Ухвала суду № 140466273, 09.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

09 жовтня 2026 року Справа № 200/3095/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в спрощеному провадження заяву представника позивача про зміну предмету позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, з урахуванням уточнення позовних вимог, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121.

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування до пенсійної справи такої особливості, як «Рішення суду згідно ПКМУ №821 - з 19.12.2025 по довічно» та припинення щомісячної виплати пенсії у повному обсязі з 19.12.2025.

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати пенсії за минулий час за період з 25.03.2025 по 30.04.2026 у розмірі 314657,95 грн.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити індексацію розміру пенсії відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 15057.09 грн. (за 2022-2024 роки) на коефіцієнт збільшення, у розмірі 1,121 відповідно до п.1 постанови від 25.02.2026 № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2026, з урахуванням раніше сплачених сум.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не застосовувати до пенсійної справи приписи постанови КМУ від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету з Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» та поновити виплату пенсії з 19.12.2025 відповідно з приписами ст. 47 ч. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» без застосування до пенсійної справи приписів постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету з Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на мою користь заборгованість з пенсійних виплат за період з 25.03.2025 по 30.04.2026 у розмірі 314657,95 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.05.2026 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за вказаним позовом.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 21.05.2026 №960/0/15-26 Донецький окружний адміністративний суд направив справу №200/3095/26 на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду, згідно супровідного листа від 23.06.2026, зареєстрований Харківським окружним адміністративним судом 02.10.2026 вх. 01-12/137516/26.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2026 прийнято адміністративну справу №200/3095/26 до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Ольги Горшкової.

08.10.2026 через систему "Електронний суд" позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив прийняти до розгляду уточнену позовну заяву та викласти позовні вимоги в наступній редакції:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення індексації моєї пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування до моєї пенсійної справи такої особливості, як «Рішення суду згідно ПКМУ №821 - з 19.12.2025 по довічно» та не вилучення з моєї пенсійної справи приписи постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету з Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» та припинення щомісячної виплати пенсії у повному обсязі з 19.12.2025 року;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати мені пенсії за минулий час за період з 25.03.2025 року по 31.10.2026 року у розмірі 413073.40 грн.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити індексацію розміру моєї пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 15057.09 грн. (за 2022-2024 роки) на коефіцієнт збільшення, у розмірі 1,121 відповідно до пункту 1 постанови від 25 лютого 2026 р. № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2026 року, з урахуванням раніше сплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вилучити з моєї пенсійної справи приписи постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету з Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» та поновити виплату мені пенсії з 19.12.2025 року відповідно з приписами ст. 47 ч. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на мою користь заборгованість з пенсійних виплат за період з 25.03.2025 року по 31.10.2026 року у розмірі 413073.40 грн.

Дослідивши подану заяву, суд встановив наступне.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно із частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Зміст статті 160 КАС України передбачає, що в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

За змістом статті 160 КАС України предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.

Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.

Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.

Позивач розпоряджається своїми правами відносно предмета спору, підстав позову та розміру позовних вимог на власний розсуд, але це право обмежене певними стадійними вимогами.

Отже, наведені норми процесуального закону обмежують право позивача змінювати одночасно предмет та підстави позову.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Аналогічна правова позиція викладена в низці постанов Верховного Суду, зокрема від 30.11.2018 у справі №806/1723/17, від 10.12.2019 у справі №923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19, від 09.07.2020 у справі № 922/404/19.

Згідно приписів частини першої ст. 47 КАС України, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У свою чергу, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Ними будуть: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов`язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність.

Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.

Визначаючи підстави позову, як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Процесуальний кодекс передбачає право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову, однак одночасна зміна предмету позову та підстав позову законом заборонена.

При одночасній зміні предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю вже новий позов. Саме у зв`язку із цим законодавцем було закріплено альтернативну зміну предмета чи підстав позову.

У свою чергу, Верховний Суд у рішенні від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19, висловив позицію, згідно якої під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Верховний Суд також зазначив, що під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 року у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 року у справі № 925/186/19.

У контексті викладеного, суд зазначає, що зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №826/19197/16, від 31.07.2020 у справі №826/11947/18.

Так, звертаючись 08.10.2026 до суду з заявою про зміну предмету позову, позивач фактично заявив додаткові позовні вимоги до раніше заявлених позовних вимог, а саме в частині зазначення додаткового періоду невиплати пенсії за минулий період.

Суд звертає увагу на те, що позивач заявляє додаткову вимогу про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на його користь заборгованість з пенсійних виплат за період з 25.03.2025 року по 31.10.2026 року у розмірі 413073.40 грн.

Водночас, суд зазначає, що позивачем заявлено нові позовні вимоги, що має наслідком дослідження інших обставин, що не є предметом розгляду в даній справі, оскільки правовідносини щодо виплати заборгованості по сплаті спірної частини пенсії, починаючи з 01.05.2026 по 31.10.2026 виникли вже після подання первісного позову до суду.

За таких обставин, викладене позивачем непогодження з діями відповідача може слугувати підставою для подання нового позову та розгляду таких спірних правовідносин в іншому провадженні при їх настанні.

Викладене вказує, що позивачем фактично подано до суду заяву про одночасну зміну предмета та підстави позову у спосіб доповнення позовних вимог, фактичних та правових підстав новими, що адміністративно-процесуальним законом не допускається.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) про те, що позивач має право змінити лише предмет або підстави позову. У цій постанові суд дійшов висновку, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Суд зазначає, що під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет. Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку. Отже, об`єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.

Таким чином, подана позивачем заява від 08.10.2026, в якій він заявив додаткові позовні вимоги до раніше заявлених позовних вимог, фактично є заявою про одночасну зміну як предмета так і підстав позову, що виразилось у заявлені нових позовних вимог, що обґрунтовуються іншими підставами та іншими правовими наслідками, наведеними у поданій заяві, що не передбачено чинним процесуальним законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 826/19197/16, в якій Верховний Суд підкреслив, що зміна предмета позову або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, суд повертає заяву представника позивача про уточнення позовних вимог (зміну предмету позову) від 08.10.2026 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Водночас, суд роз`яснює, що в даному випадку позивач не позбавлений права звернутися до суду з новим окремим позовом у загальному порядку.

Керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву позивача про уточнення позовних вимог (зміну предмету позову) від 08.10.2026 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Роз`яснити право позивача на звернення до суду з зазначеними у заяві позовними вимогами в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ольга ГОРШКОВА