Ухвала суду № 140460815, 09.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 жовтня 2026 рокуСправа №160/31398/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ремез К. І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

01.10.2026 через підсистему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.04.2025 № 0591411-2413-0408 UA1210005000004599 про нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 48 723 грн 75 коп.;

- визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.02.2026 № 0099342-2413-0408-UA12100050000045992 про нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 32 940 грн 00 коп.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2026 позовну заяву залишено без руху. Суд дійшов висновку, що позов подано з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), визнав неповажними підстави, наведені в заяві про поновлення строку, поданій разом із позовом, та встановив позивачу десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів поважності причин його пропуску, а також доказів дати отримання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Копію ухвали доставлено до електронного кабінету позивача 02.10.2026.

08.10.2026 позивач через підсистему «Електронний суд» подав заяву про усунення недоліків позовної заяви та заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити його.

У заяві від 08.10.2026 позивач, крім очікування результатів розгляду заяви про проведення звірки, на яке він посилався раніше, навів такі обставини. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення він отримав 15.03.2026 в одному поштовому відправленні. Податкові зобов`язання визначено щодо нежитлового приміщення за адресою: Дніпропетровська область, Самарівський (колишній Новомосковський) район, с. Мар`ївка, вул. Адміністративна, 12, яке позивач набув у власність 29.11.2023 і яке демонтовано 12.02.2024. Для державної реєстрації припинення права власності на знищений об`єкт позивач звернувся із заявою про таку реєстрацію та отримав висновок про знищення майна, однак провести реєстрацію перешкоджав арешт, накладений на об`єкт у кримінальному провадженні, про який позивач дізнався 05.05.2026. Після зняття арешту ухвалою слідчого судді від 18.05.2026 припинення права власності зареєстровано 26.05.2026, після чого 29.05.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення звірки відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, а відповідь на неї надано лише після спливу строку звернення до суду.

Частиною 1 статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Питання щодо поважності причин пропуску строку, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Оцінюючи наведені позивачем підстави в сукупності з доданими до позовної заяви доказами, суд зазначає таке.

Щодо початку перебігу строку та тривалості його пропуску.

Позивач стверджує, що обидва оскаржувані податкові повідомлення-рішення отримав 15.03.2026 в одному рекомендованому поштовому відправленні АТ «Укрпошта» № R067120193357, конверт якого містить відмітку відповідача від 12.03.2026. Інших відомостей про дату вручення позивачу оскаржуваних рішень матеріали справи не містять. Не наводить їх і відповідач у листі від 18.09.2026 № 70411/6/04-36-24-11-13, у якому перелічено податкові повідомлення-рішення, сформовані позивачу за 20232025 роки.

Отже, на цій стадії суд виходить з дати отримання, на яку посилається позивач, і водночас витребовує у відповідача докази надіслання (вручення) позивачу кожного з оскаржуваних рішень. За такої дати строк звернення до суду сплинув 15.09.2026, а позов подано 01.10.2026, тобто строк пропущено на шістнадцять днів.

Щодо обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.

Як і в ухвалі від 02.10.2026, суд виходить з того, що звернення платника податку із заявою про проведення звірки саме по собі перебігу строку звернення до суду не зупиняє і не перериває. Водночас у заяві від 08.10.2026 позивач навів і підтвердив доказами обставини, яких не містила перша заява і які пояснюють, чому заяву про звірку подано лише 29.05.2026 і чому позивач обґрунтовано очікував вирішення спірного питання за результатами її розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що:

- 25.03.2026, через десять днів після отримання податкових повідомлень-рішень, позивач підписав заяву про державну реєстрацію припинення права власності на нежитлове приміщення (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2679062012100) у зв`язку з його знищенням; справжність підпису засвідчено приватним нотаріусом Самарівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Аляб`євою Я. С., зареєстровано в реєстрі за № 249;

- 03.04.2026 ТОВ «Дніпро БТІ» склало висновок про знищення (знесення) майна, за яким демонтування будівлі відбулося 12.02.2024;

- 05.05.2026 позивач отримав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 475724978, з якої дізнався про арешт об`єкта, накладений 20.04.2024 слідчим суддею Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області у кримінальному провадженні № 12024041470000062 від 08.03.2024;

- ухвалою слідчого судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 18.05.2026 у справі № 179/497/24 (провадження № 1-кс/179/105/26) клопотання позивача задоволено, арешт з об`єкта знято;

- 26.05.2026 проведено державну реєстрацію припинення права власності позивача на цей об`єкт у зв`язку з його знищенням (витяг з Державного реєстру речових прав № 479463279 від 29.05.2026);

- 29.05.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення звірки та перегляд нарахувань податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 20242025 роки з урахуванням знищення об`єкта, додавши до неї витяг з Державного реєстру речових прав і висновок про знищення майна; заяву отримано відповідачем 01.06.2026;

- відповідь на цю заяву відповідач надав листом від 18.09.2026 № 70411/6/04-36-24-11-13, тобто через три з половиною місяці після її отримання і вже після спливу строку звернення до суду;

- до суду позивач звернувся 01.10.2026.

Отже, після отримання податкових повідомлень-рішень позивач без невиправданих перерв вчиняв дії, спрямовані на документальне підтвердження обставини, з якою він пов`язує протиправність нарахування податку, - припинення існування об`єкта оподаткування. Перешкода у вигляді арешту виникла не з його волі: арешт накладено в кримінальному провадженні, про нього позивач дізнався лише 05.05.2026, а зняти його міг тільки слідчий суддя. Після зняття арешту реєстрацію припинення права власності проведено через вісім днів, а заяву про звірку подано через три дні після реєстрації.

Звернення позивача із заявою про звірку не було довільним вибором позасудового способу врегулювання спору. Підпунктом 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на 29.05.2026) передбачено, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Отже, закон установлює для цього податку спеціальну процедуру, за результатами якої оскаржувані податкові повідомлення-рішення могли бути відкликані самим контролюючим органом, а предмет спору - відпасти. Позивач скористався цією процедурою в межах строку звернення до суду і подав документи про знищення об`єкта та припинення права власності на нього, тобто саме ті документи, з якими підпункт 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України пов`язує перерахунок суми податку. Заява надійшла до відповідача більш як за три місяці до закінчення строку звернення до суду, однак відповідь на неї надано лише після його спливу. Тривалість розгляду заяви від позивача не залежала.

Отримавши відповідь, у якій відповідач підтвердив правомірність нарахувань, позивач звернувся до суду через тринадцять днів після дати листа, а загальна тривалість пропуску строку становить шістнадцять днів.

За таких обставин суд вважає, що наведені позивачем обставини в їх сукупності відповідають критеріям поважності причин пропуску строку: вони безпосередньо ускладнювали своєчасне звернення до суду; виникли незалежно від волі позивача (арешт у кримінальному провадженні, тривалість розгляду заяви контролюючим органом); виникли протягом строку, який пропущено; підтверджуються належними та допустимими доказами. Поведінка позивача свідчить не про нехтування правом на судовий захист, а про послідовні добросовісні дії з усунення перешкод і врегулювання спірного питання у визначений законом спосіб.

Відмова в поновленні строку, пропущеного за таких обставин на шістнадцять днів, була б непропорційним обмеженням права позивача на доступ до суду, гарантованого статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду є поважними, а строк звернення до суду підлягає поновленню.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, та підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду. Копію позовної заяви з додатками доставлено до електронного кабінету відповідача 01.10.2026.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

Частиною 3 статті 257 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, є адміністративною справою незначної складності (малозначною справою).

Так, відповідно до частини 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач у позовній заяві просить розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Зважаючи на те, що ця справа відноситься до справ незначної складності, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за можливе розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Згідно з частиною 3 статті 80 цього Кодексу про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Для правильного обчислення строку звернення до суду має значення дата вручення позивачу кожного з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Відповідно до абзацу першого підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення про сплату податку надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. З огляду на це суд вважає за необхідне витребувати у відповідача докази надіслання (вручення) позивачу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Керуючись статтями 9, 80, 121, 122, 123, 160, 161, 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.04.2025 № 0591411-2413-0408-UA12100050000045992 та від 17.02.2026 № 0099342-2413-0408-UA12100050000045992.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами з 09.11.2026 у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Ремез К. І.

Витребувати від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали докази надіслання (вручення) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податкових повідомлень-рішень від 30.04.2025 № 0591411-2413-0408-UA12100050000045992 та від 17.02.2026 № 0099342-2413-0408-UA12100050000045992 (документи про поштові відправлення, повідомлення про вручення, відомості про відстеження поштових відправлень, документи про повернення відправлень відправнику тощо).

Роз`яснити, що відповідно до частин 6-8 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду; особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також зобов`язати відповідача надати до суду разом із відзивом на позов документи, що підтверджують надання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов, а також зобов`язати позивача надати до суду разом із відповіддю на відзив документи, що підтверджують надання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив, а також зобов`язати відповідача надати до суду разом із запереченням на відповідь на відзив документи, що підтверджують надання заперечень на відповідь на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

Інформацію щодо даної адміністративної справи учасники справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 11 статті 44 КАС України якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.

Суддя К.І. Ремез