Ухвала суду № 140447492, 11.06.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_________________

Провадження 2-з/760/201/26

В справі 760/16840/26

У Х В А Л А

І. Вступна частина

11 червня 2026 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Коробенко С.В. розглянув заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

ІІ. Описова частина

04 червня 2026 року до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви. Заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2 , що знаходяться на рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах, а також на все інше рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 , у межах загальної суми позовних вимог у розмірі 260.683,14 грн. Також заявник просить розглянути заяву без повідомлення боржника та допустити негайне виконання ухвали про забезпечення позову.

05 червня 2026 року автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що 31 травня 2023 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики. За умовами договору заявник передав боржнику кошти в сумі 187.000,00 грн, що на момент укладення договору за курсом Національного банку України становило еквівалент 5.114 доларів США. Боржник зобов`язувався повернути грошовий еквівалент 5.114 доларів США за курсом Національного банку України на момент повернення коштів шляхом їх перерахування на картковий рахунок заявника.

Додатковою угодою від 01 червня 2023 року до договору позики сторони встановили, що частину позики у грошовому еквіваленті 2.500 доларів США боржник повинен повернути до 31 травня 2024 року, а залишок суми у грошовому еквіваленті 2.614 доларів США - до 31 травня 2025 року.

Передачу боржнику коштів у сумі 187.000,00 грн заявник підтверджує шістьма платіжними дорученнями АТ КБ «ПриватБанк» від 31 травня, 01 червня та 02 червня 2023 року про перерахування коштів з рахунку заявника на рахунок боржника.

Заявник зазначає, що на день подання заяви боржник не виконав жодного із зазначених зобов`язань і суму позики не повернув. Загальна сума заборгованості з урахуванням встановленого п. 3.5 договору позики обов`язку сплатити 10% річних з прострочених зобов`язань станом на 03 червня 2026 року становить 260.683,14 грн. Заявник підготував позовну заяву про стягнення з боржника зазначеної заборгованості, яку буде подано до суду у строк, встановлений ч. 4 ст. 152 ЦПК України.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, заявник посилається на таке. Під час спроб досудового врегулювання спору мати боржника повідомила йому, що боржник покинув територію України і не збирається повертати борг. Проте пізніше заявник бачив боржника в громадському місці у місті Києві, і той, побачивши заявника, уникнув прямого контакту та зник, що унеможливило переговори з ним.

Крім того, заявник зазначає, що постановою Рахівського районного суду Закарпатської області від 24 вересня 2025 року у справі №305/3206/25 боржника притягнуто до адміністративної відповідальності за спробу незаконного перетину державного кордону України до Румунії 18 серпня 2025 року та накладено на нього штраф у розмірі 8.500,00 грн, який досі не сплачено. За даними Єдиного реєстру боржників щодо ОСОБА_2 є три незакриті виконавчі провадження: НОМЕР_3 про стягнення судового збору за рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області, НОМЕР_4 про стягнення адміністративного штрафу за рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області та НОМЕР_5 про стягнення боргу за виконавчим написом приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича.

На думку заявника, ці факти свідчать, що боржник системно ухиляється від виконання своїх зобов`язань. Дізнавшись про намір заявника звернутися до суду, боржник може переписати своє майно на родичів та перевести на їх рахунки усі свої грошові кошти. Крім того, з огляду на наявність виконавчого провадження НОМЕР_5 існує ризик, що без вжиття заходів забезпечення позову усі активи боржника буде стягнуто в межах цього виконавчого провадження, що унеможливить виконання рішення суду за позовом заявника.

Заявник вважає, що заходи забезпечення позову, про які він просить, є співмірними із заявленими вимогами. Пропонувати зустрічне забезпечення заявник вважає недоцільним.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заява подана до Солом`янського районного суду міста Києва за правилами підсудності, встановленими для відповідного позову, оскільки боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Вона містить відомості, передбачені ч. 1 ст. 151 ЦПК України, зокрема предмет та ціну майбутнього позову, захід забезпечення позову з обґрунтуванням його необхідності та пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Судовий збір за подання заяви сплачено.

Суд встановив, що між заявником та ОСОБА_2 дійсно виник спір щодо повернення коштів за договором позики від 31 травня 2023 року. Наявність боргового зобов`язання підтверджується доданими до заяви копіями договору позики, додаткової угоди від 01 червня 2023 року та платіжних доручень про перерахування боржнику коштів на загальну суму 187.000,00 грн. Строки повернення позики, визначені додатковою угодою, на час звернення до суду сплинули. Ціна майбутнього позову, за розрахунком заявника, становить 260.683,14 грн.

Суд вважає обґрунтованими доводи заявника про реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Постановою Рахівського районного суду Закарпатської області від 24 вересня 2025 року у справі №305/3206/25 боржника притягнуто до адміністративної відповідальності за спробу незаконного перетину державного кордону України. За даними Єдиного реєстру боржників щодо ОСОБА_2 є три відкриті виконавчі провадження, у тому числі НОМЕР_5 про стягнення боргу на користь іншого стягувача. Ці обставини в сукупності свідчать про ризик того, що до ухвалення рішення суду майно та грошові кошти боржника буде відчужено, стягнуто в межах інших виконавчих проваджень або іншим чином вибуде з його власності. Це може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти та майно боржника прямо передбачений п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України. Він безпосередньо пов`язаний з предметом майбутнього позову, який має грошовий характер, і здатний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Арешт накладається в межах ціни майбутнього позову 260.683,14 грн, тому він є співмірним із заявленими вимогами. Такий захід не позбавляє боржника права власності на майно та не вирішує спір по суті, а лише тимчасово обмежує можливість розпорядження майном та коштами до вирішення спору, що забезпечує баланс інтересів сторін.

Підстав для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд не встановив, оскільки заявник має зареєстроване місце проживання на території України, а доказів того, що його майновий стан або дії можуть ускладнити чи унеможливити відшкодування можливих збитків боржника, суду не надано.

Щодо прохання заявника допустити негайне виконання ухвали, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Тому окремого вирішення цього питання не потрібно.

Відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. Якщо позовну заяву не буде подано у цей строк, вжиті заходи забезпечення позову скасовуються в порядку, передбаченому ст. 158 ЦПК України.

Таким чином, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст.149-152, 153, 157, 353, 354 ЦПК України, суд ухвалив:

1. Заяву задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах, а також на рухоме та нерухоме майно, що належать ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , у межах суми 260.683,14 грн.

2. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом 3 років.

3. Заявник: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Боржник: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя: