Ухвала суду № 140462301, 09.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 жовтня 2026 рокусправа № 380/21040/26

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (адреса: 36011, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Гоголя, 34, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення від 02.02.26 р. про відмову в призначенні пенсії на заміну від розпорядження про призначення пенсії від 26.01.26 р. за №13465004027; визнання протиправною бездіяльності щодо не зарахування пільгового стажу; зобов`язання зарахувати до пільгового стажу перебування на посадах електрогазозварника, електрозварника 4 розряду, електрозварника 6 розряду, пожежником, навчання за спеціальністю електрогазозваник, службу в армії, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, в періоди 01.09.1985- 30.05.1986 (навчання за спеціальність електрогазозварника), 24.07.1986-13.10.1986 (робота електрогазозварником на Завод залізобетонних конструкцій Львівської залізниці), 09.02.1989-15.06.1989 (Львівське ВО «Світанок»,електрогазозварник 4 розряду), 19.06.1989-17.09.1991 (Державна пожежна охорона органів внутрішніх справ, пожежник) , 01.02.2010-01.06.2011 (ПАТ «Концерн Хлібпром», електрогазозварник 6-го розряду), 02.06.2011-09.08.2013 (ПАТ «Концерн Хлібпром», електрогазозварник 6-го розряду), 12.08.2013-02.02.2015 (ПАТ «Концерн Хлібпром», електрогазозварник 6-го розряду), 01.06.2022-07.07.2023 (ЛКП «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс», електрогазозварник), 10.07.2023-24.12.2025 (ЛКП «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс», електрогазозварник) та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 24.12.25; зобов`язання зарахувати до страхового стажу період роботи водієм у Львівському автотранспортному підприємстві (записи в трудовій книзі за № 12-13) з 20.01.1992 р. по 13.04.1993.

Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства ( надалі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Згідно із частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень частини 3 статті 122 КАС України, при цьому, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Предметом даного спору є правомірність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 02.02.2026 №134650040270 про відмову в призначенні пенсії, а також пов`язаних із ним дій щодо незарахування окремих періодів роботи до страхового та пільгового стажу.

Відтак саме рішення від 02.02.2026 року №134650040270 є актом індивідуальної дії, з прийняттям якого пов`язується виникнення спірних правовідносин та початок перебігу строку звернення до суду.

При цьому, позивач зазначив у позовній заяві, що отримав копію спірного рішення 18.02.2026 року.

Суд звертає увагу, що пропущений строк звернення до суду з позовом може бути поновлений за наявністю поважних причин, проте позивач не зазначила об`єктивно непереборних обставин, які б не залежали від його волевиявлення або пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що позбавили позивача можливості звернутися до адміністративного суду з даним позовом у встановлений процесуальним законодавством строк.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. За умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що саме з моменту отримання спірного рішення позивач дізнався про порушення відповідачем його права на отримання пенсії, та відповідно з цієї дати для неї розпочався перебіг процесуального строку для звернення до суду.

Проте, до суду з цим позовом за захистом свого права на отримання пенсії, позивач звернувся лише 04.10.2026 року.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що отримання особою листів, роз`яснень або відповідей на звернення щодо вже прийнятого рішення не змінює момент, з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо такі листи не містять нового рішення суб`єкта владних повноважень та не змінюють правового становища особи.

Вказане свідчить про пропуск позивачем шестимісячного процесуального строку на звернення до суду, передбаченого статтею 233 КЗпП України.

Обставини, на які посилається позивач, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом, оскільки не перешкоджали зверненню до суду в установлений строк. Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду мають суб`єктивний характер і не позбавляли останнього можливості звернутися до суду з цим позовом у встановлені КАС України строки.

Отже, зазначені обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду. Тобто, позивач пропустив строк звернення до суду з причин, які не є поважними.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В порушення вимог вищезазначеної статті позивач не додав до позовної заяви заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Згідно частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з вимогами частини першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачеві строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачеві, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

СуддяТроянова Олена Вікторівна