Ухвала суду № 140461732, 08.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

08 жовтня 2026 року 320/35490/26

Суддя Київського окружного адміністративного судуі Балась Т.П., розглянувши в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства культури України про визнання протиправними та скасування наказів,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати накази Міністерства культури України від 27.08.2026 № 1012, № 1013, № 1014, № 1018, № 1019 та № 1020 разом із затвердженими ними переліками переможців.

07.10.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, у якій заявник просить:

- зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у справі заборони Міністерству культури України, Державному агентству України з питань кіно, Державному агентству України з питань мистецтв та мистецької освіти та ДП «Центр захисту інформаційного простору України», кожному в межах його повноважень щодо виконання наказів Міністерства культури України від 27.08.2026 № 1012, № 1013, № 1014, № 1018, № 1019, № 1020:

- укладати нові договори про надання державної підтримки проєктам, визначеним у додатках до зазначених наказів, на підставі статусу переможця, наданого цими наказами;

- брати та подавати на реєстрацію нові бюджетні зобов`язання, подавати платіжні інструкції та здійснювати авансові або інші платежі для фінансування проектів безпосередньо на виконання зазначених наказів, у тому числі за договорами, укладеними до постановляння ухвали.

Необхідність забезпечення позову обґрунтована тим, що накази Міністерства культури України від 27.08.2026 № 1012, № 1013, № 1014, № 1018, № 1019 та № 1020 разом із затвердженими ними переліками переможців, є протиправним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства. Позивач стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову може створити очевидну загрозу заподіяння до ухвалення рішення в даній справі шкоди правам та інтересам Позивача у випадку виконання вимог Рішення, що в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або поставить під сумнів ефективний захист з метою поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1-2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з частиною 4 статті 152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 6 частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову судовий збір становить 0,3 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 3328,00 грн.

Отже, з вищенаведених норм слідує, що сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання позивачем заяви про забезпечення позову, становить 998,40 грн. (0,3 х 3328,00 грн.).

В заяві про забезпечення позову позивач клопоче про звільнення від сплати судового збору або його відстрочення. Дане клопотання позивач мотивує тим, що відповідно до статті 133 КАС України та статті 8 Закону України Про судовий збір, суд заявою позивача ( заявника) може відстрочити чи звільнити від сплати судового збору .

Так відповідно до відомостей ДПС, які надано позивачем установлено, що дохід позивача за 2025 рік становив 22 629,04 грн. Також зі слів позивача, вона здійснює фактичний догляд за матір`ю ОСОБА_2 , якій безстроково встановлено інвалідність I групи, підгрупи Б.

При вирішенні питання про звільнення чи розстрочення судового збору суддею враховано таке.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон №3674-VI.

Відповідно до вимог ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

У заяві сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

Проте, в даному випадку вказана обставина не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Згідно з вимогами ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23.01.2015 №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26.07.2005, пункт 44; Рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 26.07.2005, пункти 63-64).

Суд зазначає, що ОСОБА_1 не включена до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, та інших заяв зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.

Посилання позивача на те, що вона фактично здійснює догляд за матір`ю ОСОБА_2 , якій безстроково встановлено інвалідність I групи, підгрупи Б., не підтверджується жодним документом встановленим відповідно до чинного законодавства та не звільняє заявника від сплати судового збору.

Більш того, нормами КАС України і Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення, зменшення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору позивачем.

Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За таких обставин, суддя вважає, що наведені обставини в обґрунтування звільнення від сплати судового збору є недостатніми, а отже, у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати судового збору за звернення до суду із заявою про забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що така заява не відповідає вимогам ст.152 КАС України.

Відповідно до частини 7 статті 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи невідповідність поданої заяви про забезпечення позову вимогам статті 152 КАС України, суд вважає за необхідне повернути позивачу заяву про забезпечення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст.150, 152, 154, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відмовити.

2. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути без розгляду.

3. Копію ухвали про повернення заяви без розгляду надіслати особі, яка її подала, разом із заявою й усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Балась Т.П.