Рішення № 140460572, 08.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 рокуСправа №160/17678/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (Троїцька, 20А, Дніпро, Дніпропетровська область, 49101 ЄДРПОУ 40108866) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

23.06.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, у якому позивач просить:

- Визнати протиправною бездіяльність (дії) Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (Дніпровського РУП № 1) щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 04.06.2026 (№ МИРОІ-014);

- Зобов`язати відповідача: призначити службове розслідування щодо дій (бездіяльності) посадових осіб відділу поліції № 4 (в т.ч. щодо невиконання ухвали суду та ст. 214 КПК), створити дисциплінарну комісію відповідно до Наказу МВС № 893.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.02.2026 року він став жертвою кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України (погроза вбивством). Відомості після звернення до поліції не були внесені до ЄРДР. Позивач звернувся зі скаргою до слідчого судді та поліцію було зобов`язано внести відомості до ЄРДР. 04.06.2026 року позивач подав скаргу на ім`я керівництва про вчинення дисциплінарних проступків та грубої бездіяльності посадовими особами відділу поліції № 4. У скарзі обґрунтовано порушення ст. 214 КПК України, невиконання судового рішення, порушення прав потерпілого, та просив: прийняти скаргу до розгляду; призначити службове розслідування; створити дисциплінарну комісію; притягнути винних осіб до дисциплінарної відповідальності; повідомити позивача про результати на електронну пошту. У відповіді від керівництва слідчого відділу Дніпровського РУП № 1 ГУНП позивача повідомлено про внесення відомостей до ЄРДР 05.06.2026, про право на витяг та оскарження. Іншої інформації не було. З урахуванням обставин викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Ухвалою від 30 червня 2026 року суд відкрив провадження у справі №160/17678/26 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідач на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, 08.07.2026 надіслав до суду письмовий відзив на адміністративний позов в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що строки та порядок розгляду звернення дотримано. Звернення ОСОБА_1 було розглянуто, а заявнику надано письмову відповідь. При цьому питання внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виконання ухвали слідчого судді та здійснення досудового розслідування належать до сфери кримінального процесуального законодавства. Призначення службової перевірки та утворення дисциплінарної комісії належать до повноважень відповідного керівника, а за результатами проведеної перевірки було вжито відповідних організаційних заходів та надано доручення щодо подальшого проведення досудового розслідування. Послався на положення статей 19, 40 Конституції України, Закону України «Про звернення громадян» та інші норми законодавства, зазначаючи, що звернення позивача розглянуто у встановленому порядку.

Згідно з ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

11.02.2026 року ОСОБА_1 , за його твердженнями, став потерпілим від протиправних дій невстановленої особи, які він розцінював як погрозу вбивством.

11.02.2026 року Позивач звернувся зі скаргою до слідчого судді та поліцію було зобов`язано внести відомості до ЄРДР.

04.06.2026 року позивач подав скаргу на ім`я керівництва про вчинення дисциплінарних проступків та грубої бездіяльності посадовими особами відділу поліції № 4. У скарзі обґрунтовано порушення ст. 214 КПК України, невиконання судового рішення, порушення прав потерпілого, та просив: прийняти скаргу до розгляду; призначити службове розслідування; створити дисциплінарну комісію; притягнути винних осіб до дисциплінарної відповідальності; повідомити позивача про результати на електронну пошту.

Позивач вважає, що у відповіді від керівництва слідчого відділу Дніпровського РУП № 1 ГУНП позивача повідомлено про внесення відомостей до ЄРДР 05.06.2026, про право на витяг та оскарження.

08.07.2026 відповідач надіслав до суду письмовий відзив на адміністративний позов в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що строки та порядок розгляду звернення дотримано. Звернення ОСОБА_1 було розглянуто, а заявнику надано письмову відповідь. При цьому питання внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виконання ухвали слідчого судді та здійснення досудового розслідування належать до сфери кримінального процесуального законодавства. Призначення службової перевірки та утворення дисциплінарної комісії належать до повноважень відповідного керівника, а за результатами проведеної перевірки було вжито відповідних організаційних заходів та надано доручення щодо подальшого проведення досудового розслідування. Послався на положення статей 19, 40 Конституції України, Закону України «Про звернення громадян» та інші норми законодавства, зазначаючи, що звернення позивача розглянуто у встановленому порядку.

Також відповідач зазначив наступне.

11.02.2026 року, до чергової частини ВП № 4 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення на спецлінію «102» про конфліктну ситуацію в офісі Всесвітньої організації охорони здоров`я за адресою: м. Дніпро, вул. В`ячеслава Липинського, буд. 4. Вказане повідомлення зареєстровано в ІТС ІПНП ВП № 4 за № 7478 від 11.02.2026 року.

З матеріалів службової перевірки вбачається, що за результатами розгляду матеріалів ІКС ІПНП № 7478 від 11.02.2026 року працівниками поліції було складено відповідний рапорт, а матеріали, у зв`язку з відсутністю, на думку працівників поліції, ознак кримінального правопорушення, долучено до справи № 6715 від 11.02.2026 року. Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань на той час внесені не були.

29.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до органу поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

30.04.2026 року ОСОБА_1 подав заяву про вчинення кримінального правопорушення щодо погроз на його адресу, які, за його твердженнями, мали місце 11.02.2026 року.

02.06.2026 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Дніпра у справі № 932/5179/26, провадження № 1-кс/932/2152/26, постановлено ухвалу, якою зобов`язано уповноважених осіб органу поліції внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_1 від 30.04.2026 року.

04.06.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області зі скаргою № МИРОІ-014 щодо, як він зазначив, дисциплінарних правопорушень та бездіяльності працівників ВП № 4 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області.

У вказаній скарзі ОСОБА_1 просив прийняти та розглянути його звернення, призначити службове розслідування щодо дій та бездіяльності працівників поліції, у тому числі з приводу невиконання вимог статті 214 Кримінального процесуального кодексу України та ухвали слідчого судді від 02.06.2026 року, створити дисциплінарну комісію відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 року, за результатами службового розслідування притягнути винних осіб до дисциплінарної відповідальності, а також повідомити його про результати розгляду скарги, прийняті рішення, номер та дату наказу про призначення службового розслідування і склад дисциплінарної комісії.

До скарги були додані, зокрема, клопотання від 04.06.2026 року щодо виконання ухвали слідчого судді, копія ухвали слідчого судді від 02.06.2026 року у справі № 932/5179/26, провадження № 1-кс/932/2152/26, а також копія заяви про вчинення кримінального правопорушення від 29.04.2026 року.

05.06.2026 року зазначене звернення надійшло до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та зареєстровано за вхідним № М-14779/ез.

05.06.2026 року до ВП № 4 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшла ухвала слідчого судді від 02.06.2026 року у справі № 932/5179/26 про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Вказана ухвала зареєстрована в ІТС ІПНП за № 24216 від 05.06.2026 року.

05.06.2026 року сектором дізнання ВП № 4 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026047150000150 за частиною першою статті 129 Кримінального кодексу України за фактом погрози вбивством. Проведення досудового розслідування доручено дізнавачу ОСОБА_2

09.06.2026 року в межах кримінального провадження № 12026047150000150 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано потерпілим та допитано.

Під час допиту ОСОБА_1 пояснив, що 11.02.2026 року приблизно о 13:05 в офісі Всесвітньої організації охорони здоров`я «WORLD HEALTH ORGANIZATION» за адресою: м. Дніпро, вул. В`ячеслава Липинського, буд. 4, співробітники вказаної організації, за його твердженнями, висловлювали на його адресу публічні погрози. Він зазначив, що такі дії відбувалися у присутності двох працівників патрульної поліції та, на його думку, були зафіксовані на їхні нагрудні відеокамери, а також ним особисто на мобільний телефон.

Також потерпілий повідомив, що 11.02.2026 року звертався до ВП № 4 Дніпровського РУП № 1 із заявою про вчинення кримінального правопорушення, яка була зареєстрована за № 7478, та що в присутності працівників поліції у нього були відібрані протокол і письмові пояснення.

За поясненнями ОСОБА_1 , він прибув до офісу ВООЗ з метою порушення питання щодо захисту прав осіб з інвалідністю внаслідок війни та реалізації політики Accountability to Affected Population (AAP), а після відмови співробітників офісу повідомив про безстроковий страйк та оголосив голодування. Після цього, за його твердженнями, співробітники офісу викликали поліцію, а в присутності працівників патрульної поліції на його адресу були висловлені погрози фізичною розправою, які він сприйняв як реальні.

Наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026047150000150 триває, проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії, процесуальне рішення за результатами досудового розслідування не прийнято.

22.06.2026 року Дніпровським районним управлінням поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області на адресу ОСОБА_1 направлено відповідь № 286854-2026, підписану виконуючою обов`язки першого заступника начальника начальника слідчого відділу О. Єгоровою.

У вказаній відповіді зазначено, що керівництвом розглянуто звернення ОСОБА_1 від 05.06.2026 року № М-14779/ез. Повідомлено, що 05.06.2026 року до органу поліції надійшла ухвала слідчого судді від 02.06.2026 року у справі № 932/5179/26, після чого того ж дня розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026047150000150 за частиною першою статті 129 Кримінального кодексу України. Також зазначено, що досудове розслідування триває, його проведення доручено дізнавачу ОСОБА_2 , та роз`яснено права заявника, передбачені статтею 60 Кримінального процесуального кодексу України.

За результатами розгляду звернення ОСОБА_1 відповідачем також проведено службову перевірку.

У довідці за результатами службової перевірки зазначено, що доводи звернення ОСОБА_1 щодо бездіяльності окремих працівників ВП № 4 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягала у невиконанні ухвали слідчого судді щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, перевірено.

За результатами службової перевірки встановлено, що після отримання 05.06.2026 року ухвали слідчого судді від 02.06.2026 року відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження № 12026047150000150 за частиною першою статті 129 Кримінального кодексу України.

У зв`язку з результатами проведеної перевірки надано відповідні доручення посадовим особам ВП № 4 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області.

Зокрема, дізнавачу СД ВП № 4 Дніпровського РУП № 1 ГУНП ОСОБА_2 доручено негайно активізувати досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026047150000150, провести додаткові слідчі (розшукові) дії та прийняти процесуальне рішення у кримінальному провадженні у розумні строки. Також її попереджено, що у разі порушення вимог чинного кримінального процесуального законодавства України вона може бути притягнута до дисциплінарної відповідальності.

Начальнику СД ВП № 4 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області капітану поліції Антибурі І.С. вказано на необхідність забезпечення належного контролю за організацією проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026047150000150, проведенням додаткових слідчих (розшукових) дій, вжиттям заходів щодо активізації досудового розслідування та прийняттям процесуального рішення у розумні строки. Про виконану роботу доручено доповісти до СВ Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області доповідною запискою до 11.07.2026 року.

Копію довідки про проведення службової перевірки доручено направити до СД ВП № 4 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області для виконання, а про результати службової перевірки - поінформувати ініціатора звернення.

Позивач вважаючи протиправною бездіяльність (дії) Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (Дніпровського РУП № 1) щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 04.06.2026 (№ МИРОІ-014), звернувся із цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, а також доводам відповідача у відзиві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; своєчасно.

Частиною першою статті 19 КАС України визначено юрисдикцію адміністративних судів, зокрема щодо спорів фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Предметом перевірки суду у цій справі є не правильність чи повнота здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026047150000150, а правомірність розгляду відповідачем звернення позивача від 04.06.2026 року № МИРОІ-014 у частині порушених у ньому питань, які можуть бути предметом адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звертатися, зокрема, до органів державної влади, посадових осіб із заявами, клопотаннями та скаргами щодо реалізації своїх прав і законних інтересів та їх порушення.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати заяви (клопотання), перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства та забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв.

Частиною першою статті 19 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві чи скарзі, повідомляти громадянина письмово про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Отже, право особи на звернення кореспондує з обов`язком суб`єкта владних повноважень не лише формально надати відповідь, а й забезпечити належний, об`єктивний та повний розгляд порушених у зверненні питань у межах наданих законом повноважень.

Верховний Суд у постанові від 30.07.2020 року у справі №826/3849/16, розглядаючи спір щодо розгляду звернення до Національної поліції, виходив із того, що предметом судового контролю у таких спорах є дотримання органом влади встановленого законом порядку розгляду звернення, у тому числі обов`язку надати належну відповідь на порушені заявником питання.

Суд зауважує, що частина доводів позивача, викладених у скарзі від 04.06.2026 року № МИРОІ-014, безпосередньо стосувалася невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, невиконання ухвали слідчого судді та порядку здійснення досудового розслідування.

Такі питання врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України та не можуть бути предметом самостійної перевірки адміністративним судом у порядку КАС України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 року у справі №813/1596/18 дійшла висновку, що спори щодо оскарження бездіяльності працівника поліції, пов`язаної з невнесенням відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та організацією перевірки заяви про кримінальне правопорушення, підлягають розгляду в порядку кримінального, а не адміністративного судочинства.

Отже, адміністративний суд у межах цієї справи не наділений повноваженнями встановлювати протиправність невнесення відомостей до ЄРДР, оцінювати своєчасність та повноту виконання ухвали слідчого судді від 02.06.2026 року, визначати необхідність проведення конкретних слідчих (розшукових) дій або зобов`язувати орган досудового розслідування прийняти певне процесуальне рішення. Відповідні питання підлягають вирішенню в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Разом з тим, сама обставина викладення у зверненні позивача доводів щодо можливого порушення кримінального процесуального законодавства не позбавляє його права на розгляд тієї частини звернення, у якій він порушив питання щодо можливої службової дисциплінарної відповідальності працівників поліції.

Закон України «Про Національну поліцію» визначає Національну поліцію як центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності та підтримання публічної безпеки і порядку. При цьому служба в поліції є державною службою особливого характеру, а проходження служби регулюється спеціальним законодавством.

Відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування є формою перевірки відомостей про можливе вчинення поліцейським дисциплінарного проступку.

Суд звертає увагу, що в період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з урахуванням спеціальних правил, визначених розділом V Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Зокрема, воно може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією уповноваженою особою, яка здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії.

Законодавство не встановлює безумовного обов`язку керівника органу поліції за кожним зверненням громадянина призначати саме службове розслідування із обов`язковим створенням дисциплінарної комісії. Вирішення питання про наявність достатніх підстав для його проведення належить до компетенції уповноваженого керівника з урахуванням характеру повідомлених обставин та вимог Дисциплінарного статуту.

Разом з тим така дискреційність не означає можливості залишити звернення без належного розгляду або обмежитися відповіддю, яка не містить результатів перевірки доводів заявника.

Як убачається з матеріалів справи, після надходження скарги ОСОБА_1 відповідачем фактично проведено службову перевірку. За її результатами встановлено обставини щодо надходження 05.06.2026 року ухвали слідчого судді від 02.06.2026 року, внесення того ж дня відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026047150000150.

За результатами службової перевірки дізнавачу ОСОБА_2 доручено активізувати досудове розслідування, провести додаткові слідчі (розшукові) дії та прийняти процесуальне рішення у розумні строки, а начальнику СД ВП №4 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області капітану поліції Антибурі І.С. забезпечити належний контроль за проведенням досудового розслідування та вжити заходів щодо його активізації.

Таким чином, доводи позивача про те, що після отримання його звернення відповідачем взагалі не здійснювалося жодних перевірочних чи організаційних заходів, спростовуються матеріалами справи.

Однак звернення позивача від 04.06.2026 року № МИРОІ-014 містило не лише доводи щодо невнесення відомостей до ЄРДР, а й окрему вимогу щодо призначення службового розслідування, створення дисциплінарної комісії та притягнення винних працівників до дисциплінарної відповідальності.

Саме ця частина звернення належить до сфери внутрішньої службової діяльності органу поліції та могла бути предметом розгляду відповідачем у межах його управлінських повноважень.

Разом з тим із відповіді від 22.06.2026 року №286854-2026 вбачається, що позивача не повідомлено щодо поставлених у скарзі питань про наявність підстав для службового розслідування, дисциплінарної відповідальності посадових осіб та результатів відповідної перевірки.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, приймати рішення відповідно до законодавства та забезпечувати їх виконання, а також повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв чи скарг. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві чи скарзі, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на закон, мотивами відмови та роз`ясненням порядку оскарження.

Згідно зі статтею 19 зазначеного Закону органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані, зокрема, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Таким чином, обов`язок відповідача при розгляді звернення полягає не лише у вчиненні певних внутрішніх організаційних чи перевірочних заходів, а й у належному повідомленні заявника про результати розгляду кожного з порушених ним питань та прийняті за ними рішення.

Суд бере до уваги, що в матеріалах справи наявні документи, з яких слідує проведення відповідачем перевірочних заходів за обставинами, викладеними позивачем у скарзі, а також надання відповідним посадовим особам органу поліції вказівок щодо подальшого проведення досудового розслідування та контролю за його здійсненням.

Однак факт проведення відповідачем внутрішньої перевірки не свідчить про належне виконання ним обов`язку щодо розгляду звернення позивача в повному обсязі, оскільки заявник має бути поінформований не лише про здійснення відповідних внутрішніх заходів, а й про результати перевірки та суть прийнятого за його зверненням рішення.

Отже, суд вважає, що бездіяльність відповідача у спірних правовідносинах полягає не у повній відсутності будь-яких перевірочних заходів, а у неналежному та неповному повідомленні позивача про результати розгляду його скарги від 04.06.2026 року №МИРОІ-014 саме в частині порушених у ній питань дисциплінарного характеру.

Водночас суд не вбачає правових підстав для безпосереднього зобов`язання відповідача призначити службове розслідування та утворити дисциплінарну комісію.

Так відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для його призначення, зокрема, є заяви, скарги та повідомлення громадян за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Наявність скарги громадянина не означає автоматичного виникнення обов`язку призначити службове розслідування, оскільки питання про наявність достатніх даних щодо ознак дисциплінарного проступку, необхідність проведення службового розслідування та визначення порядку його проведення належать до компетенції уповноваженого керівника.

З урахуванням положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядку №893 суд не може підміняти уповноваженого керівника органу поліції у здійсненні ним дискреційних управлінських повноважень та самостійно визначати наявність підстав для дисциплінарного провадження, якщо законодавством відповідне рішення віднесено до компетенції такого керівника.

Відтак належним способом відновлення порушеного права позивача у цьому випадку є не безпосереднє зобов`язання відповідача призначити службове розслідування чи утворити дисциплінарну комісію, а зобов`язання відповідача повторно розглянути скаргу позивача від 04.06.2026 року №МИРОІ-014 у частині порушених у ній питань дисциплінарного характеру та надати позивачу повну, належну й обґрунтовану відповідь із зазначенням результатів проведеної перевірки, наявності або відсутності підстав для призначення службового розслідування та прийнятого за цими питаннями рішення.

При цьому суд зауважує, що питання щодо внесення відомостей до ЄРДР, виконання ухвали слідчого судді від 02.06.2026 року та здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026047150000150 регулюються нормами кримінального процесуального законодавства та не можуть бути предметом вирішення адміністративним судом у порядку адміністративного судочинства. Відповідні обставини можуть бути враховані судом лише в тій частині, в якій вони характеризують повноту розгляду відповідачем звернення позивача.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може зобов`язати відповідача вчинити певні дії з метою відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

З огляду на встановлені обставини справи, суд виснує, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст. 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суД

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (Троїцька, 20А, Дніпро, Дніпропетровська область, 49101 ЄДРПОУ 40108866) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо неналежного розгляду скарги ОСОБА_3 від 04 червня 2026 року №МИРОІ-014 у частині порушених у ній питань щодо наявності підстав для проведення службового розслідування, притягнення працівників поліції до дисциплінарної відповідальності та результатів перевірки зазначених у скарзі обставин.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області повторно розглянути скаргу ОСОБА_3 від 04 червня 2026 року №МИРОІ-014 у частині порушених у ній питань дисциплінарного характеру та за результатами такого розгляду надати позивачу повну, належну та обґрунтовану письмову відповідь із зазначенням результатів проведеної перевірки, наявності або відсутності підстав для призначення службового розслідування та прийнятого за цими питаннями рішення.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук