Рішення № 140460655, 29.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокуСправа №160/8848/26Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В.за участі секретаря судового засіданняБеседі Г.Р.за участі:представника позивача представника відповідачане з`явився (повідомлений належним чином) Каціонова О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (49005 м. Дніпро, пр-т Гагаріна, 69, офіс 323 ЄДРПОУ 26511979) до Південно-Східної митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22 ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

УСТАНОВИВ:

09.04.2026 року Акціонерне товариство «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Південно-Східної митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.12.2025 року № UA1100002025142;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.12.2025 року № UA1100002025141;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.03.2026 року № UA110000202632;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.03.2026 року № UA110000202633.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що При спробі вивезти товари на митний термінал, виїзд із будівельних майданчиків було заблоковано КП «Муніципальною вартою», яка пояснила свої дії вимогою КП «Дніпровський метрополітен» та керівництва м. Дніпра. В наступному КП «Дніпровський метрополітен» Листом від №39/40-2 від 31.01.2023 офіційно повідомив Позивача про притримання товарів, які перебувають на будівельних майданчиках, надіслав Позивачу відповідні Акти про притримання, а також заблокував доступ до всіх будівельних майданчиків Позивачу.

На момент заблокування доступу до будівельних майданчиків, товари, що були ввезені за митними деклараціями згідно із додатком 1 до акту, знаходилися на будівельних майданчиках. В зв`язку з заблокуванням вивезення товарів позивач звертався до правоохоронних органів, проте поліція або не з`являлася на виклик або не здійснювала ніяких дій. При черговій спробі вивезти товари, 25 січня 2023 року (тобто до настання граничного строку вивезення товару з території України) і не допуску здійснити такі дії, після звернення до поліції, на виклик прибула слідча група і прийняла заяву щодо вчинення кримінального правопорушення, але у відповідний термін відомості щодо вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були.

В зв`язку з бездіяльністю поліції позивач прийняв рішення здійснити додаткові заходи за для виконання митних зобов`язань та звернувся зі скаргою до Бабушкінського районного суду, після чого, 15.03.2023 року, на підставі ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.2023 були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо не допуску на будівельний майданчик по вул. Столярова, 1М. В наступному заяви про вчинення кримінального правопорушення були подані і щодо такого не допуску на всі інші будівельні майданчики, на яких розташований товар, поміщений у режим тимчасового ввезення. Всі відомості щодо цього внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, триває досудове розслідування щодо кримінального правопорушення за ч.4 ст. 191 Кримінального кодексу України за фактом привласнення майна. Всі відповідні докази додаються до позову.

Прослідковується чіткий причинно-наслідковий зв`язок між обставинами які унеможливили доступ позивача до майна, яке знаходилося в митному режимі тимчасового ввезення і неможливістю виконати обов`язок щодо завершення митного режиму тимчасового ввезення шляхом реекспорту, тому, на думку позивача, податкові повідомлення-рішення, які складені та направлені позивачу на підставі акту, є протиправними та підлягають скасуванню, у зв`язку з чим позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 14 квітня 2026 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою від 05 травня 2026 року суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19 травня 2026 року 15:10 год.

09.01.2026 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому він пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що представництвом «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» оформлено в митному режимі тимчасового ввезення товари машини та обладнання із застосуванням тарифної пільги (тарифної преференції) зі сплати митних платежів за кодом «198» («Товари, що можуть поміщуватись в режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами відповідно до положень Додатка Е до Конвенції про тимчасове ввезення») згідно з Класифікатором звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій»

За встановлені актом перевірки встановлено порушення законодавства України з питань митної справи, вчинені представництвом «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» повторно протягом 1095 календарних днів, має бути застосована штрафна (фінансова) санкція (штраф) у розмірі 50 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання, передбачена пунктом 123.3 статті 123 ПК України, у зв`язку з чим суми нарахованих у податкових повідомлень-рішень Південно-Східної митниці від 22.12.2025 №№ UA1100002025141, UA1100002025142 грошових зобов`язань підлягають збільшенню.

Митниця не погоджується з твердженнями позивача, що внаслідок неправомірних дій КП «Дніпровський метрополітен», яке унеможливило фізичний доступ скаржника до товарів, оформлених за МД, вказаними у додатку 1 до акта перевірки, та пред`явлення цих товарів митному органу для здійснення митного оформлення, оскільки товари, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, не можуть бути своєчасно вивезені за межі митної території України внаслідок накладення на них арешту (за винятком арешту внаслідок позовів приватних осіб) або вилучення у справі про порушення митних правил, перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється на час такого арешту (вилучення).

Обставини на які посилається позивач не є підставою для зупинення перебігу строку тимчасового ввезення товарів або припинення митного режиму тимчасового ввезення у розумінні вказаних норм законодавства України з питань митної справи.

Ухвалою від 19 травня 2026 року суд продовжив строк підготовчого провадження у справі № 160/8848/26 на 30 днів. Призначив підготовче засідання на 23.06.2026 року.

Суд переніс розгляд справи на 14.07.2026 року.

Ухвалою від 14 липня 2026 року суд закрив підготовче провадження у справі № 160/8848/26. Призначив справу до розгляду справи по суті на 23.07.2026 року об 14 год. 00 хв.

Суд переніс розгляд справи на 03.09.2026, 29.09.2026.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні у задоволенні позовних вимог просив відмовити, підтримав позицію викладену у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно із наказом Південно-Східної митниці від 22.10.2025 № 434, проведено документальну невиїзну перевірку представництва «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування та своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів за окремими МД в період з 2018 по 2022 роки. Про призначення перевірки та її терміни митницею повідомлено керівника представництва «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» листом від 23.10.2025 №7.5-01/19-02/13/6086. Тривалість перевірки 10 робочих днів.

Перевіркою встановлено, що до закінчення встановлених митним органом строків тимчасового ввезення товарів, оформлених за МД, вказаними у додатку 1 до акта перевірки, представництво «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» мало завершити митний режим тимчасового ввезення товарів шляхом реекспорту цих товарів або поміщення їх в інший митний режим. Товари, оформлені за МД, вказаними у додатку 1 до акта перевірки, позивачем у встановлені митним органом у МД строки, а також у передбачений частиною першою статті 108 МК України строк, що обчислюється з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення, не реекспортовані та в інший митний режим не поміщені.

Документальною невиїзною перевіркою дотримання представництвом «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» вимог законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності отримання пільг і звільнення від оподаткування та своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів за окремими МД в період з 2018 по 2022 роки.

За результатами проведеної перевірки Південно-Східною митницею складено акт від 21.11.2025 № 0061/25/7.5-19/0026511979.

Перевіркою встановлено такі порушення:

- статей 103, 285 МК України, що призвело до заниження податкового зобов`язання зі сплати ввізного мита на суму 1 491 190, 54 грн;

- статей 103, 285 МК України та пункту 190.1 статті 190 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість за митною декларацією у розмірі 19 815 925,84 грн.

Сума занижених податкових зобов`язань у розмірі 21 307 116,38 грн (із них мито - 1 491 190, 54 грн та ПДВ - 19 815 925,84 грн), визначена контролюючим органом на підставі підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України, згідно частини 2 статті 293, частини 1 статті 298 МКУ та підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, повинна бути сплачена платником податків до Державного бюджету України.

Акт перевірки від 21.11.2025 № 0061/25/7.5-19/0026511979 направлений листом від 26.11.2025 № 7.5- 01/19-02/13/6671 на адресу позивача для підписання.

Акт перевірки від 21.11.2025 № 0061/25/7.5-19/0026511979 позивачем не отримано та згідно із поштовим повідомленням від 26.11.2025 № R067045353858 повернуто на адресу митниці за закінченням терміну зберігання, про що складено акт від 15.12.2025 № 43.

За результатами документальної невиїзної перевірки представництву «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» винесені такі податкові повідомлення-рішення:

- від 22.12.2025 № UA1100002025141 за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на загальну суму 1 501 560, 88 грн, з яких 1 491 190, 54 грн основний платіж та 10370,34 грн штрафні санкції;

- від 22.12.2025 № UA1100002025142 за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на загальну суму 24 769 907,36 грн, з яких 19 815 925,84 грн основний платіж та 4953981,52 грн штрафні санкції.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення направлені на адресу позивача листом від 22.12.2025 № 7.5-02/19-02/13/7231.

Позивач не погодився із прийнятими митницею податковими повідомленнями - рішеннями та оскаржив їх в адміністративному порядку шляхом подання скарги від 05.01.2026 № 1/01-26 до Державної митної служби України.

Держмитслужба розглянула скаргу позивача за результатом її розгляду прийняла рішення від 09.03.2026 № 1/10-06/13/1231, яким встановила неправильне визначення Південно-Східною митницею у ППР від 22.12.2025 №№ UA1100002025141, UA1100002025142 розміру штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Держмитслужба залишила податкові повідомлення-рішення Південно-Східної митниці від 22.12.2025 №№ UA1100002025141, UA1100002025142 без змін, а скаргу представництва «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» від 05.01.2026 № 1/01-26 без задоволення та зобов`язала Південно-Східну митницю відповідно до пункту 60.6 статті 60 ПК України надіслати окремі податкові повідомлення-рішення на суму грошових зобов`язань представництва «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» за платежами мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, та ПДВ, збільшену за рахунок застосування штрафних санкцій в розмірі 50 відсотків суми визначених податкових зобов`язань у податкових повідомленнях рішеннях Південно-Східної митниці від 22.12.2025 №№ UA1100002025141, UA1100002025142 (на різницю з урахуванням уже застосованих штрафних санкцій у розмірі 25 відсотків).

З урахуванням зазначеного Південно-Східною митницею прийняті нові податкові повідомлення-рішення:

- від 11.03.2026 № UA110000202632, яким збільшено штрафні санкції за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 10 370,34 грн;

- від 11.03.2026 № UA110000202633, яким збільшено штрафні санкції за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на загальну суму 4 953 981,52 грн.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення направлені на адресу позивача листом від 11.03.2026 № 7.5-02/19-02/13/1464.

Представник позивач у позовній заяві зазначає про неправомірність притягнення його до відповідальності за порушення умов митного режиму тимчасового ввезення, оскільки невиконання ним у встановлені строки заходів щодо завершення митного режиму тимчасового ввезення товарів сталося внаслідок неправомірних дій КП «Дніпровський метрополітен», яке унеможливило фізичний доступ скаржника до товарів, оформлених за МД, вказаними у додатку 1 до акта перевірки, та пред`явлення цих товарів митному органу для здійснення митного оформлення, тому звернувся до суду з цим позовом по визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд виходить з такого.

Згідно із положеннями частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з п. 25 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митний режим - комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

Відповідно до ст. 103 Митного кодексу України тимчасове ввезення це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Згідно із ч. 1 ст. 111 Митного кодексу України, іноземні товари, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, зберігають статус іноземних товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Митного кодексу України митний режим тимчасового ввезення може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, який передбачає їх перебування під митним контролем.

Згідно із ч. 6 ст. 104 Митного кодексу України для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна: 1) подати митному органу, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення; 2) у випадках, передбачених законодавством, надати митному органу зобов`язання про реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово ввозяться, у строки, встановлені митним органом; 3) подати митному органу дозвіл відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством; 4) сплатити митні платежі відповідно до статті 106 цього Кодексу або забезпечити виконання зобов`язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

Згідно зі ст. 285 Митного кодексу України умовне часткове звільнення від оподаткування ввізним митом застосовується до товарів, зазначених у статті 106 цього Кодексу, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 цього Кодексу.

Порядок застосування умовного часткового звільнення від оподаткування ввізним митом визначено статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 7 ст. 286 Митного кодексу України до товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, застосовується умовне часткове звільнення від оподаткування ввізним митом у порядку, визначеному главою 18 цього Кодексу.

У разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування ввізним митом, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі ввізне мито сплачується у порядку, визначеному частиною сьомою статті 106 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 106 Митного кодексу України, у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами відповідно до положень Додатка Е до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік) можуть поміщуватися товари (за винятком підакцизних), не зазначені у статтях 105, 189 цього Кодексу, а також у Додатках В.1-В.9, С, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), або такі, що не відповідають вимогам зазначених Додатків.

Законом від 24.03.2004 №1661-IV Україна приєдналася до Конвенції про тимчасове ввезення (далі Конвенція).

Відповідно до статті 1 Глави І Конвенції про тимчасове ввезення термін «тимчасове ввезення» означає митний режим, який дозволяє приймати на митну територію певні товари (у тому числі транспортні засоби), умовно звільнені від ввізного мита і податків, без застосування заборон чи обмежень економічного характеру на ввезення; такі товари (у тому числі транспортні засоби), мають ввозитися з визначеною метою і призначатися для подальшого вивезення у встановлений термін, та не піддаватися змінам, за винятком нормального зниження їхньої вартості (амортизації) внаслідок їхнього використання.

Пунктом 1 статті 4 Глави III Конвенції про тимчасове ввезення встановлено, що якщо в Додатку не передбачено інше, кожна із Договірних Сторін має право обумовлювати тимчасове ввезення товарів (у тому числі транспортних засобів) наданням митного документа та гарантії.

Для товарів (у тому числі транспортних засобів), на які під час ввезення поширюються заборони чи обмеження відповідно до національного законодавства, може вимагатися додаткова гарантія, відповідно до положень, встановлених національним законодавством (п. 4 ст. 4 Конвенції про тимчасове ввезення).

Отже, Конвенція про тимчасове ввезення надає право Договірним Сторонам обумовлювати тимчасове ввезення товарів на їх митні території, звільняти такі товари від ввізного мита і податків за певних умов та допускає поширення встановлених національним законодавством заборон чи обмежень на такі товари.

Відповідно до ст. 19 Конвенції про тимчасове ввезення положення цієї Конвенції не створюють перешкод для застосування заборон та обмежень, які випливають з національних законів та нормативних актів і ґрунтуються на міркуваннях неекономічного характеру, таких, як міркування моралі чи піклування про громадський порядок, міркування громадської безпеки, гігієни чи здоров`я населення, або міркування ветеринарного чи фітосанітарного порядку, пов`язані із захистом диких видів тварин і рослин, яким загрожує вимирання (знищення), або міркування захисту авторських прав та промислової власності.

Разом з тим, Конвенція про тимчасове ввезення не містить заборони щодо обмеження застосування національним законодавством заходів економічного характеру.

Згідно зі статтею 1 Додатка Е Конвенції часткове звільнення означає звільнення від сплати частини суми ввізного мита й податків, які мали б бути стягнуті, якби товари пройшли процедуру митного оформлення для використання в межах території ввезення, за станом на дату, на яку на них було поширено режим тимчасового ввезення.

Відповідно до ч.ч. 2-6 ст. 106 Митного кодексу України, у разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

Сума митних платежів сплачується при поміщенні товарів у митний режим тимчасового ввезення та розраховується за встановлений митним органом строк дії цього митного режиму.

У такому ж порядку сплачуються митні платежі у разі продовження строку тимчасового ввезення зазначених товарів відповідно до статті 108 цього Кодексу.

Загальна сума митних платежів, яка підлягає сплаті за час перебування товарів у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, не повинна перевищувати суми, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

Сума митних платежів, сплачена на підставі умовного часткового звільнення від оподаткування митними платежами, поверненню не підлягає.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 108 Митного кодексу України строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.

Строк тимчасового ввезення транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом з урахуванням того, що ці транспортні засоби повинні бути вивезені за межі митної території України після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.

З урахуванням мети ввезення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, особливостей транспортних операцій та інших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів відповідно до частини першої цієї статті та/або транспортних засобів комерційного призначення відповідно до частини другої цієї статті за письмовою заявою власника цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженої ним особи може бути продовжений відповідним митним органом. У разі відмови у продовженні строку тимчасового ввезення митний орган зобов`язаний невідкладно письмово або в електронній формі повідомити особі, яка звернулася із заявою про продовження строку тимчасового ввезення, про причини та підстави такої відмови.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 Митного кодексу України митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті.

Згідно ч. 7 ст. 106 Митного кодексу України, у разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі митні платежі сплачуються в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами. При цьому за період, коли застосовувалося таке звільнення, підлягають сплаті проценти з сум податкових зобов`язань, що підлягали б сплаті у разі, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов`язань відповідно до розділу II Податкового кодексу України.

Документальною невиїзною перевіркою дотримання представництвом «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» вимог законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності отримання пільг і звільнення від оподаткування та своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів за окремими митними деклараціями в період з 2018 по 2022 роки встановлено такі порушення:

-статей 103, 285 МК України, що призвело до заниження податкового зобов`язання зі сплати ввізного мита на суму 1 491 190, 54 грн;

- статей 103, 285 МК України та пункту 190.1 статті 190 ПК України, що призвело до заниження податкового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість за митною декларацією у розмірі 19 815 925,84 грн.

За результатами документальної невиїзної перевірки представництву «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» направлено такі податкові повідомлення-рішення:

- від 22.12.2025 № UA1100002025141 за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на загальну суму 1 501 560, 88 грн, з яких 1 491 190, 54 грн основний платіж та 10370,34 грн штрафні санкції;

- від 22.12.2025 № UA1100002025142 за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання на загальну суму 24 769 907,36 грн, з яких 19 815 925,84 грн основний платіж та 4953981,52 грн штрафні санкції.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 22.12.2025 № UA1100002025141, № UA1100002025142 стали висновки відповідача про те, що позивачем не були здійснені заходи щодо завершення митного режиму тимчасового ввезення товарів у встановлені митним органом строки за митними деклараціями.

Суд встановив, що листом від №39/40-2 від 31.01.2023 КП «Дніпровський метрополітен» повідомив позивача про притримання товарів, які перебувають на будівельних майданчиках, надіслав позивачу відповідні акти про притримання, а також заблокував доступ до всіх будівельних майданчиків позивачу.

Крім того, позивач вказує, що 25 січня 2023 року (тобто до настання граничного строку вивезення товару з території України) і не допуску здійснити такі дії, після звернення до поліції, на виклик прибула слідча група і прийняла заяву щодо вчинення кримінального правопорушення, але у відповідний термін відомості щодо вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були.

Позивач здійснити додаткові заходи за для виконання митних зобов`язань та звернувся зі скаргою до Бабушкінського районного суду, після чого, 15.03.2023 року, на підставі ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.2023 були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо не допуску на будівельний майданчик по вул. Столярова, 1м.

Представництво «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» повідомило митницю, що завершення режиму тимчасового ввезення товарів, митне оформлення яких було здійснено за митними деклараціями згідно з додатком 1 акту відбулося з причин, що об`єктивно не залежали від позивача, поза його волею та надано такі документи:

- пояснення адвоката Бондаренко В.Ю. від 14.06.2022 р.

- лист Замовнику № LET-LIM-DMC-000979 від 29.06.2022

- лист КП Дніпровський метрополітен 39-40-2 від 31.01.2023

- акт візуального огляду обладнання, машин та механізмів від 26.12.2022 р.

- акт утримання обладнання машин та механізмів від 26.12.2022 р.

- ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.2023

- заява від 19.04.2023 р. вх. № 6000

- заява від 19.04.2023 р. вх. № 5999

- заява від 19.04.2023 р. вх. № 5998

- заява від 19.04.2023 р. вх. № 5996

- заява від 19.04.2023 р. вх. № 5995

- повідомлення ГУНП в Дніпропетровській області від 27.04.2023 вих. 43-г-8197

- відповідь ГУНП в Дніпропетровській області від 10.05.2023 вих. №2-Б-109гп

- витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно із ст. 285 Митного кодексу України умовне часткове звільнення від оподаткування ввізним митом застосовується до товарів, зазначених у статті 106 цього Кодексу, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 цього Кодексу. Порядок застосування умовного часткового звільнення від оподаткування ввізним митом визначено статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 292 Митного кодексу України митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму.

Згідно із пунктом 206.16 статті 206 Податкового кодексу України у разі втрати товарів, що перебувають під митним контролем у митних режимах, в яких надано звільнення або умовне звільнення від оподаткування, нецільового використання цих товарів або в разі невиконання у строки, встановлені Митним кодексом України, заходів щодо завершення таких митних режимів особа, відповідальна за дотримання митного режиму, зобов`язана сплатити суму податкового зобов`язання, на яку було надане таке звільнення або умовне звільнення, та пеню, нараховану відповідно до статті 129 цього Кодексу, розраховану з дня надання звільнення або умовного звільнення від оподаткування.

Зі змісту зазначених правових приписів слідує, що обов`язок сплатити суму податкового зобов`язання, на яку було надане умовне звільнення, та пеню передбачено, зокрема, в разі невиконання у строки, встановлені Митним кодексом України, заходів щодо завершення таких митних режимів.

З урахуванням вищевикладеного можна зробити висновок, що обов`язковою умовою застосування наслідків, передбачених пунктом 206.16 статті 206 Податкового кодексу України, є, по-перше, невиконання заходів щодо завершення митного режиму, а по-друге, невиконання у строки, які передбачені Митним кодексом.

У відношенні позивача відповідач склав постанови про порушення митних правил №№0049/11000/23, 0050/11000/23, 0051/11000/23, 0053/11000/23, 0054/11000/23, 0055/11000/23, 0056/11000/23, 0057/11000/23 від 27.07.2023.

Інформація про факт незаконного утримання товарів, поміщених у режим тимчасового ввезення разом з підтверджуючими документами була надана відповідачу 18 липня 2023 року разом з поясненнями позивача (вих. LET-LIM-GEN003204 від 18.07.2023) на офіційну електрону адресу митниці - dn.post@customs.gov.ua.

Про факт незаконного утримання товарів, поміщених у режим тимчасового ввезення, позивач інформував відповідача також 04.01.2023 року листом LETLIM-GEN-003149, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами під час судового розгляду справи.

За результатом розгляду скарги позивача Державною митною службою України, постанови відповідача №№0049/11000/23, 0050/11000/23, 0051/11000/23, 0053/11000/23, 0054/11000/23, 0055/11000/23, 0056/11000/23, 0057/11000/23 від 27.07.2023 були скасовані постановами Державної митної служби від 25.08.2023 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Як вже зазначалось, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень були висновки відповідача про те, що позивач у встановлений строк не виконав заходів щодо завершення митного режиму.

Так відповідно до частин 1, 3 статті 112 Митного кодексу України митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті. Митний режим тимчасового ввезення припиняється митним органом у разі конфіскації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Отже, митний режим тимчасового ввезення завершується або митним органом, або підприємством шляхом реекспорту товарів, або шляхом поміщення їх в інший митний режим.

Під час судового розгляду справи суд встановив, що у зв`язку із обставинами непереборної сили (форс-мажор у зв`язку із широкомасштабнім нападом рф) позивач був змушений припинити роботи, а потім розірвати Контракт щодо будівництва метрополітену у м. Дніпро, який укладено з КП «Дніпровський метрополітен» і для виконання якого було ввезено товари в митному режимі тимчасового ввезення.

Після цього позивач мав намір перевести товари в інший митний режим (режим реекспорту) та повернути ці товари до Туреччини. При спробі вивезти товари на митний термінал, виїзд із будівельних майданчиків було заблоковано КП «Муніципальною вартою»,

Листом від №39/40-2 від 31.01.2023 Комунальне підприємство «Муніципальною вартою» повідомило позивача про притримання товарів, які перебувають на будівельних майданчиках, надіслало позивачу відповідні акт про притримання станом на 26.12.2022, а також заблокував доступ до всіх будівельних майданчиків позивачу. На момент заблокування доступу до будівельних майданчиків, товари, що були ввезені за митними деклараціями згідно із додатком 1 до акту, знаходилися на будівельних майданчиках.

За приписами статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» № 671/97-ВР від 02.12.1997 торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

Поряд із цим усталеною є практика Верховного Суду (постанови від 05.12.2023 у справі №917/1593/22, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22, від 19.08.2022 у справі №908/2287/17), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної Торгово-промислової палати. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

При цьому Верховний Суд зауважував, що наявність сертифіката (висновку, довідки), виданого Торгово-промисловою палатою, не є беззаперечним та єдиним доказом, що підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Водночас, необхідним є дослідження саме сукупності доводів і доказів, якими заінтересована особа обґрунтовує на не можливість виконання нею, зокрема, вимог митного законодавства.

Суд вважає, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення митного законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Суд не приймає до уваги твердження позивача, що податкові повідомлення рішення від 11.03.2026 року №UA1100002026, №UA110000202633 прийняті за повторне притягнення до відповідальності за одне і те саме порушення, які були предметом розгляду у справі № 160/20822/23, де податкові повідомлення-рішення Дніпровської митниці від 29.12.2021 №№ 0000038/7.5-19, 0000039/7.5-19 були визнані протиправними, податкове повідомлення рішення Дніпровської митниці від 29.12.2021 №№ 0000038/7.5-19 скасовано повністю, а податкове повідомлення-рішення Дніпровської митниці від 29.12.2021 № 0000039/7.5- 19 скасовано частково. Зокрема у вказаному рішенні суд зроби висновок про відсутність у діях скаржника порушення строків тимчасового ввезення товарів, оформлених за МД від 27.09.2019 № UA110150/2019/240728 та від 07.04.2021 № UA110150/2021/005338, оскільки, на його думку, наслідки, передбачені пунктом 206.16 статті 206 ПК України, мають наставати саме за невиконання заходів щодо завершення митного режиму тимчасового ввезення товарів у встановлений МК України строк, а не у строк тимчасового ввезення товару, визначений у МД.

Податковими повідомленнями-рішеннями від 11.03.2026 року №UA1100002026, №UA110000202633 митниця додатково наклала штраф у розмірі 25% від суми визначеного податкового зобов`язання в порядку п. 123.2 ст. 123 ПК України за, на думку митниці, умисне та винне діяння що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання до раніше ухвалених податкових повідомлень-рішень від 22.12.2025 № UA1100002025141 та від 22.12.2025 № UA1100002025142 .

З наведеного вище слідує, що викладені обставини у справі підтвердили неможливість виконання позивачем митних обов`язків та про відсутність вини позивача.

Отже, проаналізувавши встановлені обставини справи та приписи законодавства, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 22.12.2025 № UA1100002025141 № UA1100002025142 та від 11.03.2026 року №UA1100002026, №UA110000202633 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 26624,00 грн.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір в сумі 26624,00 грн, що підтверджується квитанцією від 08.04.2026 року, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст.ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (49005 м. Дніпро, пр-т Гагаріна, 69, офіс 323 ЄДРПОУ 26511979) до Південно-Східної митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22 ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.12.2025 року № UA1100002025142;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.12.2025 року № UA1100002025141;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.03.2026 року № UA110000202632;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.03.2026 року № UA110000202633.

Стягнути на користь Акціонерного товариства «Лімак Іншаат Санаї ве Тіджарет Анонім Шіркеті» (49005 м. Дніпро, пр-т Гагаріна, 69, офіс 323 ЄДРПОУ 26511979) за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22 ЄДРПОУ 43971371) судові витрати у розмірі 26624,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 08 жовтня 2026 року.

Суддя С.В. Ніколайчук