заявника. До вказаних заперечень долучено матеріали стосовно розгляду заяви ОСОБА_3 .

Згідно статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

З урахуванням наведених положень, перешкод для розгляду клопотання, внаслідок неявки учасників провадження, не встановлено.

Дослідивши клопотання та матеріали справи, приходжу до наступних висновків, виходячи з наведених нижче доводів та міркувань.

В ході розгляду клопотання встановлено наступне.

Відповідно до ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 від 04.06.2021 року у справі №461/4676/21, за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Львівської обласної прокуратури ухвалено наступне рішення:

«Скаргу задовольнити частково.

Зобов`язати уповноважених на розгляд заяв про вчинення кримінального правопорушення (злочину) посадових осіб Львівської обласної прокуратури розглянути заяву ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 12 травня 2021 року та повідомити заявника про результати її розгляду у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом порядку.

У решті вимог скарги відмовити.».

Згідно заперечень прокурора, ухвала слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 04.06.2021 року у справі №461/4676/21 надійшла до прокуратури 03.09.2021.

Водночас, заява ОСОБА_3 від 12 травня 2021 року до Львівської обласної прокуратури, на момент надходження зазначеної ухвали слідчого судді, не надходила. З огляду на наведене, про відсутність у прокуратурі відповідної заяви ОСОБА_3 повідомлено письмово листом від 24.09.2021.

У подальшому, 19.08.2022 зазначена заява надійшла до Львівської обласної прокуратури з Офісу Генерального прокурора.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_3 від 12 травня 2021 року, 22.08.2022 ця заява, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 216 КПК України, скерована за належністю до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, про що повідомлено заявника.

Даних про оскарження ОСОБА_3 рішень уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові матеріали справи не містять.

З аналізу наведених матеріалів встановлено, що після постановлення наведеної вище ухвали слідчого судді заява про вчинення кримінального правопорушення була розглянута суб`єктом оскарження та скерована на розгляд до уповноваженого органу досудового розслідування для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України.

Про наведені обставини ОСОБА_3 було повідомлено письмово, що засвідчується відповідними матеріалами долученими до клопотання його автором, а також наданими прокурором.

Разом з тим, враховую наступне.

Згідно ч. 5 ст.535 КПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.

Пунктами 22 та 23 ч. 1 ст. 3 КПК України встановлено наступне, суд першої інстанції - місцевий загальний суд, який має право ухвалити вирок або постановити ухвалу про закриття кримінального провадження, а також Вищий антикорупційний суд у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до його підсудності цим Кодексом, а також апеляційний суд у випадку, передбаченому цим Кодексом.

Суддя - голова, заступник голови, суддя Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, апеляційного суду, місцевих загальних судів, які відповідно до Конституції України на професійній основі уповноважені здійснювати правосуддя, а також присяжний.

Отже, наведене свідчить про те, що чинний КПК України розмежовує поняття слідчий суддя, суддя та суд першої інстанції.

Також, слід відзначити, що системний аналіз положень чинного КПК України не передбачає такого механізму як «прийняття суддею ухвали щодо не виконання посадовими особами ухвали слідчого судді» або «вирішення суддею питання щодо виконання посадовими особами прокуратури ухвали слідчого судді».

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. В основі принципу юридичної визначеності, як одного з істотних елементів принципу верховенства права, лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

У низці своїх рішень ЄСПЛ, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, також указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін. Принцип res judicata розуміється як елемент принципу юридичної визначеності.

Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Отже, забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні урегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання до суду клопотань чи заяв має відбуватись з дотриманням відповідних процедур, які визначені процесуальними положеннями.

Враховуючи вищевикладені доводи та мотиви, приходжу до висновку про відсутність законних підстав для задоволення клопотання.

Керуючись ст. 534 КПК України,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом семи днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова.

Суддя ОСОБА_1