Рішення № 140454044, 02.10.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/359/26

Номер провадження по справі 2/387/588/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі:

головуючого судді Майстер І.П.

за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ:

І. Описова частина

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

16 березня 2026 року до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 7453665 від 23 квітня 2025 року в розмірі 23 820,00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 7453665.

18 вересня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 18092025, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором.

Позивач зазначає, що відповідачка належним чином не виконала взяті на себе за кредитним договором зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, право вимоги за якою перейшло до позивача за договором факторингу.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою умов кредитного договору, позивач просить стягнути з неї заборгованість у загальному розмірі 23 820,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві представник позивача просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У поданій до суду відповіді на відзив представник позивача позовні вимоги підтримав та зазначив, що факт укладення відповідачкою кредитного договору в електронній формі підтверджується наданими до суду доказами.

Позивач зазначив, що кредитний договір містить усі істотні умови, характерні для договорів такого виду, зокрема суму кредиту, дату його надання, строк кредитування, розмір процентів та інші умови кредитування. На думку позивача, відповідачка, підписавши кредитний договір за допомогою одноразового ідентифікатора, погодилася з його умовами та Правилами надання коштів у позику.

Також представник позивача зазначив, що відповідачка не заявляла під час укладення договору будь-яких застережень щодо незгоди з його умовами або їх нерозуміння, а тому, на думку позивача, взяті нею договірні зобов`язання підлягають належному виконанню.

Щодо доводів відповідачки про недоведеність факту отримання кредитних коштів позивач зазначив, що відповідно до умов кредитного договору кошти надавалися позичальнику у безготівковій формі на банківську картку. При цьому перерахування коштів здійснювалося оператором платіжної інфраструктури у безготівковій формі.

Представник позивача також заперечував проти доводів відповідачки щодо припинення нарахування процентів у зв`язку з проходженням її чоловіком військової служби.

З цього приводу позивач зазначив, що для припинення нарахування процентів позичальник мав повідомити первісного кредитора про відповідний статус свого чоловіка та надати документи, що підтверджують проходження ним військової служби, після чого, на думку позивача, мало бути оформлено відповідне припинення нарахування процентів.

Позивач вказав, що ні первісний кредитор, ні позивач не мали доступу до інформації щодо проходження чоловіком відповідачки військової служби, а також не могли самостійно встановити факт перебування відповідачки у шлюбі та відомості про її чоловіка.

У зв`язку з цим позивач вважає, що нарахована первісним кредитором заборгованість відповідає умовам укладеного кредитного договору, а право вимоги щодо такої заборгованості було належним чином відступлено позивачу за договором факторингу.

Представник позивача вважає позовні вимоги законними та обґрунтованими, а доводи відповідачки такими, що спрямовані на уникнення виконання взятих на себе договірних зобов`язань.

Крім того, представник позивача просив відмовити у стягненні з позивача витрат відповідачки на професійну правничу допомогу.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце його проведення повідомлена належним чином.

Представник відповідачки подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити.

У відзиві представник відповідачки зазначив, що позивачем не надано належних і допустимих доказів фактичного отримання відповідачкою кредитних коштів.

Зокрема, представник відповідачки звернув увагу на те, що позивачем надано документи щодо укладення кредитного договору, однак, на його думку, відсутні належні та допустимі докази фактичного перерахування кредитних коштів відповідачці.

Представник відповідачки зазначив, що відповідно до умов кредитного договору кошти мали бути надані позичальнику у безготівковій формі на банківську картку, однак матеріали справи не містять належних доказів належності зазначеного у договорі електронного платіжного засобу саме відповідачці, оскільки повна інформація щодо номера банківської картки, її належності відповідачці або банківського рахунку, на який фактично перераховано кредитні кошти, відсутня.

На думку представника відповідачки, сам по собі кредитний договір та розрахунок заборгованості не є достатніми доказами фактичного надання кредитних коштів. При цьому позивачем, як зазначено у відзиві, не надано первинних бухгалтерських документів, платіжних документів або інших належних доказів, які б підтверджували завершення операції з перерахування кредитних коштів відповідачці.

У зв`язку з цим представник відповідачки вважає, що позивач не довів факту отримання відповідачкою кредитних коштів та, відповідно, наявності у неї заборгованості за кредитним договором.

Крім того, представник відповідачки послався на положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором кредиту (позики) позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Представник відповідачки також заперечив проти стягнення комісії, посилаючись на умови кредитного договору, якими передбачено її сплату в розмірі 8 820,00 грн.

При цьому у відзиві наведено правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21), відповідно до якої кредитодавець не може стягувати з позичальника плату за дії, які кредитодавець вчиняє на власну користь або які є наслідком реалізації його прав та обов`язків за кредитним договором, якщо такі дії не становлять самостійної послуги, замовленої позичальником.

Посилаючись на зазначену правову позицію, представник відповідачки вважає, що умова кредитного договору щодо сплати комісії у розмірі 8 820,00 грн є такою, що суперечить вимогам законодавства, а тому вимога про її стягнення задоволенню не підлягає.

Також представник відповідачки зазначив, що відповідачка є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , який, за твердженням сторони відповідачки, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 08 листопада 2024 року та перебуває на військовій службі на час розгляду справи.

Зазначено, що кредитний договір укладено 23 квітня 2025 року, тобто в період проходження ОСОБА_2 військової служби.

У зв`язку з цим представник відповідачки вважає, що відповідачка як дружина військовослужбовця має право на передбачене законом звільнення від сплати процентів за користування кредитом, а також штрафних санкцій та інших платежів, нарахованих у зв`язку з простроченням виконання кредитного зобов`язання.

З урахуванням наведеного представник відповідачки просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім того, представник відповідачки зазначив про намір заявити вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн, на підтвердження чого зазначив про наявність договору про надання правничої допомоги, додаткової угоди та акта приймання-передачі наданих послуг, які, за його твердженням, будуть подані до суду.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, ухвалою від 30.03.2026 відкрив провадження у справі, вирішив розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.12.2022 ТОВ "Мілоан" зареєстроване як юридична особа 21.07.2023 (а.с.37-39).

Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи встановлено, що ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" 12.01.2010 зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.31).

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 28.02.2012 та додатку до свідоцтва встановлено, що ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" має право здійснювати фінансову компанію без отримання ліцензії та /або дозволів відповідно до законодавства: факторинг (а.с.32).

Судом встановлено, що 23.04.2025 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №7453665. Відповідно до умов зазначеного договору первісний кредитор надав відповідачці у тимчасове платне користування грошові кошти, в сумі 7000,00 гривень строком на 345 днів до 03.04.2026. Згідно з п.1.5.3 процентна ставка становить 0,0010 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.

Згідно з п.1.5.1 Договору про споживчий кредит №7453665, комісія за надання кредиту становить 875 гривень, яка нараховується за ставкою 12,50 відсотків від суми кредиту одноразово.

Згідно з п. 2.2.1 Договору про споживчий кредит №7453665 позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.1.5.1-1.5.3 Договору, в термін вказаний в п.1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною в п.1.5.2 в сумі або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.2.3 Договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору.

Відповідно до п. 6.1. Договору про споживчий кредит № 7453665, цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний зокрема через сайт Кредитодавця та або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно з п. 6.2. Договору про споживчий кредит №7453665, розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником товариству.

Відповідно до п. 6.3. Договору про споживчий кредит №7453665 , приймаючи пропозицію Кредитодавця про укладання цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід?ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послут) Кредитодавцем, що розміщені на сайті Кредитодавця та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 6.4. Договору про споживчий кредит №7453665 , укладення товариством договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки у письмовій формі.

Відповідно до п. 6.5. Договору про споживчий кредит №7453665, цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Підписавши вказаний кредитний договір відповідачка ознайомилася з Правилами та Паспортом споживчого кредиту ТОВ "Мілоан" .

З платіжного доручення 152255733 від 23.04.2025 встановлено, що ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 кошти в сумі 7000 гривень 00 копійок, згідно договору №7453665 ( а.с.21).

18.09.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №18092025, у відповідності до якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором про споживчий кредит №7453665 від 23.04.2025 (а.с.23-27).

Отже, ТОВ "Мілоан" виконало свої зобов`язання за договором, надавши відповідачці грошові кошти у кредит. Однак відповідачка не виконала взяті на себе зобов`язання, не повернула отримані кошти та відсотки за їх користування, у зв`язку з чим їй нарахована заборгованість у розмірі 23 820,00 гривень.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, відповідачці нарахована заборгованість за кредитним договором №7453665 від 23.04.2025 у розмірі 23 820,00 грн, з яких: 7000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 8820 гривень комісія, 8000 гривень - неустойка.

З листа АТ КБ "Приват Банк" від 23.06.2026 №20.1.0.0.0/7-260615/103162-БТ встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . По даному рахунку в період з 23.04.2025 по 26.04.2025 було зарахування коштів на суму 7000 гривень.

На підтвердження обставин, на які відповідачка посилається як на підставу для звільнення від нарахування штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом, до матеріалів справи долучено свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 , відповідно до якого 07 вересня 2015 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що складено відповідний актовий запис № 42.

Отже, зазначеним свідоцтвом про шлюб підтверджується, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .

Крім того, відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 № 452 від 30 січня 2026 року, старший солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 08 листопада 2024 року по теперішній час.

Таким чином, зазначені письмові докази у своїй сукупності підтверджують, що на момент укладення договору про споживчий кредит № 7453665 від 23 квітня 2025 року та протягом періоду його виконання відповідачка перебувала у шлюбі з особою, яка проходить військову службу за призовом під час мобілізації.

Отже, з огляду на встановлені судом обставини, на відповідачку як на дружину військовослужбовця, призваного на військову службу під час мобілізації, поширюються передбачені зазначеною нормою законодавства гарантії.

При цьому суд враховує, що кредитний договір № 7453665 укладено 23 квітня 2025 року, тобто в період, коли чоловік відповідачки вже перебував на військовій службі за призовом під час мобілізації, оскільки згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 він проходить таку службу з 08 листопада 2024 року.

Доказів того, що кредитні кошти за договором № 7453665 були надані на придбання житла, автомобіля або на інші цілі, на які відповідно до закону не поширюється зазначена гарантія, матеріали справи не містять.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, оцінивши їх у сукупності та взаємозв`язку відповідно до вимог статей 7681, 89 ЦПК України, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

При цьому законодавство допускає укладення договору про споживчий кредит в електронній формі.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором є даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі, у тому числі в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів сторін у порядку, визначеному законодавством.

З огляду на наведене суд вважає встановленим, що 23 квітня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 7453665 в електронній формі, а відповідачка погодилася з його умовами.

При цьому доводи відповідачки про те, що позивачем не доведено факт отримання нею кредитних коштів, суд оцінює критично.

Так, матеріалами справи підтверджується перерахування 23 квітня 2025 року ТОВ «Мілоан» на користь ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 7000 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 152255733 від 23 квітня 2025 року із призначенням платежу «Кошти згідно договору 7453665».

Отже, факт надання відповідачці кредитних коштів та виникнення у неї обов`язку щодо їх повернення є доведеним належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі статтею 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Судом установлено, що на підставі договору факторингу від 18 вересня 2025 року право грошової вимоги за договором про споживчий кредит № 7453665 від 23 квітня 2025 року перейшло від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Таким чином, позивач набув право вимоги до відповідачки в обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора на момент відступлення права вимоги.

Разом із тим, вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню, суд не може обмежитися лише перевіркою відповідності нарахувань умовам укладеного сторонами договору, оскільки умови договору про споживчий кредит не можуть суперечити імперативним вимогам законодавства про захист прав споживачів.

Щодо комісій, суд зазначає, що як убачається з умов договору про споживчий кредит №7453665 від 23 квітня 2025 року, відповідачці було встановлено, зокрема, комісію за надання кредиту у розмірі 875 грн, що становить 12,50 відсотків від суми кредиту.

Крім того, згідно з графіком платежів передбачалося нарахування комісії за обслуговування кредиту.

Саме по собі зазначення відповідних платежів у договорі не є безумовною підставою для їх стягнення, оскільки суд має перевірити, за які саме послуги встановлена така плата та чи відповідає її стягнення вимогам законодавства.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають, зокрема, проценти, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Водночас відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, суму повернутого кредиту, надає виписку щодо погашення заборгованості та іншу передбачену законом інформацію.

Частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 звернула увагу на те, що плата за дії кредитодавця, які за законом повинні здійснюватися безоплатно, не може бути стягнута зі споживача.

У цій справі матеріали справи не містять доказів того, що відповідачці надавалися будь-які самостійні додаткові або супутні послуги, які були б предметом окремого замовлення відповідачки та за надання яких вона повинна сплачувати відповідну винагороду.

Саме по собі надання кредиту є основним обов`язком кредитодавця, передбаченим статтею 1054 ЦК України. Так само ведення кредитної справи, облік заборгованості, розрахунок платежів, контроль за виконанням кредитного договору та інші дії, що здійснюються кредитодавцем у процесі виконання ним своїх договірних та законодавчих обов`язків, самі по собі не свідчать про надання споживачу окремої додаткової послуги.

За таких обставин комісія за надання кредиту у розмірі 875 грн не може бути стягнута з відповідачки, оскільки позивачем не доведено надання їй окремої послуги, за яку встановлено зазначену плату.

Так само не підлягає стягненню комісія за обслуговування кредиту, оскільки позивачем не доведено, що під виглядом такої комісії відповідачці фактично надавалися додаткові послуги, які можуть бути предметом оплатного замовлення споживача.

Посилання лише на наявність відповідної умови у тексті договору не є достатнім для висновку про обґрунтованість вимоги про її стягнення, оскільки договірні умови мають відповідати імперативним положенням законодавства про споживче кредитування.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення комісійної винагороди задоволенню не підлягають.

Щодо штрафу та пені, суд зазначає, що відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит або позику, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Нараховані з 24 лютого 2022 року неустойка та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Отже, за наявності у розрахунку позивача неустойки, нарахованої за прострочення виконання відповідачкою зобов`язань за кредитним договором, така сума не підлягає стягненню.

З урахуванням наведеного вимога про стягнення неустойки у розмірі 8000 грн, якщо саме ця сума заявлена позивачем до стягнення, задоволенню не підлягає.

Щодо статусу відповідачки як дружини військовослужбовця, суд зазначає, що Відповідачка також посилалася на те, що її чоловік ОСОБА_2 проходить військову службу за призовом під час мобілізації.

Згідно з частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також їхнім дружинам (чоловікам) не нараховуються штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, а також проценти за користування кредитом, крім встановлених законом винятків.

Згідно з наданою відповідачкою довідкою № 352 від 30 січня 2026 року старший солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 08 листопада 2024 року по теперішній час. Вставлений текст

Таким чином, за умови підтвердження матеріалами справи факту перебування ОСОБА_2 у шлюбі з відповідачкою, на момент укладення договору про споживчий кредит № 7453665 від 23 квітня 2025 року відповідачка належала до кола осіб, на яких поширюються передбачені частиною п`ятнадцятою статті 14 зазначеного Закону гарантії.

При цьому наведена норма має імперативний характер і не ставить право дружини військовослужбовця на відповідну гарантію у залежність від того, чи було кредитодавця попередньо повідомлено про проходження чоловіком військової служби.

Разом з тим, якщо за договором проценти за користування кредитом фактично не заявлені до стягнення, як зазначено у наданому розрахунку, окремого вирішення питання про їх стягнення судом не потребується.

Водночас наведена гарантія є додатковою правовою підставою для висновку про неможливість стягнення з відповідачки штрафних санкцій та пені за період, на який поширюється дія зазначеної норми.

Таким чином, судом встановлено факт укладення між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 договору про споживчий кредит № 7453665 від 23 квітня 2025 року, факт фактичного надання відповідачці кредитних коштів у розмірі 7000 грн, а також перехід права вимоги за цим договором до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Разом із тим позивачем не доведено наявності правових підстав для стягнення з відповідачки сум комісій за надання та обслуговування кредиту, а також штрафних санкцій, нарахованих за прострочення виконання кредитного зобов`язання.

За таких обставин, з урахуванням установлених судом обставин та оцінки доказів, позов підлягає частковому задоволенню, а з відповідачки підлягає стягненню лише фактично отримана та неповернута сума основного боргу 7000 гривень.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір у разі часткового задоволення позову покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень.

Оскільки позовні вимоги задоволено на суму 7 000 грн із заявлених 23 820 грн, що становить відповідну частину заявлених вимог, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 782,40 гривень.

Розділ ІІІ

На підставі викладеного, відповідно до статей 11, 207, 526, 629, 634, 638, 1054, 1077, 1080, 1082 ЦК України, керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 141, 263265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про споживчий кредит № 7453665 від 23 квітня 2025 року в розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 782 (сімсот вісімдесят дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення ( виклику ) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" ( 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк»);

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І.П.