Ухвала суду № 140469493, 06.10.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа №:461/5203/26

Провадження №: 6/461/357/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 м. Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Романюка В.Ф.,

з участю:

секретаря судового засідання Чубей К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду, -

в с т а н о в и в:

29 вересня 2026 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про розстрочення виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 02.09.2026 року винесеного у справі №461/5203/26 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором строком на 36 місяців, шляхом встановлення графіку добровільного погашення боргу: щомісячно, до 15 числа кожного місяця, рівними частинами у розмірі 2941 грн.

В обґрунтування поданої заяви покликається на те, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 02 вересня 2026 року позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено. «Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (79008, м. Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором в розмірі 103 212,13 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що її фінансове та матеріальне становище є складним, що робить абсолютно неможливим виконання рішення суду в повному обсязі одноразово. Одноразове стягнення всієї суми боргу або примусовий арешт рахунків виконавцем повністю позбавить її засобів для існування та поставить у скрутне становище. Внаслідок складних сімейних обставин, які склалися раніше, ОСОБА_1 була змушена укласти інші кредитні договори з іншими фінансовими установами для вирішення нагальних соціально-побутових та життєвих проблем родини. На її утриманні перебуває неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який потребує постійного матеріального забезпечення, витрат на харчування, одяг, навчання та розвиток. Чоловік наразі перебуває за межами України, через що вся фінансова та побутова відповідальність за утримання дитини та ведення домашнього господарства фактично покладена на ОСОБА_1 . Водночас вона не відмовляюється від виконання обов`язків і хоче погашати цей борг щомісячно посильними частинами у розмірі 2 941,00 грн, що дозволить забезпечити баланс між виконанням судового рішення та захистом інтересів неповнолітньої дитини.

У судове засідання представник заявник ОСОБА_1 не з`явилася, на адресу суду надійшла заява, відповідно до якої просить проводити розгляд справи без її участі.

Представник АТ «Ідея Банк» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце проведення судового засідання, що стверджується матеріалами справи.

Вивчивши заяву про розстрочку виконання рішення суду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 02 вересня 2026 року позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено. «Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (79008, м. Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором в розмірі 103 212,13 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно із ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно із ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015 №8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Суд також враховує роз`яснення, викладені в абз. 1 п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26 грудня 2003 року, за якими при вирішенні заяв сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутності у нього майна яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об`єктивними та такими, що не залежать від волі сторін.

Підстави, які зумовлюють необхідність відстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Зміна способу і порядку виконання рішення допускається у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 10, 81 ЦПК України саме заявник зобов`язаний довести зазначений предмет доказування, тобто виняткові підстави для розстрочення виконання судового рішення.

В заяві причиною для розстрочення виконання рішення суду заявник послався на скрутне матеріальне становище. Однак, складне матеріальне становище не позбавляє відповідача обов`язку виконати судове рішення, а дана причина не є винятковим випадком, порушує принцип обов`язковості виконання рішення суду та порушує права позивача на належний судовий захист результатом якого має бути повне виконання рішення суду у встановлений законом строк.

Відтак, заявником не надано суду належних доказів, виникнення виключних обставин у розумінні ст. 435 ЦПК України, які б давали підстави для розстрочки виконання рішення суду.

Крім цього, розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 435 ЦПК України).

Суд звертає увагу, що норми чинного законодавства допускають розстрочення виконання рішення лише у виняткових випадках. Безпідставне розстрочення виконання рішення суду підриває правовий принцип своєчасного та повного виконання судового рішення у цивільній справі, що являється складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розстрочення виконання рішення суду, що є підставою для відмови в задоволенні заяви.

Керуючись ст. ст. 259, 260, 261, 352, 353, 432, 435 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви заявника ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 вересня 2026 року винесеного у справі №461/5203/26 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвали, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Романюк В.Ф.