Рішення № 140467551, 08.10.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/4733/25

Провадження № 2/362/812/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Мартинцової І.О.,

за участю секретаря судового засідання Муляви А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Устенко І.О., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив стягнути з відповідача на свою користь 100 603,49 грн матеріальної шкоди, 50 000,00 грн моральної шкоди та судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 21 листопада 2024 року о 07:20 у м. Васильків Обухівського району Київської області на перехресті вулиць Київська та Васильківська відповідач, керуючи автомобілем Daewoo Leganza, д.н.з. НОМЕР_1 , порушив пункти 2.3 «б», 12.1, 11.3 Правил дорожнього руху України. ОСОБА_2 не вибрав безпечної швидкості, не впорався з керуванням, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з автомобілем Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував позивач. Унаслідок зіткнення автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Вину відповідача встановлено постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2024 року у справі № 362/8130/24.

Цивільно-правову відповідальність відповідача було застраховано в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ». Страховик виплатив позивачу страхове відшкодування в сумі 91 161,51 грн, розмір якого погоджено без проведення експертизи. Вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача, за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 555/1 від 02 січня 2025 року, склала 191 765,00 грн. Різницю між цими сумами, 100 603,49 грн, позивач просить стягнути з відповідача на підставі статей 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України.

Моральну шкоду позивач обґрунтовує душевними стражданнями через пошкодження автомобіля, неможливість ним користуватися та необхідність доводити свою невинуватість. Він також посилається на погіршення здоров`я, через яке був змушений звернутися до лікаря-кардіолога.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

19 серпня 2025 року через канцелярію суду відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому факт порушення ним Правил дорожнього руху не оспорив, проте заперечив проти розміру заявленої шкоди. Він зазначив, що страховик не надав розрахунку страхового відшкодування, а розмір відшкодування визначено за домовленістю потерпілого і страховика. Відповідач послався на постанову Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 362/3043/18 і стверджував, що така домовленість не може збільшити обсяг відповідальності заподіювача шкоди. Розмір моральної шкоди він вважає завищеним.

У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Кривша Л.П. пояснила, що за полісом обов`язкового страхування разом із додатковою опцією загальне страхове покриття шкоди, заподіяної майну, становило 260 000,00 грн. Цієї суми було б достатньо для відшкодування всієї заподіяної позивачу шкоди. З цих підстав представник просив відмовити в задоволенні позову про стягнення матеріальної шкоди повністю.

На виконання ухвали суду від 28 січня 2026 року ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» 31 березня 2026 року подало заяву. У ній страховик повідомив, що розмір страхового відшкодування (91 161,51 грн) погоджено з потерпілим у заяві від 09 грудня 2024 року відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» без проведення оцінки чи експертизи. Кошти виплачено 26 грудня 2024 року. Розрахунку (калькуляції, звіту про оцінку) страховик не надав.

Ухвалою від 18 липня 2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін).

19 серпня 2026 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін.

Ухвалою від 03 жовтня 2025 року суд здійснив перехід з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) до спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін) та призначив судове засідання.

Ухвалою від 28 січня 2026 року суд витребував у ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» розрахунок страхового відшкодування.

Ухвалою від 19 серпня 2026 року суд залучив до участі справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ».

Фактичні обставини, встановлені судом

Відповідно до Постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2024 року у справі № 362/8130/24, яка набрала законної сили, 21 листопада 2024 року о 07:20 у м. Васильків Обухівського району Київської області на перехресті вулиць Київська та Васильківська ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Daewoo Leganza, д.н.з. НОМЕР_1 , порушив пункти 2.3 «б», 12.1, 11.3 ПДР України. ОСОБА_2 виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з автомобілем Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_2 , 2007 року випуску, яким керував ОСОБА_1 . Унаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. (а.с.13).

На момент ДТП цивільно-правову відповідальність власника автомобіля Daewoo Leganza, д.н.з. НОМЕР_1 , було застраховано в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування № ЕР-219244328 строком дії з 06 лютого 2024 року до 05 лютого 2025 року. Страхувальник за полісом - ОСОБА_2 . Страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000,00 грн на одного потерпілого, франшиза - 0,00 грн.

Крім того, сертифікатом про обрані опції до цього полісу від 05 лютого 2024 року передбачено опцію № 1 «Додатковий ліміт виплат по майну за «автоцивілкою»» зі страховою сумою 100 000,00 грн (договір за опцією № 42-328438). Отже, загальний розмір страхового покриття шкоди, заподіяної майну потерпілого, становив 260 000,00 грн. (а.с.98-99).

22 листопада 2024 року страховик провів огляд пошкодженого автомобіля Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_2 , і склав акт огляду транспортного засобу (дефектну відомість). Оцінки чи експертизи розміру шкоди не проводилося. (а.с.21-52).

09 грудня 2024 року позивач подав страховику заяву на виплату страхового відшкодування. У ній зазначено, що розмір відшкодування в сумі 91 161,51 грн погоджено сторонами, вони не наполягають на проведенні оцінки чи експертизи, а виплата цієї суми є повним виконанням страховиком зобов`язань щодо цього страхового випадку. 26 грудня 2024 року страховик виплатив позивачу 91 161,51 грн.(а.с.17-18).

Відповідно до акта здачі-приймання робіт (надання послуг) № 555/1 від 02 січня 2025 року ФОП ОСОБА_3 виконала відновлювальний ремонт автомобіля позивача. Вартість ремонту в акті зазначено цифрами як 191 765,00 грн. (а.с.19-20).

Застосоване законодавство та мотиви суду.

Щодо вимоги про відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Правовідносини щодо страхування в цій справі виникли до 01 січня 2025 року, тому до них застосовується Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За пунктом 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) виснувала таке. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Велика Палата також зазначила, що покладення обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Верховний Суд у постанові від 06 жовтня 2021 року у справі № 362/3043/18 (провадження № 61-13063св20) розглянув ситуацію, коли розмір страхового відшкодування визначено за домовленістю потерпілого і страховика без проведення експертизи. Суд зазначив, що договори не зобов`язують нікого, крім осіб, які в них беруть участь. Тому домовленістю між двома сторонами не може бути збільшено обсяг відповідальності третьої особи, яка не є стороною такого договору.

Виплата страхового відшкодування в розмірі, визначеному домовленістю між потерпілим та страховиком, якщо він менший за страхову суму (ліміт відповідальності), не створює для заподіювача шкоди обов`язку відшкодувати різницю між розміром такого відшкодування та реальним розміром шкоди.

Отже, за таких обставин, вирішуючи спір за позовом потерпілого до винуватця ДТП, суд має встановити:

- загальний розмір заподіяної шкоди;

- розмір оціненої шкоди, яка підлягала відшкодуванню страховиком відповідно до вимог Закону № 1961-IV;

- чи покриває ліміт відповідальності розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV.

Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, яка підлягала визначенню відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV, тобто розміром оціненої шкоди, а не визначеної за домовленістю між потерпілим і страховиком.

У вказаній справі Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду про відмову в позові, оскільки позивач не довів розміру сум, які відповідно до законодавства має відшкодувати заподіювач шкоди в разі недостатності суми страхового відшкодування, тобто того, що розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Застосовуючи наведені норми та висновки до обставин цієї справи, суд виходить з такого.

Позивач і страховик визначили розмір страхового відшкодування за домовленістю відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV, без проведення оцінки чи експертизи пошкодженого майна. Позивач погодився, що виплата 91 161,51 грн є повним виконанням страховиком своїх зобов`язань. Ця домовленість не є обов`язковою для відповідача, який не був її стороною, і не може збільшувати обсяг його відповідальності.

Загальний розмір страхового покриття шкоди, заподіяної майну потерпілого, за полісом № ЕР-219244328 разом з опцією № 1 становив 260 000,00 грн. Ця сума перевищує заявлений позивачем фактичний розмір шкоди (191 765,00 грн). Ліміт відповідальності страховика, таким чином, не вичерпано.

Позивач не надав доказів того, що розмір оціненої шкоди, яка підлягала виплаті страховиком відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у межах страхових сум, менший за фактичний розмір шкоди, а також того, що розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. Звіту про оцінку чи висновку експерта щодо розміру оціненої шкоди матеріали справи не містять. Клопотання про призначення експертизи позивач не заявляв.

Посилання представника позивача на те, що страховик під час визначення суми виплати врахував фізичний знос автомобіля, жодним розрахунком не підтверджене. Як вбачається з повідомлення самого страховика, розмір виплати визначено виключно за домовленістю сторін, без проведення оцінки.

Отже, позивач не довів наявності підстав, передбачених статтею 1194 ЦК України, для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

Позивач, добровільно погодившись із розміром страхового відшкодування без проведення оцінки, несе ризик наслідків такої домовленості. Цей ризик не може бути перекладений на заподіювача шкоди, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в межах достатніх страхових сум.

Анулювання ліцензії страховика та перебування його в стані припинення після здійснення виплати не змінюють обсягу відповідальності відповідача і не звільняють позивача від обов`язку доведення обставин, визначених статтею 1194 ЦК України.

За таких обставин у задоволенні вимоги про стягнення матеріальної шкоди в сумі 100 603,49 грн слід відмовити.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до статей 23, 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначає суд залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, та інших обставин, що мають істотне значення. При цьому суд ураховує вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не покриває відшкодування моральної шкоди, завданої потерпілому пошкодженням його майна. Закон № 1961-IV (стаття 26-1) передбачає відшкодування страховиком моральної шкоди лише у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я потерпілого, а за обставинами цієї справи такої шкоди не заподіяно. Умови опції № 1 так само стосуються лише виплат за шкоду, заподіяну майну.

Тому моральна шкода, завдана позивачу, підлягає відшкодуванню безпосередньо відповідачем як особою, з вини якої сталася ДТП.

Вина відповідача у ДТП встановлена постановою суду, що набрала законної сили, і для суду в цій справі є обов`язковою (частина шоста статті 82 ЦПК України).

Суд вважає доведеним, що через пошкодження автомобіля позивач зазнав душевних страждань. Вони пов`язані з порушенням звичайного способу життя, тривалою неможливістю користуватися автомобілем, необхідністю організовувати його ремонт і докладати додаткових зусиль для відновлення свого порушеного права, зокрема звертатися до страховика та до суду.

Водночас позивач не надав медичних документів на підтвердження погіршення здоров`я та лікування в лікаря-кардіолога. Тілесних ушкоджень учасникам ДТП, за матеріалами справи, не заподіяно.

Ураховуючи характер правопорушення, обсяг і тривалість негативних наслідків для позивача, визнання відповідачем своєї вини, а також засади розумності, виваженості та справедливості, суд вважає співмірним відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн. У решті цієї вимоги слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Позивач сплатив судовий збір у сумі 1 506,10 грн, що підтверджується квитанцією АТ «Ощадбанк» від 04 червня 2025 року.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на суму 10 000,00 грн із заявлених 150 603,49 грн. Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 100,00 грн судового збору.

Доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу (договору, детального опису робіт, доказів оплати) позивач не надав, тому підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 4, 10, 12, 13, 7682, 141, 259, 263265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 100,00 (сто) грн 00 коп. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, цей строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників спору.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ», Код ЕДРПОУ 39433769 (адреса: 03040, м. Київ, вул. Васильківська,14).

Повний текст рішення складено 08.10.2026.

Суддя Ірина МАРТИНЦОВА