Рішення № 140465715, 09.10.2026, Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 213/2854/26

Провадження № 2/197/952/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року с-ще Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Гетьманенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Широке позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

предтавник ТОВ "Свеа фінанс" звернулося до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1556986 від 15.04.2024 в розмірі 15562,50 грн, а також понесених судових витрат. Обґрунтовує позов тим, що15.04.2024 між ТОВ "Слон Кредит" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №1556986, відповідно до якого товариство надає позичальнику кредит у сумі 1500 грн, строком на 360 днів, стандартна процентна ставка 2,50 % на день, знижена процентна ставка 0,010% в день. 15 липня 2025 року між ТОВ "Слон Кредит" та ТОВ "Свеа фінанс" було укладено договір факторингу № 01.02-23/25, відповідно до умов якого "Слон Кредит" передає ТОВ "Свеа фінанс" права вимоги кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-23/25 від 15.07.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1556986 становить: 15562,50 грн, з яких заборгованість за сумою кредиту - 1500 грн, заборгованість по відсотках - 13312,50 грн, пеня, штраф- 750 грн.

Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.07.2026 дану цивільну справу було направлено до Широківського районного суду Дніпропетровської області за територіальною підсудністю.

Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 19.08.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач, представниця позивача в судове засідання не з`явилися. В позовній заяві було заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. У разі неявки в судове засідання відповідачки не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, зокрема шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, про причини своєї неявки не повідомив. Заяв, клопотань від нього не надходило.

Суд у зв`язку з вищевикладеним зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд, враховуючи ту обставину, що позивачу та відповідачу були створені належні та достатні умови для подання суду відповідних заяв по суті справи, заяв із процесуальних питань та доказів, вважає, що чергове відкладення розгляду справи порушуватиме розумний строк розгляду цивільної справи, у зв`язку із чим суд вважає за необхідним ухвалити відповідне рішення, а тому зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 15.04.2024 між ТОВ "Слон кредит" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1556986. Відповідно до умов кредитного договору, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту складає 1500 гривень. Строк кредиту 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 договору. Знижена процентна ставка 0,010% в день. Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Дати надання кредиту 15.04.2024 або 16.04.2024. Вказаний договір укладений в електронній формі та підписаний споживачем одноразовим ідентифікатором M645.

Також в матеріалах справи наявний паспорт споживчого кредиту до договору, у якому містяться основні умови кредитування.

Відповідно до листа ТОВ "Пейтек" № 20250815-813 від 15.08.2025, ТОВ "Слон кредит" здійснило перерахування грошових коштів в сумі 1500 грн на рахунок НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , сайт торгівця - https://sloncredit.ua, код авторизації - 261460, номер транзакції в системі ТОВ "Пейтек"- 4fa4313d-eab0-482a-9808-8edbf7ef042a Номер транзакції в системі ТОВ"Слон кредит" 15569861713171549.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №1556986 від 15.04.2024, заборгованість ОСОБА_1 становить 15562,50 грн, з яких заборгованість по тілу - 1500 грн, заборгованість по відсотках - 13312,50 грн, пеня, штраф- 750 грн.

15 липня 2025 року між ТОВ "Слон Кредит" та ТОВ "Свеа фінанс" було укладено договір факторингу № 01.02-23/25, згідно якого ТОВ "Слон кредит" передав ТОВ " Свеа фінанс" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі до боржника ОСОБА_1 за договором № 1556986 від 15.04.2024.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-23/25, від 15.07.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1556986 становить: 15562,50 грн, з яких заборгованість по тілу - 1500 грн, заборгованість по відсотках - 13312,50 грн, пеня, штраф- 750 грн.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Так, відповідно до п. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, під час підписання кредитного договору, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення такого Договору на таких умовах шляхом підписання Договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між первісним кредитором та ОСОБА_1 виникли договірні відносини внаслідок укладення між ними кредитного договору. Права вимоги за договором були відступлені позивачу по справі, відповідач відзиву чи заперечень на позов не подавав, тому наданий позивачем розрахунок заборгованості в частині суми основного боргу, за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті, тож ОСОБА_1 не виконав обов`язок з повернення кредитних коштів і позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів, а відтак в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1500 грн суд вбачає підстави для задоволення позову.

Разом з тим, щодо суми боргу за відсотками, суд зазначає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Стаття 8 Закону України "Про споживче кредитування", якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%, була доповнена ч. 5 згідно із Законом №3498-IX від 22.11.2023.

Закон України від 22.11.2023 №3498-ХІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набрав чинності 24.12.2023.

Згідно з ч. 5 ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Суд враховує, що п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону "Про споживче кредитування" передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

З огляду на встановлене, після набрання 24.12.2023 змінами до Закону України "Про споживче кредитування" і по 21.04.2024 застосовується денна процентна ставка не більше 2.5%, з 22.04.2024 по 19.08.2024 - не більше 1.5%, а з 20.08.2024 - не більше 1%.

Судом встановлено, що кредитний договір між ТОВ "Слон кредит" та ОСОБА_1 укладено 15.04.2024 року строк кредитування - 360 днів, а відтак в період з 15.04.2024 по 05.05.2024 на вказану кредиту суму 1500 грн підлягає нарахуванню узгоджений розмір відсотків 0,010 % в день, таким чином 0,010%*1500*21день=3,15грн. В період з 06.05.2024 по 19.08.2024 на вказану кредиту суму підлягає нарахуванню розмір відсотків 1,50% що відповідає вимогам Закону України "Про споживче кредитування", так як узгоджений розмір 2,50 % - є нікчемним. Враховуючи встановлене, за період з 06.05.2024 і по 19.08.2024 підлягає стягненню сума відсотків у розмірі 1,5%*1500 грн *106 днів =2385 грн. Також, з 20.08.2024 по 10.04.2025 (останній день дії кредитного договору) підлягає нарахуванню розмір відсотків - 1%, що відповідає вимогам Закону України "Про споживче кредитування", так як узгоджений розмір 2,50 % - є нікчемним. Враховуючи встановлене, за період з 20.08.2024 і по 10.04.2025 підлягає стягненню сума відсотків у розмірі 1%*1500грн*234=3510 грн, а разом 3,15+2385+3510=5898,15 грн.

Разом з тим, щодо стягнення штрафних санкцій у розмірі 750 грн, суд зазначає, що п. 18 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України вказує про те, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Вказана норма діє на час виникнення спору, а відтак, у стягненні з відповідача штрафних санкцій слід відмовити.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин справи, суд всебічно та повно з`ясував обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 7398,15 грн, тобто в частині суми тіла кредиту в розмірі 1500 грн, процентів в розмірі 5898,15 грн, при цьому в частині відповідальності за порушення грошового зобов`язання (штраф) в розмірі 750 грн - відмовлено.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 236 від 29.06.2026 (а.с. 7), який підлягає відшкодуванню попорційно задоволенню позовних вимог, а саме 7398,15грн/15562,50грн*2662,40 грн =1265,66 грн.

Керуючись ст.ст. 89, 141, 247, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 6, 509, 512, 526, 536, 625, 626, 629, 638, 1050, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа фінанс" (місцезнаходження: місто Київ, вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ: 37616221) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа фінанс" заборгованість за кредитним договором № 1556986 від 15 квітня 2024 року у розмірі 7398 (сім тисяч триста дев`яносто вісім) гривень 15 копійок.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа фінанс" сплачений судовий збір у розмірі 1265 (одна тисяча двісті шістдесят п`ять) гривень 66 копійок.

Заочне рішення може бути переглянутим судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення - 09.10.2026.

Суддя М.В. Панчук