Ухвала суду № 1404572, 17.05.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-7758/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17травня2007 року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі Павлушку Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постановуСевастопольського апеляційного господарського судувід 21.06.2005р.

у справі№ 2-23/1836-2005 господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовомреспубліканського підприємства «Міжнародний аеропорт «Сімферополь»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду АР Крим від 11.04.2005 р., залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.06.2005р., позов задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі від 17.11.2004 р. № 000035300/0 про визначення РП «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» податкового зобовязання за платежем з податку на додану вартість у сумі 9204,00 грн., в тому числі: основний платіж 6136,00 грн. та штрафні санкції 3068,00 грн.

Судові рішення вмотивовані тим, що позивач правомірно включив до податкового кредиту податок в сумі 6136,00 грн. на підставі податкових накладних № 1800 від 27.06.2003 р., № 1944 від 30.06.2004 р., виданих фірмою «Капітель-Плюс», та № 586 від 25.06.2004 р., виданої ПП «Оптима-Юг», що відповідає підпункту 7.2.1 пункту 7.2 та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В касаційній скарзі ДПІ у м. Сімферополі просить скасувати ухвалені по справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу суми податкового зобовязання згідно спірного податкового повідомлення-рішення слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства РП «Міжнародний аеропорт «Сімферополь» за період з 01.07.2003 р. по 30.06.2004 р. від 15.11.2004 р. № 25/23-2/01130621, про порушення позивачем підпунктів 7.2.1. 7.2.3 пункту 7.2 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок включення до податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 6336,00 грн. на підставі податкових накладних № 1800 від 27.06.2003 р. та № 1944 від 30.06.2004 р., виданих фірмою «Капітель-Плюс», та № 586 від 25.06.2004 р., виданої ПП «Оптима-Юг», з посиланням на відсутність в податкових накладних прізвища особи, яка уповноважена платником податку здійснювати продаж товарів / робіт, послуг /.

На підставі наявних у справі письмових доказів / акти приймання виконаних підрядних робіт за червень 2003 року та за червень 2004 року, договір-рахунок № 1-58, видаткова накладна № 1-201 від 30.06.2004 р., виписка з банківського рахунку/, оцінка яких судом відповідає вимогам ст.43 ГПК України, за правилами якого здійснений розгляд справи, встановлено факт проведення позивачем господарських операцій з придбання у фірми «Капітель-Плюс» підрядних робіт / ремонт приміщень в будівлі технічних служб, капітальний ремонт приміщення / на загальну суму 27267,60 грн., в тому числі ПДВ 4544,60 грн., на підтвердження яких видані податкові накладні № 1800 від 27.06.2003 р. та № 1944 від 30.06.2004 р., та з придбання у ПП «Оптима-Юг» основних засобів / компютерної техніки / на суму 9549,00 грн., в тому числі ПДВ 1591,50 грн., на підтвердження якої видана податкова накладна № 586 від 25.06.2004 р.

Згідно з абзацом першим ст.18 Указу Президента України «Про деякі зміни в оподаткуванні» від 07.08.1998 р. № 857/98, прийнятого відповідно до пункту 4 розділу ХІУ «Перехідні положення» Конституції України та чинного до 31.03.2005р., податкова накладна має бути підписана особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів / робіт, послуг / та скріплена печаткою платника податку продавця. Нормативна вимога щодо підпису податкової накладної спрямована на забезпечення ідентифікації платника податку, який видав податкову накладну, через ідентифікацію особи, яка діяла при цьому від імені платника податку. А відтак підпис повинен забезпечувати можливість встановлення цієї особи, зокрема через зазначення в підписі її прізвища.

Податкові накладні, на підставі яких позивач включив до податкового кредиту спірну суму податку, не містять підписів осіб, що їх виписали, які б відповідали такому змісту.

Разом з тим цей недолік податкових накладних за встановленого факту придбання позивачем зазначених в них робіт і товарів та при дотриманні позивачем вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сам по собі не позбавляє позивача права на податковий кредит щодо зазначених в цих податкових накладних сум податку.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій правильно вирішили спір, ухвалені ними по справі судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому передбачені законом підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського судувід 21.06.2005 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Усенко Є.А.

Судді Бившева Л.І.

Костенко М.І.

Маринчак Н.Є.

Шипуліна Т.М.

З оригіналом згідно

Суддя Усенко Є.А.