Ухвала суду № 140463811, 09.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/30731/26

УХВАЛА

09 жовтня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Нінель Володимирівна, розглянувши матеріали адміністративного позову:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , тел.: НОМЕР_2 )

до: П`ятого апеляційного адміністративного суду (адреса: Україна, 65607, Одеська обл., м. Одеса, просп. Лесі Українки, 19 21, ЄДРПОУ: 42261436, тел.: 380487059640)

про: визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до П`ятого апеляційного адміністративного суду, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії П`ятого апеляційного адміністративного суду щодо проведення процедур автоматизованого визначення складу суду (передачі справи раніше визначеному складу суду) у справі № 540/92/22 з порушенням вимог статті 31 КАС України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання АСДС у П`ятому апеляційному адміністративному суді.

Разом з позовом до суду подане клопотання про поновлення строків звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що про факт порушення встановленої процедури автоматизованого розподілу справи №540/92/22 та виявлені суттєві розбіжності між підсумковими документами АСДС Позивачу стало відомо лише після проведення детального порівняльного аналізу Звітів про автоматизований розподіл та Протоколів АСДС від 27.03.2023 р., 20.04.2023 р., 25.04.2023 р., 10.07.2023 р.

Окрім цього, із публічних джерел та засобів масової інформації Позивачу стало відомо про оприлюднення фактів щодо можливого здійснення неправомірного тиску та протиправного впливу з боку посадової особи (ОСОБА_2) на суддівський корпус та процеси прийняття судових рішень.

Враховуючи, що Позивач займала посаду з підвищеними ризиками, висвітлені у ЗМІ факти викликали обґрунтовані сумніви щодо об`єктивності та незалежності проведення розподілу справи.

З метою перевірки наявності чи відсутності порушень процедури автоматизованого розподілу справи під час формування складу суду у справі № 540/92/22, Позивачем було невідкладно вжито заходів правового захисту, а саме:

Направлено офіційні звернення до Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури для проведення перевірки фактів можливого протиправного впливу в судову систему.

Одночасно вжито заходів щодо самостійної перевірки порядку здійснення розподілу через аналіз відкритих даних документообігу та направлено відповідні запити до суду щодо надання роз`яснень стосовно виявлених розбіжностей у Звітах та Протоколах.

Оскільки відповідь на направлені запити наразі очікується та буде надана суду додатково одразу після її отримання, а підтвердження обставин вимагало часових затрат у складних умовах діючого воєнного стану, Позивач був позбавлений об`єктивної можливості звернутися з цим позовом у загальний строк.

Крім того, оскаржувані дії - порушення процедури автоматизованого розподілу справи, зміна типу розподілу, ручне виключення суддів, здійснюються виключно у внутрішньому середовищі системи документообігу суду. Жодна з цих дій не знаходить відображення у судових ухвалах, повістках чи інших процесуальних документах, що надсилаються сторонам. Зовні процес виглядає формально правильним: справа фіксується за тим самим складом, ухвали виносяться у звичайному порядку.

Таким чином, навіть добросовісний і процесуально активний учасник справи не мав об`єктивної можливості своєчасно виявити відповідні порушення без спеціального запиту та аналізу внутрішньої документації суду. Сам факт приховування протиправних дій унеможливлює відлік строку з моменту їх вчинення.

Розглядаючи подане клопотання суддя виходить з наступного.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Разом з тим право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Приписами ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У цій статті містяться терміни "дізналася" та "повинна була дізнатися", що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Таким чином, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправними дій Відповідача становить шість місяців. Вказаний строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із поданого адміністративного позову та клопотання про поновлення строку звернення до суду, Позивач зазначає, що про порушення своїх прав дізналася зі сформованих автоматизованою системою Звітів (від 27.03.2023 р., 20.04.2023 р., 25.04.2023 р., 10.07.2023 р.), які, на її думку, містять відомості про ручне виключення інших суддів, які не входили до складу визначеної колегії.

В той же час, позивач наполягає на тому, що оскаржувані дії - порушення процедури автоматизованого розподілу справи, зміна типу розподілу, ручне виключення суддів, здійснюються виключно у внутрішньому середовищі системи документообігу суду. Жодна з цих дій не знаходить відображення у судових ухвалах, повістках чи інших процесуальних документах, що надсилаються сторонам. Зовні процес виглядає формально правильним: справа фіксується за тим самим складом, ухвали виносяться у звичайному порядку.

Вказані доводи Позивача суддя вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до рішення Ради суддів України від 22 липня 2015 року № 79 щодо внесення змін до Положення про автоматизовану систему документообігу суду в частині оприлюднення результатів автоматизованого розподілу судових справ, ще починаючи з 01 вересня 2015 року на веб-порталі судової влади України у розділі «Інформація щодо стадій розгляду судових справ» за адресою «http://court.gov.ua/fair/» щоденно в автоматичному режимі оприлюднюються звіти про автоматизований розподіл судових справ.

Кожний відвідувач веб-порталу є можливість ознайомитися не лише з результатами автоматизованого розподілу кожної судової справи, але й з порядком здійснення цього розподілу.

Крім того, з 01 вересня 2015 року на веб-сторінці відповідного суду на веб-порталі судової влади України в розділі «Засади використання автоматизованої системи документообігу суду» у хронологічному порядку оприлюднюються Засади використання автоматизованої системи документообігу суду, що затверджені зборами суддів відповідного суду.

Фактичний аналіз порталу Судової Влади підтверджує наявність відповідних звітів про авто розподіл у справі №540/92/22 у вільному доступі.

Таким чином, суддя приходить до висновку, що зазначення Позивачем «дізналася з аналізу звітів» не є тотожним поняттю «могла дізнатись», оскільки має місце власна пасивна поведінка Позивача, що не може бути поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Крім того, суддя критично ставиться до доводів, що Позивачу стало відомо із публічних джерел та засобів масової інформації про оприлюднення фактів щодо можливого здійснення неправомірного тиску та протиправного впливу з боку посадової особи (ОСОБА_2) на суддівський корпус та процеси прийняття судових рішень, адже ці доводи є абстрактними, не конкретними та не підтверджені належними та допустимими доказами.

З огляду на вказане, суддя приходить до висновку, що зазначені в клопотанні про поновлення строку звернення до суду доводи є недостатніми та не підтверджені доказами поважності причин такого пропуску.

Адміністративний позов зареєстрований 06.11.2025 року за вхід. №38263/25, з порушенням шестимісячного строку звернення до суду.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 161 КАС України, з огляду на наступне.

Приписами ст. 5 КАС України «Право на звернення до суду та способи судового захисту» встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 14 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Приписами ст. 245 КАС України встановлені, повноваження суду при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;

8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства;

13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Позивачем заявлена вимога про визнати протиправними дії П`ятого апеляційного адміністративного суду, в той же час вимоги про зобов`язання вчинити дії не заявлено.

У зв`язку із чим позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог шляхом подання уточненої позовної заяви.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У свою чергу, правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно ч.1 ст.2 Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч. 1 ст. 3 Закону).

Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно приписів ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України 2026 рік» № 4695-IX від 3 грудня 2025 року, станом на 01.01.2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328 грн. 00 коп.

В адміністративному позові позивачем заявлена одна вимога немайнового характеру за яку підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1064 грн 96 коп. (з урахуванням коефіцієнту 0,8 за подання документів в електронному виді).

Доказів сплати судового збору до суду не надані.

Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом подання до суду квитанції про сплату судового збору за заявлені вимоги майнового та немайнового характеру на суму 1064,96 грн., вказану суму судового збору перерахувати на:

Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA468999980313171206084015756

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що вказаний адміністративний позов, слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256, 256, 294 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду зазначені в заяві про поновлення строку.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до П`ятого апеляційного адміністративного суду про визнання протиправними дій - залишити без руху.

Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала окремо від рішення по справі оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА