Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 жовтня 2026 р. № 520/15012/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківької області, Виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області та рішення Виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області від 22 квітня 2026 року № 86 про відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна (у вигляді житлового сертифікату) за адресою: АДРЕСА_1 за заявою ОСОБА_1 № 3B-11.12.2025-283673 від 11.12.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;
- зобов`язати комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області та Виконавчий комітет Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №3B-11.12.2025-283673 від 11.12.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;
- стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч гривень).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.07.2025 позивач у перший раз звернувся до відповідача із заявою про отримання грошової компенсації замість пошкодженого житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачу було відмовлено у зв`язку з тим, що житловий будинок станом на час подання заяви не було введено в експлуатацію, хоча він і не повинен був вводитися в експлуатацію (так як був побудований до 1991 року). Проте, в жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до правоохоронних органів - поліції з заявою про повторний приліт (ймовірно КАБу) за адресою його житлового будинку орієнтовно у середині літа 2025 року, що призвело до повного знищення зазначеного житлового будинку. У зв`язку із чим, позивач повторно звернувся до Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області із заявою № 3B-11.12.2025-283673 від 11.12.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна. Рішенням комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області та рішенням Виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області від 22 квітня 2026 року № 86 позивачу відмолено у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна. Підставою для відмови у задоволенні заяви заявника вказано те, що ніби-то було виявлено недостовірні відомості, вказані заявником у заяві, а саме - неможливість встановити факт повторного знищення нерухомого майна. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Представник Малоданилівської селищної ради надав відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що Малоданилівська селищна рада Харківського району Харківської області та Виконавчий комітет Ради повністю не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 , та вважають їх безпідставними, необґрунтованими, такими, що базуються на хибному тлумаченні норм матеріального права та викривленні фактичних обставин справи. Зазначив, що згідно з офіційною відповіддю Харківського районного управління цивільного захисту та превентивної діяльності № 3 Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 29.01.2026 вх.№0219/369, виданою на запит Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області, зафіксовано що за адресою: Харківська область, Харківський район, село Черкаська Лозова, вул. Григорія Сковороди, буд. 14, була зареєстрована пожежа, яка трапилася 07.06.2022 офіційно встановлена причина пожежі - пов`язана із проведенням бойових (воєнних) дій, орган ДСНС окремо зазначив, що інші відомості щодо пожеж та руйнувань за вищевказаною адресою відсутні. Даний документ ДСНС підтверджує, що повне вогневе та конструктивне руйнування об`єкта відбулося ще 07.06.2022, а жодних інших фактів руйнувань чи пожеж у 2025 році за цією адресою не фіксувалось. 10.12.2025 позивач разом із заявою подав вдруге документи до ЦНАП Малоданилівської сільської ради щодо повторного прильоту (ймовірно, КАБу). Комісія здійснила виїзд на місце для обстеження, де було встановлено, що зруйнований будинок відповідає руйнуванням, які відбулися та отриманим 07.06.2022 внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а також згідно з висновком експерта та фотографіями руйнувань, наведеними у технічному звіті № 02/04 -25-НОІ від 16 квітня 2025 року. За результатами проведення технічного обстеження об`єкта, узагальнення результатів натуральних, візуальних обстежень, проведення необхідних розрахунків, розмірного планування аналізу по обмірювальним кресленням, вивчення результатів фото фіксації та інших представлених замовником технічних і графічних матеріалів, можна зробити наступні висновки: відповідно до Методики проведення обстеження та оформлення його результатів, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад територій України від 06.08.2022 № 144 відноситься до « 3-ї» категорії, а саме Об`єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти), подальша експлуатація за своїм функціональним призначенням. За результатами проведення технічного обстеження об`єкта, узагальнення результатів натуральних, візуальних обстежень, проведення необхідних розрахунків, розмірного планування аналізу по обмірювальним кресленням, вивчення результатів фото фіксації та інших представлених замовником технічних і графічних матеріалів, можна зробити наступні висновки: відповідно до Методики проведення обстеження та оформлення його результатів, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад територій України від 06.08.2022 № 144 відноситься до « 3-ї» категорії, а саме Об`єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти), подальша експлуатація за своїм функціональним призначенням. 22 квітня 2025 року Виконавчим комітетом Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області було ухвалено рішення № 86 про відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна (у вигляді житлового сертифікату) за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з виявленням недостовірних даних, зазначених у заяві № 3В-11.12.2025-283673 від 11.12.2025 року про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна (неможливість встановлення факту повторного знищення будинку). Використання ідентичних фотографій від 07.06.2022 року у звіті від 20.10.2025 свідчить про те, що ФОП ОСОБА_2 та експерт ОСОБА_3 не здійснювали натурального обстеження об`єкта після нібито "нового прильоту влітку 2025 року". Звіт № 01/10-25-НОІ є штучно створеним дублікатом (клоном) попереднього документа. Подання такого звіту позивачем до ЦНАП 10.12.2025 є свідомим наданням недостовірних даних.
Позивач надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої ззначив, що нерухоме майно позивача було знищене після набрання чинності Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 р. № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»; об`єкт нерухомого майна розташований на території України, крім територій активних бойових дій, територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих російською федерацією територій України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких на дату подання заяви не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації; відомості про право власності на пошкоджений об`єкт позивача внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; позивач не підпадає під ознаки, визначені ст. 3 Закону України Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України; позивач є особою, яка може бути отримувачем компенсації відповідно до цього Порядку та має повноваження для подання заяви; позивач не зазначав у заяві про отримання компенсації недостовірні дані, оскільки посилання відповідача на те, що позивач надав йому недостовірні дані щодо другого прильоту є надуманими та необґрунтованими; відсутні факти проведення на пошкодженому об`єкті нерухомого майна позивача ремонтних робіт, в результаті яких ліквідовано пошкодження в повному обсязі; відсутні факти пошкодження об`єкта нерухомого майна позивача не внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації; виявлення, що об`єкт нерухомого майна не був пошкоджений; позивач не подавав до комісії повідомлення у паперовій формі про відкликання заяви; відсутні факти повторного звернення заявника для отримання компенсації тієї ж форми щодо одного і того самого об`єкта нерухомого майна у разі, коли було прийнято рішення про надання компенсації; житловий об`єкт позивача відповідає умовам надання компенсації.
Представник Малоданилівської селищної ради надав заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких зазначив, що два Технічні звіти (шифр 02/04-25-HOI від 16.04.2025 та шифр 01/10-25-HOI від 20.10.2025), виготовлені ФОП ОСОБА_2 та експертом Неділько С.Ю. на замовлення ОСОБА_1 , містять абсолютно ідентичний текстовий опис, висновок та ідентичні фотографії руйнувань від 07.06.2022.Це свідчить про те, що у жовтні 2025 року жодного натурного обстеження об`єкта після міфічного «нового прильоту» не проводилось, а звіт №01/10-25-HOI є штучно створеним дублікатом (клоном). Фізично та юридично неможливо «повторно повністю знищити» об`єкт, який у матеріальному світі вже перестав існувати - 07.06.2022.
Представник позивача надав до суду додаткові пояснення, відповідно до яких зазначив, що технічні звіти (шифр 02/04-25-HOI від 16.04.2025 та шифр 01/10-25-HOI від 20.10.2025), виготовлені і підписані ФОП ОСОБА_2 та експертом Неділько С.Ю. на замовлення ОСОБА_1 , є офіційними документами, недійсними в судовому порядку не визнавалися, рішень судів або відповідних правоохоронних органів про їх підробку або необґрунтованість відповідач до суду не надав. Також зазначив, що факт розбіжності у датах прильоту з точки зору позивача та відповідача не свідчить про надання недостовірних даних. Згідно з усталеною судовою практикою, недостовірними є відомості про події, яких не існувало взагалі. Оскільки Комісія підтверджує наявність факту пошкодження майна від обстрілу (хоч і в іншу дату, яка також входить у період дії воєнного стану), подія руйнування об`єктивно мала місце. Застосування ст. 6 Закону України №2923-IX у цьому випадку є проявом надмірного формалізму та порушенням принципу належного урядування.
Представник Малоданилівської селищної ради надав до суду письмові пояснення, згідно з якими зазначив, що відповідно до офіційної довідки ГУ ДСНС України у Харківській області № 0219/369 та першим технічним звітом № 02/04-25-НОІ від 16.04.2025 року, житловий будинок позивача зазнав повного вогневого та конструктивного руйнування 07.06.2022 року (призначено 3-тю категорію руйнування - повна втрата економічної цінності, об`єкт непридатний для використання, рекомендовано демонтаж). Отже, у цьому випадку йдеться не про «оціночні судження» чи «помилку в даті», а про подання заяви щодо компенсації за об`єкт, який матеріально перестав існувати за 3 роки до подання другої заяви про нібито «повторний приліт КАБ у 2025 році». Відмова суб`єкта владних повноважень у виплаті державних коштів за неіснуючий об`єкт є імперативним обов`язком, визначеним Законом України № 2923-ІХ, а не «надмірним формалізмом». Установлення фактів надання підроблених або клонованих звітів без проведення натурного обстеження входить до компетенції Комісії під час перевірки підстав для надання компенсації. Чинне законодавство не вимагає наявності кримінального вироку для прийняття рішення про відмову у наданні компенсації у разі виявлення фактів недостовірності даних. Здійснення позивачем у жовтні 2025 року державної реєстрації права власності на будинок, який фізично припинив існування за роки до цього, прямо суперечить статтям 179, 181, 316, 346 Цивільного кодексу України (право власності припиняється у разі знищення майна). Реєстрація речових прав на матеріально відсутній об`єкт є зловживанням правовими інститутами з метою безпідставного одержання житлового сертифіката за рахунок публічних коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, зазначає наступне.
Судом встановлено, що 12.07.2025 ОСОБА_1 у перший раз звернувся до відповідача із заявою про отримання грошової компенсації замість пошкодженого житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
08 серпня 2025 року Виконавчим комітетом Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області було ухвалено рішення № 311 про відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна (у вигляді житлового сертифікату) за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з виявленням недостовірних даних, зазначених у заяві № 3В-12.07.2025-217164 від 12.07.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна (на дату пошкодження будинок не був введений в експлуатацію).
Не погодившись із вказаним рішенням Виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.
У процесі розгляду справи №520/25343/25 у жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до правоохоронних органів - поліції з заявою про повторний приліт (ймовірно КАБу) за адресою житлового будинку позивача орієнтовно у середині літа 2025 року, що призвело до повного знищення зазначеного житлового будинку.
10 грудня 2025 року позивач повторно подав заяву та документи до ЦНАП Малоданилівської сільської ради щодо повторного прильоту (ймовірно, КАБу).
До заяви представником позивача надано Технічні звіти про проведення обстеження житлового будинку та наявною у звітах фотофіксацію за вказаною адресою: АДРЕСА_1 , виготовлених ФОП ОСОБА_2 . Та експертом ОСОБА_3 , замовником якого є ОСОБА_1 : Технічний звіт (шифр 02/04-25-НОІ), затверджений 16 квітня 2025 року; Технічний звіт (шифр 01/10-25-НОІ), затверджений 20 жовтня 2025 року.
20 квітня 2026 року Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області прийнято рішення № 65 про відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, у зв`язку із неможливість встановлення факту повторного знищення будинку.
22 квітня 2026 року Виконавчим комітетом Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області було ухвалено рішення № 86 про відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна (у вигляді сертифікату) за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з виявленням недостовірних даних, зазначених у заяві № 3В-11.12.2025-283673 від 11.12.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна (неможливість встановлення факту повторного знищення будинку).
Не погоджуючись із вказаними рішеннями відповідачів, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» від 23 лютого 2023 року №2923-IX визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2923-IX отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є:
1) фізичні особи - громадяни України, які є:
а) власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна;
б) замовниками будівництва - у разі отримання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом «б» пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону, або за знищені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом «б» пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону;
в) власниками спеціального майнового права на неподільні житлові об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти житлової нерухомості або особами, які сплатили часткову ціну такого об`єкта та на користь яких зареєстровано обтяження речових прав на такий об`єкт відповідно до Закону України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», - у разі отримання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом «в» пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону, або за знищені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону;
г) особами, які здійснили інвестування/фінансування будівництва об`єктів будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт до набрання чинності Законом України «Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому», - у разі отримання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом «в» пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону, або за знищені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону;
ґ) членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок кооперативу, але не оформили право власності на нього, - у разі отримання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна, визначені підпунктами "а"-"в" пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону, або за знищені об`єкти нерухомого майна, визначені пунктом 4 частини першої статті 1 цього Закону;
д) спадкоємцями осіб, визначених підпунктами «а»-«ґ» цього пункту;
2) об`єднання співвласників багатоквартирних будинків, управителі багатоквартирних будинків, житлово-будівельні (житлові) кооперативи, які здійснюють утримання відповідних будинків, особи, уповноважені співвласниками багатоквартирних будинків відповідно до Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (у разі якщо співвласники самостійно здійснюють утримання багатоквартирного будинку та в цьому будинку не створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, не призначено управителя, відсутній житлово-будівельний (житловий) кооператив, який здійснює його утримання), - у разі отримання компенсації за пошкоджене спільне майно багатоквартирного будинку.
Кабінетом Міністрів України в Порядку надання компенсації за пошкоджене/знищене майно можуть визначатися додаткові категорії осіб, яким може надаватися компенсація за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна.
Згідно зі статтею 10 Закону №2923-IX компенсація за пошкоджений об`єкт нерухомого майна надається шляхом:
1) виконання робіт, пов`язаних з будівництвом, на пошкодженому об`єкті нерухомого майна з метою його відновлення (у тому числі розроблення проектної документації на будівництво, проведення її експертизи, виконання будівельних робіт) та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт;
2) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для виконання робіт, пов`язаних з будівництвом, на пошкодженому об`єкті нерухомого майна з метою його відновлення та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт;
3) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації за придбану ним будівельну продукцію та/або виконані ним ремонтні роботи на пошкодженому об`єкті нерухомого майна за власні кошти.
Порядок надання компенсації за пошкоджений об`єкт нерухомого майна визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року №381 затверджено Порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення» в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №381), який визначає механізм надання компенсації для відновлення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення».
Відповідно до пункту 3 Порядку №381 отримувачем компенсації є фізична особа - громадянин України, яка досягла 18-річного віку та подала засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) або в інший спосіб, передбачений цим Порядком, заяву та є власником (співвласником) пошкодженого об`єкта, право власності якого підтверджено.
У разі коли власником об`єкта нерухомого майна є недієздатна/обмежено дієздатна особа або особа, яка не досягла 18-річного віку, отримувачем компенсації є один з її законних представників.
У разі коли недієздатна/обмежено дієздатна особа або особа, яка не досягла 18-річного віку, є співвласником об`єкта нерухомого майна, отримувачем компенсації є один із дієздатних співвласників (за наявності), який досяг 18-річного віку. Згоду співвласника об`єкта нерухомого майна, який є недієздатною/обмежено дієздатною особою або особою, яка не досягла 18-річного віку, на отримання компенсації надає один із законних представників такої особи.
Подання заяви у випадках, передбачених абзацами другим і третім цього пункту, здійснюється виключно в паперовій формі у порядку, передбаченому пунктом 13-1 цього Порядку.
Згідно з пунктом 6 Порядку №381 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) компенсація надається за умови, що:
об`єкт нерухомого майна був пошкоджений після набрання чинності Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»;
об`єкт нерухомого майна розташований на території України, крім територій активних бойових дій, територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих російською федерацією територій України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких на дату подання заяви не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.
відомості про право власності на пошкоджений об`єкт внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Компенсація надається в одній із таких форм:
компенсація для придбання будівельної продукції з метою виконання поточного чи капітального ремонту самостійно отримувачем компенсації або шляхом замовлення виконання відповідних робіт та послуг на об`єкті нерухомого майна (далі - компенсація для проведення ремонту);
компенсація за придбання будівельної продукції та виконання поточного чи капітального ремонту на об`єкті нерухомого майна за власні кошти заявника, коли на дату подання заявки ремонтні роботи були повністю чи частково проведені (далі - компенсація за виконаний ремонт).
У разі коли ремонтні роботи були частково проведені на дату подання заяви, отримувач компенсації має право подати заяву про надання компенсації за виконаний ремонт щодо завершеної частини ремонтних робіт, та заяву про компенсацію для проведення ремонту щодо тієї частини ремонтних робіт, яка не була проведена на дату подання заяви.
Відповідно до абзаців 1-3 пункту 7 Порядку №381 для розгляду питання надання компенсації виконавчими органами сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військовими адміністраціями населеного пункту або військово-цивільними адміністраціями населеного пункту (далі - уповноважений орган) утворюється комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі - комісія).
Комісія є консультативно-дорадчим органом, підзвітним та підконтрольним уповноваженому органу. Уповноважений орган забезпечує дотримання комісією вимог цього Порядку.
Положення про комісію, її персональний склад затверджуються уповноваженим органом.
Згідно з пунктом 8 Порядку №381 комісія відповідно до цього Порядку:
надає отримувачам компенсації вичерпну інформацію (інформацію щодо їх обов`язків, передбачених цим Порядком, повідомляє адресу вебсайту (за наявності), на якому будуть розміщені рішення комісії та уповноваженого органу, або повідомляє, в який спосіб будуть опубліковані рішення тощо) та консультації з питань отримання компенсації, повідомляє про можливість звернутися на урядову «гарячу лінію» відповідно до пункту 26 цього Порядку;
розглядає заяви;
встановлює наявність/відсутність права та підстав для надання компенсації та пріоритетного права на отримання компенсації відповідно до пункту 5 цього Порядку;
проводить перевірку отримувача компенсації на відсутність (наявність) судимості за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I «Злочини проти основ національної безпеки України» Особливої частини Кримінального кодексу України, на підставі наданого заявником витягу (про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України) з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості»;
надсилає запити до структурного підрозділу апарату МВС, який забезпечує реалізацію пріоритетних напрямів інформатизації системи МВС та центральних органів виконавчої влади щодо перевірки отримувача компенсації на відсутність (наявність) судимості або вручення йому підозри про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I «Злочини проти основ національної безпеки України» Особливої частини Кримінального кодексу України, про вчинення кримінального правопорушення, якщо заявник подав запит у паперовій формі без надання витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості»;
перевіряє наявність в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна відомостей щодо акта комісійного обстеження, виконаного відповідно до пункту 8-1, та/або звіту з технічного обстеження відповідно до пункту 9 Порядку виконання невідкладних робіт. У разі відсутності таких відомостей в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна комісія вживає заходів для проведення обстеження відповідно до законодавства шляхом звернення до уповноваженого органу або самостійно, якщо вона виконує функції комісії відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт (крім випадків, коли заявник звертається за отриманням компенсації за виконаний ремонт);
ознайомлює отримувача компенсації з даними (переліком та обсягами робіт, які необхідно виконати для відновлення експлуатаційної придатності об`єкта), які будуть використані для заповнення чек-листа, форма якого наведена в додатку 2 (далі - чек-лист);
у разі, коли заявник звертається за отриманням компенсації для проведення ремонту, проставляє відмітку в чек-листі про наявність/відсутність пошкоджень несучих та огороджувальних конструкцій об`єкта, які можуть призвести до порушення вимог щодо його механічного опору та стійкості, та інформує заявника про необхідність і першочерговість використання компенсації для ремонту таких пошкоджень;
приймає рішення про зупинення/поновлення розгляду заяви, надання/відмову в наданні компенсації відповідно до цього Порядку;
виконує інші повноваження, що випливають з покладених на неї завдань.
Відповідно до абзаців 1-7 пункту 11 Порядку №381 комісія в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна:
отримує заяви для їх розгляду;
перевіряє надану інформацію в заяві та додані документи;
вносить відомості про зупинення/поновлення розгляду заяви із зазначенням інформації та/або документів, які заявник повинен додати, але в межах та відповідно до пункту 13 цього Порядку;
вносить результати комісійного обстеження у разі його проведення у випадках, передбачених абзацом сьомим пункту 8 цього Порядку, за рішенням цієї комісії;
вносить за кожним пошкодженим об`єктом чек-лист, результати фотофіксації пошкоджень об`єкта та визначає розмір компенсації;
вносить відомості про надання/відмову у наданні компенсації.
Згідно з пунктом 12 Порядку №381 за результатами розгляду заяви комісія приймає рішення про надання/відмову в наданні компенсації та передає це рішення на розгляд уповноваженого органу не пізніше п`яти робочих днів з дати прийняття такого рішення. У рішенні про відмову у наданні компенсації обов`язково зазначаються підстави для такої відмови.
Відповідно до пункту 13 Порядку №381 для отримання компенсації необхідно з урахуванням пункту 13-1 цього Порядку:
1) установити мобільний додаток Порталу Дія (Дія) на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію;
2) подати інформаційне повідомлення у разі, коли воно не було подано раніше, або обрати одне з інформаційних повідомлень у разі, коли раніше їх було подано кілька;
3) переконатися, що пошкоджений об`єкт внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або у разі відсутності такого запису провести його реєстрацію;
4) у разі подання заяви для отримання компенсації для проведення ремонтних робіт - відкрити поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування компенсації (далі - спеціальний рахунок) в одному з банків України, з яким Мінцифри укладено відповідний договір інформаційної взаємодії (далі - банк), та перевірити номер спеціального рахунка (за стандартом IBAN) для виплати компенсації, інформація щодо якого передана банком та який наявний у мобільному додатку Порталу Дія (Дія);
5) обрати у мобільному додатку Порталу Дія (Дія) електронну публічну послугу «єВідновлення»;
6) сформувати засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), заяву, яка повинна містити такі дані:
прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності);
дату народження;
контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти);
реєстраційний номер облікової картки платника податків;
у разі подання заяви для отримання компенсації для проведення ремонтних робіт - номер спеціального рахунка (за стандартом IBAN) отримувача компенсації для виплати компенсації, інформація щодо якого передана банком та який відображається у мобільному додатку Порталу Дія (Дія);
у разі подання заяви для отримання компенсації за виконаний ремонт - номер поточного рахунка (за стандартом IBAN) отримувача компенсації для виплати відшкодування;
місцезнаходження одного пошкодженого об`єкта з інформаційного повідомлення, що було подано відповідно до підпункту 2 цього пункту;
відомості про наявність пріоритетного права на отримання компенсації відповідно до пункту 5 цього Порядку;
відомості про проведення ремонтних робіт на пошкодженому об`єкті нерухомого майна.
У разі подання заяви законним представником зазначаються дані про законного представника та власника об`єкта нерухомого майна;
7) надати згоду співвласників об`єкта нерухомого майна на отримання компенсації заявником (у разі спільної власності на об`єкт нерухомого майна), що надається за вибором заявника:
в електронній формі - засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка порталу Дія (Дія);
у паперовій формі, справжність підпису співвласника на якій нотаріально засвідчена, - комісії;
8) вказати про відсутність обмежень, встановлених пунктом 4 цього Порядку;
8-1) згенерувати засобами Порталу Дія витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України;
9) отримати засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), автоматичні повідомлення про реєстрацію поданої заяви та про початок її розгляду;
10) у разі отримання засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), відповідних повідомлень від комісії забезпечити подання запитуваної інформації.
Відомості, необхідні для формування заяви, можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними електронними реєстрами органів державної влади в установленому порядку.
Абзацами 1-2 пункту 14 Порядку №381 передбачено, що черговість прийнятих до розгляду заяв визначається автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна у порядку надходження інформаційних повідомлень з урахуванням пріоритетного права, визначеного пунктом 5 цього Порядку. Строк розгляду заяви не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня її подання до комісії та до внесення в Реєстр пошкодженого та знищеного майна рішення про надання/відмову в наданні компенсації.
З аналізу наведених норм убачається, що з метою отримання компенсації за пошкоджене/знищене житло особа звертається із відповідною заявою, розгляд якої здійснює спеціально призначена комісія. Комісія, зокрема, перевіряє наявність в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна відомостей щодо акта комісійного обстеження, виконаного відповідно до пункту 8-1, та/або звіту з технічного обстеження відповідно до пункту 9 Порядку виконання невідкладних робіт. У разі відсутності таких відомостей в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна комісія вживає заходів для проведення обстеження відповідно до законодавства шляхом звернення до уповноваженого органу або самостійно, якщо вона виконує функції комісії відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт (крім випадків, коли заявник звертається за отриманням компенсації за виконаний ремонт). Строк розгляду заяви не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня її подання до комісії та до внесення в Реєстр пошкодженого та знищеного майна рішення про надання/відмову в наданні компенсації. В процесі розгляду заяви, комісія може прийняти рішення про зупинення/поновлення розгляду заяви, надання/відмову в наданні компенсації.
Відповідно до статті 8 Закону № 2923-ІХ Кабінетом Міністрів України Постановою від 30.05.2023 за № 600 затверджено Порядок надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, який визначає механізм надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна та її використання відповідно до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України».
За приписами пункту 2-1 Порядку № 600 подання особою, яка є власником знищеного об`єкта нерухомого майна, заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, визначеного згідно з підпунктом «а» пункту 4 частини першої статті 1 Закону, в електронній формі здійснюється з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема мобільного додатка Порталу Дія (Дія), за умови, що право власності такої особи на зазначений знищений об`єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та підтверджено відповідними відомостями з нього.
Суд зазначає, що відповідно до підпункту а) пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є: фізичні особи - громадяни України, які є власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна.
До таких об`єктів нерухомого майна віднесено, зокрема: пошкоджені об`єкти нерухомого майна - об`єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та можуть бути відновлені шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції чи реставрації, відновлення яких є економічно доцільним: квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки.
Отже, ураховуючи наведене, громадянин України, який є власником пошкодженого/знищеного нерухомого майна, що розташоване в Україні та стало непридатним для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, відновлення якого є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним, має право на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.
Згідно з відомостями витягу з Державного реєстру речових прав від 12.04.2023 за №328861975, житловий будинок згальною площею 258,4 кв.м, житлова площа 88,3 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №67169588 від 12.04.2023).
Згідно з абзацом першим частини третьої статті 6 Закону № 2923-ІХ строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня подання заяви.
Пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 6 вказаного Закону передбачено, що розгляд заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації включає:
встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;
забезпечення проведення обстеження об`єкта (крім випадків його проведення до розгляду заяви);
прийняття рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону № 2923-ІХ підставами для відмови у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна є:
1) подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до цього Закону або не має повноважень для подання заяви;
2) виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;
3) подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна після спливу строку, визначеного частиною 1 статті 4 цього Закону.
Рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна підлягає затвердженню рішенням виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту протягом п`яти календарних днів з дня прийняття Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації такого рішення (абзац перший частини сьомої статті 6 Закону № 2923-ІХ).
Щодо доводів відповідача про зазначення недостовірних даних стосовно повторного знищення нерухомого майна, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону №2923-IX знищеними об`єктами нерухомого майна є визначені цим Законом об`єкти, які стали непридатними для використання за цільовим призначенням унаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим або економічно недоцільним.
Аналіз положень статей 1, 2, 4 та 6 Закону №2923-IX свідчить, що визначальними обставинами для вирішення питання про надання компенсації є належність відповідного об`єкта нерухомого майна до передбачених законом категорій, встановлення факту його знищення внаслідок збройної агресії Російської Федерації, належність заявника до кола отримувачів компенсації та дотримання інших визначених законодавством умов.
При цьому Закон №2923-IX не встановлює необхідності підтвердження повторного обстрілу або повторного знищення об`єкта нерухомого майна як обов`язкової умови отримання компенсації.
Отже, законодавець пов`язує можливість отримання компенсації з фактом знищення нерухомого майна внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а не з кількістю обстрілів, унаслідок яких відповідний об`єкт зазнав пошкоджень.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечує факту знищення спірного житлового будинку внаслідок бойових дій 07.06.2022, у своїх письмових поясненнях відповідач наголошує, що житловий будинок було повністю знищено саме у 2022 році, у зв`язку із чим, на його думку, повторне знищення цього самого об`єкта у 2025 році є неможливим.
На підтвердження зазначених обставин відповідач посилається, зокрема, на відомості органів ДСНС та результати технічного обстеження об`єкта нерухомого майна.
При цьому зі змісту технічного звіту від 16.04.2025 вбачається, що технічний стан об`єкта характеризується третьою категорією пошкоджень, а сам об`єкт є непридатним для використання за цільовим призначенням, повністю втратив економічну цінність та має пошкодження конструкцій, які свідчать про небезпеку аварійного обвалення.
Отже, наведені самим відповідачем обставини свідчать про наявність ознак знищеного об`єкта нерухомого майна в розумінні пункту 4 частини першої статті 1 Закону №2923-IX.
Таким чином, відповідач фактично визнає обставину знищення нерухомого майна внаслідок збройної агресії Російської Федерації у 2022 році, з якою спеціальний Закон №2923-IX пов`язує можливість виникнення права на компенсацію.
За таких обставин відсутність підтвердження повторного знищення об`єкта у 2025 році сама по собі не спростовує встановленого факту його знищення у 2022 році.
Отже, правова природа компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна полягає у наданні передбаченого законом відшкодування за втрату відповідного майна внаслідок збройної агресії Російської Федерації, відтак, якщо об`єкт нерухомого майна вже відповідав законодавчим ознакам знищеного внаслідок бойових дій у 2022 році, встановлення факту його повторного пошкодження у 2025 році не є самостійною обов`язковою умовою виникнення права на компенсацію.
Щодо встановленого законом переліку документів, які додаються до заяви про надання компенсації, суд зазначає наступне.
Статтею 4 Закону №2923-IX визначено порядок подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, а частиною сьомою зазначеної статті - перелік документів, які додаються до такої заяви залежно від правового статусу заявника та відповідного об`єкта.
Зокрема, у разі звернення власника знищеного житлового будинку законом передбачено подання документа, який підтверджує право власності на відповідний об`єкт нерухомого майна, крім випадків, коли таке право вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
При цьому положення частини сьомої статті 4 Закону №2923-IX не встановлюють загального обов`язку заявника додавати до заяви технічні звіти, складені за результатами обстеження об`єкта нерухомого майна, або документи, які підтверджують кожний окремий випадок обстрілу.
Відповідно, відсутність таких документів не може сама по собі свідчити про невиконання заявником обов`язку щодо подання передбаченого законом пакета документів.
Водночас законодавством передбачено механізм перевірки відомостей, необхідних для вирішення питання про надання компенсації, зокрема шляхом отримання інформації з відповідних державних інформаційних систем та здійснення обстеження об`єкта нерухомого майна.
Таким чином, законодавець розмежував обов`язок заявника щодо подання заяви та необхідних документів і повноваження відповідної Комісії щодо встановлення фактичних обставин пошкодження або знищення нерухомого майна.
Отже, неподання заявником окремих технічних документів, які не визначені законом як обов`язкові додатки до заяви для відповідної категорії отримувачів компенсації, не може автоматично ототожнюватися з поданням недостовірних даних.
Щодо застосування підстави відмови у зв`язку з виявленням недостовірних даних, суд зазначає наступне.
Пунктом 2 частини шостої статті 6 Закону №2923-IX передбачено можливість відмови у наданні компенсації у разі виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.
Отже, для застосування відповідної підстави відмови необхідним є встановлення обставин, які свідчать саме про недостовірність конкретних відомостей, зазначених заявником.
При цьому поняття недостовірності відомостей за своїм змістом не є тотожним поняттям недостатності доказів на підтвердження певної обставини.
Неможливість підтвердження певної події за результатами проведеної перевірки не в усіх випадках означає встановлення факту відсутності такої події.
Аналогічно наявність розбіжностей між окремими документами сама по собі не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку надати належну оцінку відповідним розбіжностям та обґрунтувати зроблені висновки.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, підставою для відмови у наданні компенсації визначено виявлення недостовірних даних, що обґрунтовано неможливістю встановлення факту повторного знищення житлового будинку.
Водночас формулювання про неможливість встановлення відповідного факту саме по собі не розкриває, чи дійшла Комісія висновку про недостовірність конкретних відомостей заяви, чи лише констатувала відсутність достатніх доказів повторного знищення об`єкта.
З огляду на викладене, для застосування передбаченої пунктом 2 частини шостої статті 6 Закону №2923-IX підстави відмови відповідач повинен належним чином обґрунтувати, які саме відомості заяви є недостовірними та на підставі яких доказів зроблено відповідний висновок.
При цьому такі висновки повинні ґрунтуватися на всебічному дослідженні обставин справи та оцінці сукупності наявних доказів.
Відповідач також посилається на те, що технічні звіти від 16.04.2025 та 20.10.2025 містять однакові фотоматеріали, які, за твердженням відповідача, відображають стан житлового будинку після його руйнування 07.06.2022 року.
На думку відповідача, зазначені обставини підтверджують недостовірність відомостей про повторне знищення житлового будинку у 2025 році.
Оцінюючи наведені доводи, суд зазначає, що використання однакових фотоматеріалів у технічних звітах, складених у різний час, може мати значення для визначення їхньої доказової сили та достовірності викладених у них висновків.
Водночас такі обставини повинні оцінюватися з урахуванням змісту відповідних документів, предмета проведених обстежень, фактичного стану об`єкта нерухомого майна та інших наявних доказів.
Сама по собі ідентичність фотоматеріалів не спростовує встановленого факту знищення житлового будинку внаслідок бойових дій у 2022 році.
Крім того, суд звертає увагу, що обставини достовірності технічних звітів та обставини наявності передбачених законом підстав для отримання компенсації не є тотожними.
Зокрема, навіть у разі встановлення недоліків оформлення технічного звіту або використання в ньому фотоматеріалів, які не підтверджують заявленої дати повторного пошкодження, зазначене саме по собі не свідчить про відсутність знищення об`єкта нерухомого майна внаслідок бойових дій у 2022 році.
Водночас це не позбавляє Комісію права перевіряти достовірність відповідних відомостей та оцінювати їхнє значення для вирішення питання про компенсацію.
Таким чином, посилання відповідача на ідентичність фотоматеріалів у двох технічних звітах потребують оцінки саме в контексті обґрунтованості висновку про недостовірність відомостей, зазначених у заяві, а не як самостійний доказ відсутності факту знищення житлового будинку внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Щодо посилань відповідача на відсутність відомостей ДСНС про повторне руйнування об`єкта суд зазначає наступне.
На підтвердження своєї позиції відповідач посилається на лист Харківського районного управління цивільного захисту та превентивної діяльності №3 Головного управління ДСНС України у Харківській області від 29.01.2026, відповідно до якого за адресою розташування житлового будинку зареєстровано пожежу від 07.06.2022, пов`язану з проведенням бойових дій, а інші відомості щодо пожеж і руйнувань відсутні.
Оцінюючи зазначений доказ, суд звертає увагу, що повідомлення органу ДСНС про відсутність інших зареєстрованих подій підтверджує насамперед відсутність відповідних відомостей у документах або інформаційних системах, перевірених цим органом. Водночас відсутність документального обліку певної події сама по собі не в усіх випадках є безумовним доказом її фактичної відсутності.
Крім того, суд звертає увагу на наявний у матеріалах справи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.11.2025.
Зі змісту зазначеного витягу вбачається, що 03.04.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою статті 438 Кримінального кодексу України.
Підставою для реєстрації кримінального провадження стало повідомлення про обстріл, який відбувся 02.04.2025, унаслідок якого, згідно з викладеними у повідомленні обставинами, було пошкоджено низку об`єктів нерухомого майна.
Серед зазначених у витягу об`єктів міститься також житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, матеріали справи містять офіційний документ, який додатково підтверджує факт реєстрації правоохоронним органом повідомлення про пошкодження, зокрема, спірного житлового будинку у квітні 2025 року.
За наведених обставин посилання відповідача на відсутність у ДСНС відомостей щодо інших випадків пошкодження житлового будинку не може розглядатися як беззаперечне підтвердження відсутності відповідної події, оскільки інформація про повідомлення щодо її можливого вчинення міститься в іншому офіційному державному реєстрі.
При цьому суд враховує, що внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань саме по собі не встановлює факту повторного пошкодження або знищення об`єкта нерухомого майна, оскільки відповідні обставини підлягають перевірці в межах кримінального провадження.
Разом із тим зазначений витяг має доказове значення для встановлення факту офіційної реєстрації повідомлення про можливе пошкодження спірного об`єкта нерухомого майна у 2025 році та підлягає оцінці в сукупності з іншими матеріалами справи.
Щодо посилань відповідача на те, що введення в експлуатацію житлового будинку було здійснена після його фактичного знищення, а отже, позивач не мав права на отримання компенсації за відповідний об`єкт нерухомого майна, суд зазначає таке.
Згідно з відомостями витягу з Державного реєстру речових прав від 12.04.2023 за №328861975, житловий будинок загальною площею 258,4 кв.м, житлова площа 88,3 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №67169588 від 12.04.2023).
Статтею 1 Закону №2923-IX визначено категорії об`єктів нерухомого майна, за пошкодження або знищення яких передбачена можливість отримання компенсації, а статтею 2 - коло осіб, які можуть бути отримувачами такої компенсації.
Водночас ні Закон №2923-IX, ні Порядок надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 №600, не встановлюють загальної умови, відповідно до якої державна реєстрація права власності, введення будинку в експлуатацію в усіх випадках повинна передувати даті пошкодження або знищення відповідного об`єкта нерухомого майна, що в свою чергу спростовує висновок відповідача, покладений в основу спірного рішення.
Саме по собі здійснення державної реєстрації права власності після відповідної події не є достатньою підставою для висновку про відсутність права на компенсацію без установлення обставин виникнення майнових прав заявника та правового статусу відповідного об`єкта.
При цьому суд звертає увагу, що дата державної реєстрації права власності та дата прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію є різними юридичними фактами.
Відповідно до статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта здійснюється в установленому законодавством порядку та підтверджується відповідними документами.
Отже, зазначення у Державному реєстрі речових прав дати державної реєстрації права власності 07.04.2023 не є самостійним доказом прийняття житлового будинку в експлуатацію саме в цю дату, як зазначає відповідач.
Для встановлення відповідної обставини необхідно враховувати рік спорудження об`єкта, правовий режим його будівництва та вимоги законодавства, які поширювалися на відповідну категорію нерухомого майна.
За наведених обставин посилання відповідача виключно на дату державної реєстрації права власності не може вважатися достатнім обґрунтуванням відсутності у позивача права на компенсацію.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Таким чином, відповідач повинен довести наявність передбачених законодавством підстав для прийняття оскаржуваного рішення про відмову у наданні компенсації.
Суд зазначає, що відповідач фактично визнає обставину знищення спірного житлового будинку внаслідок бойових дій у 2022 році, водночас основні заперечення зводяться до відсутності належного підтвердження повторного знищення об`єкта у 2025 році, використання однакових фотоматеріалів у технічних звітах та фактичного здійснення державної реєстрації права власності після фактичного руйнування будинку.
При вирішенні спірних правовідносин, суд враховує, що стосовно вимог до адміністративного акта суб`єкта владних повноважень у судові практиці склалася правова позиція, відповідно до якої такий акт має бути детально обґрунтованим (мотивованим).
Вимога про те, що адміністративний акт повинен містити мотиви, на яких він ґрунтується, на додаток до принципів справедливої адміністративної процедури, що регулюють адміністративні акти, встановлена також у Рекомендації № R(91)1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам про адміністративні санкції [(прийнято Комітетом Міністрів 13.02.1999 року) на 452-му засіданні заступників міністрів) (Council of Europe Committee of ministers Recommendation No. R(91)1 of the Committee of Ministers to member states on administrative sanctions)].
У постанові Верховного Суду від 28.11.2022 у справі № 826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Цей висновок згодом було застосовано Верховним Судом й у постанові від 11.09.2023 у справі № 420/14943/21, у якій Суд звертав увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі Suominen v. Finland, заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Отже, Верховний Суд визначив, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
Враховуючи те, що як при першому звернення позивача, так і при другому зверненні позивача, викладені відповідачем обґрунтування в якості підстав для відмови у наданні компенсації за пошкоджений об`єкт нерухомого майна, не узгоджуються з положеннями Закону № 2923-IX та Порядку №381, то суд висновує, що висновок Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області, про відмову у надані компенсації з підстав неможливості встановлення факту повторного знищення будинку є необґрунтованим.
Відтак, рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області від 20.04.2026 № 65 та рішення Виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області від 22 квітня 2026 року № 86 про відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна (у вигляді житлового сертифікату) за адресою: АДРЕСА_1 за заявою ОСОБА_1 № 3B-11.12.2025-283673 від 11.12.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області та Виконавчий комітет Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №3B-11.12.2025-283673 від 11.12.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 10 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", для реалізації своїх повноважень сільські, селищні, міські, районні, обласні ради можуть утворювати консультативно-дорадчі органи.
Згідно з пунктом 1 Примірного положення про комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.2023 № 516 (далі Примірне положення № 516), комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі комісія), є консультативно-дорадчим органом виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту (далі уповноважений орган), який утворюється для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації (далі знищені об`єкти нерухомого майна). Комісія може виконувати функції з розгляду питань надання компенсації за об`єкти нерухомого майна, пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації, у разі прийняття уповноваженим органом рішення щодо покладення на неї таких функцій (пункт 2 Примірного положення № 516).
Відповідно до положень статті 11 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. У сільських радах, що представляють територіальні громади, які налічують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчий орган ради може не створюватися. У цьому випадку функції виконавчого органу ради (крім розпорядження земельними та природними ресурсами) здійснює сільський голова одноособово.
Отже розгляд заяв про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України віднесено до компетенції відповідної Комісії створеної виконавчим органом Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, з метою ефективного та належного захисту порушених прав позивача задовольнити позовні вимоги у цій частині, шляхом зобов`язання Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №3B-11.12.2025-283673 від 11.12.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна та прийняти рішення за цією заявою з урахуванням висновків суду у цій справі.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Інші доводи і заперечення висновки суду не спростовують.
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо втрат на правничу допомогу у розмірі 80000 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 2-5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 9 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто, розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.
Судом встановлено, що на підтвердження обґрунтованості вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача представником позивача було надано копії: договір про надання правової (правничої) допомоги від 18.05.2026; додаткову угоду № 1 від 18.05.2026 до договору про надання правової (правничої) допомоги № б/н від 18.05.2026; прибутковий ордер № 1 вд 18.05.2026 на 80000 грн; акт частково виконаних робіт/наданих послуг договору про надання правової (правничої) допомоги № б/н від 18.05.2026 за період травень 2026 року; акт частково виконаних робіт/наданих послуг договору про надання правової (правничої) допомоги № б/н від 18.05.2026 за період червень-липень 2026 року; акт частково виконаних робіт/наданих послуг договору про надання правової (правничої) допомоги № б/н від 18.05.2026 за період липень 2026 року; детальний опис робіт.
Суд акцентує увагу на тому, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Також суд вважає за необхідне врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.11.2019 у справі №826/15063/18, згідно яких суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи, також, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Також, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Враховуючи положення ст. 134 КАС України суд зазначає, що до витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу належать ті, що пов`язані із розглядом справи.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.
Так, відповідно до детального опису робі (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, адвокатом виконані наступні роботи/надані послуги:
- підготовлено та подано до суду першої інстанції позовну заяву (4 години);
- проаналізовано відзив відповідача (1 година);
- підготовлено та подано до суду першої інстанції відповідь на відзив (3 години);
- аналіз заперечень на відповідь на відзив (1 година);
- подання до суду письмових пояснень.
Відповідно до актів виконаних робіт - загальна вартість наданих послуг становить 80000 грн.
Суд зазначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
При цьому, суд має враховувати реальність адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення гонорару у фіксованій сумі у справі, яка розглядається, є розумність заявлених витрат.
Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, аналізуючи зміст наданих позивачу в суді першої інстанції послуг, слід вказати, що фактично результатом представництва інтересів позивача у суді стало складання позовної заяви, складання заяви про ухвалення додаткового рішення.
Отже, надаючи оцінку співмірності заявленої до відшкодування позивачем суми витрачених коштів на складання відзиву на апеляційну скаргу критеріям, встановленим ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що беручи до уваги суть спірних правовідносин, враховуючи, що розгляд справи проведений в порядку спрощеного провадження без участі сторін, суд доходить висновку, що визначений розмір на рівні 80000 грн. є неспівмірним розміром витрат на правничу допомогу.
Таким чином, заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази розміру витрат, пов`язаних з оплатою професійної правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи, враховуючи принцип співмірності та заперечення представника відповідача, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про розподіл судових витрат на правничу допомогу, понесених в суді підлягає частковому задоволенню та стягненню на користь позивача підлягають витрати у сумі 3000 грн.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківької області (62342, Харківська область, Мала Данилівка, вул. Ювілейна, 5, код 04398790), Виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області (62342, Харківська область, Мала Данилівка, вул. Ювілейна, 5, код 04398790) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти рішення комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області від 20.04.2026 № 65 та рішення Виконавчого комітету Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області від 22 квітня 2026 року № 86 про відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна (у вигляді житлового сертифікату) за адресою: АДРЕСА_1 за заявою ОСОБА_1 № 3B-11.12.2025-283673 від 11.12.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.
Зобов`язати Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №3B-11.12.2025-283673 від 11.12.2025 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна з урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківької області (62342, Харківська область, Мала Данилівка, вул. Ювілейна, 5, код 04398790) сплачену суму судового збору у розмірі 2129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) грн 92 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Ольга ГОРШКОВА
Судове рішення № 140466349, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 08.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/15012/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: