Рішення № 140463314, 08.10.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД

МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/4334/26

Провадження № 2/210/2463/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 жовтня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Біди А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в порядку загального позовного провадження, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, без участі сторін, та без фіксування судового засідання звукозаписувальним пристроєм, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Центрально-Міської районної в місті ради про захист прав малолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

29 червня 2026 року до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Центрально-Міської районної в місті ради про захист прав малолітньої дитини та змінивши предмет позову просив суд встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 своєї доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка постійно проживає з батьком.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 14 червня 2014 року він зареєстрував шлюб з відповідачкою по справі. Від шлюбних відносин у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька ОСОБА_4 . У 2024 році вони фактично припинили шлюбні відносини та їх спільна донька ОСОБА_3 проживає разом з позивачем, за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач має достатній дохід, самостійно займається вихованням та утримання доньки, забезпечує її матеріально та піклується про неї, цікавиться станом її здоров`я, має постійне місце проживання, в якому створені належні умови для проживання дитини та її розвитку. Відповідачка, як мати, належної уваги, турботи та піклування доньці не надає, належним чином не виконує своїх батьківських обов`язків по вихованню та утриманню дитини. Зазначені обставини мають не тимчасовий, а тривалий характер. При цьому, обставини, які б об`єктивно перешкоджали відповідачці брати участь у житті доньки, її вихованні та утриманні, йому не відомі. Фактична відсутність відповідачки у житті дитини обумовлена саме її власною поведінкою та відсутністю належної участі у житті доньки. Позивач зазначив, що звертається до суду у зв`язку з необхідністю судового підтвердження юридично значущих обставин, які фактично склалися у відносинах між батьками та дитиною. Враховуючи наявність між сторонами спору щодо фактичної реалізації батьківських прав та виконання батьківських обов`язків, відповідні вимоги підлягають розгляду судом у позовному провадженні із забезпеченням сторонами можливості надати докази на підтвердження своїх позицій, у зв`язку з чим, він звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 02 липня 2026 року відкрито провадження по вказаній справі за правилами загального позовного провадження (а.с.21).

Ухвалою суду 17 липня 2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду (а.с.32).

Ухвалою суду від 09 вересня 2026 року прийняти до розгляду позовну заяву у новій редакції (а.с.51).

Присутній у судовому засіданні 30 вересня 2026 року позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та посилаючись на обґрунтування наведені в позовній заяві, просив суд позов задовольнити. Крім того, звернувся до суду з клопотанням про допит свідків, які можуть підтвердити обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні присутня не була, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, 17 липня 2026 року та 30 вересня 2026 року зверталась до суду з заявами про розгляд справи без її участі. Крім того, подана 17 липня 2026 року заява про розгляд справи без подання учасниками справи відзиву на позовну заяву, доповнень та додаткових пояснень, за наявними у справі матеріалами була посвідчена приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Русак Л.А. 16 липня 2026 року та зареєстровано в реєстрі за №422. Справжність підпису відповідача засвідчена приватним нотаріусом (а.с.30, 55).

Представник третьої особи Виконавчий комітет Центрально-Міської районної в місті ради в судовому засіданні присутній не був, поза межами судового засідання, від представника органу опіки та піклування виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради Юрік М.С. надходили заяви від 16 липня 2026 року та 20 серпня 2026 року в яких остання просила суд проводити розгляд справи без участі представника третьої особи. При розгляді справи покладається на розсуд суду (а.с.28, 34).

Відповідно до частини 3 статті 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши долучені сторонами до матеріалів справи докази дійшов наступних висновків.

Так, відповідного до актового запису про шлюб сформованого в застоснку «Дія», 14 червня 2014 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_5 , про що Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області було складено актовий запис №352. Після державної реєстрації шлюбу наречена змінила прізвища на ОСОБА_6 (а.с.12-13).

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , про що Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області 16 жовтня 2014 року складено відповідний актовий запис №958. Батьками ОСОБА_3 зазначені: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 16.10.2014 року (а.с.14).

Відповідно до Акту обстеження умов проживання №8/10-19/422 від 31.07.2026 року складеного заступником начальника сектору захисту прав і законних інтересів дітей служби у справах дітей ОСОБА_7 , було проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 поверхового будинку, який складається з 9 кімнат, кухні, коридору, веранди, двох санвузлів. Власник майна є дід дитини, ОСОБА_8 . Умови проживання задовільні, в будинку чисто та затишно, кімнати просторі, облаштовані меблями, побутовою технікою, наявні усі енергоносії. Для виховання та розвитку дитини створені умови: малолітня ОСОБА_9 має окрему кімнату де є ліжко, шафа, стіл для навчання, ПК. Дитина забезпечена одягом та взяттям за віком і за сезоном, отримує повноцінне харчування. За вказаною адресою проживають ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дід дитини, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , баба дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батько дитини та ОСОБА_3 ,, ІНФОРМАЦІЯ_6 дитина. Стосунки, традиції сім`ї: відносини між дитиною та батьком доброзичливі. Відповідно до ст.171 СК України малолітня ОСОБА_9 пояснила, що з вересня 2025 року вона проживає разом з батьком, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . До цього часу мешкала з батьками за адресою: АДРЕСА_3 . Дитина зазначила, що мати ніколи її не сварила, не пригнічувала, не била. Наразі дитина підтримує зв`язок з матір`ю засобами телефонного зв`язку. Дитина додала, що їй краще з татом (а.с.38 зворот-39).

Допитана за клопотанням позивача, в судовому засіданні 30 вересня 2026 року, свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що знає родину ОСОБА_6 більше 20 років, підтримує з ними дружні відносини. ЇЇ онук товаришує з донько ОСОБА_12 . Матір дитини вона не бачили більше 3 років. Дитина проживає з батьком та своїми бабусею і дідусем. Вихованням та утримання дитини займається лише ОСОБА_13 .

Допитана в судовому засіданні 30 вересня 2026 року свідок ОСОБА_10 , суду пояснила, що вона матір позивача. Що у них є ще один син, який проживає окремо від них. ОСОБА_14 разом з онукою ОСОБА_15 проживають з нею та її чоловіком за однією адресою. ОСОБА_14 з донькою переїхав проживати до них більше року тому, точної дати вже не пам`ятає. З невісткою відносини у неї не склалися, між ними виникали постійні сварки, невістка постійно була чимось незадоволена та виражала свої претензії. Як їй відомо зі слів спільних знайомих, відповідача виїхала за кордон, де і проживає на сьогодні. Син та його донька проживають разом з ними, конфліктів між ними ні коли не виникали.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і треба прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 11 липня 2017 року у справі «М.С. проти України», заява №2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі потрібно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

У параграфі 54 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява №31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права та висновків ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першорядно повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору.

Норми міжнародного права та національне законодавство не містять положень, які б наділяли одного з батьків пріоритетним правом на виховання дитини.

Сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 Сімейного кодексу України (далі - СК України) «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.

З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин і оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі (подібний висновок міститься в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 15 березня 2023 року в справі №726/2166/19 та від 13 липня 2023 року в справі №922/5158/21).

У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Відповідачка у справі за час розгляду справи не виявила бажання спростувати твердження позивача проте, що останній самостійно виховує дитину, піклується про її навчання, дбає про її життєзабезпечення, лікування, духовний розвиток тощо.

Як зазначалося вище, сімейні відносини базуються на засадах справедливості, добросовісності та розумності відповідно до моральних засад суспільства.

Загальні засади (принципи) мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання повинні відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Справедливість - це одна з основних засад права, яка є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Зазначені правові висновки про дотримання принципу справедливості виклав Конституційний Суд України у рішеннях від 30 січня 2003 року №3-рп/2003, від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004.

Відповідно до ст.157 Сімейного Кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В умовах дії режиму воєнного стану факт самостійного виховання батьком (або іншою особою) дитини може існувати і без наявного спору про право через існування (настання) обставин, в силу яких обсяг прав матері (батька) обмежується або припиняється. Наприклад, особа, яка розлучена та самостійно здійснює обов`язки по вихованню та утриманню дитини, в той час коли інший з батьків позбавлений фактичної змоги виконувати свої обов`язки; батько або матір не беруть участі у вихованні та утриманні дитини або зникли, проте не визнані судом безвісно відсутніми або такими, що позбавлені батьківських прав; якщо один з батьків перебуває на окупованій території, в полоні і не може фактично виховувати та утримувати дитину тощо].

Отже, за відсутності спору між батьками дитини щодо її виховання та утримання й визначення законодавством встановлення такого факту в судовому порядку, суд, оцінюючи доводи і докази, які підтверджують факт самостійного виховання особою дитини, досліджує обставини (події) у конкретних життєвих ситуаціях. Законодавець, враховуючи наявні життєві ситуації в умовах війни, розширив перелік підстав, за яких особа, яка самостійно виховує та утримує дитину, може отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та/або звільнитися з військової служби без позбавлення іншого батьківських прав з урахуванням неможливості реалізації ним своїх батьківських прав та обов`язків в умовах війни чи/або надання такій особі соціального статусу одинокого батька (матері) у разі відсутності іншого з батьків. Удосконалюючи законодавство в умовах режиму воєнного стану, законодавець передбачив установлення факту самостійного виховання та утримання дитини як підставу для отримання відстрочки від мобілізації та/або звільнення з військової служби та чітко визначив порядок його встановлення виключно в судовому порядку, що унеможливлює встановлення такого юридичного факту в позасудовому порядку будь-яким іншим органом влади.

Такий порядок встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини визначений тому, що суд встановлює обставини та перевіряє (підтверджує) їх доказами незалежно від наданих сторонами доказів та зазначених доводів на їх спростування. Тобто встановлення юридичного факту як підстава для отримання відстрочки від мобілізації та/або звільнення з військової служби здійснюється безпосередньо судом. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 02.04.2025р. у справі №127/3622/24.

Отже, Верховний Суд по справі №127/3622/24 констатував, що за відсутності спору між батьками дитини щодо її виховання та утримання й визначення законодавством встановлення такого факту в судовому порядку, суд, оцінюючи доводи і докази, які підтверджують факт самостійного виховання особою дитини, досліджує обставини (події) у конкретних життєвих ситуаціях.

За фактичних обставин, встановлених судом мати самоусунулась від виховання доньки, позивач займається повноцінним вихованням, навчанням, фізичним розвитком, забезпечення потребами щодо малолітньої ОСОБА_3 .

Крім того, сама відповідачка ОСОБА_2 не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Враховуючи малолітній вік дитини, безпекову ситуацію в країні в умовах воєнного стану, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову для належного захисту прав та законних інтересів дитини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 257, 259, 263, 264, 273, 315 ЦПК України, ст.ст.19, 24, 55 56, 105, 110, 112, 120, 141, 157 СК України, ст.ст.8, 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Центрально-Міської районної в місті ради про захист прав малолітньої дитини, - задовольнити.

Встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 , своєї доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка постійно проживає з батьком.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 ;

- третя особа: Виконавчий комітет Центрально-Міської районної в місті ради, код ЄДРПОУ: 04052560, адреса місця знаходження: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Свято-Миколаївська, будинок №27.

Суддя: Н. Ю. Вікторович