Рішення № 140457165, 05.10.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.10.2026 Справа №905/435/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, м.Дніпро, вул.Січових стрільців, 4Д, код ЄДРПОУ 42086719)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройтехнологія» (84175, Донецька область, Краматорський район, сел.Суханівка, вул.Лугова, 1-А, код ЄДРПОУ 30702303)

про стягнення 19382,83 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройтехнологія», сел.Суханівка про стягнення суми боргу за спожиту у липні-листопаді 2022 року та березні 2024 року електричну енергію у розмірі 13932,02 грн, 3% річних, нарахованих у період з 13.08.2022 по 24.03.2026 за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті електроенергії, спожитої у липні-листопаді 2022 року та березні 2024 року, у розмірі 1397,43 грн, інфляційної складової боргу, нарахованої з 01.09.2022 по 28.02.2026, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по оплаті електроенергії, спожитої у липні-листопаді 2022 року та березні 2024 року у розмірі 4053,38 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №5030 від 27.11.2018 про постачання електричної енергії споживачу, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за спожиту у липні-листопаді 2022 року та березні 2024 року електричну енергію в розмірі 13932,02 грн, що стало підставою для нарахування процентів річних та інфляційних.

Ухвалою суду від 07.07.2026 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/435/26, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив. Одночасно, за висновками суду, відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі №905/435/26 та розгляд вказаної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, з огляду на наступне.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 вказаного кодексу, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як свідчать відомості комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройтехнологія» не має електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі чи її окремій підсистемі (модулі). Тож, судові рішення відповідачу мали надсилатись в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала суду від 07.07.2026 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу відповідача, наявну у матеріалах справи і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 84175, Донецька область, Краматорський район, сел.Суханівка, вул.Лугова, 1-А.

Вказана ухвала була повернута відділенням поштового зв`язку на адресу суду із відміткою «адресат відсутній».

За змістом ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Поряд з цим, виходячи зі змісту ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21.

Таким чином, з огляду на приписи ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що вказаний процесуальний документ по справі вважається таким, що був вручений відповідачу.

Поряд з цим, у матеріалах справи наявне посилання на електронну адресу відповідача: walyniwka@gmail.com, на яку судом було скеровано ухвалу про відкриття провадження у цій справі.

Також, судом вчинялись дії, направлені на встановлення телефонного зв`язку з відповідачем (телефонограма б/н від 08.07.2026).

У цьому випадку судом також враховано, що згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Станом на дату прийняття рішення відповідач відзиву не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив.

Приймаючи до уваги те, що господарським судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та забезпечення реалізації ним своїх прав на судовий захист, в т. ч. шляхом надання відповідних заяв по суті справи, спір вирішено за наявними матеріалами в порядку норм ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.ст.11, 509 вказаного кодексу зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із продажем електричної енергії, здійснюється Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою №312 від 14.03.2018 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг і безпосередньо договором.

Згідно з ч.1 ст.633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За приписами ч.1 ст.634 вказаного кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Як визначено у ч.ч.1, 2 ст.642 наведеного нормативно-правового акту, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Поряд з цим, взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою №312 від 14.03.2018 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Так, п.1.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

За приписами п.1.2.15 наведених Правил, в редакції що діяла станом на 14.03.2018, укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Відповідно до п.3.1.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах та на сайті Регулятора.

Згідно з п.3.1.7 зазначених Правил договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

У абз.5 п.13 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Як свідчать матеріали справи, 27.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройтехнологія» (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (постачальник) був укладений договір №5030 про постачання електричної енергії споживачу, за змістом п.2.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

У відповідності до п.5.1 укладеного сторонами правочину споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (п.5.2 договору №5030 від 27.11.2018).

Відповідно до заяви-приєднання, яка є додатком 1 до договору №5030 від 27.11.2018, початок постачання електричної енергії з січня 2019 року, але не раніше наступного дня, за днем подачі цієї заяви, якщо інше не визначено комерційною пропозицією обраною споживачем.

Крім того, сторонами було погоджено індивідуальну комерційну пропозицію «Періодична» (додаток 2 до договору №5030 від 27.11.2018), згідно з п.11.2 якої договір на умовах даної комерційної пропозиції укладається на строк один календарний місяць та вважається продовженим на кожен наступний календарний місяць, якщо постачальник не відмовиться від його пролонгації в зв`язку з порушенням споживачем умов п.5.1 цієї комерційної пропозиції.

Вказана комерційна пропозиція підписана представниками сторін та скріплена печатками юридичних осіб без зауважень та заперечень.

Враховуючи, що доказів відмови від пролонгації договору та доказів припинення дії договору сторонами не надано, суд дійшов висновку, що термін дії договору продовжувався кожний наступний період та був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Як вказує позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Стройтехнологія» електроенергію:

- у липні 2022 року в обсязі 610 кВт*год на суму 3262,90 грн з ПДВ - акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) б/н від 31.07.2022;

- у серпні 2022 року в обсязі 610 кВт*год на суму 3548,72 грн з ПДВ - акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) б/н від 31.08.2022;

- у вересні 2022 року в обсязі 590 кВт*год на суму 3675,59 грн з ПДВ - акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) б/н від 30.09.2022;

- у жовтні 2022 року в обсязі 610 кВт*год на суму 3897,96 грн з ПДВ - акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) б/н від 31.10.2022;

- у листопаді 2022 року в обсязі 276 кВт*год на суму 1755,25 грн з ПДВ - акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) б/н від 30.11.2022;

- у березні 2024 року в обсязі 118 кВт*год на суму 811,80 грн з ПДВ - акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) б/н від 31.03.2024.

Поряд з цим, з боку споживача вищевказані акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) підписані не були.

Одночасно, у заяві-приєднанні визначено, що оператором системи розподілу, з яким споживач уклав договір про надання послуг з розподілу електричної енергії, є Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі».

На запит позивача, вказаний оператор системи розподілу надав інформацію про обсяг спожитої відповідачем за період з липня 2022 року по листопад 2022 року та березень 2024 року електричної енергії, який і був відображений Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» у відповідних актах та рахунках.

Як визначено у п.п.8, 9 п.6.1 договору №5030 від 27.11.2018 споживач має право, зокрема, вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і, у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою, вимагати проведення звіряння розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим договором та чинним законодавством порядку; проводити звіряння фактичних розрахунків в установленому ПРРЕЕ порядку з підписанням відповідного акту.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також те, що в матеріалах справи відсутні будь-які заперечення відповідача стосовно обсягів спожитої електроенергії та порядку проведення розрахунків за нею, суд погоджується з визначеними Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» обсягами постачання електричної енергії та застосованими позивачем цінами.

За твердженням позивача, відповідач встановлений договором №5030 від 27.11.2018 обов`язок щодо оплати електричної енергії не виконав.

Разом з тим, відповідно до абз.2 п.4.24 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою №312 від 14.03.2018 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Крім того, п.4.2 комерційної пропозиції передбачено, що прийняттям даної комерційної пропозиції, споживач надає згоду та доручає постачальнику здійснення зарахування грошових коштів, що надійшли в рахунок оплати електричної енергії (аванси, переплати тощо), між відповідними рахунками (розрахунковий та поточний із спеціальним режимом використання) таким чином, щоб на дату початку дії нового ринку забезпечити їх коректне відображення.

З урахуванням викладеного, як вказує позивач, після погашення нарахувань за попередні розрахункові періоди, в рахунок погашення боргу за розрахунковий період липня 2022 року зараховано 3020,20 грн, як надлишок оплати від 16.02.2022 у розмірі 4900 грн, що підтверджується наданою банківською випискою по особовому рахунку позивача за 16.02.2022.

Відтак, Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» заявлено, зокрема, вимоги про стягнення основного боргу в сумі 13932,02 (16952,22 - 3020,20) грн.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.526 вказаного кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 Цивільного кодексу України).

За правилами п.5.7 договору №5030 від 27.11.2018 оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Пунктом 5.1 комерційної пропозиції встановлено, що оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється наступними етапами:

- 100% вартості прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду;

- остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду.

Згідно з заявою-приєднанням, яка є додатком №1 до укладеного сторонами правочину, розрахунковим вважається період з 00-00 годин 22 числа попереднього місяця до 24-00 годин 21 числа поточного місяця.

Отже, строк виконання зобов`язання відповідача з оплати вартості спожитої електричної енергії за період з липня 2022 року по листопад 2022 року та березень 2024 року є таким, що настав.

З метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи ухвалою господарського суду від 07.07.2026 відповідачу запропоновано представити суду, в тому числі, відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду).

Проте, відповідачем правової позиції по суті спору не висловлено, належних та допустимих доказів в розумінні норм ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували факт наявності заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», не представлено.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач зобов`язання за договором №5030 від 27.11.2018 виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за договором обов`язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройтехнологія» про стягнення суми боргу в розмірі 13932,02 грн за спожиту за період липня 2022 року - листопада 2022 року та березня 2024 року електричну енергію є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведене, позивач заявив до стягнення 3% річних у розмірі 1397,43 грн, нарахованих за період з 13.08.2022 по 24.03.2026, та інфляційну складову боргу у розмірі 4053,38 грн, нараховану за період з 01.09.2022 по 28.02.2026.

Перевіривши розрахунки позивача (в межах визначених ним періодів) за допомогою комп`ютерної програми «Ліга.Закон», суд встановив, що розмір 3% річних становить 1397,32 грн. Разом з тим, сума інфляційних втрат є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, суд визнає обґрунтованою визначену позивачем суму інфляційних втрат у розмірі 4053,38 грн.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, перевіривши надані позивачем розрахунки, здійснивши оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 4053,38 грн, а 3% річних - частковому задоволенню на суму 1397,32 грн.

З огляду на наведене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройтехнологія» підлягає частковому задоволенню з визначених вище підстав.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 2662,40 грн підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці на визначену згідно з процесуальним законом кінцеву дату розгляду цього спору у спрощеному позовному провадженні, враховуючи об`єктивні причини, пов`язані з дією воєнного стану на території України, поточною ситуацією в м.Харків, який є прифронтовим містом (обстріли міста, що становить загрозу для життя і здоров`я людини (у т.ч. суддів та працівників апарату суду), справа розглянута з перевищенням строку, встановленого ст.248 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройтехнологія» (84175, Донецька область, Краматорський район, сел.Суханівка, вул.Лугова, 1-А, код ЄДРПОУ 30702303) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, м.Дніпро, вул.Січових стрільців, 4Д, код ЄДРПОУ 42086719) суму боргу у розмірі 13932,02 грн, 3% річних - 1397,32 грн, інфляційну складову боргу - 4053,38 грн, а також судовий збір в сумі 2662,38 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Вступну та резолютивну частини рішення складено 05.10.2026.

Повний текст рішення складено 09.10.2026.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.О.Паляниця