Рішення № 140467624, 09.10.2026, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/664/26

Провадження № 2/364/545/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року, Володарський районний суд Київської області у складі:

головуюча суддя Моргун Г.Л.,

за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,

розглянувши в селищі Володарка, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю « Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса: вул. Мечнікова, 3, оф. 306, м. Київ, 01133, № тел.: 0443741616, е-пошта: collect_center27@ukr.net, наявний електронний кабінет)

до

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , № тел: НОМЕР_2 , засоби електронного зв`язку не зазначені)

про стягнення заборгованості за договором,

УСТАНОВИВ:

29.06.2026 в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» до суду надійшла зазначена позовна заява.

Позивач, посилаючись на обставини викладенні у позові, та на ст. ст. 512, 514, 516, 525, 598, 599, 610, 615, 625, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 19, 175, 184, 274 ЦПК України, просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором № 010/0954/82/0175420 від 12.06.2017 у розмірі 13214,60 грн;

- стягнути з боржника на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.;

- стягнути з боржника на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000.00 грн;

- розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. На підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України розгляд справи проводити за відсутності представника позивача. Проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечують.

06.07.2026 судом відкрито провадження та призначено судовий розгляд справи на 17.09.026.

15.09.2026 позивач подав до суду пояснення на виконання ухвали суду (а.с.84-93 ).

17.09.2026 позивач надав суду для огляду оригінали матеріалів кредитної справи ОСОБА_1 , які після огляду повернуто представниці позивача ( а.с.94).

17.09.2026 судовий розгляд справи не відбувся та був відкладений на 05.10.2026 у зв`язку з відсутністю доказів про належне повідомлення відповідачки про відкриття провадження.

Позивач та його представник про час та місце розгляду, повідомлені належним чином, шляхом отримання відповідних процесуальних документів у електронному кабінеті в підсистемі ЕСІТС «Електронний суд» ( а.с. 78-81, 99-102 ).

Згідно положень визначених ч. 7 ст. 14 ЦПК України, що перегукується з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідач двічі повідомлявся шляхом направлення на відому суду адресу його зареєстрованого місця проживання ухвали про відкриття провадження у справі та судового повідомлення про час та місце розгляду справи, одне з поштових відправлень відповідач отримав, інше повернулося без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» ( а.с. 96, 103).

Так, Верховний Суд у постанові від 27.07.2022 у справі № 908/3468/13 зробив висновок, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20).

Наведене свідчить, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та про час і місце розгляду, окрім того відповідач має усі можливості з отримання інформації про розгляд справи, щодо виниклих правовідносин.

У відповідності до ст. 178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Від позивача також не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, ознайомившись із позовною заявою, взявши до уваги позицію позивача, за відсутності заперечень відповідача, оглянувши оригінали письмових доказів, які надав позивач, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що 12 червня 2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 010/0954/82/0175420. Договір передбачав початковий кредитний ліміт 4 300,00 грн, фіксовану ставку 45 % річних, строк користування кредитом до 12 червня 2021 року. У матеріалах наявні анкета-заява, договір та додаток із тарифами, які містять підписи позичальника.

За змістом договору кредитування здійснювалося у формі відновлюваного ліміту на поточному рахунку із застосуванням платіжної картки, тому сума фактичної заборгованості могла відрізнятися від початкового ліміту залежно від здійснених операцій, платежів та передбаченого договором овердрафту. Сам по собі початковий ліміт 4 300,00 грн не є достатньою підставою ані для підтвердження, ані для спростування боргу 7 573,05 грн; визначальними є документи щодо руху коштів і порядок їх обліку.

Відповідно до статей 626, 628, 638, 1054 ЦК України договір є підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов`язків; за кредитним договором банк зобов`язується надати кредит, а позичальник - повернути його та сплатити проценти на погоджених умовах. За статтями 525, 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання виконується належним чином у встановлений строк, а його порушенням є невиконання або неналежне виконання.

До позовної заяви додано виписку по рахунку НОМЕР_3 ( а.с. 50-51) та роздруківку останнього руху по рахунку ( а.с. 51-52).

20 вересня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» і ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-19-F. Додатковою угодою від 16 січня 2020 року сторони конкретизували перехід відповідних вимог.

28 грудня 2022 року ТОВ «Вердикт Капітал» і ТОВ «Коллект Центр» уклали договір № 28-12/2022 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги; додатковою угодою № 4/15 від 04 лютого 2025 року внесено зміни до реєстру боржників.

Згідно зі статтями 512, 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу. При цьому договір відступлення між юридичними особами сам по собі не встановлює наявності конкретної заборгованості відповідача: належність права вимоги саме за договором № 010/0954/82/0175420 має підтверджуватися відповідними реєстрами та іншими документами.

У первісному розрахунку банку станом на 16 січня 2020 року наведено 7 759,40 грн заборгованості, з яких 7 000,00 грн - дозволений овердрафт, 573,05 грн - недозволений овердрафт і 186,35 грн - проценти. Таким чином, складова основного боргу становить 7 573,05 грн. У розрахунку наступного кредитора вказано, що після 16 січня 2020 року платежів не надходило.

Розрахунок ТОВ «Вердикт Капітал» відображає нарахування 4 789,69 грн договірних процентів на суму 7 573,05 грн за ставкою 45 % річних за 513 днів, з 16 січня 2020 року до 12 червня 2021 року. Разом із 186,35 грн процентів, відображених первісним кредитором, заявлено 4 976,04 грн. За своєю часовою межею це нарахування не виходить за кінцеву дату кредитування, встановлену договором.

За статтею 1048 ЦК України право кредитодавця на договірні проценти визначається погодженими умовами, а після спливу строку кредитування правовідносини щодо прострочення виконання грошового зобов`язання регулюються, зокрема, статтею 625 ЦК України. Тому розмежування договірних процентів та відповідальності за прострочення має істотне значення. Водночас правильність застосування ставки до повної суми 7 573,05 грн, включно з недозволеним овердрафтом, потребує звірки з конкретними умовами договору та виписками за рахунком.

Позивач додатково заявив 159,96 грн трьох процентів річних та 505,55 грн інфляційних втрат. У наданому розрахунку ці платежі віднесені до періоду з 12 червня 2021 року до 23 лютого 2022 року, тобто до початку дії воєнного стану.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( стаття 204 ЦК України).

Частинами першою, другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну, припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з вимогами статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, встановлені договором.

Як визначено положенням частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( частина перша статті 611 ЦК України).

Згідно з вимогами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як установлено статтею 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Як передбачено статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав ( наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове благо оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до приписів частини першої статті 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

За змістом частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши надані позивачем докази, суд установив, що заборгованість ОСОБА_1 , перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», за договором № 010/0954/82/0175420 від 12.06.2017 склала 12 549 гривень 09 копійок, з яких: 7 573,05 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 4 976,04 грн - заборгованість за процентами.

Щодо стягнення судових витрат, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Окрім того позивач просить відшкодувати позивачу понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 9 000 грн.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги позивачем надано ( а.с. 40-47):

- прайс-лист послуг АО «Лігал Ассістанс»;

- договір № 01-07/2024 від 01.07.2024 про надання правової допомоги, укладений між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»;

- заявку на надання юридичної допомоги № 2235 від 01.05.2026;

- витяг з акту № 22 про надання юридичної допомоги від 29.05.2025.

За змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг);

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, суд має брати до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг, а також чи відповідають вони встановленій ціні у кожній конкретній справі.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, розгляду справи в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін у судове засідання, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, з урахуванням розміру стягнення, суд вважає доцільним стягнути з відповідача на користь позивача витрати за надання правової допомоги в сумі 3000 грн, що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та обсягу виконаної адвокатом роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд задовольняє позов частково, відтак сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 2528,32 грн з розрахунку: (12549,09 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн (сума сплаченого судового збору) / 13214,60 грн (розмір заявлених позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 611, 625-631,1046,1049,1054 ЦК України, ст.ст.12,13,141, 258-259, 263, 264, 265, 272, 273, 274-279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю « Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, адреса: вул. Мечнікова, 3, оф. 306, м. Київ, 01133:

-заборгованість за договором № 010/0954/82/0175420 від 12.06.2017 у розмірі 12 549 (дванадцять тисяч п`ятсот сорок дев`ять) гривень 09 копійок, з яких:

7 573,05 грн - заборгованість за основною сумою кредиту;

4 976,04 грн - заборгованість за процентами.

-2 528 (дві тисячі п`ятсот двадцять вісім) гривень 32 копійки судового збору;

-3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Усього 18 077 ( вісімнадцять тисяч сімдесят сім) гривень 41 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Визначити дату складення повного судового рішення 09.10.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя Г. Л. Моргун