Постанова № 14045916, 20.01.2011, Семенівський районний суд Чернігівської області

Справа № 3-1/2011 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2011 року Семенівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Гнипа О. І.,

при секретарі Бородіній В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не одруженої, працюючої головним бухгалтером товариства з обмеженою відповідальністю «Семенівка Агро», проживаючої постійно АДРЕСА_1, тимчасово проживаючої по АДРЕСА_2, такої, що раніше притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення протягом року, за що піддавалася адміністративному стягненню, раніше не судимої,

за ч. 2 ст. 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

31 серпня 2010 року за результатами перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Семенівка Агро» працівниками державної податкової служби було виявлено згідно акту перевірки № 17/2340/35188049 ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, заниження та завищення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, зокрема, з порушеннями абз. 2 п.п. 7.4.1 п. 7.4, абз. «а» п.п. 7.7.2, абз. «б» п.п. 7.7.2, абз. «п», «б» п.п. 7.7.7 п. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», які були допущені з боку головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю «Семенівка Агро» ОСОБА_1.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні поставленого до вини правопорушення не визнала повністю та пояснила про те, що у висновку до акту позапланової документальної перевірки №17/2340/35188049 від 31 серпня 2010 року працівники податкової інспекції в Семенівському районі вказують на порушення ведення податкового обліку, з якими вона не згодна з наступних причин. Зокрема, у висновку мова йде про порушення нею абз. «а» пп. 7.7.2, 7.7.3, абз «а» пп.7.7.7, п. 7 .7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 174031 гривень 00 копійок з розбивкою за періодами з лютого по травень 2010 року. На думку податківців вона повинна була заявити суми бюджетного відшкодування за січень в лютому, за лютий в березні і т.д., але ж пп.7.7.3. зазначеного закону вказує на те, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Мова, на думку ОСОБА_1, йде про волевиявлення платника податку. А саме, якщо він хоче, то приймає рішення про необхідність відшкодування, і тоді він подає заяву. Підприємством рішення та заява про бюджетне відшкодування були прийняті при подачі податкової декларації за липень 2010 року. В абз. «а» пп. 7.7.2 вказано, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від»ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Підприємством всі вимоги даного пункту були виконані. Далі у висновку мова йде про порушення вищезгаданих пунктів цього ж закону, але це вже стосується завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за червень знову ж таки в сумі 174031 гривень 00 копійок. Уже в самому висновку працівники податкової підтверджують правильність заявленої суми відшкодування: заниження і завищення на одну й ту суму в результаті дають нуль. Тобто ніяких наслідків так зване «порушення» для бюджету не мало та й не могло мати, оскільки за результатом поданих декларацій з прибутку на додану вартість у них обліковується відємне значення з податку на додану вартість. Всі податки, які підлягають сплаті до бюджету, підприємство сплачує вчасно та в повному обсязі.

Допитаний як свідок головний державний податковий ревізор-інспектор відділу податкового контролю юридичних осіб державної податкової інспекції у Семенівському районі Чернігівської області Кривчук Анатолій Петрович у судовому засіданні показав про те, що всі поставлені до вини ОСОБА_1 виявлені порушення ведення податкового обліку мали місце, що відображено в акті перевірки №17/2340/35188049.

Суд, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, допитавши свідка, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважає, що у діяннях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і її діяння правильно кваліфіковані особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, як порушення посадовою особою підприємства встановленого законом порядку ведення податкового обліку, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.

Стверджуючи про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вищезазначених порушень приписів Закону України «Про податок на додану вартість», суд не бере до уваги та відкидає пояснення ОСОБА_1 із приводу не визнання нею своєї вини, через те, що всі її аргументи засновані на неправильному сприйнятті та викривленому тлумаченні норм податкового законодавства.

Однак, не зважаючи на викладене, справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю унаслідок закінчення трьохмісячного строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який в даному випадку слід обчислювати з дня виявлення правопорушення, задокументованого актом перевірки, тобто з 31 серпня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 221, 247, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення щодо неї закрити у звязку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги або на неї може бути внесений протест прокурора у вищевказаний строк.

Суддя: О. І. Гнип