Ухвала суду № 140467870, 06.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/32142/18

Провадження 2-п/127/83/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2019 року у цивільній справі № 127/32142/18 за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та заяву ОСОБА_1 про перегляд зазначеного заочного рішення, -

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2019 року Вінницьким міським судом Вінницької області у цивільній справі № 127/32142/18 за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ухвалено заочне рішення, яким позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 630268416HPLS у розмірі 76 675,91 грн, а також судові витрати.

18 вересня 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, одночасно порушивши питання про поновлення строку на подання такої заяви.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку заявник посилається, зокрема, на те, що її представник ознайомився із матеріалами цивільної справи та заочним рішенням 02 вересня 2026 року, у зв`язку з чим заявник вважає строк на подання заяви про перегляд заочного рішення таким, що підлягає поновленню.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи заяви та надані на їх підтвердження докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Частиною другою статті 126 ЦПК України визначено, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини другої статті 284 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Частиною третьою статті 284 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Отже, можливість поновлення процесуального строку пов`язується не лише з самим фактом його пропуску, а з наявністю поважних причин, які об`єктивно перешкоджали особі своєчасно вчинити відповідну процесуальну дію.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії та підтверджені належними і допустимими доказами.

При цьому обов`язок доведення наявності таких обставин покладається на особу, яка просить поновити пропущений процесуальний строк.

Як встановлено судом, заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2019 року було направлено відповідачу ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням.

На а.с. 49 міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого 26 лютого 2019 року копію заочного рішення отримано ОСОБА_1 особисто, що підтверджується її власноручним підписом на повідомленні про вручення.

Таким чином, матеріалами справи спростовується можливість висновку про те, що ОСОБА_1 не була обізнана про ухвалене щодо неї заочне рішення або не мала можливості отримати його копію.

Навпаки, наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення свідчить про те, що копія заочного рішення була вручена безпосередньо відповідачу ще 26 лютого 2019 року.

Відтак, обставини щодо отримання відповідачем копії заочного рішення підтверджені належним письмовим доказом, який міститься безпосередньо у матеріалах цивільної справи.

За таких обставин посилання заявника на те, що її представник ознайомився з матеріалами справи та заочним рішенням лише 02 вересня 2026 року, не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Сам по собі факт ознайомлення представника із матеріалами справи 02 вересня 2026 року не свідчить про виникнення у відповідача нового процесуального строку для подання заяви про перегляд заочного рішення та не змінює моменту, з якого відповідач була обізнана про існування та зміст заочного рішення.

При цьому суд враховує, що копію заочного рішення ОСОБА_1 отримала особисто ще 26 лютого 2019 року, тобто задовго до звернення до суду із заявою про його перегляд.

Отже, обставина ознайомлення представника заявника з матеріалами справи 02 вересня 2026 року виникла вже після того, як відповідач була належним чином повідомлена про ухвалене заочне рішення та отримала його копію.

Більше того, заявником не наведено та матеріалами справи не підтверджено об`єктивних обставин, які б перешкоджали ОСОБА_1 у період після отримання копії заочного рішення звернутися до суду із заявою про його перегляд у встановлений законом строк.

Фактично заявником ставиться питання про поновлення строку не у зв`язку з об`єктивною неможливістю своєчасного звернення до суду, а у зв`язку з тим, що представник заявника лише 02 вересня 2026 року ознайомився з матеріалами справи.

Проте питання щодо моменту вступу представника у правовідносини із заявником, отримання ним повноважень, ознайомлення ним із матеріалами справи чи здійснення ним інших дій у межах надання правничої допомоги саме по собі не свідчить про наявність об`єктивних перешкод для відповідача особисто реалізувати своє процесуальне право у встановлений законом строк.

Інше тлумачення зазначених обставин фактично означало б можливість необмеженого поновлення процесуального строку у зв`язку з подальшим зверненням особи до представника або адвоката та отриманням ним доступу до матеріалів справи, незважаючи на те, що сам учасник справи раніше був належним чином повідомлений про судове рішення.

Такий підхід суперечив би принципу правової визначеності та призводив би до необґрунтованого поновлення процесуальних строків після їх значного спливу.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine, заява № 3236/03) зазначив, що питання поновлення строків перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від учасників судового провадження очікується вжиття заходів для отримання інформації про стан відомого їм судового провадження через розумні інтервали часу.

Застосування правил щодо процесуальних строків спрямоване на забезпечення належного здійснення правосуддя та принципу правової визначеності, а тому саме по собі не порушує право особи на доступ до суду.

Аналогічний підхід викладено у практиці Верховного Суду, відповідно до якої поважними можуть бути визнані лише ті причини пропуску процесуального строку, які об`єктивно перешкоджали особі своєчасно здійснити відповідну процесуальну дію та підтверджені належними доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) сформульовано правовий висновок про те, що оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції суду першої інстанції, до якого подано таку заяву.

При цьому Велика Палата Верховного Суду прямо зазначила, що наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.

Велика Палата Верховного Суду також розмежувала повноваження суду, передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України, та наслідки пропуску процесуального строку.

Так, залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідно до частини третьої статті 287 ЦПК України можливе за результатами розгляду заяви по суті, коли суд перевіряє, зокрема, поважність причин неявки відповідача в судове засідання та наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Натомість у випадку, коли строк на подання заяви про перегляд заочного рішення пропущено, а підстав для його поновлення судом не встановлено, суд не переходить до розгляду заяви по суті, а застосовує наслідки пропуску процесуального строку, передбачені частиною другою статті 126 ЦПК України.

З огляду на те, що ОСОБА_1 отримала копію заочного рішення 26 лютого 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, а із заявою про перегляд заочного рішення звернулася лише 18 вересня 2026 року, тобто через значний проміжок часу після отримання судового рішення, суд не встановив об`єктивних та непереборних обставин, які перешкоджали їй своєчасно реалізувати право на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Посилання на ознайомлення представника із матеріалами справи 02 вересня 2026 року не спростовує факту особистого отримання ОСОБА_1 копії заочного рішення 26 лютого 2019 року, не свідчить про існування об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду та не може бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

За таких обставин суд приходить до висновку, що підстави для поновлення ОСОБА_1 строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2019 року відсутні.

Оскільки строк на подання заяви про перегляд заочного рішення пропущено, а підстав для його поновлення судом не встановлено, подана ОСОБА_1 заява про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без розгляду відповідно до частини другої статті 126 ЦПК України.

Керуючись статтями 126, 127, 284, 285, 287, 353, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2019 року у цивільній справі № 127/32142/18 за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2019 року у цивільній справі № 127/32142/18 за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Суддя