Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 159/5555/26
Провадження № 2/159/3122/26
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
заочне
09 жовтня 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі головуючого судді Окостень І.В.,
з участю секретаря судового засідання Конашук М.А.,
розглянув справу № 159/5555/26,
учасники справи:
позивач товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»,
відповідач ОСОБА_1 ,
вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,
представники учасників справи:
представник позивача Усенко Михайло Ігорович,
в с т а н о в и в:
В серпні 2026 року позивач звернувся в електронній формі до суду із указаним позовом. Вимоги мотивовані тим, що 05.02.2024 між ТОВ «Ліунера Україна» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено електронний договір про споживчий кредит, за умовами якого відповідачу надано кредит у безготівковій формі на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів платіжної картки. Через неналежне виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість в розмірі 60 857 грн, з яких: 6 799,98 грн заборгованість за тілом кредиту, 50 657,02 грн заборгованість за процентами, 3 400 грн заборгованість за штрафами.
Позивач набув права вимоги в указаному розмірі до відповідача на підставі договору про відступлення права вимоги від 14.11.2024 №14/11/2024, укладеного ТОВ «Ліунера Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача у свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 60 857 грн та судові витрати у справі: 2 662,40 грн зі сплати судового збору і 8000 грн витрат на правничу допомогу.
Ухвалою від 02.09.2026 року суд відкрив провадження у справі, вирішив проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, визначив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
В судове засідання учасники справи не з`явилися.
Представник позивача у позовній заяві клопотав про розгляд справи у його відсутності, не заперечував в проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач не повідомив суд про причини не прибуття, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. Він повідомлений про дату, час і місце судового засідання в порядку, передбаченому ст. 128 ЦПК України: судова повістка направлена на адресу його зареєстрованого місця проживання, повернута до суду з відміткою у поштовому повідомленні про відсутність адресата.
З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
За відсутності учасників справи фіксування судового засідання згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.
З наявних у справі доказів встановлено, що 05.02.2024 року між ТОВ «Ліунера Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4360793, за умовами якого відповідачу надано кредит в розмірі 1 300 грн (п.1.2), строком на 360 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (п.1.3), денна процентна ставка складає 2,50 % (п.1.4.1), знижена процента ставка 1,63% (п.1.4.2). Кредит надано у безготівковій формі на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п.2.1.).
Договір укладено в електронній формі, він підписаний відповідачем 05.02.2024 о 12.45 із використанням одноразового ідентифікатора 18347.
05.02.2024 між сторонами укладено додатковий договір про надання додаткових кредитних коштів в сумі 5 500 грн. Договором обумовлено загальний розмір кредиту 6800 грн, а строк кредитування та періодичність сплати процентів залишаються незмінними. За користування кредитом нараховуються проценти на умовах, встановлених п. 1.4 договору. З урахуванням зміненої суми кредиту за договором, денна процентна ставка у разі використання права на знижену процентну ставку дорівнює 2,427% (п.1.6).
Додатковий договір також підписаний відповідачем із використанням одноразового ідентифікатора. У такий спосіб відповідач підписав графік платежів та паспорт споживчого кредиту.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Кредит це грошові кошти, що надаються позичальнику на умовах поворотності, строковості та платності. Така послуга обов`язково надається на підставі письмового договору, що може бути укладений в електронній формі.
Електронний договір за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Механізм його укладення, вимоги до підписання сторонами врегульовано Законом України «Про електронну комерцію».
Так, у ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України. Якщо укладення договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, особа має ідентифікуватися в ній та надати акцепт. Електронний договір, укладений шляхом обміну повідомленнями і підписаний належним чином, прирівнюється до письмового. Моментом підписання правочину є використання електронного підпису або підпису одноразовим ідентифікатором (алфавітно-цифровою послідовністю, що надсилається на верифікований номер телефону).
Договір кредиту з додатковим договором у даній справі за формою відповідає вимогам законодавства щодо електронних договорів, підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, що є аналогом власноручного підпису. При укладенні договору відповідач пройшов ідентифікацію за реєстраційним номером облікової картки платника податків, паспортними даними, верифікованим номером мобільного телефону та адресою електронної пошти.
Матеріалами справи, зокрема довідками ТОВ «Універсальні платіжні рішення», підтверджується факт належного виконання позивачем своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів. ТОВ «Ліунера Україна» через платіжну систему iPay.ua здійснило перерахування коштів у розмірах 1 300 грн (05.02.2024), та 5 500 грн (05.02.2024) на картковий рахунок № НОМЕР_2 . Вказаний рахунок повністю збігається з маскованим номером платіжної картки, зазначеним у договорі. Погодження цих реквізитів у тексті договору свідчить про те, що позичальник самостійно ідентифікував цю картку як власну та надав добровільну згоду на зарахування коштів саме на неї. Доказів протилежного суду не надано.
Наявні у справі докази підтверджують факт отримання кредиту відповідачем в загальному розмірі 6 800 грн.
Позивач доводить про набуття ним права вимоги за договором кредиту.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У ч. 1 ст. 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України (в редакції, що діяла на момент виникнення цивільно-правових відносин) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
В кредитному договорі передбачено право кредитора ТОВ «Ліунера Україна» поступатися правом вимоги за цим договором (п.6.1).
Факт переходу до позивача права вимоги за кредитним договором є доведеним на підставі договору відступлення прав вимоги, укладеного 14.11.2024 між ТОВ «Ліунера Україна» та позивачем ТОВ «Кредит-Капітал».
Після набуття права вимоги позивач здійснював нарахування за кредитним договором до закінчення строку кредитування 29.01.2025.
Відповідно до наданих позивачем розрахунків, станом на 04.11.2024 та 29.01.2026 заборгованість відповідача за кредитним договором складає 60 857 грн, з яких: 6 799,98 грн заборгованість за тілом кредиту, 50 657,02 грн заборгованість за процентами, 3 400 грн заборгованість за штрафами.
Цей розрахунок заборгованості проведено неправильно, без урахування законодавчих обмежень щодо максимальної денної ставки за споживчими кредитами.
У справах про стягнення заборгованості за кредитним договором, де позичальником є фізична особа, застосуванню підлягають положення Закону України «Про споживче кредитування», положення якого спрямовані на захист прав споживачів від несправедливих умов договорів та неправомірних вимог за кредитними договорами.
Згідно із ч. 5 ст. 8 цього Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.
Зазначена норма набрала чинності 24.12.2023 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023.
Кредитний договір у даній справі був укладений 05.02.2024, тобто після набрання чинності та введення в дію зазначених законодавчих обмежень. Встановлення в договорі денної процентної ставки у розмірі 2,5%, перевищує імперативно визначений законом максимум у 1% , прямо порушує вимоги чинного законодавства та відповідно до положень ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 203, ст. 215 ЦК України така умова є нікчемною.
Таким чином, розрахунок заборгованості за відсотками має здійснюватися виключно за максимально дозволеною строковою ставкою 1% на день за весь період користування кредитом у межах його строку.
Упродовж усього строку кредитування відповідач здійснив наступні платежі: 06.03.2024 на суму 3 395,63 грн, 06.04.2024 на суму 5 269,69 грн, всього 8 665,32 грн.
Повний розрахунок кредиту за денною ставкою 1% з урахуванням здійснених платежів:
- з 05.02.2024 по 06.03.2024 (30 днів): 6 800 грн х 1% х 30 днів = 2 040,00 грн відсотків;
- розподіл сплачених 3 395,63 грн: 2 040,00 грн на відсотки, а 1 355,63 грн на тіло кредиту; залишок тіла кредиту склав 5 444,37 грн;
- з 06.03.2024 по 06.04.2024 (31 день): 5 444,37 грн х 1% х 31 день = 1 687,75 грн відсотків,
- розподіл сплачених 5 269,69 грн: 1 687,75 грн на відсотки, а 3 581,94 грн на тіло кредиту; залишок тіла кредиту склав 1 862,43 грн,
- з 06.04.2024 по 30.01.2025 (299 днів): 1 862,43 грн х 1% х 299 днів = 5 568,67 грн відсотків.
Загальний розмір нарахованих відсотків за весь 360-денний строк дії договору становить 9 296,42 грн, з яких відповідачем уже було правомірно сплачено 3 727,75 грн. Таким чином, залишок основного боргу (тіла кредиту) становить 1 862,43 грн, а залишок несплачених відсотків становить 5 568,67 грн.
Нараховані позивачем штрафи в сумі 3400 грн підлягають списанню.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання.
Оскільки воєнний стан в Україні введений до укладення спірного договору та триває на час розгляду справи, правові підстави для стягнення з відповідача пені та річних процентів за ст. 625 ЦК України відсутні.
Отже, позов підлягає до часткового задоволення. З відповідача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 7 431,10 грн, з яких 1 862,43 грн основний борг, 5 568,67 грн відсотки, а в іншій частині позову слід відмовити.
Позивач заявив про стягнення з відповідача судових витрат: 2 662,40 грн зі сплати судового збору та 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при поданні позовної заяви в електронній формі сплатив судовий збір в сумі 2 662,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково (7 431,10 грн від заявлених 60 857 грн, що становить 12,21%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 325,10 грн.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
За вимогами ст. 137 ЦПК України суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони за критерієм співмірності із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно висновку Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 в справі № 206/6537/19 суд має право оцінювати заявлений розмір правничої допомоги за критеріями ст. 137, 141 ЦПК України, незалежно від умов договору. Відшкодовуються лише витрати розумного розміру.
Обсяг, обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору, складність справи не виправдовують заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000 грн.
Дослідивши зміст виконаних робіт, оцінивши пропорційність та співмірність витрат на оплату послуг адвокатів зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги рівень складності, юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг, обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що позивачу мають бути компенсовані витрати, понесені на оплату професійної правничої допомоги, проте їх розмір підлягає зменшенню до 4 000 грн.
Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 274-278, 280-282 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 4360793 від 05.02.2024 в розмірі 7 431 грн 10 коп (сім тисяч чотириста тридцять одна гривня 10 копійок), з яких: 1 862 грн 43 коп заборгованість за тілом кредиту, 5 568 грн 67 коп заборгованість за відсотками.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 325 грн 10 коп (триста двадцять п`ять гривень 10 копійок) судового збору та 4 000 грн 00 коп (чотири тисячі гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28,
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 09.10.2026.
Головуючий:І. В. ОКОСТЕНЬ
Судове рішення № 140454761, Ковельський міськрайонний суд Волинської області було прийнято 09.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 159/5555/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: