Ухвала суду № 140463499, 08.10.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/16819/26

Провадження № 1-кс/175/2312/26

У Х В А Л А

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

08 жовтня 2026 року с-ще Слобожанське

Слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання начальника відділення СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026052390003774 від 06.10.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 23.04.1996 Борівським районним судом Харківської області за ч.2 ст.229-6 КК України (в редакції 1960 року) до 2 років позбавлення волі з додатковим покаранням лікування від наркоманії, звільнився 05.09.1996 відповідно до Указу Президента України «Про амністію»;

- 11.06.1997 Краматорським міським судом Донецької області за ст.104 КК України (в редакції 1960 року) до 1 року виправних робіт з утриманням 20% заробітку;

- 03.09.1998 Краматорським міським судом Донецької області за ч.3 ст.81 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 06.08.2002 по відбуттю строку покарання;

- 28.02.2005 Краматорським міським судом Донецької області за ч.2 ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 07.06.2005 Апеляційним судом Донецької області за п.6 ч.2 ст.115, ч.3 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, п.6 ч.2 ст.115, ч.2 ст.125, ч.4 ст.187, ст.70 ч.1, ст.70 ч.4 до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна; звільнено 16.08.2019 по відбуттю строку покарання;

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08.10.2026 начальник відділення СВ Краматорського РУП ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, із визначенням розміру застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу, слідчим обґрунтовано тим, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.194 КК України, яке відноситься до категорії тяжких і законом максимальне покарання за нього визначено у виді позбавлення волі строком на 10 років, а також наявністю ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливістю переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання і просив його задовольнити з огляду на наявність зазначених в клопотанні ризиків і неможливості застосування іншого, менш суворого запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора, а захисник ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Відомості про кримінальне правопорушення 06.10.2026 внесені до ЄРДР за №12026052390003774 з правовою кваліфікацією ч.2 ст.194 КК України.

07.10.2026 підозрюваному ОСОБА_4 повідомлено про підозру, згідно якої він 05.10.2026 приблизно о 19:40 перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вживав спиртні напої. В цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на умисне знищення чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, а саме будинку АДРЕСА_2 .

З метою створення умов для реалізації власного злочинного умислу, ОСОБА_4 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на подвір`ї за місцем свого проживання взяв пластикову ємність, в середині якої перебувала легкозаймиста рідина, після чого переліз через паркан до сусіднього будинку АДРЕСА_2 . Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на умисне знищення чужого майна шляхом підпалу, діючи умисно ОСОБА_4 , маючи при собі легкозаймисту речовину та сірники перебуваючи на території вищевказаного домоволодіння поряд з вхідними дверима до вказаного будинку, який на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , усвідомлюючи загально небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання наслідків у вигляді знищення чужого майна, вилив вміст наявної при ньому пластикової ємності з горючою рідиною на двері та вікна зазначеного будинку та за допомогою сірників підпалив горючу рідину в результаті чого відбулося займання вищевказаного будинку.

Внаслідок умисних, злочинних, протиправних дій ОСОБА_4 та впливу термічної дії джерела відкритого вогню, відбулося загоряння вікон та вхідних дверей будинку АДРЕСА_2 , виникла пожежа та як наслідок знищення майна, тобто доведення майна до повної непридатності щодо його цільового призначення.

Виконавши усі необхідні дії та реалізувавши протиправний умисел ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, заподіявши потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду в розмірі 80000 доларів США, відповідно до курсу НБУ станом на 05.10.2026 у грошовому еквіваленті складає - 3 598 856 грн, що є особливо великим розміром.

Таким чином ОСОБА_4 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, тобто умисному знищенні чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, що заподіяло майнову шкоду в особливо великому розмірі.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує наступне.

Згідно з положеннями статті 5 пункту 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Статтею 29 Конституції України передбачено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як визначено ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.

Про існування обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України можуть свідчити наступні докази, долучені до клопотання: електронні рапорти від 05.10.2026; заява потерпілого ОСОБА_7 ; протокол огляду місця події від 06.10.2026; акт про пожежу від 06.10.2026; протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протоколи та стенограми допиту свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; протоколом огляду предмета від 06.10.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ..

Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.194 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» у справі від 23 січня 2012 року № 30671/04 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Так ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

З огляду на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, максимальне покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі на строк до 10 років, а тому, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує у разі визнання винуватим, існує реальний ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, у зв`язку із чим слідчий суддя вважає, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Також слідчий суддя вважає обґрунтованим твердження сторони обвинувачення про існування ризику незаконного впливу на свідків та потерпілих, оскільки такі не були досліджені безпосередньо судом, тому існує певна ймовірність незаконного впливу на них зі сторони зацікавлених осіб з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

Суд може обґрунтовувати свої висновки, лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Відтак вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо існування ризику впливу на свідків та інших учасників цього кримінального провадження.

Також є слушними доводи слідчого про існування ризиків передбачених п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 раніше судимий та згідно підозри вчинив інкриміноване йому правопорушення в період непогашеної судимості.

Доводи сторони обвинувачення про існування ризиків, передбачених п.4 ч.1 ст.177 КПК України, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином достатнім обсягом доказів не підтверджено і з цих підстав судом до уваги не приймається.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.1, 3 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України - є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, яке було вчинено ОСОБА_4 , доведених ризиків та даних про особу підозрюваного, останньому необхідно визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На підставі вищезазначеного, керуючись вимогами статей 176-178, 182, 183, 194, 196, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання начальника відділення СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Дата закінчення дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 05 грудня 2026 року.

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240,00 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, рахунок UA158201720355229002000017442, відкритий в ДКСУ м. Київ (МФО 820172 ).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

В разі внесення застави підозрюваним або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

1) не відлучатись з населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця перебування;

3) утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні. З моменту звільнення з під-варти у зв`язку із внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій отримується підозрюваний.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали, а особою, яка перебуває під вартою з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1